Органи акціонерного товариства: компетенція та порядок діяльності
Зміни в регулюванні діяльності акціонерних товариств не могли не зачепити їх робочого механізму, через який власне і здійснюється функціонування АТ. Ідеться про загальні збори акціонерів, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Виключна компетенція загальних зборів АТ
Найвищим органом АТ, як і раніше, є загальні збори акціонерів. Періодічність їх проведення також не змінилася: скликатися загальні збори повинні
не рідше одного разу на рік. Однак порівняно з чинним на сьогодні законодавством Закон про АТ містить вимогу про строки проведення таких річних загальних зборів — не пізніше 30 квітня наступного за звітним року*. При цьому встановлено перелік питань, які обов’язково має бути внесено до порядку денного річних загальних зборів. Це:— затвердження річного звіту АТ;
— розподіл прибутку та збитків АТ;
— прийняття рішення за результатами розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (або ревізора).
* Однак, як справедливо зазначають деякі фахівці, не названо наслідки непроведення таких чергових загальних зборів або алгоритм дій на випадок, якщо для проведення загальних зборів немає кворуму.
Крім того, деякі питання мають виноситися на розгляд річних загальних зборів не рідше ніж
один раз на три роки. Це питання про:— обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових чи трудових договорів, що укладатимуться з ними, установлення розміру їх винагороди, обрання особи, якій надається право підпису цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
— прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради.
Набуття чинності
Законом про АТ приведе до змін у переліку питань, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів. Ці зміни наведено в таблиці нижче.
| До прийняття Закону про АТ | Згідно із Законом про АТ |
| 1 | 2 |
| Питання виключної компетенції загальних зборів | |
| Унесення змін до статуту АТ | |
| Обрання членів наглядової ради | |
| Створення та відкликання виконавчого та інших органів АТ | Прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради; прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ревізійної комісії |
| Затвердження річного звіту АТ, розподіл доходів та збитків | |
| Затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора) | |
| Строки та порядок виплати дивідендів | Рішення про виплату дивідендів |
| Створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень |
|
| Прийняття рішення про виділ і припинення АТ, про ліквідацію АТ, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу | |
| Прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представництва інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом |
|
| Прийняття рішення про збільшення / зменшення статутного капіталу АТ | |
| Прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів | |
| Інші питання, віднесені статутом товариства до виключної компетенції загальних зборів АТ | |
| Питання, які загальними зборами АТ може бути передано іншим органам АТ: | Питання, які також відносяться до виключної компетенції загальних зборів АТ: |
| Визначення основних напрямів діяльності АТ | |
| Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариством |
|
| Затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) АТ, а також внесення змін до них; затвердження інших внутрішніх документів АТ, якщо інше не передбачено статутом АТ | |
| Прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій | |
| Визначення умов оплати праці посадових осіб АТ, його дочірніх підприємств, філій та представництв | Затвердження умов цивільно-правових чи трудових договорів, які укладатимуться з членами наглядової ради, установлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради |
| Затвердження договорів (угод), що укладаються на суму, яка перевищує зазначену у статуті АТ | Прийняття простою більшістю акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах і є власниками голосуючих з цього питання акцій, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, які є предметом такого правочину, перевищує 25, але є меншою ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ. Прийняття 3/4 голосів акціонерів від загальної їх кількості рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ |
|
| Прийняття рішення про анулювання викуплених акцій |
|
| Прийняття рішення про розміщення акцій |
|
| Прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків вартості активів АТ |
|
| Прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій |
|
| Прийняття рішення про форму існування акцій |
|
| Затвердження розміру річних дивідендів |
|
| Прийняття рішень щодо порядку проведення загальних зборів |
|
| Обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень |
|
| Прийняття рішення за результатами розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) |
|
| Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління АТ |
|
| Обрання комісії з припинення АТ |
На етапі розробки законопроекту пропонувалося також віднести до виключної компетенції загальних зборів питання про участь АТ у створенні інших юридичних осіб, до статутних фондів яких передається майно АТ, наприклад, у розмірі понад 5 відсотків чистих активів. Однак, як бачимо, у остаточному тексті
Закону про АТ це повноваження не увійшло до сфери виключної компетенції загальних зборів АТ.У цілому можна зробити висновок: і без цього повноваження перелік питань, які повинні вирішуватися виключно на загальних зборах акціонерів, значно розширено. Це пояснюється бажанням розробників цього
Закону, в якому їх підтримали і народні депутати, обмежити можливості для так званих рейдерських атак та створити умови для більшої участі акціонерів в управлінні АТ.
Порядок проведення загальних зборів АТ
Порядок проведення загальних зборів акціонерів зображено на рисунку, див. с. 55.
Необхідно пригадати, що
Закон про госптовариства щодо питання, який з органів АТ є відповідальним за скликання загальних зборів, залишає простір для спорів. Це, зокрема, стало причиною появи роз’яснення ДКЦПФР від 23.04.2008 р. № 3. У ньому було зроблено висновок, що таким органом є виконавчий орган (правління). Водночас наглядова рада на підставі ч. 1 ст. 160 ГКУ, на думку ДКЦПФР, мала можливість скасувати чи змінити час і місце проведення скликаних загальних зборів, за умови, що відповідні повноваження зазначено у статуті АТ.Після набуття чинності
Законом про АТ це питання вирішуватиметься по-іншому. Відповідно до ч. 2 ст. 52 цього Закону підготовка порядку денного, прийняття рішення про дату проведення загальних зборів, прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу відноситься до виключної компетенції наглядової ради. І лише в тому випадку, якщо в АТ акціонерів-власників простих акцій 9 і менше, підготовкою і проведенням загальних зборів займається виконавчий орган АТ (абз. перший ч. 2 ст. 51 Закону про АТ).Слід зазначити: згідно з
абз. третім ч. 7 ст. 38 Закону про АТ оскарження акціонером у суді рішення товариства про відмову включити його пропозиції до порядку денного не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатами розгляду справи може зобов’язати АТ провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру.Вважаємо, що в питанні, чи можуть інші акціонери, а не сам ініціатор включення того чи іншого питання до порядку денного оскаржити таку відмову, судові інстанції виходитимуть з того, чи було такою відмовою порушено права акціонерів, які подають скаргу (аналогічна позиція висловлювалася в
п. 5 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7).Серед нових вимог до порядку проведення загальних зборів акціонерів слід також звернути увагу на вимогу про проведення загальних зборів у межах населеного пункту за місцезнаходженням АТ (виняток із цієї вимоги — акціонерні товариства, в яких 100 відсотків акцій належить іноземцям, особам без громадянства, іноземним юрособам, міжнародним організаціям).
Цікавим і таким, що дещо спрощує життя нечисленних АТ (не більше 25 акціонерів), нововведенням може стати закріплення можливості проведення загальних зборів акціонерів у формі заочного голосування (див.
ст. 48 Закону про АТ).Нормою, спрямованою на забезпечення більшої стабільності в діяльності АТ, можна також назвати
ст. 50 Закону про АТ . Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону про АТ рішення загальних зборів АТ може бути оскаржене протягом 3 місяців з дати його прийняття. Для випадків оскарження рішення загальних зборів про відмову від здійснення обов’язкового викупу акцій акціонера у визначених законом випадках (див. ст. 68 Закону про АТ) передбачено одну особливість щодо обчислення зазначеного строку: він починає обчислюватися або з дня отримання письмової відмови, або з 31 дня з дати направлення на адресу АТ вимоги про викуп акцій.
Кворум для проведення загальних зборів АТ
Загальні збори визнаються правомочними, якщо для участі в них зареєструвалися акціонери, які сукупно є власниками
не менше ніж 60 відсотків голосуючих акцій. Якщо порівнювати з вимогами до кворуму, що закріплено в Законі про госптовариства, то різниця невелика: Закон про госптовариства визнає загальні збори правомочними за умови реєстрації акціонерів з більше ніж 60 відсотками голосуючих акцій.Винятку з вимог щодо кворуму для проведення загальних зборів не зроблено і для позачергових загальних зборів.
Питання про те, яким має бути кворум для проведення загальних зборів, неодноразово ставав причиною того, що прийняття
Закону про АТ зривалося. Саме у зв’язку з цим голова Верховної Ради України в день голосування за цей Закон запропонував зовсім не порушувати це питання, оскільки його обговорення вкотре могло відкласти прийняття Закону про АТ ще на кілька років.Слід зазначити: світовій практиці відомі різні варіанти вирішення питання про кворум загальних зборів акціонерів. Так, у Російській Федерації
загальні збори акціонерів є правомочними, якщо на них присутні акціонери, які володіють більше ніж 50 відсотками голосуючих акцій. Якщо ж кворуму немає, проводять повторні збори, і при цьому планку кворуму може бути понижено до 30 відсотків голосуючих акцій. У Республіці Казахстан кворум становить 50 відсотків голосуючих акцій. У разі якщо збори не відбулися, проводяться повторні, правомочні вже при 40 відсотках акцій, або в окремих випадках при 15 відсотках голосуючих акцій.Вартий уваги досвід Франції, законодавство якої для проведення загальних зборів вимагає присутності акціонерів (або їх представників), які володіють 25 відсотками голосуючих акцій.
Наглядова рада АТ
Перше, що звертає на себе увагу:
Закон про АТ установлює чіткий перелік питань, які належать до виключної компетенції наглядової ради (див. ч. 2 ст. 52 Закону про АТ). Чинне законодавство визначення переліку таких питань залишає «на відкуп» статуту АТ або загальним зборам АТ.Змінено вимогу про те, для яких АТ створення наглядової ради є обов’язковим: якщо раніше дозволити собі працювати без такого органу могли АТ з кількістю акціонерів менше 50, то тепер ця вимога обов’язкова для всіх АТ, в яких акціонерів-власників простих акцій 10 і більше осіб (
ч. 2 ст. 51 Закону про АТ).Установлено також вимоги до кількісного складу наглядової ради:
— для АТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 осіб — не менше 5 осіб;
— для АТ з кількістю понад 1000 осіб — не менше 7 осіб;
— для АТ з кількістю понад 10000 осіб — не менше 9 осіб.
На відміну від
Закону про госптовариства , що передбачає можливість формування наглядової ради виключно з числа акціонерів, Закон про АТ такої вимоги не містить.Особливу увагу слід звернути на те, що
до компетенції наглядової ради віднесено питання про вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна чи послуг, з приводу яких він учинюється, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ (ч. 1 ст. 70 Закону про АТ). У разі неприйняття наглядовою радою такого рішення це питання може бути розглянуто загальними зборами.Серед повноважень наглядової ради інтерес також представляє повноваження на прийняття рішення про вчинення правочину, щодо якого є зацікавленість, або про відмову в його вчиненні, або про передачу цього питання на розгляд загальних зборів акціонерного товариства. Поняття правочину, щодо якого є зацікавленість, — нове для законодавства про госптовариства. Перелік правочинів, що підпадають під це поняття, і порядок їх укладення врегульовано у
статтях 71, 72 Закону про АТ.
Органи АТ з одним акціонером
Неврегульованість питання про те, якими можуть бути особливості в управлінні акціонерного товариства з одним засновником/акціонером, часто спричиняла труднощі на практиці.
Закон про АТ спробував вирішити цю проблему, присвятивши їй спеціальну статтю. Так, згідно зі ст. 49 Закону про АТ повноваження загальних зборів у такому акціонерному товаристві здійснюються акціонером одноосібно. Рішення, прийняті при цьому, оформляються письмово (у формі наказу) і посвідчуються печаткою АТ або нотаріально.
На цьому, мабуть, можна завершити стислий огляд змін, що відбудуться в компетенції та порядку роботи органів акціонерного товариства у зв’язку з набуттям чинності
Законом про АТ. Думаємо, зі вступом у дію цього законодавчого акта виникне ще не один привід для його більш детального аналізу.
