Нефінансова установа може надати процентну позику за рахунок власних коштів
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17.11.2006 р. № 8287
(витяг)
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист <...> і повідомляє таке.
1. Щодо права юридичної особи, яка не є фінансовою установою, надавати за власний рахунок грошову позику під процент
Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі — Закон)
фінансові послуги визначаються як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових активів.Відповідно до статті 4 Закону
до складу фінансових послуг належить надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. При цьому фінансовий кредит характеризується в тексті Закону (п. 3 ст. 1) як грошові кошти, що надаються в позику юридичній чи фізичній особі на певний строк і під процент.Отже, надання процентної строкової грошової позики, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок залучених грошових коштів від інших осіб, з метою отримання прибутку є
фінансовою послугою в розумінні Закону.Щодо можливості надання процентної грошової позики юридичними особами
, на думку Держкомпідприємництва України, необхідно виходити з такого.Згідно з частиною 4 статті 5 Закону можливість і порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами.
Щодо
надання процентної грошової позики за рахунок залучених від інших осіб грошових коштів можливість здійснення такої операції юридичними особами обмежено безпосередньо в частині 3 статті 5 Закону, згідно з якою це може здійснюватися тільки фінансовою установою зі статусом кредитної установи.Щодо
надання процентної грошової позики за рахунок власних коштів юридичними особами, на думку Держкомпідприємництва України, законом, що визначає можливість здійснення таких операцій, є Цивільний кодекс України, який у параграфі 1 глави 71 <...> визначає можливість надання процентних позик без обмеження кола осіб-позикодавців.Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1046, частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж саму кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України термін «сторона» в зобов’язанні корелює з терміном «особа». До кола осіб відповідно до статті 2 Цивільного кодексу України належать будь-які фізичні чи юридичні особи. Отже, закон (Цивільний кодекс України) дозволяє юридичним особам, які не мають статусу фінансової установи, надавати процентні позики, за винятком випадків, коли позика надається за рахунок коштів, залучених від інших осіб.
Відповідно до Ліцензійних умов здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами (затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року № 4802)
залучені кошти — це фінансові активи, прямо чи опосередковано отримані на зворотній основі від будь-яких осіб.Отже, якщо грошові кошти, що складають суму позики, залучені не на зворотній основі кредитором, він має право нараховувати проценти на суму позики, навіть не маючи статусу фінансової установи.
Щодо
відмінностей між операціями з надання позики та кредиту, що врегульовані відповідно в параграфах 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України слід зазначити таке:(1)
по-перше, вони розрізняються колом суб’єктів. Позика, як зазначено вище, може надаватися будь-якими особами (якщо вона надається за рахунок власних коштів); кредит — тільки банками та/або іншими фінансовими установами;(2)
по-друге, вони розрізняються колом об’єктів. Позика може надаватися грошима чи іншими речами, визначеними родовими ознаками; кредит — тільки грошовими коштами;(3)
по-третє, вони розрізняються умовами надання коштів. Позика може бути процентною чи безпроцентною, а кредит завжди передбачає нарахування процентів;(4)
по-четверте, вони розрізняються статусом наданих коштів. Важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених коштів. Це випливає:(4.1) із Господарського кодексу України (що містить більш спеціальні норми, ніж Цивільний кодекс), в якому щодо кредитів такої фінансової установи, як банк, у частині 1 статті 345 зазначено: «Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян». Те саме випливає із Закону України «Про банки та банківську діяльність», зокрема зі статей 2 та 47;
(4.2) із зазначених вище Ліцензійних умов здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, в яких ліцензіат визначається як кредитна установа, що отримала ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.
Отже, важливою ознакою кредиту законодавство України визначає залучення коштів (на зворотній основі) від інших осіб для їх надання третім особам. Саме собою надання позик не створює жодних збитків чи ризику для суспільства; воно є небезпечним тільки тоді, коли надані гроші не належать кредитору, коли вони залучені від інших осіб. Тобто контроль за кредитними операціями взагалі та встановлення обмежень, ліцензування операцій є виправданими тільки з погляду захисту інтересів осіб, в яких кредитором залучені кошти.
Ураховуючи наведене вище чинне законодавство
дозволяє юридичним особам, які не є фінансовими установами, надавати процентні грошові позики за рахунок власних коштів. Така операція не вважатиметься кредитом.Щодо наявності ліцензії:
згідно з пунктами 3 та 4 статті 34 Закону ліцензуванню підлягають надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів та/або діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме чи опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.Отже, якщо надання процентної грошової позики
за власний рахунок не супроводжується прямим чи опосередкованим залученням коштів чи інших фінансових активів від інших осіб, така операція не вимагає отримання ліцензії.<...>
Заступник голови Г. Білоус
