Теми статей
Обрати теми

Аліменти на дітей

Редакція ПБО
Стаття

Аліменти на дітей

 

Кожному з нас неодноразово доводилося чути про таке поняття, як «аліменти», а деяким і стикатися з ним унаслідок сімейних неладів. На практиці найпоширенішою є сплата (стягнення) аліментів на неповнолітніх дітей. На жаль, сімейні проблеми працівників часто-густо не обходять і роботодавця. Тому тема аліментів є актуальною не тільки для їх платників та одержувачів, але й для підприємств, що утримують та виплачують аліменти. Про особливості утримання аліментів на дітей, а також про їх облік ітиметься в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

СКУ

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 606

— Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

Постанова № 3

— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3.

Постанова № 146

— постанова КМУ «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного із подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26.02.93 р. № 146.

Інструкція № 121/5

— Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Мін’юсту від 29.12.2006 р. № 121/5.

 

Право на аліменти

Відповідно до

ч. 1 ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Питання про виконання цього обов’язку виникає здебільшого, якщо один з батьків проживає окремо від дитини. У такій ситуації виконувати обов’язок, передбачений СКУ, один з батьків може шляхом участі в утриманні дитини в натуральній чи у грошовій формі.

Поняття «аліменти» передбачає грошову форму участі в утриманні дитини. Тепер докладніше про те, хто має право на «дитячі» аліменти. Згідно зі

ст. 6 СКУ статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. При цьому повноліттям вважається досягнення особою 18 років, а отже, право на отримання аліментів втрачається після досягнення дитиною 18 років.

Нагадаємо, що відповідно до

ч. 1 ст. 84 ЦКУ особа, яка досягла повноліття, має повну цивільну дієздатність.

Разом з тим

ЦКУ передбачено випадки, коли повна цивільна дієздатність надається особі до досягнення вісімнадцяти років, а саме:

1) у разі

реєстрації шлюбу з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 34 ЦКУ);

2) якщо фізична особа

досягла 16 років і працює за трудовим договором (ч. 1 ст. 35 ЦКУ);

3) якщо неповнолітня особа

записана матір’ю або батьком дитини (ч. 1 ст. 35 ЦКУ);

4) якщо фізична особа

досягла 16 років і має намір займатися підприємницькою діяльністю з моменту державної реєстрації як підприємця, що здійснюється за наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), опікунів або органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 35 ЦКУ).

У зв’язку з цим виникає запитання: чи не втрачають особи, які одержали повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття, право на утримання від батьків? Частково відповідь на це запитання дав Пленум ВСУ, зазначивши в

п. 15 постанови № 3, що обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття не припиняється в разі вступу дитини в шлюб. На нашу думку, такий обов’язок не має припинятися і в тому випадку, якщо неповнолітня дитина стає матір’ю або батьком.

Про інші випадки отримання повної цивільної дієздатності, згадані вище, у

постанові № 3 нічого не зазначається. Тому не зовсім зрозуміло, чи є вступ у шлюб неповнолітнім тільки винятком з правила, чи навпаки, отримання особою повної цивільної дієздатності і в інших випадках не позбавляє права на аліменти.

При певних обставинах батьки

зобов’язані утримувати повнолітніх дітей.

По-перше, такий обов’язок виникає, якщо повнолітні дочка або син, які потребують матеріальної допомоги,

є непрацездатними за умови, що батьки можуть надати таку допомогу (ч. 1 ст. 198 СКУ).

По-друге, якщо повнолітні діти

продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі закінчення навчання.

Аліменти на неповнолітню дитину виплачуються тому з батьків, з ким проживає дитина. Якщо дитина утримується в державному або комунальному закладі охорони здоров’я, навчальному чи іншому дитячому закладі, аліменти продовжують сплачуватися одним з батьків на користь іншого, з яким проживала дитина, за умови, що вони використовуються за цільовим призначенням. Контроль за цільовим використанням аліментів здійснює орган опіки та піклування (

ч. 1 ст. 186 СКУ).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину до 23 років має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також власне дочка, син, які продовжують навчання.

Зауважимо, що стягнення за рішенням суду аліментів на дитину з особи, записаної батьком чи матір’ю, не перешкоджає зверненню до суду з позовом про вилучення відомостей про них як про батька (матір) з актового запису про народження цієї дитини

(ст. 140 СКУ).

 

Способи сплати аліментів

Найоптимальнішим варіантом визначення способу виконання батьками обов’язку утримувати дитину є домовленість між ними. Так, батьки можуть укласти

договір про сплату аліментів на дитину на підставі ч. 1 ст. 189 СКУ. У договорі визначаються розмір та строки виплати аліментів. Розмір аліментів сторони визначають за домовленістю сторін, але він не може бути менше розміру, передбаченого в ч. 2 ст. 182 СКУ (30 % прожиткового мінімуму, установленого для дитини відповідного віку). Умови договору не можуть порушувати права дитини, установлені СКУ.

Договір укладається

в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо платник аліментів

не виконуватиме своїх зобов’язань за укладеним договором, аліменти стягують не за рішенням суду, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби (п. 16 постанови № 3).

Якщо між батьками дитини відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину, той з них, з ким проживає дитина, має право звернутися з відповідним позовом до суду. У цьому випадку сплата аліментів провадитиметься

за рішенням суду.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду

з дня подання позову. Отже, на день винесення судового рішення у відповідача вже буде заборгованість зі сплати аліментів. Наприклад, якщо рішення суду, яким задоволено вимоги про стягнення аліментів на дитину, прийнято 29.02.2008 р. за позовом, який було подано 21.01.2008 р., вважається, що обов’язок сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом, виник з 21.01.2008 р. Це означає, що той з батьків, на якого покладено цей обов’язок, повинен спочатку сплатити аліменти за період, протягом якого розглядалася справа, а потім сплачуються аліменти за подальші періоди.

Зауважимо, що за рішенням суду може бути присуджено аліменти і

за період, що передує поданню позову про стягнення аліментів, але не більше ніж за три роки, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з його ухиленням від сплати.

Підставою для утримання аліментів

у цьому випадку є виконавчий лист, виданий судом. У виконавчому листі зазначається причина, порядок та розмір утримань із заробітної плати працівника. Він направляється державним виконавцем за місцем роботи платника аліментів і є обов’язковим для виконання на всій території України.

Якщо боржник змінить місце роботи, підприємство, яке отримало виконавчий документ відповідно до

ст. 68 Закону № 606 , має повернути його не пізніше триденного строку державному виконавцю з відміткою про нове місце роботи (якщо воно відоме). Крім цього, необхідно повідомити про проведені стягнення платежів за виконавчими документами.

У разі якщо стягнення аліментів з доходу платника за виконавчим листом неможливе протягом трьох місяців підряд з тієї причини, що він не працює і не одержує доходу, таке стягнення звертається на майно боржника (

ст. 74 Закону № 606).

До втручання виконавчої служби справа може не дійти, якщо платник аліментів добровільно виконуватиме рішення суду. Одним зі способів добровільного виконання судового рішення може бути подання заяви за місцем роботи про вирахування аліментів на дитину з його заробітної плати. Можливість подання заяви передбачено

ст. 187 СКУ.

У заяві має зазначатися така інформація:

— прізвище, ім’я та по батькові платника аліментів;

— прізвище, ім’я та по батькові одержувача аліментів;

— місце проживання одержувача аліментів;

— відомості про дитину, на яку сплачуються аліменти (ім’я, дата народження);

— розмір аліментів;

— строк, протягом якого мають утримуватися аліменти.

На підставі заяви працівника аліменти повинні утримуватися не пізніше триденного строку з дня, установленого для виплати заробітної плати. Строк для виплати заробітної плати, як правило, установлюється в колективному договорі. У разі нерегулярної виплати заробітної плати, триденний строк відлічується від дати, установленої для виплати заробітної плати.

Звертаємо увагу: згідно з

ч. 3 ст. 187 СКУ на підставі заяви аліменти може бути утримано і в тому випадку, коли загальна сума, що підлягає утриманню згідно із заявою та виконавчим документам, перевищує половину заробітної плати, а також якщо з працівника вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Звертаємо увагу: якщо сплата аліментів провадиться добровільно, платник аліментів може відкликати заяву.

Зауважимо, що порядок стягнення аліментів з осіб, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено в

ч. 4 — 7 ст. 181 СКУ.

У разі виїзду одного з батьків, який повинен сплачувати аліменти, за кордон на постійне проживання до держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються згідно з

Порядком стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, затвердженим постановою КМУ від 19.08.2002 р. № 1203.

З 19.10.2006 р. для України набрала чинності

Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.56 р. відповідно до Закону України від 20.07.2006 р. № 15-V. З метою забезпечення застосування зазначеної Конвенції було розроблено Інструкцію № 121/5, в якій визначено: порядок звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, порядок звернення із заявою про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави тощо. Країни, які є учасницями Конвенції, зазначено в п. 3 Інструкції № 121/5.

Якщо місце проживання батьків невідомо, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється згідно з

Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо, затвердженим постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету в судовому порядку.

 

Розмір аліментів

При визначенні розміру аліментів суд ураховує такі обставини (

ч. 1 ст. 182 СКУ):

— стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

— стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів*;

* Підставою для звільнення від сплати аліментів не може бути те, що будучи працездатною, особа не працює без поважних причин (Ухвала ВСУ від 17.11.2005 р.).

— наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

— інші обставини, що мають істотне значення.

За рішенням суду аліменти призначаються:

— у вигляді частини від доходу батька (матері) дитини (

ст. 183 СКУ);

— у твердій сумі (

ст. 184 СКУ).

У разі якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд призначає аліменти у вигляді єдиної частини від заробітної плати (доходу) платника аліментів, яка повинна стягуватися до досягнення старшою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням частки, що припадає на дитину, яка досягла повноліття.

Розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд призначає за заявою платника або одержувача аліментів, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину

становить не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ). Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, що діють у 2008 році, установлено ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VІ.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (

ч. 3 ст. 184 СКУ, п. 26 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, постанова ВАСУ від 07.02.2006 р.).

Слід мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду раніше прийнятих судових рішень про їх стягнення

(п. 17 постанови № 3). Якщо змінюється розмір прожиткового мінімуму і виникає необхідність провести перерахунок аліментів, потрібно звертатися до державної виконавчої служби, оскільки вона здійснює розгляд таких заяв (див. газету «Праця і зарплата», 2006, № 31, с. 13, лист Мін’юсту від 14.12.2006 р. № 25/7-33-10803).

На підставі

ч. 1 ст. 192 СКУ за рішенням суду розмір аліментів, визначений за домовленістю між батьками або за рішенням суду, може бути змінено (зменшено або збільшено) за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

При виникненні особливих обставин (розвиток здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо) той з батьків, з якого стягуються аліменти на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину (

ч. 1 ст. 185 СКУ). Розмір участі в додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

 

Стягнення аліментів та заборгованість за ними

Якщо питання про обов’язок сплачувати аліменти та їх розмір було вирішено в судовому порядку, після набуття сили рішенням суду позивач може отримати виконавчий лист для подальшого подання до виконавчої служби. У разі якщо відповідач добровільно не виконує рішення суду, аліменти стягуються виконавчою службою в примусовому порядку. При цьому слід мати на увазі, що подати виконавчий лист до виконавчої служби позивач може протягом трьох років.

Згідно з

ч. 1 ст. 194 СКУ аліменти може бути стягнуто за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за три роки. У випадку коли за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не утримувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони сплачуються за весь минулий час.

Якщо виникла

заборгованість за аліментами (через невиконання договору, укладеного між батьками, у зв’язку з виникненням спору про розмір аліментів, стягнення аліментів не проводилося з тих чи інших причин), вона стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а якщо дитина продовжує навчання і потребує матеріальної підтримки — до досягнення нею двадцяти трьох років .

Розмір заборгованості за аліментами розраховується державним виконавцем, а в разі спору — судом.

Судом може бути прийнято рішення про звільнення платника аліментів від обов’язку сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла в результаті непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Якщо заборгованість виникла у зв’язку з важкою хворобою платника чи з іншої причини, що має істотне значення, суд може звільнити боржника від сплати заборгованості повністю або частково за його позовом.

Крім повного або часткового звільнення платника аліментів від сплати заборгованості, суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами з урахуванням матеріального та сімейного положення платника аліментів.

 

Припинення права на аліменти

Згідно зі

ст. 188 СКУ за рішенням суду батьків може бути звільнено від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Якщо дитина перестала одержувати дохід або її дохід зменшився, зацікавлена особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Крім того, згідно зі

ст. 190 СКУ той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Зазначений договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Права власності на нерухоме майно, зазначене в договорі, набуває безпосередньо дитина або дитина і той з батьків, хто проживає з нею, на праві спільної часткової власності.

Якщо між батьками укладається договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно,

той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно її утримувати.

 

Утримання аліментів

Перелік доходів, що беруть участь при визначенні розміру аліментів, а також доходів, які не враховуються, зазначено в

постанові № 146* (див. таблицю на с. 42).

* При визначенні розміру аліментів, що утримуються з військовослужбовців, необхідно брати до уваги Перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців, затверджений наказом Міністерства оборони України від 04.11.96 р. № 320.

 

Доходи, з яких утримуються
аліменти

Доходи, з яких не утримуються
аліменти

1

2

Основна заробітна плата згідно з посадовими окладами, тарифними ставками, відрядними розцінками тощо

Вихідна допомога при звільненні

Доплати та надбавки до заробітної плати

Неоподатковувана матеріальна допомога

Премії у грошовій та натуральній формах

Компенсація за невикористану відпустку, крім випадків, коли компенсація нараховується за невикористану протягом кількох років відпустку

Оплата за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні

Допомога на лікування

Відпускні, у тому числі компенсація за невикористану протягом кількох років відпустку, яка нараховується при остаточному розрахунку з працівником*

Допомога по вагітності та пологах

Заробітна плата, яка зберігається за час виконання державних та громадських обов’язків, а також в інших випадках збереження середньої заробітної плати

Компенсаційні виплати при відрядженнях та переведенні на роботу до іншої місцевості

Винагорода за загальними річними підсумками роботи підприємства

Польове забезпечення, надбавки до заробітної плати та інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних

Винагороди, що виплачуються штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення з фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, які підлягають державному соціальному страхуванню

Компенсаційні виплати за амортизацію інструментів та зношеність одягу

Одноразові винагороди (процентні надбавки) за вислугу років

Матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю

Допомога по державному соціальному страхуванню, а також допомога по тимчасовій непрацездатності, установлені в колективних сільськогосподарських підприємствах

Вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг

Доплати до допомоги по державному соціальному страхуванню, що виплачуються за рахунок підприємств, установ, організацій

Одноразова допомога при народженні дитини

Суми, що виплачуються для відшкодування збитків у зв’язку зі втратою працездатності внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування збитків на догляд за постраждалими, на їх додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) та протезування

Державна допомога на поховання

Допомога по безробіттю

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Пенсії, що одержуються, за винятком надбавок до пенсії, які виплачуються інвалідам першої групи для догляду за ними

Допомога на дітей, які перебувають під опікою або піклуванням

Стипендії, що виплачуються студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів

Допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми

Доходи від підприємницької діяльності**, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходи, які припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства

Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Усі види заробітку, що одержуються адвокатами за роботу в юридичних консультаціях

Соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

Плата, отримана за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю)

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворою дитиною віком до 14 років

Інші види заробітку

Тимчасова державна допомога, якщо місце проживання батьків невідомо, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину

Субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива

Щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення

Вартість речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації

Дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв та будинків відпочинку, які надаються за рахунок коштів підприємств та організацій

*

Згідно з роз’ясненнями Мін’юсту утримання аліментів провадиться із суми компенсації за невикористану відпустку, якщо вона нараховується при звільненні працівника за два і більше роки. Якщо працівник не використав відпустку за один рік, то аліменти із суми компенсації не утримуються (лист від 28.12.2006 р. № 19-48-671).

** Фізичні особи — підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, сплачують аліменти зі свого чистого доходу (різниці між валовим доходом та документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з його отриманням), зменшеного на суму податку з доходів фізичних осіб. Підприємці — платники єдиного податку у Звіті суб’єкта малого підприємництва — фізичної особи — підприємця зазначають тільки суму виручки і сплачують податок у фіксованому розмірі, у зв’язку з чим важко визначити базу для сплати аліментів. На підставі ст. 184 СКУ в цьому випадку аліменти може бути встановлено у твердій грошовій сумі.

 

Аліменти утримуються із заробітної плати (доходу) після утримання податків (

п. 13 постанови № 146 та ч. 1 ст. 70 Закону № 606). Під податками слід розуміти податок з доходів фізичних осіб та внески до фондів соціального страхування. Інакше кажучи, аліменти утримуються із заробітної плати, що належить до виплати на руки працівнику.

Відповідно до

ст. 128 КЗпП, ст. 70 Закону № 606, ст. 26 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР у разі стягнення аліментів на одну дитину сума утримання не може перевищувати 50 % заробітної плати, а в разі стягнення аліментів на декількох неповнолітніх дітей — 70 % заробітної плати.

При цьому підприємство, яке утримує аліменти із заробітної плати працівника, провадить стягнення в порядку, визначеному у виконавчому листі. Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань адміністрація підприємства не має права (

п.п. 7.2.6 Інструкції про провадження виконавчих дій, затвердженої наказом Мін’юсту України від 15.12.99 р. № 74/5).

Нагадаємо: у разі добровільної сплати аліментів на підставі заяви, вони утримуються навіть якщо загальна сума, що підлягає утриманню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, а також якщо з працівника вже стягуються аліменти на іншу дитину.

 

Виплата та оподаткування аліментів

Підприємство може проводити виплату утриманих із заробітної плати працівника аліментів безпосередньо одержувачам:

— через касу;

— через поштове відділення зв’язку;

— на спеціальні рахунки.

Виплата аліментів через касу

підприємства здійснюється на підставі наданого паспорта особи, яка одержує аліменти, або за дорученням одержувача аліментів.

Право на отримання аліментів мають:

— особа, зазначена у виконавчому листі, якщо аліменти утримуються за виконавчим листом;

— особа, зазначена в заяві, якщо утримання аліментів провадиться на добровільних засадах.

Виплата аліментів через поштове відділення зв’язку

. Відповідно до п. 14 постанови № 146 витрати на доставку грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв’язку здійснюються за рахунок платника аліментів.

Тарифи на поштові перекази затверджено

наказом УДППЗ «Укрпошта» від 11.10.2007 р. № 390.

Виплата аліментів на спеціальні рахунки

. Підприємство повинне перераховувати аліменти на спеціальні рахунки в таких випадках:

— на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби, якщо платник аліментів є боржником (

ст. 441 Закону № 606);

— за рішенням суду на спеціальний рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (

ч. 3 ст. 193 СКУ).

Оскільки підприємство фактично проводить не тільки утримання, але й виплату аліментів, які є доходом одержувачів аліментів, закономірно виникає запитання про їх оподаткування.

Згідно з

п.п. 4.3.9 Закону № 889 не включаються до складу загального оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податків:

за рішенням суду;

за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно з нормами СКУ, за винятком виплати аліментів нерезидентом, незалежно від їх розмірів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України.

Внесками до фондів соціального страхування аліменти не обкладаються

, оскільки вони не включаються до фонду оплати праці найманих працівників.

Сума аліментів підлягає відображенню в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ як дохід одержувача аліментів з ознакою доходу «29». Тому одержувач аліментів має надати на підприємство копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Щодо аліментів, отриманих від нерезидента, то вони розцінюються як іноземний дохід одержувача аліментів з відповідним оподаткуванням. Одержувач аліментів від нерезидента має включити суму аліментів до загального річного оподатковуваного доходу та відобразити в річній декларації про доходи.

Підприємствам, які несвоєчасно виплачують заробітну плату, слід мати на увазі, що при перерахуванні аліментів у строк, установлений у виконавчому листі, необхідно одночасно з перерахуванням (виплатою) аліментів перерахувати податок з доходів та внески до соціальних фондів, оскільки перерахування (виплата) аліментів одержувачу в цьому випадку розцінюється як часткова виплата заробітної плати.

Порядок відображення сум утриманих аліментів у бухгалтерському обліку розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад.

Основна заробітна плата працівника Пипченка І. П. за лютий 2008 року склала 2000 грн., премія — 600 грн., доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — 400 грн. За виконавчим листом, який надійшов на підприємство, із заробітної плати працівника потрібно утримувати аліменти в розмірі 25 % від заробітної плати. Виплата аліментів одержувачу провадиться через касу.

Загальна сума доходу працівника в лютому 2008 року склала 3000 грн. (2000 грн. + 600 грн. + 400 грн.).

Розрахуємо суму внесків до фондів соціального страхування та податку з доходів, що підлягають утриманню із заробітної плати Пипченка І. П.:

— внесок до Пенсійного фонду (ПФ): 3000 грн. x 2 % = 60 грн.

— внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФТВП): 3000 грн. х 1 % = 30 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (ФБ): 3000 грн. х 0,5 % = 15 грн.;

— податок з доходів фізичних осіб: (3000 грн. - 60 грн. - 30 грн. - 15 грн.) х 15 % = 434,25 грн.

Відповідно до

постанови № 146 усі види доходу, нараховані працівнику за лютий 2008 року, беруть участь у визначенні розміру аліментів.

Отже, сума аліментів, яку необхідно утримати із заробітної плати працівника за лютий 2008 року, становитиме:

(3000 грн. - 60 грн. - 30 грн. - 15 грн. - 434,25 грн.) х 25 % = 615,19 грн.

 


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспондуючі
рахунки

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Нараховано заробітну плату за лютий 2008 року Пипченку І. П.

92

661

3000,00

2

Нараховано внесок до ПФ (3000 х 33,2 %)

92

651

996,00

3

Нараховано внесок до ФТВП (3000,00 х 1,5 %)

92

652

45,00

4

Нараховано внесок до ФБ (3000,00 х 1,3 %)

92

653

39,00

5

Нараховано внесок до ФНВ (3000,00 х 1,16 %*)

92

656

34,80

6

Утримано внесок до ПФ

661

651

60,00

7

Утримано внесок до ФТВП

661

652

30,00

8

Утримано внесок до ФБ

661

653

15,00

9

Утримано податок з доходів фізичних осіб

661

641/ПДФО

434,25

10

Утримано аліменти

661

685

615,19

11

Перераховано внески до фондів соціального страхування
(996,00 + 45,00 + 39,00 + 34,80 + 60,00 + 30,00 + 15,00)

651,652, 653,656

311

1219,80

12

Перераховано податок з доходів фізичних осіб

641/ ПДФО

311

434,25

13

Отримано грошові кошти на виплату заробітної плати та аліментів до каси

301

311

2460,75

14

Виплачено заробітну плату
(3000 - 60,00 - 30,00 - 15,00 - 434,25 - 615,19)

661

301

1845,56

15

Виплачено аліменти одержувачу

685

301

615,19

*

Ставку внеску в розмірі 1,16 % прийнято умовно.

 

Відповідальність при нарахуванні аліментів та за ухилення від сплати аліментів

Чинним законодавством за порушення порядку сплати аліментів передбачено відповідальність як для підприємств, так і для платників аліментів.

Відповідальність підприємств

. Утримання та перерахування аліментів одержувачу має провадитися своєчасно. Якщо утримання аліментів із заробітної плати працівника провадиться за рішенням суду, за порушення порядку їх нарахування передбачено відповідальність Законом № 606.

Так, за порушення встановлених вимог

Закону № 606, невиконання законних вимог державного виконавця посадовими особами, втрата або несвоєчасне відправлення виконавчих документів, ненадання або надання неправдивих відомостей про доходи, неповідомлення про зміну місця роботи (місце проживання) платника аліментів, винні в цьому посадові особи притягуються до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону № 606: згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби на них накладається штраф у розмірі від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 510 грн.).

У разі наявності ознак складу злочину в діях посадових осіб, які умисно перешкоджали виконанню рішення або інакше порушували вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності (

ч. 2 ст. 88 Закону № 606).

Умисне невиконання посадовою особою рішення суду, що набуло законної сили, або перешкоджання його виконанню може потягти за собою штраф від 500 до 1000 нмдг (

від 8500 грн. до 17000 грн.) або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України).

Відповідальність платників аліментів

. Відповідальність за прострочення сплати аліментів передбачено ст. 196 СКУ. Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана платити аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшено судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Так, якщо 07.02.2008 р. слід було сплатити аліменти в сумі 500 грн., з 08.02.2008 р. на цю суму нараховується пеня за кожний день прострочення. Наприклад, станом на 22.02.2008 р. сума пені складе 75 грн. (500 грн. х 1% х 15 дн.).

Неустойка не сплачується тільки, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, які перебувають на їх утриманні, карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами строком до одного року, або обмеженням свободи строком до двох років

(ч. 1 ст. 164 КК). Ті самі дії, учинені особою, раніше судимою за згадані вище злочини, карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. Однією з умов притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею є наявність рішення суду про стягнення аліментів.

Таким на сьогодні є порядок стягнення аліментів. Сподіваємося, що матеріал цієї статті допоможе в роботі бухгалтерам, яким доведеться зіткнутися з необхідністю утримання аліментів із заробітної плати своїх працівників, а також буде корисним як платникам, так і одержувачам аліментів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі