Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Визначаємо балансову вартість іноземної валюти

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2008/№ 51
В обраному У обране
Друк
Стаття

Визначаємо балансову вартість іноземної валюти

 

Зі вступом нашої країни до різних міжнародних організацій зростає зацікавленість зарубіжних партнерів у співпраці з українськими підприємцями в економічній сфері. А оскільки взаємовідносини із закордонними контрагентами ґрунтуються, як правило, на розрахунках в іноземній валюті, важливо грамотно визначити її балансову вартість, щоб потім правильно відобразити в обліку підприємства курсові різниці, що виникли. Про порядок розрахунку балансової вартості іноземної валюти зараз і поговоримо.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Що являє собою балансова вартість іноземної валюти?

Бухгалтерський облік

Для цілей бухгалтерського обліку балансова вартість іноземної валюти

не розраховується — операції у валюті відображаються у визначених статтях балансу, балансова вартість яких оцінюється згідно з відповідним П(С)БО. Інакше кажучи, для відображення іноземної валюти в бухгалтерському обліку застосовують курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни, установлений НБУ на дату здійснення операції (див. п. 5 П(С)БО 21).

Припустимо, підприємство одержує виручку за експортовані раніше товари. Дотримуючись

п. 5 П(С)БО 21, воно повинне одержану в іноземній валюті суму помножити на курс НБУ, що діє на дату надходження валютних коштів. Отримана сума в гривневому еквіваленті зараховується на баланс підприємства. Так відбувається первісне визнання операції в іноземній валюті.

Для обліку коштів в іноземній валюті, що перебувають на рахунках у банку, призначено два субрахунки:

— 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

— 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Готівкова іноземна валюта обліковується на субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті».

Тут варто звернути увагу на такий момент, пов’язаний з придбанням валюти. Ураховуючи, що підприємство купує іноземну валюту через уповноважений банк на МВРУ за комерційним курсом, її вартість, як правило, відрізняється від вартості, розрахованої за курсом НБУ на цю саму дату.

Якщо курс НБУ на дату зарахування придбаної валюти вищий за курс, за яким цю валюту придбано, позитивна різниця, що утворилася, визнається доходом. Вона відображається на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», а потім списується на субрахунок 791 або 793 відповідно залежно від виду діяльності, для якого придбано валюту.

Якщо ж комерційний курс перевищує курс НБУ, така різниця включається до складу витрат підприємства і після відображення на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати звичайної діяльності» також підлягає списанню на субрахунок 791 або 793 відповідно.

 

Податковий облік

Із поняттям «балансова вартість іноземної валюти» підприємство стикається при формуванні валових витрат за імпортними договорами (контрактами), при відображенні витрат на відрядження за кордон, а також за операціями, пов’язаними з продажем іноземної валюти.

Незважаючи на те, що податкове законодавство приписує відображати в обліку іноземну валюту через призму балансової вартості, розшифровки цього поняття воно не дає, а лише застерігає, що величина балансової вартості іноземної валюти розраховується залежно від характеру її надходження на підприємство та від конкретних ситуацій (

п. 7.3 Закону про податок на прибуток).

Для зручності порядок визначення балансової вартості іноземної валюти в податковому обліку наведемо в табл. 1 на с. 16.

Усе викладене стосується питань визначення балансової вартості іноземної валюти при її

надходженні на підприємство.

А тепер з’ясуємо, як слід діяти при

вибутті валюти. У цьому нам допоможе п.п. 7.3.6 Закону про податок на прибуток, який пропонує платнику податків самостійно вибрати один з двох методів оцінки балансової вартості іноземної валюти — за середньозваженою або ідентифікованою вартістю. Тільки майте на увазі: вибраний метод оцінки не можна змінювати протягом податкового року.

Розглянемо докладніше кожний з цих методів, але раніше зазначимо, що балансову вартість розраховують окремо

щодо кожного виду іноземної валюти.

 

Як оцінюється балансова вартість іноземної валюти за середньозваженою вартістю?

На жаль,

Закон про податок на прибуток не дає будь-яких чітких рекомендацій щодо розрахунку балансової вартості іноземної валюти методом середньозваженої вартості. У зв’язку з цим доводиться шукати вихід, спираючись на бухгалтерські правила відображення операцій, виражених в іноземній валюті.

Щоправда, тут слід мати на увазі, що середньозважений валютний курс, про який ідеться в

п. 10.2 П(С)БО 21, для цілей податкового обліку незастосовний. Причина тому — різні способи визначення балансової вартості валюти, що надійшла на підприємство, адже не завжди базою для розрахунку є тільки курс, установлений НБУ.

А от методику визначення середньозваженої собівартості, викладену в

п. 18 П(С)БО 9, цілком можна використовувати. При цьому підприємство може використовувати два варіанти визначення середньозваженої собівартості — за періодом та за операцією.

За

першим варіантом середньозважену балансову вартість іноземної валюти розраховують за звітний період, тобто в цілому за квартал, одноразово (як правило, при складанні декларації з податку на прибуток).

Другий

варіант полягає в тому, що середньозважена балансова вартість іноземної валюти визначається на дату кожної операції, тобто облік руху іноземної валюти ведеться постійно, при цьому до розрахунку включається залишок валюти на початок звітного періоду та валюта, яка надійшла за дні періоду, що передують даті виникнення валових витрат.

Якщо не фіксувати увагу на слові «запаси», що фігурує в

п. 18 П(С)БО 9, а замінити його словом «валюта», то залежно від варіанта, який застосовується, результати можуть бути різні.

Розрахуємо середньозважену вартість валюти та курсову різницю, припустивши, що в зазначеному

пункті йдеться не про запаси, а про валюту.

Приклад 1.

Підприємство «Будкомплект» протягом звітного періоду придбало на МВРУ через уповноважений банк:

— 19.05.2008 р. — 2000 євро за курсом 7,85 грн. за 1 євро;

— 23.05.2008 р. — 3000 євро за курсом 7,82 грн. за 1 євро;

— 02.06.2008 р. — 500 євро за курсом 7,60 грн. за 1 євро.

Протягом звітного періоду постачальнику перераховано:

— 22.05.2008 р. — 1800 євро;

— 30.05.2008 р. — 2400 євро;

— 04.06.2008 р. — 1200 євро.

 

 

Таблиця 1

Визначення балансової вартості іноземної валюти в податковому обліку

Спосіб надходження валюти на підприємство

Норма

Закону про податок на прибуток

Як визначається

балансова вартість іноземної валюти

Примітка

Приклад

1

2

3

4

5

Отримана як виручка від продажу товарів (робіт, послуг)

П.п. 7.3.1

За курсом НБУ на дату отримання (нарахування) доходів від продажу товарів (робіт, послуг)

Інакше кажучи, балансова вартість валюти може визначатися: — або за курсом НБУ, що діяв на дату отримання валюти (якщо перша подія — оплата); — або за курсом НБУ, що діяв на момент відвантаження товару, виконання робіт (послуг). Навіть якщо валютний (обмінний) курс змінюється протягом звітного періоду, сума доходів не підлягає перерахунку за новим валютним курсом

Підприємство «Магнат» відвантажило на адресу нерезидента товар на суму 10000 євро. Через деякий час товар було оплачено нерезидентом. Умовно курс НБУ на дату відвантаження товару склав 7,545345 грн. за 1 євро. У зв’язку з тим, що перша подія в цьому випадку — відвантаження товару, для цілей податкового обліку необхідно застосовувати саме цей курс, хоча на дату оплати товару курс НБУ може відрізнятися. Отже, балансова вартість іноземної валюти в цій ситуації становитиме 75453,45 грн. і залишиться незмінною

Придбана за гривні

Абзац перший п.п. 7.3.4

Дорівнює сумі гривень, яку сплачено платником податків у зв’язку з таким придбанням (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків)

У податковому обліку при придбанні іноземної валюти за гривні її балансова вартість не залежить від валютного курсу НБУ на момент здійснення операції і в подальшому не перераховується до кінця періоду. Отже, балансова вартість іноземної валюти розраховується за так званим комерційним курсом (на відміну від бухгалтерського обліку, де прив’язка йде до курсу НБУ, установленого на дату здійснення операції). При цьому не враховуються сума збору до Пенсійного фонду, сплачена при придбанні безготівкової валюти, та винагорода банку за послуги з купівлі валюти. Отже, «бухгалтерська» та «податкова» балансові вартості відрізнятимуться на величину біржової маржі (різниці між офіційним та комерційним курсом валюти). Важливо мати на увазі, що різниця між курсом НБУ та МВБ, що виникає при придбанні іноземної валюти на МВРУ, не відноситься до валових витрат (доходів) платника податків

Підприємство «Промінь» для розрахунку з нерезидентом за поставлений товар придбало на МВРУ 10000 євро за комерційним курсом 7,60 грн. за 1 євро. Курс НБУ на дату зарахування валюти на поточний рахунок підприємства — 7,545345 грн. за 1 євро. У податковому обліку для відображення придбаної інвалюти застосовують комерційний курс 7,60 грн. за 1 євро. Отже, балансова вартість придбаної іноземної валюти становитиме 76000 грн.

Придбана за іншу іноземну валюту

Абзац другий п.п. 7.3.4

Дорівнює балансовій вартості проданої іноземної валюти

Підприємство «Меркурій» для придбання 10000 євро перерахувало 367150 російських рублів. Російські рублі було придбано на МВРУ за комерційним курсом 0,207 грн. за 1 російський рубль. У цьому випадку балансова вартість однієї одиниці придбаних євро в податковому обліку складе 7,60 грн. (367150 російських рублів х 0,207 грн. за 1 російський рубль : 10000 євро)

Валюта, отримана як аванс чи виручка або в результаті проведення будь-яких інших операцій (уключаючи прямі або портфельні інвестиції), що обліковується на банківських рахунках підприємства або в його касі на дату закінчення звітного періоду

Абзац п’ятий п.п. 7.3.3

Балансова вартість іноземної валюти, що значиться на банківських рахунках платника податку або в його касі на дату закінчення звітного періоду, розглядається як умовно продана (погашена) в останній день звітного періоду за офіційним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість валюти в наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку

Якщо валюта продовжує значитися на балансі підприємства, її балансова вартість визначається виходячи з офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ на останній день такого попереднього звітного періоду. При цьому на кінець періоду в результаті такого перерахунку з’являється курсова різниця, яка відображається або у складі валового доходу (якщо її значення позитивне), або у складі валових витрат (якщо її значення від’ємне). До речі, за товарною заборгованістю курсові різниці в податковому обліку взагалі не виникають

Підприємство «Ліра» 19.05.2008 р. отримало від нерезидента аванс у сумі 500000 російських рублів. Іноземна валюта на кінець звітного періоду залишилася невикористаною. Курс НБУ склав:

 — на 19.05.2008 р. — 0,21184 грн. за 1 російський рубль; — на 30.06.2008 р. (на останній день звітного періоду, на який установлено офіційний курс НБУ) — 0,21261 грн. за 1 російський рубль (умовно). У цьому випадку необхідно від балансової вартості іноземної валюти на кінець звітного періоду відняти її балансову вартість на дату надходження: [(500000 російських рублів х 0,21261) - (500000 російських рублів х 0,21184)] = 385 грн. Отже, позитивну різницю в сумі 385 грн. має бути включено до складу валового доходу підприємства та відображено в рядку 01.6 декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року

