Теми статей
Обрати теми

Питання оренди. Оренда податкової малоцінки: актуальні запитання

Редакція ПБО
Стаття

Оренда податкової малоцінки: актуальні запитання

 

Необоротні матеріальні активи, вартість яких не перевищує 1000 грн., часто стають об’єктом оренди. З позиції податкового законодавства такі активи є запасами. Про нюанси, пов’язані з орендою та ремонтом таких специфічних запасів, сьогодні і поговоримо.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Момент відображення ВД та ВВ при оренді податкової малоцінки

Підприємство орендує принтер вартістю 900 грн. За умовами договору оренди майна орендар щомісячно перераховує орендодавцю орендну плату.

В який момент у орендаря виникає право на валові витрати, а в орендодавця — право на валові доходи?

Згідно з

п. 1.18 Закону про податок на прибуток орендна операція — це господарська операція фізичної або юридичної особи (орендодавця), яка передбачає надання основних фондів або землі в користування іншим фізичним або юридичним особам (орендарям) за орендну плату і на певний строк. Як бачимо, у межах податкового обліку орендою вважається операція, предметом якої є основні фонди або земля.

Матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податків понад 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, вартість яких не перевищує 1000 грн.,

не є основними фондами і враховуються як запаси. На практиці вони отримали назву «податкова малоцінка». У зв’язку з цим користування принтером, вартість якого не перевищує 1000 грн., з позиції податкового обліку не вважається орендою.

Хоча з юридичної точки зору податкова малоцінка цілком може бути предметом договору оренди. Про це йдеться у

ст. 760 ЦКУ, де зазначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Оскільки оренда податкової малоцінки не є повноцінною орендою з точки зору

Закону про податок на прибуток, його норми, присвячені орендним операціям, не застосовуватимуться. У цьому випадку доведеться керуватися загальними нормами Закону про податок на прибуток.

Зрозуміло, при передачі принтера від орендодавця до орендаря

ні валових доходів у сторони, що передає, ні валових витрат у сторони, що приймає, не виникне. Пояснюється це тим, що оренду принтера не можна розглядати як продаж товарів, оскільки вона не передбачає перехід права власності на товар (п. 1.31 Закону про податок на прибуток).

Крім цього, тут працюють норми

пп. 7.9.1 та 7.9.2 Закону про податок на прибуток, згідно з якими майно, залучене платником податків на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на нього, не включається до валового доходу в одержувача (тобто орендаря) і відповідно до валових витрат у сторони, яка надає таке майно (тобто орендодавця). При поверненні податкової малоцінки від орендаря до орендодавця податкові наслідки також не виникнуть.

Щодо

орендної плати, то орендодавець відображає її у складі валових доходів на підставі загального п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток. При цьому норми п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток, згідно з якими валові доходи орендодавця та валові витрати орендаря виникають за результатами податкового періоду, в якому відбулося нарахуванням орендного платежу, тут незастосовні. Це означає, що орендодавець відобразить валовий дохід на суму орендної плати за правилом першої події: або на дату отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок (до каси); або на дату підписання акта наданих послуг. У декларації з податку на прибуток орендна плата знайде своє відображення в ряд. 01.1. Такої ж думки дотримується і ДПАУ, про що свідчить консультація, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 30.

У свою чергу,

орендар включає суму орендної плати до складу валових витрат на підставі загальногосподарського п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Для нього виняток з правила першої події, установлений п.п. 7.9.6 Законом податку на прибуток, теж не застосовується. У зв’язку з цим дата виникнення валових витрат визначається за правилом першої події: або на дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси), або на дату підписання акта наданих послуг. У декларації з податку на прибуток витрати орендаря, пов’язані з орендною платою, відобразяться в ряд. 04.1.

 

Ремонт малоцінки

Підприємство орендує офісне обладнання, вартість якого не перевищує 1000 грн. Чи може орендар виконувати ремонт орендованого обладнання? Як витрати, пов’язані з ремонтом, відобразяться в податковому обліку?

Можливість виконання орендарем ремонтних робіт та їх відображення в податковому обліку залежить від виду ремонту та від умов договору оренди. Так, відповідно до

ст. 776 ЦКУ поточний ремонт орендованого об’єкта проводиться орендарем (якщо інше не встановлено договором). Інакше кажучи, обов’язок з проведення поточного ремонту об’єкта оренди покладено на орендаря.

Оскільки поточний ремонт необхідний для відновлення працездатності орендованого об’єкта, можна говорити, що витрати на його проведення пов’язані з господарською діяльністю орендаря, а отже, включаються до складу валових витрат. Через те, що

Закон про податок на прибуток не містить спеціальних норм, присвячених ремонту необоротних активів, вартість яких не перевищує 1000 грн. («податкової малоцінки»), вважаємо, що платники податків можуть включити витрати на поточний ремонт до складу валових витрат на підставі загальногосподарського п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Щодо

капітального ремонту орендованого майна, то відповідно до ст. 776 ЦКУ обов’язок з його проведення покладено на орендодавця.

Винятком є ситуації, коли:

— обов’язок з проведення капітального ремонту покладено на орендаря за договором оренди;

— орендодавець не провів капітальний ремонт, що перешкоджає використанню орендованого об’єкта за призначенням та умовами договору.

У цих двох ситуаціях орендодавець може відобразити витрати на проведення капітального ремонту у складі валових витрат на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Якщо в орендаря виникне бажання

поліпшити офісне обладнання, отримане в оренду, необхідно пам’ятати, що згідно зі ст. 778 ЦКУ поліпшення об’єкта оренди може здійснюватися тільки з дозволу орендодавця; якщо поліпшення об’єкта оренди виконано з відома орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування об’єктом оренди.

Таким чином, оподаткування витрат, пов’язаних з поліпшенням податкової малоцінки залежатиме від змісту договору: якщо за договором оренди орендарю надано право виконувати поліпшення об’єкта оренди, то орендар може включати витрати, пов’язані з таким поліпшенням, до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток, у противному разі орендар не має права на валові витрати.

Якщо

орендодавець у подальшому відшкодує витрати орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то сума такого відшкодування потрапить до складу валових доходів останнього. Крім цього, виникне об’єкт обкладення ПДВ.

У свою чергу, орендодавець включить суму виплаченого відшкодування до складу валових витрат та при отриманні податкової накладної від орендаря відобразить податковий кредит.

 

Передана в оренду податкова малоцінка: нюанси перерахунку за 5.9

Підприємство передало в оперативну оренду господарський інвентар, вартість якого не перевищує 1000 грн. Чи бере участь вартість такого інвентаря в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, якщо амортизація МНМА на підприємстві нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 %?

Згідно з

другим абзацом п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток витрати на придбання матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат та враховуються при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Нагадаємо: відповідно до норм зазначеного документа платник податків повинен вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Звідси випливає, що в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток беруть участь тільки ті матеріальні активи, що знаходяться на складах, тобто ще не введені в експлуатацію. Після передачі малоцінного активу в експлуатацію (після того, як у бухгалтерському обліку буде зроблено проводку Дт 112 — Кт 153) його буде виключено із залишку запасів.

Необхідно зазначити, що вибуття податкової малоцінки визнається в сумі, яка визначається

методом амортизації, вибраним платником податків у бухгалтерському обліку . Так, згідно з п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) в результаті невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості*. На це, зокрема, звертала увагу ДПАУ в листах від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11, від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83, с. 16).

* Згідно з п. 27 П(С)БО 7 амортизація МНМА може нараховуватися ще прямолінійним та виробничим методами. Проте ці методи не набули повсюдного поширення серед суб’єктів господарської діяльності, тому на них не зупинятимемося.

У зв’язку з цим підприємство, яке використовує метод амортизації МНМА «

50/50», при введенні малоцінних активів в експлуатацію відображає 50 % їх вартості в рядку А7 графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. Якщо підприємство використовує метод амортизації МНМА в розмірі 100 % вартості, то в періоді їх введення в експлуатацію в рядку А7 графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації вартість податкової малоцінки не відобразиться.

У цій ситуації підприємство

передало в оренду вже введений в експлуатацію господарський інвентар, адже витрати на придбання інвентаря стали необоротним активом тільки після його введення в експлуатацію. Тому враховувати в перерахунку за п. 5.9. Закону про податок на прибуток господарський інвентар більше не потрібно.

Щоправда, єдиної думки з цього питання представники податкових органів ще не досягли. Аналогічної з нашою думки дотримуються деякі представники головного податкового відомства, про що свідчать консультації, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 11; 2005, № 10, с. 12. А в газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2006, № 29, с. 14 знаходимо роз’яснення, де зазначено, що МНМА, передані в оренду, орендодавець ураховує в розрахунку за п. 5.9 до моменту їх списання. Про необхідність участі податкової малоцінки, переданої в оренду, у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів зазначалося й у «Віснику податкової служби України», 2007, № 30.

На наш погляд, таку позицію не можна назвати правильною. Це пов’язане з тим, що витрати на придбання податкової малоцінки вже було відображено у складі валових витрат при введенні її в експлуатацію, і брати участь в перерахунку за п. 5.9 ще раз вони не повинні.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі