Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Нова Генугода — нові обов'язки для роботодавця

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2008/№ 50
В обраному У обране
Друк
Стаття

Нова Генугода — нові обов’язки для роботодавця

 

Нова Генугода (див. на с. 6) мала з’явитися більше двох років тому. Проте переговори щодо її укладення, що почалися ще в жовтні 2005 року, затягнулися, і лише 15 квітня 2008 року сторони досягли згоди з усіх ключових питань. Про те, що повинне змінитися в житті типового підприємства після цієї дати, поговоримо в цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Генугода: для кого обов’язкові її положення?

Про те, яке місце в регулюванні трудових відносин займає генеральна угода, ми писали зовсім недавно (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 24, с. 51). Одним із приводів пригадати про значення генугоди для роботодавців та працівників тоді став лист Держдепартаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю Мінпраці та Федерації професійних спілок України від 07.02.2008 р. № 013-0184-01, № 07/01-16/275, в якому зверталася увага на необхідність дотримання вимог Генеральної угоди на 2004 — 2005 роки (що діяла на той момент) та встановлення в колдоговорах мінімального розміру тарифної ставки працівника першого розряду на рівні 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Незабаром після появи цього листа і було прийнято Генеральну угоду між Кабміном, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та підприємців і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями на 2008 — 2009 роки (далі —

нова Генугода), в якій також чимало уваги приділено питанням оплати праці.

Від власників нову Генугоду підписали Кабмін, Федерація роботодавців України, Всеукраїнська асоціація роботодавців, Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, а також Спілка орендарів та підприємців України. Профспілкову сторону представили понад 70 всеукраїнських профспілок та профоб’єднань.

Варто звернути увагу: незважаючи на те що нову

Генугоду прийнято на 2008 — 2009 роки, діятиме вона до прийняття чергової генеральної угоди. Не виключено, що її спіткає доля попередника — Генеральна угода на 2004 — 2005 роки діяла на 2 роки більше відведеного їй строку.

Положення нової Генугоди

, як прямо зазначено в абзаці четвертому її Загальних положень, діють безпосередньо на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, є обов’язковими для застосування під час укладення галузевих та регіональних угод, а також колективних договорів як мінімальні гарантії. Як бачимо, у разі порушення Генугоди можна посилатися на його положення безпосередньо, навіть якщо їх не було закріплено в колективному договорі.

Слід зауважити, що питання про те, на кого поширюється дія генеральної угоди, залишається дискусійним. На наш погляд, незалежно від того, чи увійшли до складу сторін, що підписали нову Генугоду, представники того чи іншого підприємства, її

положення в будь-якому випадку обов’язкові і для них. Інша справа, що серед приписів нової Генугоди традиційно не так багато конкретних зобов’язань. Її сторони велику частину положень сформулювали з використанням фраз «сприяти», «розробити», «рекомендувати», «розглянути можливість» тощо. Серед них можна відзначити зобов’язання сприяти прийняттю Податкового кодексу України, в якому має бути, зокрема, передбачено спрощену систему оподаткування, підвищення рівня середньої заробітної плати не менше ніж на 25 відсотків щорічно тощо.

Узяли сторони на себе і зобов’язання сприяти

приєднанню суб’єктів господарювання до Глобального договору ООН. Оскільки далеко не всі суб’єкти господарювання мають уявлення про те, що є Глобальним договором ООН і що означатиме для них приєднання до нього, зазначимо про це декількома словами. Слід мати на увазі, що участь у Глобальному договорі ООН — справа виключно добровільна. Беруть участь у ньому насамперед комерційні компанії. Приєднуючись до Глобального договору, компанія бере на себе зобов’язання забезпечувати в межах сфери своєї діяльності дотримання, підтримку та впровадження основних цінностей у сфері прав людини, трудових норм, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією. Членські внески учасники Глобального договору ООН не сплачують. Більше того, будь-який нагляд ні з боку держави, ні з боку ООН за діяльністю компанії в частині реалізації Глобального договору не здійснюється. Сенс у тому, щоб компанія себе позиціонувала як учасник Глобального договору ООН та прагнула реалізації його положень. Плюс для самої компанії полягає насамперед у формуванні позитивного іміджу та налагодженні ділових зв’язків з іншими суб’єктами господарювання, що приєдналися до Глобального договору.

 

Генугода про обов’язки роботодавців

Перейдемо до більш конкретних зобов’язань роботодавців. Почнемо з того, що новою

Генугодою передбачено необхідність включення до колективного договору положень, що визначають обсяг професійного навчання працівників та загальних витрат на цю мету (п. 1.30), розкриття в ній заходів, спрямованих на збільшення витрат з оплати праці в операційних витратах за реалізованою продукцією, роботами та послугами (п. 2.5), вказівки в колдоговорі переліку робіт, на яких за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця, а також використовувати час обідньої перерви на свій розсуд* (п. 3.2). За необхідності в колективному договорі слід передбачити порядок установлення тривалості робочої зміни понад 8 годин (крім працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці) (п. 3.38).

* Насправді, дуже спірне речення. У ст. 66 Кодексу законів про працю передбачено, що на роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівнику повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Якщо роботодавець установить перелік робіт, на яких за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця і використовувати час обідньої перерви на свій розсуд, це можна буде розцінити як положення, що погіршує становище працівника порівняно з чинним законодавством, адже час перерви до робочого часу не включається, а покинути робоче місце працівник так само не може.

Серед обов’язків роботодавців також слід зазначити

обов’язок забезпечувати щорічне збільшення частки працівників, які одержують заробітну плату, розмір якої перевищує два прожиткові мінімуми (п. 2.10 нової Генугоди), систематичне підвищення рівня обізнаності працівників з проблемами, пов’язаними з ВІЛ/СНІДом (п. 3.4). Рекомендується також передбачати в колективних договорах розміри відрахувань профспілкам на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу. Для установ та організацій розмір таких відрахувань не може бути менше ніж 0,3 відсотки фонду оплати праці.

Одним із найцікавіших положень

нової Генугоди можна назвати п. 2.8, в якому передбачено встановлення на період до введення розміру мінімальної зарплати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи до 1 січня 2009 року мінімальної тарифної ставки працівника І розряду у виробничій сфері (за винятком бюджетних установ) у розмірі 120 відсотків мінімальної заробітної плати. Такий самий припис був і в Генугоді на 2004 — 2005 роки, що діяла до прийняття нової Генугоди цього року. У 2005 році Мінпраці навіть указало у своєму листі від 17.02.2005 р. № 18-60 на обов’язковість для підприємств всіх форм власності тарифної ставки робочого першого розряду, яка встановлюється в розмірі не нижче визначеного генеральною угодою.

І якщо Генугода на 2004 — 2005 роки

передбачала ситуацію, коли допускалося невиконання її припису щодо мінімального розміру тарифної ставки працівника першого розряду (як таку причину було названо об’єктивні фінансово-економічні причини), то нова Генугода жодних винятків з обов’язку встановлення мінімальної тарифної ставки працівника І розряду вже не робить. Більше того, сторони нової Генугоди висловили надію, що в Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» буде встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2009 р.

Проте слід зазначити, що вже сьогодні на шляху реалізації цього припису нової Генугоди з’явилися перші перешкоди. Так, у листі від 30.05.2008 р. № 118-СПО Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та професійних об’єднань для ведення переговорів, укладення Генеральної угоди на новий строк, здійснення контролю та забезпечення її виконання зазначив, що Мінпраці ухиляється від ведення переговорів щодо вироблення пропозицій зі встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2009 рік.

Думаємо, сторони трудових відносин повинні також зацікавити Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств та організацій, що мають міжгалузевий характер, для встановлення в галузевих, регіональних угодах та колективних договорах, закріплені в додатку 3

до Генугоди.

Від Кабміну

інформацію про перенесення робочих днів для святкування загальнодержавних свят тепер можна чекати не пізніше ніж за місяць до початку нового року. При цьому порядок перенесення уряд зобов’язаний погоджувати з профспілками та представниками роботодавців.

Кабмін також узяв на себе зобов’язання

щомісячно подавати представникам профспілок і всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців та підприємців інформацію про фактичну величину прожиткового мінімуму на одну особу на місяць, проте вже після двох місяців з дня підписання нової Генугоди профспілки заявили про порушення урядом цього обов’язку. Ще до укладення Генугоди обов’язок публікувати розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу до 20 числа наступного місяця було покладено на Мінпраці (ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. № 966-XIV).

 

Якими можуть бути наслідки невиконання Генугоди

І наприкінці зазначимо декілька слів про те, що може загрожувати роботодавцям за невиконання приписів нової Генугоди. Невиконання її вимог може бути розцінено як

порушення вимог законодавства про працю (адже Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII зазначає про обов’язковість генеральних угод для виконання, а отже, не виконуючи генугоду, роботодавець тим самим порушує вимоги цього Закону), що, у свою чергу, тягне залучення винних осіб до відповідальності за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 15 до 50 нмдг (від 255 до 850 грн.).

Варте уваги, що нова Генугода доповнила перелік заходів юридичної відповідальності своєрідним способом впливу на порушників трудового законодавства. Тепер інформація про вжиття заходів щодо керівників підприємств та організацій, де є борги із заробітної плати або не забезпечуються гарантії з оплати праці (у тому числі закріплені на рівні Генугоди), оприлюднюватиметься в засобах масової інформації органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань організацій роботодавців та профспілок («Урядовий кур’єр», «Праця і зарплата», «Профспілкові вісті» тощо).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно