Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Чи перевіряє екологічна інспекція наявність акта утилізації

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2008/№ 50
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Чи перевіряє екологічна інспекція наявність акта утилізації

 

При проведенні перевірки інспектор державної екологічної інспекції висунув вимогу надати акт утилізації, пояснюючи це тим, що факту укладення нашим підприємством договору про утилізацію не досить, оскільки інспекція має отримати підтвердження того, що відходи утилізовано, а не тільки передано на утилізацію. Чи правомірні вимоги інспектора?

 

Ні, неправомірні

. Пояснимо чому.

Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР

( далі — Закон про відходи) у ст. 1 дає таке визначення: відходи — будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не використовуються в подальшому за місцем утворення або виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

На суб’єктів господарювання покладено обов’язок

або самостійно забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари (які також належать до відходів), в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ, організацій, або укладати договори з відповідними організаціями на їх збір та утилізацію (п. «б» ст. 17 Закону про відходи), або самостійно здійснювати заходи щодо утилізації відходів, або передавати їх підприємствам, які займаються збором, обробкою та утилізацією відходів (п. «є» ст. 17 Закону про відходи). Як бачимо, обов’язок отримати підтвердження того, що фактичну утилізацію відходів було проведено, на суб’єктів господарювання не покладено. Закон про відходи приписує їм лише укласти договір і передати відходи підприємствам, які займаються утилізацією.

Аналогічну альтернативу запропоновано суб’єктам господарювання, у діяльності яких утворюються відходи, і

постановою КМУ від 26.07.2001 р. № 915 «Про впровадження системи збору, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини».

Наведемо ще один аргумент: серед правопорушень у сфері поводження з відходами, список яких наведено у

ст. 42 Закону про відходи та на виявлення яких і спрямовано перевірку, що проводиться держінспектором екологічної інспекції, таке порушення, як неотримання підтвердження утилізації, не зазначено.

Не передбачено обов’язку з отримання підтвердження утилізації відходів, переданих спеціалізованим підприємствам, і підзаконними актами, що конкретизують законодавчі вимоги щодо окремих видів відходів. Для прикладу звернемося до

розпорядження Київської міської держадміністрації від 23.08.2005 р. № 1581 «Про заходи щодо збору та утилізації окремих видів відходів». Цим розпорядженням також передбачено тільки обов’язок передати відходи на утилізацію. Непряме підтвердження того, що на підприємство покладено тільки обов’язок передати відходи на утилізацію або видалення, можна знайти й у листі Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16.02.2000 р. № 14-6/134, в якому зазначено, що сам по собі факт укладення зі спеціалізованим підприємством договору на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку одержувати дозволи на їх розміщення та сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища. З цього листа випливає, що вже з моменту укладення договору на передачу відходів суб’єкт господарювання не несе жодних зобов’язань щодо таких відходів.

Можна піти від зворотного і подивитися, чи наділено інспекції повноваженням перевіряти наявність акта утилізації в підприємств. Для цього звернемося до

Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548. Серед повноважень «екологічних» інспекторів, які вони можуть реалізовувати при проведенні перевірок дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, таке повноваження, як отримання від суб’єктів господарювання документа, що підтверджує факт проведення утилізації відходів, не передбачено.

Більше того, згідно з позицією Вищого господарського суду України, викладеною ним у

постанові від 06.07.2006 р. у справі № 14/387-31/40, суб’єкт господарювання, котрий передав відходи на утилізацію, не тільки не повинен, але й не може отримати акт виконаних робіт від підприємства, яке провадить утилізацію, оскільки такі послуги не підлягають ідентифікації. У зв’язку з цим замовник не одержує конкретного речового результату, як це буває в підрядних відносинах.

З викладеного випливає, що вимагати від суб’єкта господарювання надання акта утилізації відходів перевіряючий з державної екологічної інспекції не має права. Проте вимогу надати підтвердження того, що договір про передачу відходів на утилізацію укладено і відходи фактично передано, слід виконати.

Олена Уварова, юрист

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно