Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Єдиний податок. Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2008/№ 41
В обраному У обране
Друк
Стаття

Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту

 

Ситуація з несвоєчасною сплатою єдиного податку та неподанням «єдиного» Звіту підприємцями давно вже не дає спокою представникам податкових органів. З одного боку, підстав карати приватного підприємця — єдиноподатника за подібні «діяння» неначебто немає. З іншого боку, на їх думку, не можна залишати такі проступки безкарними, а отже, потрібно «викрутити», «підвести» законодавчі норми так, щоб мати можливість покарати. Схоже, сьогодні податківці знову активізувалися щодо цього питання: усе частіше від читачів ми чуємо, що їм намагалися виставити штрафи за несвоєчасне подання Звіту єдиноподатника. Отже, розібратися з цим ще раз буде не зайвим.

Олена САВЧЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Чому Закон № 2181 «ні при чому»

Основним документом, що регулює застосування спрощеної системи оподаткування (у тому числі сплату єдиного податку), є

Указ № 727. Цей документ належить до спеціального законодавства, яке має пріоритет над загальним.

У самому

Указі № 727 спеціальної норми, яка встановлює конкретну відповідальність за невиконання деяких його норм, немає (звідси, власне, і проблема). При цьому у ст. 5 цього Указу зазначено, що єдиноподатники несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Слова «згідно із законодавством» наводять на думку заглянути до

Закону № 2181, щоб з’ясувати: чи поширюються його норми на платників єдиного податку — підприємців, чи застосовуються до них передбачені цим Законом фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту?

Із цим зараз і розберемося.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, передбачені

ст. 17 Закону № 2181, застосовуються в таких випадках:

— якщо платник податків

не подає податкову декларацію в строки, установлені законодавством;

не сплачує (сплачує неповністю або несвоєчасно) суму саме узгодженого податкового зобов’язання (у цьому випадку є і пеня).

Нагадаємо, що

узгоджене податкове зобов’язання — це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів певну суму коштів, яке (зобов’язання) він сам собі нарахував у податковій декларації (яку вже подав) або яке йому визначив контролюючий орган (у нашому випадку — податковий орган).

Отже, до необхідних умов узгодження належать:

— подання податкової декларації;

— нарахування зобов’язання контролюючим органом, у зв’язку з чим платнику податків висилається податкове повідомлення (повідомлення-рішення).*

* Законом № 2181 передбачений ще один варіант узгодження — нарахування зобов’язання податковими органами із застосуванням непрямих методів, проте він діятиме тільки з появою спеціального закону.

Якщо

немає узгодження — немає ні штрафу, ні пені за несвоєчасну сплату згідно із Законом № 2181. При цьому, як зазначалося вище, Указом № 727 конкретну відповідальність також не передбачено.

Умова про нарахування зобов’язань контролюючим органом

. Ця умова в нашому випадку відпадає з тієї причини, що ставки єдиного податку встановлюються місцевою радою і нарахування податковими органами єдиного податку (з направленням підприємцю відповідних податкових повідомлень) законодавством не передбачено. Уперше підприємець приходить до податківців із заявою про перехід на єдиний податок уже після сплати єдиного податку (разом із заявою має подаватися документ про сплату єдиного податку). Тобто податківці на момент першої сплати підприємцем єдиного податку навіть не знають про наміри підприємця сплачувати єдиний податок. Отже, про жодне направлення підприємцю податкового повідомлення в цьому випадку йтися не може.

Умова про подання податкової декларації

. Тепер перейдемо до варіанта узгодження через подання податкової декларації. Протягом 5 днів після закінчення кожного звітного кварталу платник єдиного податку подає Звіт суб’єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку (далі — Звіт) за встановленою формою. Але цей Звіт у розумінні Закону № 2181 не є податковою декларацією з такої причини: згідно з п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація — це документ, який подається платником податків контролюючому органу в установлені строки, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Але єдиний податок сплачується до подання Звіту і вже сплачена сума показується у Звіті. Отже, можна зробити висновок, що сума єдиного податку не узгоджується шляхом подання податкової декларації.

Таким чином, єдиний податок не проходить етап узгодження за правилами

Закону № 2181, а просто сплачується в установлений строк. Отже, умови, які дозволяють застосувати штрафні санкції за ст. 17 Закону № 2181 (а також нарахувати пеню) за несвоєчасну сплату єдиного податку та за неподання (несвоєчасне подання) «єдиного» Звіту, відсутні.

 

Що думають з цього приводу податківці

Представники податкових органів, у свою чергу, прагнуть пов’язати несвоєчасну сплату єдиного податку (запізніле подання звітності) зі штрафами та пенею за

Законом № 2181.