Отримана як фінансовий кредит

П.п. 7.3.1, п.п. 7.3.3

На жаль, у

Законі про податок на прибуток немає однозначно прописаного правила, відповідно до якого підприємство повинне визначити балансову вартість іноземної валюти, отриманої як кредит (позика), внесок до статутного фонду та в ході інших подібних операцій. Отже, визначати необхідний показник доведеться, використовуючи загальні правила відображення операцій, виражених в іноземній валюті. У цьому випадку найближчою нормою є п.п. 7.3.1 Закону про податок на прибуток, в якому йдеться про валюту, отриману в результаті експорту. Отже, на нашу думку, балансову вартість іноземної валюти, що не впливає на валові доходи, слід розраховувати виходячи з курсу НБУ на дату отримання такої валюти

Підприємству, що отримало кредит в іноземній валюті, доведеться працювати з двома його складовими: власне іноземною валютою та заборгованістю, вираженою в іноземній валюті. Ми з’ясували, що при отриманні валютного кредиту балансова вартість отриманої іноземної валюти визначається виходячи з курсу НБУ, що діяв на дату отримання цього кредиту. Якщо протягом звітного періоду позикову іноземну валюту не буде використано, то її залишок, що значиться на поточному рахунку підприємства на кінець звітного періоду, підлягає перерахунку аналогічно заборгованості за кредитним договором. Докладніше про порядок проведення такого перерахунку викладено у

статті «Позикові кошти від нерезидента: податковий та бухгалтерський облік» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 89)

Підприємство «Торнадо» 02.06.2008 р. отримало в банку фінансовий кредит в іноземній валюті в розмірі 10000 доларів США. Курс НБУ на цю дату становить 4,852 грн. за 1 долар США. Отже, балансова вартість «кредитної» інвалюти в цьому випадку дорівнює 48520 грн. Якщо припустити, що валютний кредит станом на 01.07.2008 р. витрачено не буде і що курс НБУ на цю дату становитиме 4,95 грн. за 1 долар США (умовно), то курсова різниця щодо залишку валюти складе 980 грн., тобто (4,95 - 4,852) х 10000 дол. Ця сума відобразиться у складі валового доходу, при цьому балансова вартість іноземної валюти на 01.07.2008 р. становитиме 49500 грн.

Отримана як внесок до статутного фонду

 

 

Заборгованість засновників юридичної особи щодо здійснення внеску до її статутного фонду не належить до заборгованості, зазначеної в

п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток. Це означає, що заборгованість інвестора в іноземній валюті ні на дату сплати внеску, ні на кінець звітного періоду у зв’язку зі зміною валютного курсу не перераховується і відповідно курсові різниці щодо неї не відображаються. Інакше кажучи, коливання валютного курсу ніяк не впливають на розмір валового доходу або валових витрат юридичної особи. Проте сама іноземна валюта, що надійшла як внесок до статутного фонду, не витрачена на кінець звітного періоду, підлягає перерахунку відповідно до вимог абзацу п’ятого п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток. Відштовхуватися при цьому необхідно від балансової вартості іноземної валюти, визначеної за курсом НБУ на дату її отримання. Докладніше з цим питанням можна ознайомитися у статті «Коли валюту приносять самі (внесення валюти до статутного фонду українського ТОВ)» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 86)

До складу засновників ТОВ «Арго» приймається фізична особа — нерезидент, частка якого у статутному фонді становить 25 % (згідно зі статутними документами — це 13125 грн.). У протоколі зборів засновників зафіксовано, що учасник-нерезидент має перерахувати на валютний рахунок підприємства 2599 доларів США. Учасник 26.05.2008 р. поповнив статутний фонд, перерахувавши зі свого рахунка на валютний рахунок підприємства 2599 доларів США. Курс НБУ на дату надходження внеску — 4,85 грн. за 1 долар США. У цьому випадку балансова вартість іноземної валюти дорівнює 12605,15 грн. (2599 доларів США х 4,85 грн. за 1 долар США)

Отримана у вигляді штрафів, пені, безповоротної фінансової допомоги та в ході інших операцій, не пов’язаних з продажем товарів (робіт, послуг)

П.п. 7.3.1

, п.п. 7.3.3

У

Законі про податок на прибуток не зазначено, в якому порядку підприємству необхідно визначати балансову вартість іноземної валюти, отриманої у вигляді штрафів, пені, безповоротної фінансової допомоги та в ході інших операцій. Вважаємо, що діяти тут потрібно, використовуючи загальні правила відображення операцій, виражених в іноземній валюті. Тобто в цьому випадку балансову вартість іноземної валюти слід розраховувати виходячи з курсу НБУ на дату отримання такої валюти (за правилами з п.п. 7.3.1 Закону про податок на прибуток)

 

Підприємство «Омега» 04.06.2008 р. отримало від нерезидента безповоротну фінансову допомогу в розмірі 100000 російських рублів. Курс НБУ на дату отримання допомоги становив 0,20475 грн. за 1 російський рубль. Отже, балансова вартість іноземної валюти в цьому випадку дорівнює 20475 грн. (100000 рублів х 0,20475 грн. за 1 російський рубль)

Отримано від нерезидента-контрагента раніше перерахований йому аванс в іноземній валюті у зв’язку з розірванням договору (контракту)

П.п. 7.3.1

, п.п. 7.3.3

Цьому випадку також не приділено увагу в

Законі про податок на прибуток, тому нічого не залишається, як дотримуватися загальних «інвалютних» правил з п.п. 7.3.1. Отже, при поверненні нерезидентом-контрагентом іноземної валюти за договором (контрактом), що не відбувся, слід орієнтуватися на балансову вартість такої валюти, визначену за курсом НБУ на дату її отримання

 

Підприємство «Прометей» 20.03.2008 р. перерахувало нерезиденту аванс у сумі 1000 доларів США. Балансова вартість іноземної валюти на той момент умовно складала 5072 грн. (1000 доларів США х 5,072 грн. за 1 долар США). У зв’язку з розірванням договору аванс в іноземній валюті 12.06.2008 р. повернено нерезидентом на поточний рахунок підприємства. Курс НБУ на цю дату становив 4,8532 грн. за 1 долар США. Балансова вартість отриманої валюти в цьому випадку дорівнює 4853,20 грн. (1000 доларів США х 4,8532 грн. за 1 долар США)

 

Курс НБУ на кінець звітного періоду (тобто на 30.06.2008 р.) склав 7,49655 грн. за 1 євро (умовно).

Покажемо зазначені операції у вигляді табл. 2. При цьому для спрощення розрахунків не враховуватимемо вартість послуг банку та суми збору до Пенсійного фонду, що сплачуються при придбанні валюти.

 

Таблиця 2

Варіанти визначення балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю

Зміст господарської операції

Дата здійснення операції

Сума, євро

Валютний курс, за яким придбано валюту

І варіант (за періодом)

II варіант (за операцієюї)

середньозважена балансова вартість

середньозважений курс

середньозважена балансова вартість

середньозважений курс

Залишок на початок звітного періоду

01.04.2008 р.

0

Придбано іноземну валюту

19.05.2008 р.

2000

7,85

15618,18

7,80909

15700

— *

Перераховано іноземну валюту

22.05.2008 р.

1800

14056,36

7,80909

14130

7,85

Придбано іноземну валюту

23.05.2008 р.

3000

7,82

23427,27

7,80909

23460

— *

Перераховано іноземну валюту

30.05.2008 р.

2400

18741,82

7,80909

18772,50

7,821875

Придбано іноземну валюту

02.06.2008 р.

500

7,58

3904,55

7,80909

3790

— *

Перераховано іноземну валюту

04.06.2008 р.

1200

9370,91

7,80909

9274,62

7,728846

Залишок на кінець звітного періоду

30.06.2008 р.

100

780,91

7,80909

772,88

7,7288

* Середньозважена балансова вартість визначається тільки для операції з вибуття валюти.

 

Згідно з

першим варіантом середньозважений курс іноземної валюти становить:

(2000 х 7,85 + 3000 х 7,82 + 500 х 7,58) : (2000 + 3000 + 500) = 7,80909 (грн. за 1 євро).

Отже, балансова вартість іноземної валюти, що залишилася на кінець звітного періоду, розраховується так:

(2000 - 1800 + 3000 - 2400 + 500 - 1200) х 7,80909 = 780,91 (грн.).

Оскільки валові витрати при імпорті товарів визначаються виходячи з балансової вартості іноземної валюти, то величина цих витрат становитиме*:

* Тут ми говоримо тільки про суму валових витрат, а не про момент їх виникнення.

— за перерахованою 22.05.2008 р. валютою: 1800 х 7,80909 = 14056,36 (грн.);

— за перерахованою 30.05.2008 р. валютою: 2400 х 7,80909 = 18741,82 (грн.);

— за перерахованою 04.06.2008 р. валютою: 1200 х 7,80909 = 9370,91 (грн.).

Усього 42169,09 грн. (14056,36 грн. + 18741,82 грн. + 9370,91 грн.).

Визначаємо курсову різницю щодо залишку іноземної валюти на кінець звітного періоду:

100 х 7,49655 - 100 х 7,80909 = -31,25 (грн.).

Така від’ємна курсова різниця включається до валових витрат підприємства.

Згідно з

другим варіантом балансову вартість іноземної валюти, що залишилася на кінець звітного періоду, визначають так:

1.

Спочатку необхідно розрахувати вартість валюти, перерахованої постачальнику вперше, тобто 22.05.2008 р. (курс буде таким самим, як і при придбанні валюти, оскільки на цей момент на підприємстві пройшла тільки одна операція надходження валюти, а отже, її середньозважена вартість збігатиметься з її балансовою вартістю):

1800 євро х 7,85 грн. за 1 євро = 14130 грн.

2.

Потім розраховується середньозважений курс одиниці іноземної валюти, яка перераховується постачальнику вдруге, тобто 30.05.2008 р.:

(2000 х 7,85 - 1800 х 7,85 + 3000 х 7,82) : (2000 - 1800 + 3000) = 7,821875 (грн. за 1 євро).

Балансова вартість перерахованої валюти дорівнює:

2400 х 7,821875 = 18772,50 (грн.).

3.

Далі розраховується середньозважений курс одиниці іноземної валюти, яка перераховується постачальнику втретє, тобто 04.06.2008 р.:

(2000 х 7,85 - 1800 х 7,85 + 3000 х 7,82 - 2400 х 7,821875 + 500 х 7,58) : (2000 - 1800 + 3000 - 2400 + 500) = 7,728846 (грн. за 1 євро).

Балансова вартість перерахованої валюти дорівнює:

1200 х 7,728846 = 9274,62 (грн.).

4.

Потім визначається середньозважений курс іноземної валюти, що залишилася на кінець звітного періоду:

(2000 х 7,85 - 1800 х 7,85 + 3000 х 7,82 - 2400 х 7,821875 + 500 х 7,58 - 1200 х 7,728846) : (2000 - 1800 + 3000 - 2400 + 500 - 1200) = 7,7288 (грн. за 1 євро).

Балансова вартість іноземної валюти, що залишилася на кінець звітного періоду, дорівнюватиме:

100 х 7,7288 = 772,88 (грн.)

5.

У результаті визначається курсова різниця щодо залишку іноземної валюти на кінець звітного періоду:

100 х 7,49655 - 100 х 7,7288 = - 23,22 (грн.).

Ця від’ємна курсова різниця включається до валових витрат підприємства.

Отже, якщо порівнювати обидва варіанти, то, на перший погляд, результати однакові: і в першому, і в другому випадку зрештою валові витрати збільшуються на 42200,34 грн. Проте це не зовсім так.

Річ у тім, що в першому випадку до валових витрат потрапляє балансова вартість іноземної валюти в розмірі 42169,09 грн. (14056,36 грн. + 18741,82 грн. + 9370,91 грн.), яка в кінці звітного періоду коригується на від’ємну курсову різницю в сумі 31,25 грн., збільшуючи тим самим валові витрати звітного періоду.

А в другому випадку до валових витрат включається сума 42177,12 грн. (14130 грн. + 18772,50 грн. + 9274,62 грн.), яка потім коригується на курсову різницю в розмірі 23,22 грн., що потрапляє до валових витрат.

Відповідно і в декларації з податку на прибуток валовий дохід за курсовими різницями має бути відображено

окремо від валових витрат за придбаними товарами, а не підсумковий результат у згорнутому вигляді (курсову різницю слід відобразити в рядку 01.6, а витрати за придбаними товарами — у рядку 04.1). Важливо це й для цілей перерахунку запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

 

Як оцінюється балансова вартість іноземної валюти за ідентифікованою вартістю?

Застосування методу ідентифікованої вартості (за бухгалтерськими правилами — ідентифікованої собівартості), як і застосування методу середньозваженої вартості, передбачено

П(С)БО 9.

Але якщо щодо запасів застосування методу ідентифікованої вартості цілком виправдане, то використовувати його для визначення балансової вартості іноземної валюти, на наш погляд, не зовсім коректно, оскільки такі кошти не визначено індивідуальними ознаками.

Хоча в ситуації, коли можна чітко встановити, яка саме валюта надійшла, наприклад, за курсом 7,65 грн., а яка — 7,49 грн. за одиницю, яку валюту витрачено на витрати на відрядження, а яку перераховано як оплату товарів або як внесок до статутного фонду, цей механізм до іноземної валюти застосовувати можна.

Приклад 2.

Підприємство «Колос» з метою оплати наданих нерезидентом послуг придбало 1000 євро на МВРУ за комерційним курсом 7,65 грн. за 1 євро (вартість послуг банку та суму збору до Пенсійного фонду для спрощення прикладу не враховуватимемо). Офіційний курс НБУ становив:

— на дату зарахування придбаної валюти на поточний рахунок підприємства — 7,545345 грн. за 1 євро;

— на дату перерахування коштів нерезиденту — 7,530789 грн. за 1 євро.

Припустимо, що на початок звітного періоду ні на поточному рахунку підприємства, ні в його касі не значився залишок іноземної валюти.

У ситуації, що розглядається, використовуючи метод ідентифікованої вартості, до складу валових витрат слід включити суму 7650 грн. (1000 євро х 7,65 грн. за 1 євро). Інакше кажучи, суму валюти, що вибуває, підприємство оцінить

за курсом, який застосовувався при її надходженні.

Отже, при проведенні малої кількості валютних операцій зазначений механізм визначення балансової вартості іноземної валюти не викликатиме питань.

Однак, якщо кількість операцій з валютою на підприємстві велика, можуть виникнути труднощі, оскільки в такій ситуації постійно потрібно відстежувати цільову спрямованість валюти, фіксувати кількість певної валюти в залишках на початок та кінець звітного періоду.

Полегшити це завдання допоможе своєрідний реєстр обліку балансової вартості валюти, в якому у відповідних графах «Дата здійснення операції», «Надходження», «Витрата», «Залишок» буде зазначено:

— дати надходження та вибуття валюти;

— валютний курс;

— сума валюти, що надійшла та вибула;

— балансова вартість валюти, розрахована методом ідентифікованої вартості.

Ось, мабуть, і всі основні податково-бухгалтерські моменти, що стосуються порядку оцінки балансової вартості іноземної валюти. Як бачите, усе досить просто. Головне — бути уважним та скрупульозним. А цими якостями наш бухгалтер наділений сповна, а отже, цілком може впоратися з будь-якими валютними питаннями.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно