Податок з доходів
Внесок до статутного фонду
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вніс до статутного фонду нерухомість (будівлю). Чи обкладається ця операція податком з доходів фізичних осіб?
(м. Дніпропетровськ)
Це запитання на сьогодні є дискусійним. Річ у тім, що ДПАУ щодо цього питання не так давно кардинально змінила свою точку зору.
Нагадаємо історію питання.
Каменем спотикання в цьому питанні є вирішення такої проблеми: чи необхідно розглядати операцію з внесення майна фізичною особою до статутного фонду юридичної особи як продаж такого майна і відповідно сплачувати при цьому податок з доходів фізичних осіб.
Комітет ВР з питань фінансів та банківської діяльності висловився з цього приводу у своєму листі від 12.12.2005 р. № 06-10/10-1232. У зазначеному листі цей комітет зазначив, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи є придбанням інвестиційного активу, і не є доходом. Дохід може виникнути пізніше, при продажу такого інвестиційного активу згідно з п. 9.6 Закону № 889.
Таку ліберальну позицію Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності спочатку підтримала й ДПАУ (див.
лист від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26 та редакційний коментар до нього).Але на сьогодні думка ДПАУ змінилася. У своєму
листі від 13.02.2008 р. № 2251/Б/17-0714 ДПАУ наполягає на тому, що в разі внесення фізичною особою нерухомості до статутного фонду юридичної особи виникає дохід від продажу такої нерухомості.Обґрунтування цієї позиції таке.
Закон № 889
(п. 1.21) приписує застосовувати терміни, не визначені цим законом, з інших законів щодо оподаткування. Відповідно до ЦКУ при інвестуванні фізичною особою майна до статутного фонду юридичної особи відбувається відчуженням такого майна. А перехід права власності свідчить про продаж майна (п. 1.31 Закону про податок на прибуток). Тим більше, що відповідно до п.п. 8.4.11 Закону про податок на прибуток операція з внесення основних фондів до статутного фонду юридичної особи прирівнюється до придбання основних фондів.Тому ДПАУ наполягає на обкладенні податком з доходів вартості нерухомого майна, відчуженого шляхом внесення до статутного фонду юридичної особи. При цьому правила оподаткування має бути дотримано відповідно до
ст. 11 Закону № 889.До речі, узявши таку логіку вирішення цього питання на озброєння, ДПАУ також наполягатиме на обкладенні податком з доходів вартості рухомого майна, що вноситься фізичною особою до статутного фонду юридичної особи, на підставі
ст. 12 Закону № 889.Підприємства, які не наважаться доводити свою правоту в судовому порядку, вимушені погодитися з останньою думкою ДПАУ та обкладати податком з доходів операцію з унесення майна учасника до статутного фонду юридичної особи.
При цьому підприємствам, які цю операцію вже провели, але при цьому не було сплачено податок з доходів, деякою втіхою може стати те, що в разі сплати за рахунок своїх коштів податку з доходів самим підприємством, штрафні санкції до нього не має бути застосовано (див. консультацію директора Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернення громадян ДПАУ В. Косарчука // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81).
Підприємства, які наважаться на суперечку з працівниками податкових органів, можуть використовувати такі аргументи:
Оподаткування операцій з інвестиційними активами регламентовано положеннями спеціального
п. 9.6 Закону № 889. У п.п. 9.6.2 Закону № 889 зазначено, що придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інакше кажучи, можна говорити, що Закон № 889 операцію з внесення майна до статутного фонду юридичної особи класифікує як операцію з придбання корпоративних прав. Отже, немає необхідності звернення до інших законів з оподаткування, зокрема до Закону про податок на прибуток, для цілей визначення зазначеної операції. І більше того, Законом № 889 визначено, що до інших законів з оподаткування необхідно поводитися з метою визначення термінів, а не з метою визначення правил оподаткування тієї чи іншої операції.Звертаючись до суду, не зайвим буде пригадати про правило «конфлікту інтересів», згідно з яким у разі, коли норма закону або коли норми різних законів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків і контролюючих органів, у результаті чого є можливість прийняти рішення в інтересах як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (
п.п. 4.4.1 Закону № 2181).Тетяна Онищенко економіст-аналітик
