Щодо видачі торгового патенту суб’єктам грального бізнесу
Лист Міністерства фінансів України від 17.07.2008 р. № 31-21020-02-18/27596
Певне коло суспільних відносин, які складаються у сфері грального бізнесу, на сьогоднішній день підпадає під дію сукупності таких заходів державного регулювання, як ліцензування, патентування та сертифікація. Порядок ліцензування діяльності у сфері грального бізнесу при цьому визначається Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який розділяє таку діяльність на декілька самостійних видів господарської діяльності, зокрема на «організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів» та «організацію діяльності з проведення азартних ігор».
Внаслідок такого розподілу діяльності у сфері грального бізнесу одні дії (операції) суб’єктів грального бізнесу відносяться до «організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів», а інші — до «організації діяльності з проведення азартних ігор». Дії (операції), які пов’язані із власне проведенням азартних ігор, незалежно від виду грального обладнання, яке при цьому використовується, відносяться до організації діяльності з проведення азартних ігор та відповідно ліцензуються Міністерством фінансів України. Враховуючи, що використання грального обладнання (гральний автомат, гральний стіл) нерозривно пов’язано саме із процесом азартної гри, а не з організацією та утриманням приміщення (будівлі), де проводяться такі ігри (казино, зали гральних автоматів), то право на використання такого обладнання за його функціональним призначенням виникає виключно на підставі ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор.
Таким чином,
суб’єкти грального бізнесу, які мають намір отримати торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (для використання грального автомата з грошовим виграшем, для використання грального столу з кільцем рулетки або для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино)), у заявці на отримання такого патенту обов’язково мають вказувати ліцензію Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор як на документ, що посвідчує право такого суб’єкта на використання (експлуатацію) вищезазначеного грального обладнання.Враховуючи наведене, а також те, що деякими органами державної податкової служби України видаються торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єктам господарювання, які не набули в установленому законом порядку права патентів* (для використання гральних автоматів та більярдних столів, гри в карти, кості, проведення яких неможливе без використання відповідного грального обладнання), просимо надати доручення відповідним податковим інспекціям (адміністраціям) щодо
видачі таких торгових патентів (для використання гральних автоматів, гральних столів, у тому числі із кільцем рулетки) тим суб’єктам господарювання — заявникам, які мають відповідну ліцензію Міністерства фінансів України.* Очевидно, мається на увазі «ліцензій». —
Прим. ред.Заступник міністра Д. Фудашкін
коментар редакції
Патентування у сфері грального бізнесу: нова вимога від Мінфіну
Необхідність придбання
двох ліцензій уже не дивує гральні заклади: державні органи неодноразово звертали на це увагу. У листі, що коментується, варте уваги інше. Мінфін зазначає: у заявці на отримання патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу обов’язково необхідно вказувати ліцензію Міністерства фінансів України (мабуть, її серію, номер та дату видачі) на здійснення організації діяльності з проведення азартних ігор.З одного боку, таку вимогу можна назвати логічною, адже без цієї ліцензії гральний заклад нормально функціонувати не може. З іншого — будь-яка вимога повинна ґрунтуватися виключно на Законі. А ось тут є нестикування.
Річ у тім, що в Законі України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР чітко зазначено, що підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до таких вимог: вона повинна містити такі реквізити:
— найменування суб’єкта підприємницької діяльності;
— витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб’єкта підприємницької діяльності, а якщо патент отримуватиметься для структурного (відокремленого) підрозділу, — довідка органу, який погоджував місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
— вид підприємницької діяльності, провадження якої потребує придбання торгового патенту;
— найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Як бачимо, у цьому переліку немає жодного слова про ліцензії. Більше того, у Законі про патентування є чітка норма:
установлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не допускається.Інакше, ніж «додатковою вимогою», вказівку про вписування ліцензії до заяви на видачу патенту не назвеш.
Проте цей лист Мінфіну було направлено листом ДПАУ від 05.08.2008 р. № 15746/7/15-0417 на адресу обласних податкових адміністрацій. Отже, не доводиться сумніватися, що місцеві податкові органи без зазначення цієї інформації в заявці просто відмовлятимуть у видачі патенту.
Дмитро Костюк
