Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Податкове планування. Обираємо систему оподаткування для приватного підприємця

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2008/№ 41
Друк
Стаття

Обираємо систему оподаткування для приватного підприємця

 

Якщо ви вирішили зайнятися господарською діяльністю самостійно, зареєструвавшись як фізична особа — підприємець, вам слід пам’ятати про необхідність сплати певної групи податків. При цьому ви маєте право обрати оптимальний для себе спосіб оподаткування доходів. Зорієнтуватися в цьому важливому питанні і допоможе пропонована стаття.

 

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Приватний підприємець, який зареєстрований у встановленому порядку і здійснює підприємницьку діяльність на території України, має право самостійно обрати систему оподаткування своїх доходів. Таких систем на сьогодні існує

дві:

— загальна система оподаткування;

— спрощена система оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Обидві системи мають свої переваги й недоліки, про них розповімо докладніше.

 

1. Загальна система оподаткування

Головною відмітною рисою загальної системи оподаткування є те, що приватний підприємець сплачує

податок з доходів фізичних осіб .

 

Податок з доходів фізичних осіб

Законодавче підґрунтя справляння цього податку визначено:

Законом № 889;

розділом IV Декрету № 13-92 (з урахуванням положень п. 9.12 Закону № 889 — до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності);

Інструкцією № 12.

Згідно з

Декретом № 13-92 та Інструкцією № 12 фізичні особи — підприємці сплачують податок з доходів протягом року шляхом перерахування до бюджету авансових внесків у розмірі 25 % річної суми податку.

При цьому важливо враховувати: підприємці суму податку, що підлягає сплаті, самостійно не визначають, цим займаються податкові органи.

Річна сума податку розраховується податковою службою на підставі поданої суб’єктом господарювання декларації про доходи.

Якщо підприємець тільки починає здійснювати свою діяльність, він сплачує авансові платежі у сумі, що обчислена податковими органами виходячи з

очікуваного (оціночного) доходу. У такому разі він подає декларацію про очікуваний (оціночний) у поточному році дохід, а згодом — декларацію про фактично отриманий протягом року дохід за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції № 12 .

Така декларація подається у строки, визначені

п.п. 4.1.4 Закону № 2181, а саме протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше 10 травня — за І квартал, не пізніше 9  серпня — за півріччя, не пізніше 9 листопада — за три квартали, не пізніше 9 лютого наступного року — за звітний рік.

Якщо граничний строк подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то цей строк переноситься на наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Так, декларацію за І квартал 2008 року має бути подано не пізніше 12 травня, за півріччя — не пізніше 11 серпня, за три квартали — не пізніше 10 листопада, за рік — не пізніше 9 лютого 2009 року.

Утім, за необхідності декларацію про очікуваний (оціночний) дохід можна подати відразу після набуття статусу підприємця на загальній системі оподаткування.

Сума очікуваного (оціночного) доходу може бути

будь-якою. При цьому йдеться не про валовий дохід (виручку), а про чистий дохід, тобто планований прибуток. Те, що дані про очікуваний (оціночний) дохід повідомляються самим підприємцем, а не встановлюються на розсуд працівників податкової інспекції, випливає з п.п. «б» п. 1 ст. 14 Декрету № 13-92.

На підставі першої поданої підприємцем декларації працівники податкового органу розрахують суму авансових платежів за строками їх сплати, що не настали, і повідомлять його про це.

Отже, уперше податок з доходів (у вигляді авансового платежу) підприємець самостійно сплачує лише після того, як отримає з податкової інспекції відповідну інформацію про розмір платежу.

Для сплати авансових платежів установлено такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада. Якщо сума доходу приватного підприємця значно відрізняється в бік збільшення чи зменшення від запланованої (на 50 % і більше), податковий орган може перерахувати суми податку за строками його сплати, що не настали.

Приклад.