Зокрема, це видно з

листа № 16658, в якому представники податкової служби зазначають, що підприємець самостійно приймає рішення про вибір способу оподаткування доходів за єдиним податком. Подаючи заяву про перехід на сплату єдиного податку, підприємець наче погоджується зі сплатою єдиного податку в сумі, установленій місцевою радою, підтверджує граничні строки сплати та суму єдиного податку, що підлягає щомісячній сплаті.

На цих підставах, на думку авторів

листа № 16658, сума єдиного податку вважається узгодженою, а платник податку зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання у строки не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.

Водночас, маючи на увазі, що єдиноподатники не подають податкову декларацію з єдиного податку, методом виключення податківці нібито присвоюють собі право нарахування податкових зобов’язань з цього податку.

На завершення працівники податкового відомства роблять такий висновок: якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган направляє йому податкові вимоги, які формуються за узгодженими сумами податкових зобов’язань, не сплаченими цим платником податків, відповідно до закону.

 

Спростування висновків листа

Для спростування цього безпідставного висновку можна навести такі аргументи.

По-перше

, Закон № 2181 стосується питань погашення зобов’язань платників податків з податків і зборів (обов’язкових платежів). А в Законі про систему оподаткування єдиний податок не згадується. Отже, дія Закону № 2181 у принципі не поширюється на сферу сплати єдиного податку.

По-друге

, немає законодавчого акта, що зобов’язує єдиноподатника подавати податкову декларацію з єдиного податку та погоджувати зобов’язання щодо єдиного податку з податковим органом. Так само, як і немає такого закону, який установлював би обов’язок податкового органу щомісячно визначати податкове зобов’язання фізичної особи — платника єдиного податку. Тому посилання в листі № 16658 на норму абзацу другого п.п. 5.3.1 Закону № 2181 (щодо строків погашення податкового зобов’язання, якщо обов’язок з його нарахування покладено на податковий орган) стосовно єдиноподатника недоречне.

По-третє

, податкові повідомлення відповідно до п. 6.1 Закону № 2181 дійсно, як це зазначено в листі № 16658, направляються платникам до настання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань. У податковому повідомленні, зокрема, зазначаються:

— посилання на норму податкового закону, згідно з якою було проведено розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань;

— сума податку або збору (обов’язкового платежу), що підлягає сплаті, і штрафних санкцій за їх наявності;

— граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк;

— граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Зробити таке у випадку з єдиноподатниками навряд чи вийде.

Уперше підприємець сплачує єдиний податок ще до того, як подасть заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. У принципі, він взагалі може це зробити ще до того, як стане на облік в податковому органі. Яке податкове повідомлення щодо строків сплати єдиного податку, які не настали, йому можна видати, якщо на цьому етапі ще невідомо, чи переведуть його взагалі на спрощену систему?

Щодо податкових вимог, то вони направляються платникам у разі несплати ними узгодженого податкового зобов’язання в установлені для їх погашення строки. А якщо

немає узгодження, то не може бути і податкової вимоги.

 

Несплата єдиного податку та податкова застава

Як ми з’ясували, правила сплати єдиного податку не відповідають вимогам

Закону № 2181, а регулюються Указом № 727.

Сума єдиного податку не визначається ні податковими органами, ні підприємцем у податковій декларації (розрахунку). Виходить, що суму єдиного податку не можна вважати узгодженим податковим зобов’язанням. Отже, у разі несплати у строк єдиного податку

податкова застава не виникає — не виконуються умови її виникнення, визначені Законом № 2181.

 

Правильна позиція ДПАУ

Можливо, розуміючи непереконливість раніше висловлених ними доводів, податківці дещо пізніше виклали свою інтерпретовану позицію в

листі від 18.12.2003 р. № 19707/7/17-2317 («Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 56). У цьому листі представникам податкової служби на місцях рекомендується утриматися від направлення податкових повідомлень платникам єдиного податку, визначеним ст. 6 Закону № 2181, про які йшлося в листі № 16658.

Отже, податківці фак- тично визнали, що штрафи і пеня за

Законом № 2181 до єдиноподатників за спізнення зі сплатою єдиного податку та здаванням Звіту не застосовні.

Цю думку підтримує і Держпідприємництва в

листі від 30.06.2006 р. № 4735.

Таким чином, на сьогодні

фінансові санкції (штрафи) і пеня згідно із Законом № 2181 за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту до підприємців-єдиноподатників застосовуватися не повинні. Хоча підкреслимо: це жодною мірою не є приводом для порушення порядку сплати єдиного податку.

 

Замість висновку

Як уже зазначалося на початку статті, схоже, що податківці знову стали на стежку війни в питанні застосування штрафів до єдиноподатника і намагатимуться, за можливості, карати підприємців за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту. Ми зазначили «за можливості», тому що можливість така в них з’явиться тільки в тому випадку, якщо підприємець не схоче сперечатися з податківцями, скаржитися «вище» або звертатися до суду. А ті, хто має намір відстоювати свої інтереси, цілком можуть скористатися викладеними в цій статті аргументами.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно