Теми статей
Обрати теми

Тюнінг. Витрати на тонування скла автомобіля в податковому обліку

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Тюнінг

 

Витрати на тонування скла автомобіля в податковому обліку

 

Чи можна віднести до валових витрат витрати на тонування віконного скла автотранспорту?

(м. Енергодар)

 

Відповідь на це запитання багато в чому залежатиме від того, чи зможе підприємство обґрунтувати

зв’язок здійсненого тонування зі своєю господарською діяльністю.

Для цього можна скористатися тими аргументами, які наводять у рекламі своїх послуг салони, що займаються тонуванням віконних стекол. По-перше, у результаті тонування підвищується

безпека автомобіля, оскільки тонувальна плівка, наклеєна на стекла транспортного засобу, при аварії не дає їм розлетітися на велику кількість дрібних уламків. Крім того, завдяки тонованим стеклам знижується напруженість очей від сонячного світла. По-друге, тонування захищає салон автомобіля від вигоряння. Можна також говорити про те, що, здійснюючи тонування автомобільних стекол, підприємство піклується про умови праці водія, для якого цей автомобіль є робочим місцем.

Тим підприємствам, які надають послуги з перевезення пасажирів, обґрунтувати необхідність тонування стекол зв’язком із господарською діяльністю буде простіше. Так,

Порядок № 285 серед обов’язкових вимог до вищого (четвертого) класу комфортності називає тонування скла автобуса. Посиланням на цей документ можна скористатися, незважаючи на те, що класифікація автобусів за комфортністю є добровільною процедурою і для виробників, і для автомобільних перевізників (п. 1.3 Порядку № 285). До того ж на цей Порядок посилається ст. 35 Закону про автотранспорт, а також п.п. 2.2.2 Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджених наказом Держпідприємництва та Мінтрансу від 01.02.2008 р. № 9/119. У ньому, зокрема, зазначено, що клас і категорія автобусів, за допомогою яких здійснюються перевезення, має відповідати виду перевезень і режимам руху відповідно до Порядку № 285.

Однак якщо підприємство планує для виправдання витрат на тонування вікон використовувати

Порядок № 285, слід отримати Свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності. Як зазначено в п.п. 6.12.2 Порядку № 285, у разі позитивних результатів підприємству на кожен автобус, за яким він пройшов процедуру Класифікації автобусів за комфортністю, окремо видається Свідоцтво строком на три роки. Це свідоцтво можна використовувати при участі в конкурсах з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування та з метою реклами.

На те, що тонування стекол було здійснено з метою підвищення комфортності пасажирів, можуть послатися і підприємства, що надають послуги з перевезення пасажирів на таксі чи легковими автомобіля на замовлення. Можна навіть для більшої переконливості навести

п. 6 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабміну від 18.02.97 р. № 176. Він серед іншого вимагає, щоб транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, відповідали вимогам не тільки безпеки та екології, але і комфортності .

Далі необхідно визначитися, як обліковувати витрати на тонування автомобільних стекол: як витрати на поліпшення об’єкта основних фондів за

п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток або як витрати, понесені у зв’язку з організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), охороною праці за п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Для відповіді на це запитання, треба перш за все з’ясувати,

чи може тонування стекол здійснюватися в межах техобслуговування. Відповідно до п. 1.3 Положення № 102, техобслуговування здійснюється з метою підтримки роботоздатності чи справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Як бачимо, підвести тонування стекол під ознаки технічного обслуговування навряд чи вдасться. Імовірніше, така операція може вважатися

поліпшенням основних фондів, про податковий облік якого йдеться в п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Нагадаємо, п. 8.7 Закону присвячено обліку витрат на поточний і капітальний ремонти, реконструкцію, модернізацію, технічне переобладнання та інші види поліпшень основних фондів.

Витрати на тонування

автомобільних вікон відповідно до п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток можна протягом звітного періоду віднести до валових витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податків витрат на поліпшення основних фондів групи 2 (а також основних фондів груп 3, 4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1, якщо в цьому звітному періоді провадився і їх ремонт теж) і збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп станом на початок розрахункового кварталу.

На завершення зазначимо, що суперечок з податковими органами з приводу податкового обліку витрат на тонування вікон автомобіля можна уникнути, якщо подумати про це ще на стадії придбання транспортного засобу і віднести вартість тонування та «інших поліпшень» авто до його первісної вартості.

Олена Уварова, юрист

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі