Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Витрати на опалювання та гарячу воду

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2008/№ 70
В обраному У обране
Друк
Стаття

Витрати на опалювання та гарячу воду

 

Як відомо, за все в цьому житті треба платити, тепло та гаряча вода не виняток. Адже нормальна робота практично будь-якого підприємства не можлива без таких благ. Як можна стати споживачем тепла та гарячої води? Як відобразити спожиті послуги в податковому та бухгалтерському обліках? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете у пропонованій статті.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 1875

— Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Правила № 1198

— Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198.

Постанова № 630

— Правила надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630.

П(С)БО 14

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181.

 

Задоволення потреб фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, опалюванням є

комунальною послугою (ст. 1 Закону № 1875). Згідно зі ст. 20 Закону № 1875 до обов’язків споживача послуг, крім усього іншого, входить:

— укладення договору на отримання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на підставі типового договору;

— оплата послуг у строки, установлені договором чи законом;

— оплата пені в разі несвоєчасного здійснення платежів, у розмірах, установлених договором чи законом.

Типовий договір про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної та гарячої води та водовідведення затверджений

постановою № 630. Разом з тим, при укладенні договору із споживачем необхідно керуватися ще й Правилами № 1198.

Як випливає з

п. 23 зазначеного документа, при укладенні договору на теплопостачання окремо розташованого об’єкта нерухомості визначається межа балансової приналежності теплових мереж. Вона закріплюється у двосторонньому акті, що є невід’ємною частиною договору. Облік обсягу споживання теплової енергії та параметрів теплоносія провадиться саме від цієї межі. Тому й оплачувати суб’єкту господарювання необхідно тепло, яке він одержує, починаючи з межі розподілу теплопроводу між постачальником і споживачем.

Для обліку відпуску та споживання теплової енергії використовуються прилади обліку (лічильники), унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію. Лічильник встановлюється на межі балансової приналежності. Звертаємо увагу: показники лічильника використовуються для оплати спожитого тепла тільки після технічного огляду такого лічильника теплопостачальною організацією та видачі

акта про приймання його до експлуатації.

За ситуації, коли вимагається опалити

частину приміщення в окремо розташованій будівлі, його власник теж укладає договір з теплопостачальною організацією. Однак межа балансової приналежності вже не визначається.

Розмір оплати за спожите тепло та гарячу воду залежить від того, чи наявний в абонента лічильник, бо:

— для абонентів, які не мають лічильника, теплопостачальна організація провадить розрахунок обсягу фактично спожитого тепла виходячи з теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури навколишнього середовища та кількості днів опалювання в розрахунковому періоді (

п. 23 Правил № 1198);

— абоненти

з лічильником оплачують фактично спожите тепло та гарячу воду виходячи з діючих тарифів і показників лічильника, що фіксуються в журналі обліку тепла (п. 19 Правил № 1198). Журнал обліку тепла є документом з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою підприємства сторінками.

По закінченні розрахункового періоду* споживачі комунальних послуг (незалежно від наявності лічильника) одержують від тепломережі:

* Відповідно до п. 18 постанови № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

— акт здачі-приймання продукції;

— рахунок на оплату;

— податкову накладну (за умови, що споживач послуг є платником ПДВ).

Усі ці документи необхідні для відображення витрат на оплату тепла та спожитої води в бухгалтерському та податковому обліках.

 

Якщо приміщення орендовано

Порядок розрахунків між орендодавцем та орендарем за

споживані тепло та гарячу воду необхідно закріпити в договорі оренди. Існує два способи розрахунків:

1)

орендар укладає договір на надання необхідних послуг безпосередньо з підприємством житлово-комунального господарства та самостійно оплачує отримане тепло й гарячу воду. Застосовуючи цей спосіб, орендодавець та орендар можуть уникнути непорозумінь, пов’язаних з визначенням вартості отриманих послуг. Однак він має один недолік: укладення окремих договорів припускає установлення окремих лічильників, що пов’язано з певними технічними складнощами. Тому на практиці більш поширеним є другий спосіб розрахунків;

2)

орендодавець самостійно проводить розрахунки з підприємствами ЖКГ, а орендар компенсує йому витрати, пов’язані із споживанням тепла. При цьому в договорі оренди (окремому договорі) може бути передбачено такі варіанти здійснення компенсації спожитих комунальних послуг:

— сторони встановлюють такий розмір орендної плати, який ураховує вартість спожитого тепла та гарячої води. У зв’язку з цим орендар просто перераховує орендодавцю у встановлені договором строки суму орендної плати, а

окрема компенсація вартості тепла та гарячої води не провадиться;

— орендар компенсує орендодавцю вартість спожитих послуг на підставі виставленого ним

рахунка. Така компенсація не входить до складу орендної плати. Розмір компенсації, як правило, визначається так:

а) за послугами теплопостачання — пропорційно до займаної орендарем площі приміщення в загальній площі всієї будівлі;

б) за послугами гарячого та холодного водопостачання — пропорційно до чисельності працівників орендаря в загальній чисельності працівників, які працюють у приміщенні.

Якщо в оренду передається нерухомість, що перебуває в

державній чи комунальній власності, то відшкодування комунальних витрат здійснюється за другим варіантом. Тому сума відшкодування до складу орендної плати не включається і сплачується на підставі окремого договору, складеного за формою, затвердженою наказом ФДМУ від 23.08.2000 р. № 1774 (див. лист Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 29.06.2004 р. № 23-23/1956).

Необхідно додати, що орендодавець має право виписати орендарю рахунок на компенсацію комунальних послуг

без ліцензії на постачання теплової енергії. Пояснюється це тим, що ліцензія необхідна для крупних підприємств, що мають спеціальне обладнання, комунікації. Такі підприємства надають послуги великому колу споживачів. Це випливає з Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія проводиться на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних чи відновлюваних джерел енергії), затверджених сумісним наказом Держкомпідприємництва та Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 09.01.2007 р. № 1/3. Орендодавці до таких підприємств не належать.

Схожа проблема виникала і з компенсацією вартості спожитої електроенергії. Вона розглядалася в

листі НКРЕУ від 06.02.2004 р. № 05-39-08/431, який містить висновок про те, що від споживачів електроенергії, які частину електроенергії своїми електромережами передають субспоживачам, не вимагається отримання ліцензії.

 

Податковий та бухгалтерський обліки

При відображенні в

податковому обліку витрат, пов’язаних з оплатою тепла та гарячої води, спожитої в приміщеннях підприємства, необхідно керуватися п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Згідно з нормами зазначеного документа до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії.

Збільшення

валових витрат відбувається за правилом першої події:

— або на дату перерахування передоплати (у договорі може бути передбачено авансову форму оплати послуг). Підтверджуючим документом у цьому випадку буде платіжне доручення;

— або на дату фактичного отримання результатів послуг (на підставі акта здачі-приймання продукції).

Придбаваючи комунальні послуги, підприємство одержує право на

податковий кредит (п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ). Підставою для його відображення є податкова накладна. Вона подається платнику податків разом з рахунком на оплату та актом здачі-приймання продукції. Разом з тим, абонент, який платить за отримане тепло за лічильником, може відобразити податковий кредит з ПДВ на підставі рахунка. Зазначений документ повинен містити всі необхідні реквізити, перелічені в п’ятому абзаці п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ: загальна сума платежу, сума податку та податковий номер продавця. При цьому на підприємстві факт отримання послуг має підтверджуватися даними обліку: журналом обліку тепла, актом використання теплоенергії. Така вимога міститься в п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Облік витрат, пов’язаних із споживанням комунальних послуг в

орендованому приміщенні, залежить від вибраного порядку розрахунків:

1) якщо орендар оплачує вартість спожитих послуг безпосередньо підприємству ЖКГ, то порядок відображення таких витрат у податковому обліку не відрізнятиметься від порядку, описаного вище;

2) якщо орендар компенсує вартість спожитого тепла та гарячої води

у складі орендного платежу, то відповідно до п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток він збільшує валові витрати на суму такого платежу в періоді його нарахування. Крім цього, платник податків може відобразити податковий кредит за наявності податкової накладної, виписаної орендодавцем.

У свою чергу

орендодавець в періоді нарахування орендної плати збільшить валові доходи, а зобов’язання з ПДВ на суму орендного платежу нарахує за правилом першої події. Валові витрати та податковий кредит виходячи з вартості комунальних послуг він відобразить за правилом першої події: або на дату перерахування передоплати ЖКГ, або на дату отримання рахунка та акта здачі-приймання продукції;

3) у разі якщо орендар відшкодовує вартість комунальних послуг

окремо (цей платіж не входить до складу орендної плати), то за наявності підтверджуючих розрахункових документів він збільшує валові витрати згідно з п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. У листі ДПАУ від 05.01.2000 р. № 34/6/15-1116 зазначено, що до таких документів належить рахунок орендодавця (узгоджений з орендарем щодо кількості спожитих послуг).

У цьому відношенні інтерес викликає

лист Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності від 23.05.2000 р. № 06-10/328, у якому зазначено, що орендар відображає валові витрати, пов’язані з оплатою комунальних послуг, незалежно від того, чи сплатив орендодавець ці платежі комунальним службам, оскільки зобов’язання орендаря відповідно до договору оренди вважаються виконаними.

У зв’язку з придбанням комунальних послуг, орендар відображає податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної орендодавця).

Що стосується

орендодавця, то валові витрати та податковий кредит виходячи з вартості комунальних послуг він відобразить на дату однієї з подій, що відбулася раніше: або на дату перерахування передоплати ЖКГ, або на дату отримання рахунка і акта здачі-приймання продукції. Отримання орендодавцем компенсації вартості спожитого тепла та гарячої води призводить до збільшення валових доходів і нарахування зобов’язань з ПДВ. Виникають вони так само за правилом першої події (на момент надання рахунка орендарю чи при отриманні компенсації).

У

бухгалтерському обліку витрати, пов’язані з оплатою послуг з опалювання та постачання гарячої води залежно від напряму використання будівлі (приміщення) в господарській діяльності буде віднесено до:

— загальновиробничих витрат (рахунок 91);

— адміністративних витрат (рахунок 92);

— витрат на збут (рахунок 93).

 

Приклад

. За умов договору оренди складського приміщення орендар оплачує вартість спожитого тепла на підставі виставленого рахунка орендодавця. Щомісячна сума платежів становить 1200 грн., у тому числі ПДВ — 200 грн. Відобразимо зазначені операції в обліку орендаря та орендодавця.

 

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

ВД

ВВ

дебет

кредит

Облік у орендодавця

1

Отримано від підприємства ЖКГ розрахункові документи за теплопостачання будівлі

949

685

1000

1000*

* Відповідно до

п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток валові витрати відображаються за правилом першої події.

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

685

200

3

Виставлено рахунок орендарю

377

719

1200

1000

4

Нараховано зобов’язання з ПДВ

719

641

200

5

Отримано компенсацію від орендаря за комунальні послуги

311

377

1200

6

Перераховано грошові кошти підприємству ЖКГ

685

311

1200

7

Списано витрати на фінансовий результат

791

949

1000

8

Списано доходи на фінансовий результат

719

791

1000

Облік у орендаря

1

Отримано рахунок від орендодавця на компенсацію послуг з опалювання будівлі

93

685

1000

1000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

685

200

3

Перераховано орендодавцю компенсацію за послуги опалювання будівлі

685

311

1200

4

Списано витрати на фінансовий результат

791

93

1000

 

Установлюємо лічильник

Розгляд питання про відображення витрат пов’язаних з придбанням та установленням приладів обліку (лічильників) у податковому та бухгалтерському обліку, доцільно почати саме з бухгалтерського обліку. Річ у тім, що окремі норми Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мали певний вплив на відображення цих витрат і в податковому обліку.

Так, у

бухгалтерському обліку підприємство має право вибрати один із двох підходів до обліку таких витрат.

Перший підхід

полягає в тому, що витрати на придбання та установлення лічильника розглядаються як витрати на поліпшення будівлі, які спричиняють збільшення майбутніх економічних вигод*. У цьому випадку вартість лічильника, а також витрати на його установлення збільшать первісну вартість об’єкта основних засобів. Вони накопичуються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а потім списуються на субрахунок 103 «Будівлі та споруди».

* Як правило, сума оплати за вартість витраченого тепла та гарячої води за лічильником менша платежу, розрахованого за нормативами.

Якщо приміщення

орендовано , то в обліку орендаря витрати на установлення приладів обліку (за умови, що вони передбачені договором оренди) відображаються як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(с)БО). Капіталізації підлягають усі витрати, супутні установленню лічильника. Вони акумулюються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а потім списуються на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

В обліку орендодавця витрати на дообладнання збільшать первісну вартість об’єкта, зданого в оренду.

Другий підхід

полягає в тому, щоб оприбутковувати лічильник як окремий об’єкт основних засобів. Базується він на нормах п. 4 П(С)БО 7, де зазначено: якщо один об’єкт основних засобів складається із частин з різним строком експлуатації, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об’єктом основних засобів.

Оскільки строк експлуатації будівлі не можна порівнювати зі строком експлуатації лічильника, є підстави враховувати його як окремий об’єкт основних засобів. Нагадаємо, що відповідно до

п. 4 П(С)БО 7 об’єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями до нього.

У зв’язку з цим можемо дійти висновку, що прилад обліку (лічильник) є об’єктом основних засобів за умови (котрі обліковуються на рах. 10), що строк його передбачуваної експлуатації перевищує один рік, а

вартість відповідає вартісному критерію, визначеному в наказі про облікову політику підприємства. Тоді витрати на придбання та установлення лічильника відображаються за субрахунком 152 і після введення в експлуатацію списуються на субрахунок 109 «Інші основні засоби».

Якщо строк служби лічильника більше одного року, але його вартість

не відповідає встановленому критерію, то його необхідно віднести до інших необоротних матеріальних активів. У цьому випадку витрати, пов’язані з придбанням та встановленням лічильника, нагромаджуються за субрахунком 153, а потім списуються на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Що стосується установлення лічильника в

орендованому приміщенні, то орендар, який застосовує другий підхід, відобразить таку операцію в описаному вище порядку.

У

податковому обліку витрати на придбання та установлення лічильника теж можна враховувати виходячи з цих самих підходів:

1) як витрати на поліпшення будівлі. У цьому випадку необхідно керуватися положеннями

першого та другого абзаців п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток, згідно з яким платники податків мають право протягом звітного періоду віднести на валові витрати будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість будівлі.

Податковий облік витрат, пов’язаних з придбанням та установленням лічильника в

орендованому приміщенні регулюється п. 8.8. Закону про податок на прибуток. Щоправда, його норми застосовуються в тому випадку, якщо договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує чи дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оренди. Відповідно до положень п. 8.8 Закону про податок на прибуток частина вартості ремонту в межах 10 % «ремонтного» ліміту, визначеного відповідно до п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток відноситься на валові витрати. Сума витрат, що перевищила «ремонтний» ліміт, відноситься на збільшення балансової вартості так:

— якщо в орендаря є об’єкт основних фондів групи 1, який було створено з витрат на ремонти орендованого об’єкта, що здійснювалися раніше, то відбувається збільшення балансової вартості такого об’єкта;

— якщо в орендаря не враховується група ОФ, до якої належить ремонтований об’єкт основних фондів, то на суму перевищення створюється новий об’єкт ОФ групи 1 «Витрати на поліпшення орендованого об’єкта». Коли залишкова вартість такого об’єкта досягне 1700 грн., то вона відноситься до складу валових витрат.

2) як окремий об’єкт основних фондів, якщо його вартість перевищує 1000 грн.

Якщо ж вартість лічильників не перевищує установленої межі в 1000 грн., то в обліку його буде класифіковано як

податкову малоцінку. Одразу зазначимо, що представники головного податкового відомства навряд чи будуть прихильниками другого підходу. Такого висновку можна дійти, проаналізувавши лист ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017// «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 46.

Отже, на запитання: чи може підприємство оподатковувати складові комп’ютера як окремі об’єкти основних фондів вартістю до 1000 грн., оскільки різні його складові мають різні строки і порядок використання

податківці відповіли так: «Підприємство з метою оподаткування має вести облік не за окремими складовими комп’ютера, а за сукупною балансовою вартістю групи 4 основних фондів». Найімовірніше, подібна логіка пошириться і на облік приладів обліку.

Приклад

. У серпні 2008 року підприємство за договором купівлі-продажу придбало промисловий лічильник тепла вартістю 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). При цьому підприємством понесено такі витрати:

— на доставку лічильника власним автомобільним транспортом у сумі 100 грн.;

— на оплату робіт з установлення лічильника підрядній організації — 600 грн. (у т.ч. ПДВ — 100 грн.). По закінченні робіт підписано відповідний акт.

«

Ремонтний» ліміт на підприємстві вже вичерпано. До обліку лічильника тепла в податковому та бухгалтерському обліках застосовується перший підхід (поліпшення будівлі).

 

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

витрати, що підлягають амортизації

1

2

3

4

5

6

1

Перераховано передоплату постачальнику за лічильник тепла

371

311

2400

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

400

— —

3

Отримано лічильник холодної води

152

631

2000

2000*

4

Відображено розрахунки з ПДВ

644

631

400

— —

5

Проведено взаємозалік заборгованостей

631

371

2400

— —

6

Віднесено витрати на доставку лічильника на підприємство власним автомобільним транспортом на збільшення його первісної вартості

152

23/2**

100***

100* —

* При виконанні поліпшень момент збільшення балансової вартості для цілей амортизації визначається за тими самими правилами, що і для придбання ОФ. Так, ДПАУ в листі від 21.04.2003 № 3859/6/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 46 зазначила, що для об’єктів ОФ групи 1 амортизація нараховується з кварталу, наступного за кварталом уведення в експлуатацію. У зв’язку з цим балансову вартість будівлі для цілей амортизації в податковому обліку буде збільшено з IV кварталу 2008 року.

** На субрахунку 23/2 відображається собівартість послуг транспортного підрозділу. *** За підсумками 3 кварталів 2008 року вартість ПММ слід відобразити у графі 4 рядка А2 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства з метою виключення такої суми зі складу валових витрат.

7

Перераховано підрядній організації передоплату за установлення лічильника

371

311

600

8

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

100

9

Виконано роботи з установлення лічильника

152

685

500

500*

10

Відображено списання суми податкового кредиту

644

685

100

11

Проведено взаємозалік заборгованостей

685

371

600

12

Уведено лічильник в експлуатацію

103

152

2600

* При виконанні поліпшень момент збільшення балансової вартості для цілей амортизації визначається за тими самими правилами, що і для придбання ОФ. Так, ДПАУ в листі від 21.04.2003 № 3859/6/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 46 зазначила, що для об’єктів ОФ групи 1 амортизація нараховується з кварталу, наступного за кварталом уведення в експлуатацію. У зв’язку з цим балансову вартість будівлі для цілей амортизації в податковому обліку буде збільшено з IV кварталу 2008 року.

 

Такий порядок відображення в обліку витрат на опалювання та гарячу воду. Думаємо, що матеріал, присвячений цим витратам, буде корисним у роботі багатьох бухгалтерів і керівників.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно