Подаємо валютну декларацію
Підприємства, що працюють у сфері ЗЕД , напевно, не раз стикалися з валютною декларацією, в якій відображаються належні їм валютні цінності та інше майно за кордоном. Незважаючи на солідний вік декларації та її постійність, запитання, пов’язані з процедурою декларування все ж таки виникають. Про особливості заповнення, строки, порядок надання та інші важливі аспекти валютної декларації і йтиметься в запропонованій статті.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Обов’язок з декларування валютних цінностей установлено
ст. 9 Декрету № 15-93, де зокрема зазначено, що валютні цінності та інше майно резидента, що знаходиться за межами митної території України, підлягають обов’язковому декларуванню. Форму декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, затверджено наказом № 207 (далі — валютна декларація). Тільки за наявності валютної декларації підприємство може виконувати будь-які операції в зовнішньоекономічній сфері діяльності (ст. 2 Указу № 319).Валютна декларація складається з
п’яти розділів, в яких відображається така інформація:— у розділі І наводяться загальні відомості про резидента;
— у розділі II знайде своє відображення інформація про фінансові вкладення підприємства;
— у розділі III зазначатимуться дані про майно та товари за кордоном;
— у розділі IV відобразяться доходи (дивіденди) в іноземній валюті, отримані за межами України;
— у розділі V містяться інформаційні відомості про експортні, імпортні, бартерні та давальницькі зовнішньоекономічні операції резидента.
Порядок заповнення кожного з розділів ми не розглядатимемо, оскільки форма валютної декларації детально описує інформацію, яка в них міститься. Зазначимо тільки, що:
— у валютній декларації наводиться інформація про валютні цінності та майно незалежно від того, що такі валютні цінності та майно
є «непростроченими»* (зокрема, внески до статутного фонду). Про це йшлося в листі НБУ від 28.07.2005 р. № 13-122/3484;* Із набуттям чинності з 1 січня 2008 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.2007 р. № 1108-V строки розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшено з 90 до 180 днів.
— у випадку, якщо у суб’єкта підприємницької діяльності є дані тільки для заповнення розділу V валютної декларації, то її неподання не тягне за собою фінансових санкцій (
лист ДПАУ від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317).— обов’язковому декларуванню підлягають
суми простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості. На це звертали увагу представники головного податкового відомства в листі від 05.12.2005 р. № 24181/7/22-1017**.** Нагадаємо, що відповідно до ст. 9 Декрету № 15-93 у валютній декларації відображаються
валютні цінності та майно резидента за кордоном. Як випливає зі ст. 1 Декрету № 15-93, до валютних цінностей належать: валюта України, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери, банківські метали.Щодо майна, то згідно зі ст. 190 ЦКУ ним вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Дебіторська заборгованість є своєрідним майном і відповідно відображається у валютній декларації (ряд. 13 розділу II «Фінансові вкладення», ряд. 5, 6 або 7 розділу III «Майно і товари за кордоном»). Після спливання строку позовної давності заборгованість залишається. Боржник продовжує бути боржником, а кредитор — кредитором, а отже, підприємство має відобразити безнадійну заборгованість у валютній декларації.
Порядок подання
Декларування валютних цінностей здійснюється суб’єктами підприємництва в
регіональних відділеннях НБУ та в місцевих ДПІ. Докладно порядок подання валютної декларації описано в листі № 28-311. Для наочності наведемо його у вигляді схеми (див. рисунок):1) валютна декларація у двох примірниках подається до місцевої ДПІ;
2) один примірник валютної декларації повертається суб’єкту ЗЕД зі штампом та підписом відповідального працівника податкового органу;
3) валютну декларацію, завірену ДПІ, підприємство подає до територіального управління НБУ за своїм місцезнаходженням;
4) НБУ видає довідку*** про проведення декларування з підписом начальника (заступника начальника) та відбитком печатки;
*** Форму Довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, наведено в додатку до наказу № 207.
5) довідка передається до місцевої ДПІ для завірення підписом начальника (його заступника) та відбитком печатки;
6) оформлена належним чином довідка надається органам ДМС та є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за ЗЕД-договорами через уповноважені банки України, а також провадження інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Строки подання
Згідно з
п. 3 наказу № 207 обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється щоквартально:— суб’єктами підприємницької діяльності
у строки, установлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності. Інакше кажучи, вони подають декларацію щоквартально не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, і не пізніше 20 лютого — для річного звіту;—
спільними підприємствам з іноземними інвестиціями* — до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та в строки, установлені для річної фінансової звітності (не пізніше 20 лютого).* Згідно зі ст. 116 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV підприємством з іноземними інвестиціями вважається підприємство, створене відповідно до вимог Господарського кодексу, у статутному фонді якого
не менше ніж 10 % становить іноземна інвестиція.Устигнути подати валютну декларацію у встановлені строки необхідно
не тільки до місцевої ДПІ, а й до органів територіального управління НБУ. На підтвердження своїх слів наведемо лист ДПАУ 22.02.2005 р. № 3309/7/23-5317, в якому зазначено: якщо суб’єкт підприємництва подав у встановлений строк декларацію до ДПІ, а до територіального управління НБУ з порушенням строків подання декларації, то штраф до такого суб’єкта застосовується.Крім цього, якщо ви спізнитеся з поданням валютної декларації до територіального відділення НБУ, то вартість його послуг з оформлення довідки про проведення декларування буде збільшено з
24 грн. (у тому числі ПДВ — 4 грн.) до 102 грн. (у тому числі ПДВ — 17 грн.) (лист Головного управління НБУ по м. Києву від 06.08.2007 р. № 10-106/19555).
Якщо цінності та майно за кордоном відсутні
Як ми вже з’ясували, валютну декларацію необхідно подавати за наявності валютних цінностей і майна за кордоном. Щодо суб’єктів господарювання, які не мають валютних цінностей, проте планують здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, то вони оформляють
Довідку про відсутність у підприємства валютних цінностей і майна за межами України (далі — Довідка про відсутність валютних цінностей). Її форму наведено в додатку 2 до спільного листа НБУ, ДПАУ, ДМСУ від 09.01.98 р. № 13-226/53-188 № 206/10/22-0117 № 11/3-247. Там же зверталася увага на те, що строки подання бухгалтерської звітності не поширюються на Довідку про відсутність валютних цінностей, її можна зареєструвати в місцевій ДПІ в будь-який час.Реєстрація Довідки про відсутність валютних цінностей здійснюється в такому порядку:
1) суб’єкт господарської діяльності подає 2 примірники Довідки про відсутність валютних цінностей до місцевої ДПІ;
2) у податковій інспекції один примірник довідки завіряють підписом та печаткою (саме він повертається підприємству), а другий — залишається в місцевій ДПІ для обліку та контролю;
3) оформлена належним чином Довідка про відсутність валютних цінностей передається органам ДМСУ.
Оскільки конкретні строки реєстрації Довідки про відсутність валютних цінностей, поданої суб’єктом господарювання до місцевої ДПІ, законодавством не встановлено, у цьому питанні представники головного податкового відомства керуються нормами
Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПАУ від 01.07.98 р. № 315. Згідно з п. 4.2.11 цього документа звернення підприємств та організацій розглядається у строк до 30 календарних днів, а ті, які не потребують перевірки та надання додаткових матеріалів, — у строк до 15 календарних днів.Виходячи з цього, підприємства повинні заздалегідь звертатися до податкової інспекції за своїм місцезнаходженням для реєстрації довідки. Саме так радили діяти представники головного податкового відомства в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 28.
Штрафні санкції
Невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна загрожує застосуванням штрафних санкцій, передбачених
ст. 16 Декрету № 15-93 та Положенням про валютний контроль.Так, згідно з
п. 2.7 Положення про валютний контроль:— за порушення
строків декларування накладається штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) за кожний звітний період ;— за порушення
порядку декларування встановлено штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.).При цьому порушенням порядку декларування є надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей і майна, що знаходиться за межами України.
Неподання або несвоєчасне подання декларацій за відсутності валютних цінностей і майна за межами України не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
За виявлені порушення штрафують органи державної податкової служби. Це право їм надає
Порядок № 542, розроблений на виконання Указу Президента України «Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.99 р. № 734/99.Штрафні санкції
не застосовуються за неподання або несвоєчасне подання валютної декларації, якщо заповнено тільки розділ V «Інформаційні відомості». Це пов’язано з тим, що в розділі V валютної декларації міститься інформація про валютні цінності, повернені до України, а отже, підстав для застосування штрафних санкцій, установлених п. 2.7 Положення про валютний контроль, тут немає (лист № 14170, лист ДПАУ від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317).
Помилки у валютній декларації
При заповненні валютної декларації, як і будь-якої іншої форми звітності, може бути допущено помилки. Однак механізм їх самостійного виправлення не передбачено чинним законодавством.
Порядок виправлення помилок, який міститься в
Законі № 2181, використовувати не можна. Це пов’язане з тим, що валютна декларація не є податковою декларацією в розумінні п. 1.11 Закону № 2181 , а отже, вона не потрапляє до сфери дії цього Закону.У ситуації, що розглядається, вартий уваги
лист ДПАУ від 17.07.2006 р. № 13485/7/22-5017, в якому головне податкове відомство зазначає про неухильне виконання вимог листа № 28-311, яким установлено послідовність подання валютної декларації, і при виявленні помилок зобов’язується вживати заходів щодо їх усунення. Хоча не зовсім зрозуміло, яких саме.Ураховуючи неоднозначність ситуації, при самостійному виявленні помилки можна подати
нову декларацію з виправленими показниками. Як показує практика, податківці їх приймають.Разом з тим, у листі НБУ
від 28.07.2005 р. № 13-122/3484 висловлена категорична позиція Нацбанку з питання помилок у валютній декларації: «у випадку якщо резидент самостійно виявив помилку в декларації про валютні цінності, але таку декларацію вже ним було подано, має місце порушення порядку декларування валютних цінностей, яке тягне за собою накладення на резидента штрафних санкцій, передбачених п. 2.7 Положення про валютний контроль». Отже, при заповненні валютної декларації краще уникати помилок і бути гранично уважними.На цьому завершуємо розгляд питань, пов’язаних з валютною декларацією. Сподіваємося, що тепер у вас є вся необхідна інформація, щоб здати цю форму звітності без проблем.