Фізична особа — підприємець Марченко А. А. став на облік у податковому органі 20.02.2008 р. У цьому випадку декларація про очікуваний (оціночний) дохід подається не пізніше 12 травня (за підсумками І кварталу 2008 року).

Підприємець зазначив у декларації, що його очікуваний (оціночний) дохід у поточному році становитиме 45000 грн.

Обчислення податку з доходів провадиться в такій послідовності:

1) визначається середньомісячний чистий дохід:

45000 грн. : 9 місяців = 5000 грн.;

2) визначається сума податку з доходів із середньомісячного доходу за ставкою 15 %:

5000 грн.

х 15 % : 100 % = 750 грн.;

3) визначається сума податку з доходів за строками сплати, що не настали:

750 грн.

х 9 міс. = 6750 грн.

Таким чином, приватному підприємцю Марченку А. А. необхідно сплачувати до бюджету авансові внески в такі строки і в таких розмірах:

— до 15 травня — 2250 грн. (750 грн.

х 3 міс.);

— до 15 серпня — 2250 грн. (750 грн.

х 3 міс.);

— до 15 листопада — 2250 грн. (750 грн.

х х 3 міс.).

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті

не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення податкового органу про таке нарахування (див. п. 14.4 Інструкції № 12).

Зверніть увагу: за підсумками І кварталу 2008 року підприємець має сплатити податок з доходів фізичних осіб

виходячи з фактично отриманої суми чистого доходу за цей період.

Сукупний чистий дохід приватного підприємця, з якого сплачується податок з доходів, визначається одним із двох способів:

1) як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовому та натуральному виразі) і

документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з отриманням доходу;

2) як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовому та натуральному виразі) та

витратами, визначеними за нормами, наведеними в додатку 6 до Інструкції № 12.

Підприємець за своїм вибором може використовувати лише один із зазначених способів визначення чистого доходу. Поєднувати обидва способи одночасно (застосовуючи, наприклад, перший для документально підтверджених витрат, а другий — для непідтверджених) не можна.

 

Податок на додану вартість

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа має враховувати норми

ст. 9 Закону про ПДВ, що зобов’язують зареєструватися платниками податку на додану вартість осіб, які відповідають визначенню платника цього податку згідно з вимогами ст. 2 Закону про ПДВ. До них належать особи:

— добровільно зареєстровані платниками ПДВ;

— у яких сума від здійснення оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців сукупно перевищила 300000 грн.;

— які поставляють товари з використанням глобальної чи локальної комп’ютерної мережі.

Підприємець, який зареєструвався платником ПДВ, веде ті самі документи обліку та звітності з ПДВ, що й юридичні особи — платники цього податку.

 

Внесок до Пенсійного фонду та інші соцвнески

Згідно із

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності є платниками внеску до Пенсійного фонду. При цьому внесок необхідно сплачувати як «за себе», так і «за найманих працівників» (якщо такі є).

Страховий внесок до Пенсійного фонду

«за себе» суб’єкт господарювання сплачує в розмірі 33,2 % суми свого оподатковуваного доходу (прибутку, чистого доходу) за схемою, дуже подібною до схеми сплати податку з доходів.

Таким чином, сплачуючи протягом року щокварталу до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі щодо податку з доходів, потрібно в ці самі строки сплачувати і внески до Пенсійного фонду в розмірі 25 % річної суми страхового внеску. А річна сума страхового внеску — це власне сума, обчислена податковим органом для сплати авансових внесків щодо податку з доходів.

Виходить, підприємець, який щойно перейшов на загальну систему оподаткування, перший авансовий пенсійний внесок має сплатити за той квартал, за який він сплатить перший авансовий платіж щодо податку з доходів.

Важливо враховувати, що місячний розмір страхового внеску не може бути менше мінімального, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць на 33,2 %.

Остаточний розрахунок сум страхових внесків здійснюється до 1 квітня наступного за звітним року на підставі даних річної податкової декларації.

Приватні підприємці подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік не пізніше 1 травня поточного року розрахунок авансових сум страхових внесків (додаток 24 до

Інструкції № 21-1). А за підсумками року до 1 квітня наступного за звітним року суб’єкти господарювання надсилають на адресу Пенсійного фонду розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за звітний рік (додаток 25 до Інструкції № 21-1).

Тепер про інші соцвнески. Фізична особа — підприємець без найманих працівників не зобов’язаний реєструватися у Фонді з тимчасової втрати працездатності, Фонді по безробіттю і Фонді від нещасних випадків. Відповідно він не повинен подавати звітність до цих фондів і сплачувати соцвнески. Однак якщо в нього є бажання, він може зареєструватися в зазначених структурах

добровільно. Тоді йому доведеться сплачувати соцвнески в установлених розмірах та подавати відповідну звітність.

Слід зауважити: крім податку з доходів та внеску до Пенсійного фонду, підприємець також має сплачувати низку інших податків та зборів, перелік яких залежить від того, яким видом діяльності він займається (це, зокрема, податок на землю, збір за забруднення навколишнього природного середовища, збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, плата за торгові патенти, акцизний збір тощо).

 

Якщо є наймані працівники

Якщо в підприємця на загальній системі оподаткування є наймані працівники, то в цьому випадку він має здійснювати всі нарахування «зверху» та утримання «знизу» на зарплату цих найманих працівників.

Що стосується відповідної звітності, то щодо найманих працівників вона подається в такому обсязі та в такі строки:

— до податкового органу за місцем проживання підприємця — податковий розрахунок за ф. № 1ДФ протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу;

— до Фонду з тимчасової втрати працездатності — звіт по коштах Фонду за формою Ф4-ФССзТВП не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця;

— до Фонду по безробіттю — розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня поточного року, 25 січня наступного за звітним року;

— до Фонду від нещасних випадків — Розрахункова відомість до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня поточного року, 25 січня наступного за звітним року;

— до Пенсійного фонду — розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (форму звітності наведено в додатку 23 до

Інструкції № 21-1) щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

 

2. Спрощена система оподаткування

 

2.1. Фіксований податок

 

Умови переходу на сплату фіксованого податку

Однією з переваг переходу приватного підприємця на сплату фіксованого податку є звільнення його від сплати деяких видів податків та зборів, насамперед — від сплати податку з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, щодо якої, власне, і сплачується фіксований податок.

Порядок здійснення підприємницької діяльності шляхом сплати фіксованого податку регулюється

розділом IV Декрету № 13-92 та Інструкцією № 12.

Прийнявши рішення перейти на сплату фіксованого податку, підприємець за певну плату придбаває патент. Такий патент він може придбати, тільки якщо:

1) здійснює діяльність із продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг

на ринках з обов’язковою сплатою ринкового збору. Якщо є бажання, крім роботи на ринку, займатися ще чимось, чинне законодавство дозволяє суміщати «фікспатент» із загальною системою оподаткування;

2) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємцем (включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності),

не перевищує 5. При цьому до розрахунку береться чисельність на поточний момент, тобто колись працюючі в підприємця особи, які звільнилися, не враховуються;

3) обсяг валового доходу (виручки) підприємця за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту,

не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 119000 грн. (7000 грн. х х 17 грн.);

4)

не торгує лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.

Патент видається на строк від одного до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку.

Розмір фіксованого податку встановлюється відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі та

не може бути менше 20 грн. і більше 100 грн. за кожний календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для отримання патенту на здійснення підприємницької діяльності

на всій території України фіксований податок установлюється в розмірі 100 грн.

Якщо підприємець до своєї діяльності залучає найманих працівників або членів своєї сім’ї, то за кожного «залученого» йому необхідно доплачувати по 50 % суми встановленого фіксованого податку.

При переході підприємця на сплату фіксованого податку він одержує певні переваги:

1)

звільняється від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат, тобто Книги за ф. № 10 (додаток 10 до Інструкції № 12). Щоправда, такий лібералізм не означає, що підприємець звільняється і від подання декларації про доходи, вона обов’язково має подаватися щокварталу;

2) його доходи

не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума цього податку є остаточною та не підлягає перерахунку;

3)

не зобов’язаний застосовувати РРО (за винятком випадків торгівлі підакцизними товарами);

4)

не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ, але може зробити це добровільно.

Серед не дуже позитивних моментів можна назвати те, що

при тимчасовому призупиненні діяльності підприємець усе одно зобов’язаний сплачувати податок, хоча в цьому періоді він і не одержує доходів.

 

Внесок до Пенсійного фонду та інші соцвснески

Якщо суб’єкт підприємництва здійснює свою діяльність самостійно, то внески до соціальних фондів він може сплачувати суто добровільно.

А от із внеском до Пенсійного фонду справа така. Згідно з

Порядком № 233 платники фіксованого податку, які не використовують працю найманих працівників, сплачують внески до Пенсійного фонду у складі фіксованого податку. При цьому Держказначейство зі складу цього податку перераховує до Пенсійного фонду 10 % установленої ставки фіксованого податку. Але для того, щоб період, за який сплачується страховий внесок, потрапив до страхового стажу, підприємцю слід здійснити доплату до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску, що становить 33,2 % певного розміру мінімальної заробітної плати. Так зазначає Пенсійний фонд у листі від 12.11.2004 р. № 211/04 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 10).

 

Якщо є наймані працівники

Використовуючи працю найманих працівників, підприємець здійснює всі встановлені законодавством нарахування «зверху» та утримання «знизу» на зарплату таких працівників. До речі, у найманих працівників залік частини фіксованого податку в рахунок сплати внесків до Пенсійного фонду «зверху» відбувається в тому ж порядку, що і в самого підприємця.

Що стосується звітності стосовно найманих осіб, то вона подається в тому ж обсязі та в ті самі строки, що і при загальній системі оподаткування.

 

2.2. Єдиний податок

 

Умови переходу на сплату єдиного податку

Згідно з

Указом № 727 суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. У цьому випадку вони звільняються від сплати деяких податків та зборів (обов’язкових платежів) і мають можливість не застосовувати РРО при розрахунках зі споживачами.

Для переходу на сплату єдиного податку (отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку) фізична особа — підприємець має відповідати таким критеріям:

— обсяг його виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік

не повинен перевищувати 500000 грн. Якщо до цього підприємець працював на іншій системі оподаткування, ніж єдиний податок, отримана на цій системі виручка також ураховуватиметься;

— кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його семи, котрі беруть участь у підприємницькій діяльності,

не повинна перевищувати 10 осіб протягом року.

Крім того, підприємець не повинен займатися видами діяльності,

забороненими для здійснення на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку.

Якщо заборонені види діяльності здійснюватимуться вже після отримання Свідоцтва, то з першого факту їх здійснення підприємець автоматично перестає бути платником єдиного податку.

Також у суб’єкта господарювання

не повинно бути заборгованості за податками та обов’язковими платежами. Тому податки та обов’язкові платежі, строк сплати яких настав на момент подання заяви про перехід на єдиний податок, має бути сплачено до цього строку.

Для фізичних осіб — підприємців ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації. Залежно від виду діяльності вона становить

від 20 до 200 грн. на місяць.

Якщо підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне Свідоцтво та сплачує єдиний податок за більшою ставкою, установленою на ці види діяльності.

Для підприємців, які залучають до своєї діяльності найманих осіб або членів своєї сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 % за кожного залученого працівника. Ця норма не стосується ситуації, коли громадяни надають підприємцю послуги (роботи) за цивільно-правовими договорами — за таких обставин доплата єдиного податку не провадиться.

Для отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку підприємець

не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого обирається спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, подає до податкового органу заяву.

До подання такої заяви необхідно авансом сплатити єдиний податок не менше ніж за календарний місяць. Платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з позначкою банку) про його сплату (перерахування) потрібно подати разом із заявою. Строк сплати єдиного податку —

не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю, за який він сплачується.

Результати своєї діяльності підприємець визначає за допомогою Книги обліку доходів і витрат за формою № 10. На її підставі єдиноподатник щокварталу протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) подає до податкової інспекції Звіт суб’єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку за формою, наведеною в додатку 3 до

Порядку № 599.

Рішення про перехід на сплату єдиного податку може бути прийнято

не більше одного разу за календарний рік.

 

Податок на додану вартість

Згідно зі

ст. 6 Указу № 727 ПДВ — це один з податків, від сплати яких звільняється єдиноподатник.

Тому, якщо підприємець був зареєстрований як платника ПДВ, перебуваючи на загальній системі оподаткування, він може позбутися цього статусу, подавши відповідну заяву до податкового органу одночасно з поданням заяви про перехід на сплату єдиного податку (див.

п.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ).

Водночас ніщо не заважає суб’єкту господарювання, який має статус платника єдиного податку, бути і платником ПДВ. При цьому, на відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, підприємці-єдиноподатники як податковий період для сплати ПДВ можуть обрати лише

квартальний період незалежно від показників обсягу виручки (зрозуміло, що такий обсяг не повинен перевищувати 500000 грн. за рік). На це вказує ДПАУ в листі від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39).

 

Податок з доходів фізичних осіб

Приватний підприємець не є платником податку з доходів фізичних осіб (

ст. 6 Указу № 727). Доходи, отримані від підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу підприємця за підсумками року, а сплачена сума єдиного податку є остаточною та не підлягає перерахунку. Це встановлено Порядком № 599.

 

Внесок до Пенсійного фонду та інші соцвнески

Платник єдиного податку, який не використовує працю найманих працівників, сплачує внески до Пенсійного фонду у складі єдиного податку. При цьому Держказначейство зі складу цього податку перераховує до Пенсійного фонду 42 % установленої ставки єдиного податку.

Як і у випадку з фіксованим податком, період, за який сплачується страховий внесок, потрапляє до страхового стажу підприємця, якщо суми, що спрямовуються до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку, відповідають розміру мінімального страхового внеску, що дорівнює 33,2 % певного розміру мінімальної заробітної плати. Суму, якої не вистачає до мінімального страхового внеску, єдиноподатник може доплатити.

Реєструватися у фондах соціального страхування і сплачувати до них внески підприємець, який не має найманих працівників, не зобов’язаний, але може зробити це добровільно.

 

Якщо є наймані працівники

Почнемо із внесків до соціальних фондів. Суб’єкт господарювання не нараховує «зверху» (тобто на заробітну плату працівників) і не сплачує соцвнески. Однак це не стосується сплати внесків:

— до Пенсійного фонду. У найманих працівників так само, як і у самого підприємця, відбувається залік частини єдиного податку в рахунок сплати внесків до Пенсійного фонду «зверху». Залишок суми перераховується підприємцем безпосередньо до Пенсійного фонду;

— до Фонду від нещасних випадків.

Зверніть увагу: єдиноподатник не звільняється від сплати внесків, що утримуються із заробітної плати найманих працівників. Отже, із заробітної плати мають утримуватися:

— податок з доходів фізичних осіб. Це випливає з

Порядку № 599, в якому зазначено, що підприємець-єдиноподатник не звільняється від обов’язку нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів, що виплачуються найманим працівникам, включаючи членів сім’ї підприємця, та від подання до податкового органу відомостей про суми таких виплачених доходів і суми утриманого з них податку (податкового розрахунку за ф. № 1ДФ);

— внесок до Пенсійного фонду;

— внесок до Фонду з тимчасової втрати працездатності;

— внесок до Фонду по безробіттю.

Звітність щодо найманих працівників подається в тому самому обсязі та в ті самі строки, що і при загальній системі оподаткування та при сплаті фіксованого податку.

А тепер для вашої зручності наведемо стислу характеристику всіх описаних систем оподаткування доходів приватного підприємця в табличній формі.

 

Показник

Загальна система оподаткування

Спрощена система оподаткування

фіксований податок

єдиний податок

1

2

3

4

Умови застосування

Жодних умов законодавством

не передбачено

1. Кількість осіб, які перебувають з приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї,

не повинна перевищувати 5 осіб . 2. Приватний підприємець здійснює діяльність з продажу товарів, послуг на ринках та є платником ринкового збору. 3. Валовий дохід приватного підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн.)

1. Кількість осіб, які перебувають з приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї,

не повинна протягом року перевищувати 10 осіб. 2. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не повинен перевищувати 500000 грн. за рік

Область застосування

 

Не обмежено

 

Діяльність з продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг

на ринках, крім торгівлі лікеро-горілчаними і тютюновими виробами

 

Будь-які види діяльності, крім: — діяльності у сфері грального бізнесу, у тому числі діяльності, пов’язаної з облаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі; — виробництва, імпорту, експорту і оптового продажу підакцизних товарів; — торгівлі лікеро-горілчаними виробами; — торгівлі тютюновими виробами; — торгівлі ПММ; — операцій з видобування та виробництва дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (що підлягають ліцензуванню); — операцій з оптової та роздрібної торгівлі промисловими виробами з дорогоцінних металів (що підлягають ліцензуванню);

— діяльності із перепродажу виробів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату і діяльності з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату (тобто дилерської діяльності)

Розмір податку

Ставка

15 % від сукупного чистого доходу. При цьому підприємець не має права на податкову соціальну пільгу, передбачену ст. 6 Закону № 889

Від 20 до 100 грн. на місяць

. Розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожного найманого працівника або члена сім’ї підприємця, який бере участь у підприємницькій діяльності

Від 20 до 200 грн. на місяць

. Розмір єдиного податку збільшується на 50 % за кожного найманого працівника або члена сім’ї підприємця, який бере участь у підприємницькій діяльності

Податки та збори, від сплати яких звільняється підприємець

Податки та збори сплачуються

в загальновстановленому порядку. Їх перелік залежить від того, яким видом діяльності займається підприємець

Підприємця звільнено від сплати: — податку з доходів фізичних осіб (зі своїх доходів); — податку на промисел; — ПДВ; — внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності («за себе»); — внеску до Фонду по безробіттю («за себе»); — плати за торговий патент. Підприємець сплачує нараховані на зарплату найманих працівників внески («зверху») до всіх соцфондів

Підприємця звільнено від сплати: — податку з доходів фізичних осіб (зі своїх доходів); — плати (податку) за землю; — ПДВ (однак він може зареєструватися платником ПДВ добровільно); — внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності («за себе» та в частині нарахувань на заробітну плату найманих працівників); — внеску до Фонду по безробіттю («за себе» та в частині нарахувань на заробітну плату найманих працівників); — збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; — плати за патенти. Підприємець сплачує нараховані внески на зарплату найманих працівників («зверху») до Фонду від нещасних випадків та до Пенсійного фонду (в спеціальному порядку)

Податки та збори, від сплати яких звільняються особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємцем

Не звільняються

Не звільняються

Не звільняються

Мінімальний строк роботи на обраній системі

Не встановлено

Місяць

Квартал

РРО

Застосовуються при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку

Не застосовуються, якщо не здійснюється продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив)

Не застосовуються, якщо не здійснюється продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив)

 

Ось ми й ознайомили вас з основами систем оподаткування доходів фізичних осіб — підприємців. Тепер ви знаєте про їх плюси та мінуси і можете, усе зваживши, самостійно визначити, який варіант вибрати. Бажаємо, щоб прийняте рішення стало підґрунтям для розвитку вашої діяльності та зростання фінансового благополуччя.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць