Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо податкового обліку витрат на придбання ліцензій

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 79
В обраному У обране
Друк
Лист від 17.09.2008 р. № 18813/7/15-0217

Щодо податкового обліку витрат на придбання ліцензій

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 17.09.2008 р. № 18813/7/15-0217

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державної податкової адміністрації в м. Києві <...> щодо податкового обліку витрат на придбання ліцензій і повідомляє.

Відповідно до статті 1 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Порядок податкового обліку витрат на придбання ліцензії для здійснення торгівлі тютюновими виробами залежить від терміну її дії, встановленого відповідним законодавством.

Так, у разі коли

термін дії ліцензії менше року , то в такому випадку застосовується підпункт 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон), згідно з яким до складу валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності.

Якщо платнику податку видано ліцензію

терміном більше, ніж на один рік, витрати на її придбання відображаються в його податковому обліку таким чином.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону встановлено, що

нематеріальний актив — об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» під поняттям «нематеріальний актив» розуміється немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше року (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або надання в оренду іншим особам.

Відповідно до 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» поряд із правами інтелектуальної та промислової власності до нематеріальних активів належать, зокрема, інші нематеріальні активи — в т. ч. право на провадження діяльності.

Отже, оскільки право на здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами відповідає критеріям для визнання його нематеріальним активом згідно з пунктом 1.2 ст. 1 Закону та пунктами 4 і 5 П(С)БО «Нематеріальні активи», таке право обліковується в податковому обліку як нематеріальний актив.

Витрати, понесені платником податку у зв’язку з придбанням нематеріальних активів, до

валових витрат не включаються (підпункт 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону) і підлягають амортизації відповідно до підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону як витрати на придбання нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Відповідно до п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону для амортизації нематеріальних активів застосовується

лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Враховуючи те, що відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства для розрахунку амортизації основних фондів і нематеріальних активів передбачено єдиний механізм (додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства),

амортизація нематеріальних активів здійснюється починаючи з наступного кварталу після введення в експлуатацію, тобто так само, як це передбачено для основних фондів.

Таким чином, витрати на придбання

ліцензії, термін дії якої більше року, відображаються в податковому обліку як витрати на придбання нематеріальних активів, а на придбання короткотермінової ліцензії — в складі валових витрат звітного періоду.

Заступник голови С. Чекашкін



коментар редакції

Фіскально про ліцензії

Перед нами чергова оригінально-фіскальна вигадка ДПАУ:

вартість ліцензій зі строком дії понад рік не включається до валових витрат (!), а підлягає амортизації за правилами п.п. 8.3.9 Закону про податок на прибуток.

Ну що сказати, «приємна» новина, якщо ще врахувати той факт, що законодавством про ліцензування встановлено загальний строк дії ліцензії — 5 років, і окремі — 3 (виготовлення парфумерно-косметичної продукції, що містить спирт) та 12 років (проведення лотерей), які, зрозуміло, теж перевищують рік.

Хід міркувань ДПАУ

такий: «довгострокові» ліцензії відповідають податковому та бухгалтерському визначенню нематеріальних активів (НМА), отже, їх вартість, ураховуючи норми пп. 5.3.2, 8.1.2 Закону про податок на прибуток, повинна амортизуватися в податковому обліку, а валововитратний п.п. 5.4.7 Закону про податок на прибуток підходить тільки для «короткострокових» ліцензій.

Наші контраргументи

з цього питання вже викладалися у статті «Облік ліцензій як термінова справа»// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 93. Стисло повторимо їх суть. По-перше, ліцензія абсолютно не вписується до податкового визначення НМА (п. 1.2 Закону про податок на прибуток), оскільки вона не є об’єктом права власності. По-друге, бухгалтерське визначення НМА нам не підходить, оскільки є своє — податкове, а з п.1.43 Закону про податок на прибутку випливає, що для податкових цілей слід користуватися тільки податковими термінами. По-третє, п.п. 5.4.7 Закону про податок на прибуток, де зазначається про валововитратність будь-яких ліцензій, — це спеціальна норма, і вона є пріоритетною відносно будь-якої загальної норми, якими щодо цього підпункту є пп. 5.3.2, 8.1.2.

Непрямим аргументом, що підтверджує наші висновки, може бути і те, що в п.п. 5.4.7 немає застереження «крім тих, що підлягають амортизації», яке, наприклад, є в інших підпунктах, які регулюють облік витрат подвійного призначення (див. абз. 1 п.п. 5.4.2, пп. 5.4.5, 5.4.9, 5.4.10).

Звичайно, не останню роль в боротьбі за справедливість, може зіграти п.п. 4.4.1 Закону № 2181, згідно з яким за наявності конфлікту інтересів приписується контролерам підтримувати платника податків.

Хотілося б, звісно, обійтися без конфліктів, тим більше в таких очевидних питаннях. Однак, ураховуючи останні вигадки ДПАУ, прогнози невтішні: не здивуємося, якщо наступним листом нам запропонують у податковому обліку амортизувати літературу (вартістю понад 1000 грн.), незважаючи на спеціальну норму — абз. 2 п.п. 5.4.2!

Наталія Яновська

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно