Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Аналізуємо зміни в Порядку реєстрації платників ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 86
В обраному У обране
Друк
Стаття

Аналізуемо зміни в порядку реєстрації платників ПДВ

 

Перше запитання, що виникає при прочитанні оновленого Положення № 79 (див. с. 6), таке: чим викликані такі коригування підзаконного акта, коли сам Закон про ПДВ у частині процедури реєстрації/анулювання платника ПДВ не змінювався? Відповідь знаходимо в тексті самого наказу № 560: мета змін — урегулювання та вдосконалення окремих питань реєстрації/анулювання платників ПДВ.

Наталія ЯНОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ГКУ

— Господарський кодекс України;

ЦКУ

— Цивільний кодекс України;

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР;

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.2008 р. № 727/98.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79.

 

Точно кажучи, неврегульованих питань дійсно було достатньо і тривалий час вони вирішувалися у кращому разі — на рівні листів ДПАУ, у гіршому — згідно із суб’єктивним баченням податківців на місцях. У зв’язку з цим не може не радувати спроба головного податкового відомства формалізувати навколореєстраційні ПДВ-процеси в нормативному акті. Давайте разом подивимося, що з цього вийшло.

 

Чи є життя після реорганізації

Як відомо,

ст. 59 ГКУ, ст. 104 — 109 ЦКУ передбачено такі форми реорганізації підприємства: поділ, приєднання, виділення, злиття, перетворення. Усі види реорганізації, крім останнього, тягнуть за собою реєстрацію утворених підприємств як новостворених, і лише перетворене підприємство в певному випадку «оновить» свою реєстрацію платника ПДВ шляхом процедури перереєстрації, що проводиться згідно з нормами п. 21 Положення № 79.

Отже, згідно з

абзацом 2 п. 8 Положення № 79 до процедури перереєстрації може потрапити тільки те перетворене підприємство, в якого датою держреєстрації юрособи є дата держреєстрації юрособи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується Свідоцтвом про держреєстрацію та даними з Єдиного державного реєстру. В іншому випадку (якщо дата держреєстрації буде нова) перетвореному підприємству потрібно буде реєструватися платником ПДВ як новачку.

Важливо пам’ятати, що після процедури перереєстрації

дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, новим буде тільки Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ: з новим номером і новою датою початку його дії, яка згідно з останніми змінами припадає на останній день десятиденного строку з дня подання реєстраційної заяви до ДПІ з позначкою «Перереєстрація».

Збереження старої дати реєстрації впливає на деякі важливі облікові моменти, що пов’язані: з невідшкодуванням ПДВ новачкам протягом перших 12 місяців реєстрації (

п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ); з вибором квартального періоду за підсумками 12-місячної роботи у статусі платника ПДВ (п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ); з добровільним зняттям з реєстрації, для чого потрібно пропрацювати у статусі платника ПДВ мінімум 24 місяці (п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ); з примусовим зняттям з реєстрації, якщо за останні 12 місяців у підприємства немає оподатковуваних поставок (п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ).

 

Строк подання заяви при переході зі спрощеної системи на загальну

Певні категорії єдиноподатників (юрособи, які сплачують ЄП за ставкою 10 %, та приватні підприємці, які обрали для себе безПДВшний варіант спрощеної системи) завдяки нормам

Указу № 727 звільнені від реєстрації платниками ПДВ і відповідно від сплати цього податку у стандартному порядку.

Однак індульгенція цього

Указу перестає діяти при зміні спрощеної системи на загальну. І тоді про реєстрацію слід задуматися всім колишнім спрощенцям, які підпадають під обов’язкову реєстрацію платником ПДВ, згідно з вимогами Закону про ПДВ. Причому для них діють загальні правила щодо обов’язкової реєстрації (п. 12 Положення № 79), а це означає, що при розрахунку 300-тисячного порогу вони повинні враховувати і ті операції, які в них проходили за останні 12 місяців, навіть якщо в цей час вони перебували на спрощеній системі оподаткування не в статусі платника ПДВ.

На жаль, ні норми

Закону про ПДВ, ні Положення № 79 не давали чіткої відповіді на запитання колишніх єдиноподатників, які перевищили 300-тисячний ліміт ще до переходу на загальну систему оподаткування: в які строки подавати заяву про реєстрацію платником ПДВ? Версії висувалися різні, у тому числі й сама ДПАУ змінювала свою позицію щодо цього питання (докладніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75). Однак шляхом логічних міркувань ми дійшли висновку, що колишній єдиноподатник повинен подати заяву протягом перших 20 днів роботи на загальній системі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75). На практиці застосовувався саме цей варіант.

Тепер ДПАУ вирішила підкоригувати строк подання заяви «перехідними» суб’єктами господарювання. Причому чомусь вона це зробила для єдиноподатників, які переходять на загальну систему у примусовому порядку —

через перевищення річної виручки, розмір якої встановлено Указом № 727 (1 млн грн. — для юросіб і 500 тис. грн. — для фізосіб). Такі суб’єкти:

1)

повинні стати платниками ПДВ з першого числа кварталу, в якому здійснено перехід на загальну систему (п. 12.1 Положення № 79);

2)

повинні подати реєстраційну заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу роботи на загальній системі (п.п. «г» п. 13 Положення № 79);

3)

можуть указати в реєстраційній заяві бажаний день реєстрації — а це може бути тільки 1 число кварталу роботи на загальній системі (абзац 4 п. 13.1 Положення № 79). Якщо бажаний день у заяві не зазначено, то ним усе одно вважатиметься 1 число кварталу, навіть якщо 10-денний строк видачі свідоцтва (із дня подання заяви) закінчується до 1 числа кварталу (абзац 2 п. 13.2 Положення № 79).

Відразу виникає запитання: як бути

єдиноподатникам, які переходять на загальну систему з іншої причини, пов’язаної з перевищенням чисельності (50 осіб — для юросіб, 10 осіб — для фізосіб), або за власним бажанням, але в яких за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій перевищив 300 тис. грн.? Коли їм подавати реєстраційну заяву: за старими строками — протягом 20 днів з дня початку роботи на загальній системі чи все-таки за аналогією з тими, хто перевищив обсяг виручки згідно з Указом № 727 — за 15 днів до переходу на загальну систему? Формально до них повинні застосовуватися старі строки, але логічніше і безпечніше подавати заяву заздалегідь — за 15 днів.

Варте уваги, що з положення вилучили

абзац «б» п. 7 старого Положення № 79, який податківці іноді намагалися використовувати з фіскальною метою, вимагаючи обов’язкової реєстрації від колишніх єдиноподатників, які перейшли на загальну систему через перевищення чисельності, але в яких обсяг оподатковуваних операцій не перевищив 300 тис. грн.

 

Строк подання заяви при переході на спрощену систему зі сплатою податку за ставкою 6 %

По-перше, у

Положенні № 79 (п. 12.2) тепер чітко прописано: єдиноподатники, які вибрали ставку 6 %, повинні обов’язково реєструватися платниками ПДВ з першого числа кварталу роботи на єдиному податку.

По-друге, визначено строк подання реєстраційної заяви —

не пізніше ніж за 15 днів до переходу на сплату єдиного податку за ставкою 6 % — п.п. «г» п. 13 Положення № 79.

По-третє, як і в попередньому випадку, суб’єкт може в реєстраційній заяві вказати бажану дату реєстрації, яка не може бути іншою ніж 1-й день кварталу, з якого починається робота на єдиному податку за ставкою 6 %.

 

Єдиноподатник-підприємець сам вибирає статус платника або неплатника ПДВ

Про те, що єдиноподатник-підприємець має право сам вибирати, бути чи не бути йому платником ПДВ, ДПАУ неодноразово зазначала у своїх листах, див. наприклад,

лист ДПАУ від 18.07.2006 р. № 3877/Р/17-0415.

Для отримання статусу платника ПДВ або його анулювання підприємці подають відповідні заяви до своєї ДПІ (

п. 12.3 Положення № 79). На жаль, в оновленому порядку знову чітко не зазначено: чи може підприємець на єдиному податку знятися з реєстрації платником ПДВ у будь-який час або ж тільки при переході на спрощену систему. Однак використані у другому абзаці п. 12.3 Положення № 79 слова «після переходу» дають підстави для висновку про можливість зняття з реєстрації, у тому числі і в будь-який час після переходу на єдиний податок.

 

Бажана дата реєстрації для добровольців та інших платників

Для тих, хто реєструється добровільно, увели таке поняття, як

бажаний день реєстрації. Пояснимо, що це таке. Як і раніше, добровольці подають заяву про реєстрацію — не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи бажають бути платниками. Однак у полі 9 реєстраційної заяви можна зазначити бажану дату реєстрації — вона може не збігатися з початком періоду, але вона не може настати раніше закінчення 20 днів після подання такої заяви (п. 13.1 Положення № 79). При цьому датою реєстрації добровольця буде вказана ним бажана дата (абзац 1 п. 13.2 Положення № 79). Наприклад, заяву добровольцем подано 7 листопада, у ній зазначено бажану дату — 10 грудня, тоді датою реєстрації вважатиметься 10 грудня.

Бажаний день реєстрації

в заяві можуть указати особи, які підлягають обов’язковій реєстрації з особливих причин (абзац 2 п. 13.1 Положення № 79): платники, уповноважені вносити консолідований податок (п.п. 2.3.2 Закону про ПДВ); особи, які здійснюють поставки за допомогою глобальних чи локальних комп’ютерних мереж (п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ); особи, які реалізують конфіскат (п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ). Однак ця бажана дата повинна настати не раніше двадцяти календарних днів після подання заяви і не пізніше дня, який передує дню початку здійснення таких особливих операцій.

Наприклад, перша операція продажу через глобальну мережу планується на 25 грудня, заяву майбутній платник подає 20 листопада, в якій зазначає дату бажаної реєстрації — 20 грудня: 25 листопада (день подання заяви) + 20 днів < 20 грудня (бажана дата реєстрації) < 24 грудня (день, що передує 25 грудня — дню першої спецоперації). При цьому якщо протягом строку від подання заяви до бажаного дня реєстрації в особи виникають обставини або спецоперації, що передбачають обов’язкову реєстрацію, то така особа зобов’язана подати

повторну заяву, причому не порушивши строки п. 9.6 Закону про ПДВ, які залежать від обставини, що виникла (абзац 2 п. 13.1 Положення № 79).

 

Знову про обов’язкову реєстрацію імпортерів

Здавалося б, питання щодо обов’язкової реєстрації імпортерів давно вирішено, причому вельми благополучно. Однак формулювання оновленого

Положення № 79 знову змушують задуматися про їх долю.

Для ясності нагадаємо суть проблеми. Імпортерів зазначено у

ст. 2 Закону про ПДВ як платників ПДВ (п. 2.4), однак не включено до переліку осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації (п. 2.3). Разом з тим п.п. «б» п. 9.6 Закону про ПДВ установлено такі самі строки подання реєстраційної заяви, як і для осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації, визначених у пп. 2.3.2 — 2.3.4 Закону про ПДВ. Якийсь час податківці використовували таку колізію і вимагали обов’язкової реєстрації всіх імпортерів (див. консультацію у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 15), однак пізніше податківці погодилися з тим, що імпортери можуть сплачувати «ввізній» ПДВ без обов’язкової держреєстрації, якщо, звісно, не підпадають під неї з інших підстав п. 2.3 Закону про ПДВ (див. лист ДПАУ від 28.09.2006 р. № 5115/А/16-1415 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 81) та консультацію у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 29).

Тепер знову граматична конструкція

абзацу третього п. 13.1 оновленого Положення № 79 зазначає про обов’язкову реєстрацію імпортерів! Сподіваємося, що на практиці податківці не змінять своєї попередньої позиції і не змушуватимуть реєструватися імпортерів тільки внаслідок наявності імпортних операцій.

 

Нові строки нового Свідоцтва при перереєстрації та зміні податкової

Про особливості перереєстрації перетвореного підприємства вже зазначалося.

Ще одне невеличке нововведення,

пов’язане з перереєстрацією через псування (втрату) Свідоцтва, стосується строків початку дії нового Свідоцтва. Якщо до змін у Свідоцтві вказувалася дата видачі і вона відповідала даті внесення запису до Реєстру, то тепер в оновленому п. 22 Положення № 79 зазначено, що для цього випадку датою початку дії нового Свідоцтва і датою анулювання старого є останній день 10-денного строку від дня отримання реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація у зв’язку із псуванням (утратою) Свідоцтва». До речі, про проблеми, що можуть виникнути при несвоєчасному відновленні загубленого Свідоцтва можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 56, с. 30.

Аналогічні зміни відбулися при отриманні нового свідоцтва в зв’язку з переходом до іншої ДПІ через зміну місцезнаходження (див.

п. 23.2 Положення № 79).

 

Анулювання реєстрації: відлік строків

Дещо заплутано сформульовано новий

абзац п. 25 Положення № 79, який уточнює порядок відліку 24-місячного строку для зняття з реєстрації за рішенням платника ПДВ через неперевищення за останні 12 місяців граничного обсягу оподатковуваних операцій (300 тис. грн.). У контексті п.п. «а» п. 25 думку податківців ми зрозуміли так: у зазначені 24 календарні місяці включається і перший місяць реєстрації (навіть якщо він неповний) як повна одиниця . Наприклад, реєстрацію платника датовано 20.11.2008 р., тоді перші 24 місяці, після яких можна буде позбутися реєстрації, закінчаться до 01.11.2010 р. (звісно, за умови, що за останні 12 місяців не було перевищено критичний обсяг).

Не побачили ми в новому

Положенні норми про можливість знятися з реєстрації за власним бажанням платників ПДВ, які колись отримали цей статус не в обов’язковому порядку, а добровільно. Нагадаємо: про таку можливість ДПАУ зазначала лише у своєму листі від 28.02.2008 р. № 3975/7/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 55. Причому, щоб знятися з реєстрації, таким платникам також потрібно відпрацювати мінімум 24 місяці і за останні 12 не перевищити 300-тисячний поріг.

Якщо ж

з реєстрації платник знімається примусово — через відсутність оподатковуваних операцій за останні 12 місяців, то до розрахунку цих 12 місяців перший місяць реєстрації, якщо він неповний, не включається.

 

Нові форми додатків

У новій редакції викладено такі додатки до

Положення № 79:

— Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (

ф. № 1-ПДВ, додаток 1);

— Журнал обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (

ф. № 6-РЖ, додаток 4);

— Акт № ____________ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (

ф. № 6-ПДВ, додаток 5).

У

самій формі Свідоцтва (ф. № 2-ПДВ, додаток 2) відбулися косметичні зміни: слово «видачі» замінено словами «початку дії». Зрозуміло, що такі зміни не потребують обміну Свідоцтв діючих платників ПДВ, та і новим платникам для економії бюджетних коштів видаватимуть Свідоцтва на старих бланках з відповідним виправленням доти, доки вони не закінчаться (п. 2 наказу № 560).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно