Національний банк України
Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні
Постанова від 25 червня 2008 року № 178
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за № 688/15379
(витяг)
Відповідно до статей 7, 40, 56, 67 Закону України «Про Національний банк України», з метою врегулювання діяльності, що пов’язана з випуском електронних грошей в Україні, та запровадження моніторингу за такою діяльністю Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:1.
Затвердити Положення про електронні гроші в Україні, що додається.<...>
3.
Банкам, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні, протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою та в порядку, установленому цим Положенням, подати до Національного банку України для узгодження правила систем електронних грошей, за винятком:правил Національної системи масових електронних платежів;
випуску банком наперед оплачених платіжних карток за договором, укладеним з платіжною організацією міжнародної платіжної системи, зареєстрованим Національним банком України в установленому законодавством України порядку.
4.
Юридичним особам, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні і не є банками, привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення протягом одного року з дня набрання чинності цією постановою.<...>
7. Постанова набирає
чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.Голова В. Стельмах
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Правління Національного банку України від 25 червня 2008 р. № 178
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за № 688/15379
Положення про електронні гроші в Україні
Це Положення розроблено відповідно до статей 7, 40, 56, 67 Закону України «Про Національний банк України», інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі — Національний банк).
Метою цього Положення є регулювання діяльності, пов’язаної з випуском електронних грошей в Україні, та запровадження моніторингу за такою діяльністю.
1. Загальні положення
1.1. Це Положення встановлює вимоги Національного банку до суб’єктів здійснення випуску, обігу та погашення електронних грошей, а також до систем електронних грошей в Україні.
1.2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:
випуск електронних грошей
— послуга з надання фізичним та юридичним особам електронних грошей шляхом обміну готівкових або безготівкових коштів на електронні гроші, яка пов’язана із зобов’язанням щодо погашення електронних грошей на вимогу;держатель
— фізична або юридична особа, яка має право здійснювати операції з електронними грошима відповідно до договору, укладеного з емітентом або з уповноваженою ним особою;електронний пристрій
— чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання держателями електронних грошей;електронні гроші
— одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента;емітент
— особа, яка здійснює випуск електронних грошей;користувач
— фізична особа, яка має право використовувати електронні гроші для придбання товарів або послуг, а також для переказів іншим фізичним особам;обмінні операції з електронними грошима
— послуги з обміну електронних грошей, випущених одним емітентом на електронні гроші іншого емітента;погашення електронних грошей
— послуга з вилучення електронних грошей з обігу з одночасним наданням їх пред’явнику готівкових або безготівкових коштів;розповсюдження електронних грошей
— послуга з надання електронних грошей користувачам, яка не пов’язана із зобов’язанням щодо їх погашення;система електронних грошей
— сукупність відносин, які виникають між емітентом і держателями, у тому числі торговцями та користувачами, щодо здійснення випуску, обігу та погашення електронних грошей;торговець
— суб’єкт господарювання, зареєстрований відповідно до законодавства України, що на підставі договору, укладеного з емітентом або уповноваженою ним особою, приймає електронні гроші як засіб платежу за товари або послуги.1.3.
Випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки (далі — банки-емітенти).1.4. Банк-емітент веде окремий облік коштів, які надходять від держателів, загальною сумою на рахунку банку-емітента та окремо за кожним видом електронного пристрою.
1.5. Операції з електронними грошима здійснюються банками-емітентами та держателями відповідно до вимог цього Положення, інших нормативно-правових актів Національного банку, правил, установлених банками-емітентами та платіжними організаціями внутрішньодержавних або міжнародних платіжних систем, а також умов укладених договорів.
2. Вимоги щодо здійснення випуску електронних грошей
2.1. Банки мають право здійснювати випуск електронних грошей, виражених
лише в гривнях, за винятком випуску наперед оплачених платіжних карток.2.2. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити, щоб сума випущених ним електронних грошей не перевищувала суму готівкових або безготівкових коштів, отриманих від фізичних та юридичних осіб під час здійснення випуску електронних грошей.
2.3. Електронні гроші є випущеними з моменту їх завантаження банком-емітентом або уповноваженою ним особою на електронний пристрій, що перебуває в розпорядженні користувача.
2.4. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити, щоб сума електронних грошей на одному електронному пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача,
не перевищувала суму, еквівалентну 5000 гривень.2.5. Банк-емітент зобов’язаний надавати держателям інформацію щодо тарифів і правил здійснення держателями операцій з випущеними ним електронними грошима.
2.6. Банк-емітент зобов’язаний до початку здійснення випуску електронних грошей та в порядку, установленому цим Положенням, узгодити з Національним банком правила системи електронних грошей, за винятком:
правил Національної системи масових електронних платежів;
випуску банком наперед оплачених платіжних карток за договором, укладеним з платіжною організацією міжнародної платіжної системи, зареєстрованим Національним банком у встановленому законодавством України порядку.
2.7. Банк-емітент зобов’язаний протягом 10 календарних днів з початку здійснення випуску електронних грошей повідомити про це Національний банк за формою згідно з додатком 1* до цього Положення.
* Додатки не публікуються. —
Прим. ред.2.8. Банк-емітент зобов’язаний щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом,
надавати Національному банку інформацію про діяльність, пов’язану з випуском та обігом електронних грошей, за формою згідно з додатком 2 до цього Положення.
3. Вимоги щодо розповсюдження, використання, приймання та обмінних операцій з електронними грошима
3.1. Банк-емітент має право укладати договори з іншими юридичними особами про розповсюдження ними електронних грошей, за винятком розповсюдження наперед оплачених платіжних карток.
3.2. Банк-емітент має право надавати користувачам засоби поповнення електронними грошима електронних пристроїв та укладати договори з іншими суб’єктами господарювання про надання користувачам таких засобів.
3.3. Користувачі мають право використовувати електронні гроші банків-емітентів для оплати товарів і послуг торговців, а також переказувати електронні гроші іншим користувачам.
3.4. Торговець на підставі договору, укладеного з банком-емітентом або уповноваженою ним особою, має право приймати від користувачів електронні гроші як засіб платежу за товари або послуги.
3.5. Банк-емітент має право здійснювати обмінні операції з випущеними ним електронними грошима на електронні гроші, випущені іншими банками-емітентами, а також укладати договори з іншими суб’єктами господарювання про здійснення ними такої діяльності.
4. Вимоги щодо погашення електронних грошей
4.1. Банк-емітент зобов’язаний здійснювати погашення випущених ним електронних грошей на вимогу пред’явника.
4.2.
Фізичні та юридичні особи, які не є банками, не мають права приймати електронні гроші в обмін на готівкові або безготівкові кошти, за винятком укладення юридичними особами договору з банком-емітентом про розповсюдження електронних грошей.4.3. Банк-емітент може здійснювати погашення електронних грошей у готівкових коштах або шляхом переказу на поточний рахунок пред’явника.
Електронні гроші є погашеними банком-емітентом з моменту зарахування суми переказу на рахунок пред’явника або видачі йому готівкових коштів.
5. Вимоги до систем електронних грошей
5.1. Банк-емітент має право самостійно забезпечувати функціонування системи електронних грошей, а також укладати договори з юридичними особами про виконання ними операційних або інших допоміжних функцій у системах електронних грошей.
5.2. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити проведення користувачем кожної окремої трансакції в межах суми, передбаченої пунктом 2.4 глави 2 цього Положення.
5.3. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити фіксування всіх трансакцій електронних грошей між держателями електронних грошей за допомогою технічних засобів, а також зберігання протягом п’яти років відповідної інформації у формі, яка дає змогу перевірити цілісність інформації.
5.4. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити запровадження в системі електронних грошей:
організаційних, процедурних заходів та використання технічних засобів з метою виявлення, а також запобігання, перешкоджання та
протидії шахрайству;системи захисту інформації, яка має здійснювати безперервний захист інформації під час випуску, обігу та погашення електронних грошей на всіх етапах її формування, оброблення, передавання і зберігання.
5.5. Банк-емітент зобов’язаний визначати вимоги, передбачені пунктом 5.4 цієї глави, у договорах, укладених з юридичними особами, про виконання ними операційних або інших допоміжних функцій у системах електронних грошей.
5.6. Банк-емітент зобов’язаний постійно проводити моніторинг системи електронних грошей за параметрами, установленими правилами системи електронних грошей.
6. Порядок узгодження правил системи електронних грошей
6.1. Банк, який має намір здійснювати випуск електронних грошей, для узгодження правил системи електронних грошей подає до Національного банку такі складені державною мовою
документи:а) клопотання про узгодження правил системи електронних грошей за формою згідно з додатком 3до цього Положення;
б) підписані керівником правила системи електронних грошей, які мають містити положення про:
порядок здійснення операцій між банком-емітентом та держателями, який має містити загальну схему всіх грошових та інформаційних потоків;
управління фінансовими і технічними ризиками в системі електронних грошей;
систему безпеки і захисту інформації в системі електронних грошей;
в) інформаційну довідку про принципи технічної реалізації здійснення розрахунків з використанням електронних грошей, підписану керівником;
г) зразки договорів, які укладатимуться з держателями.
6.2. Строк розгляду Національним банком документів, поданих банком для узгодження правил системи електронних грошей, не може перевищувати одного місяця з дати надходження до Національного банку документів, які відповідають вимогам цього Положення.
6.3. Національний банк письмово повідомляє банк про узгодження правил системи електронних грошей і розміщує інформацію про це на сторінці Національного банку в мережі Інтернет.
6.4. Після розміщення Національним банком інформації про узгодження правил системи електронних грошей на сторінці Національного банку в мережі Інтернет інші
банки-емітенти цієї системи мають право не узгоджувати відповідні правила.6.5. Національний банк відмовляє банку в узгодженні правил системи електронних грошей за таких підстав:
подання неповного переліку документів, зазначеного в пункті 6.1 цієї глави, або якщо ці документи не відповідають вимогам цього Положення;
надання недостовірної інформації;
відсутності в системі електронних грошей належного контролю за фінансовими та/або технічними ризиками.
6.6. Національний банк письмово із зазначенням підстав у строк, передбачений пунктом 6.2 цієї глави, повідомляє банк про відмову в узгодженні правил системи електронних грошей.
Банк може оскаржити рішення про відмову в узгодженні правил системи електронних грошей у суді.
6.7. Банк-емітент зобов’язаний протягом 10 календарних днів повідомити Національний банк про внесення змін до документів, на підставі яких були узгоджені правила системи електронних грошей, з їх обов’язковим поданням на розгляд, крім документів, передбачених підпунктом «г» пункту 6.1 цієї глави.
6.8. За порушення банками-емітентами вимог цього Положення Національний банк має право застосовувати заходи впливу відповідно до законодавства України.
Заступник директора Департаменту платіжних систем — начальник управління Н. Вознюк
коментар редакції
Обіг електронних грошей — під пильною увагою НБУ
Глобальна інформатизація спричиняє відповідні зміни в усіх сферах суспільних відносин, у тому числі й у сфері грошового обігу. Найпомітніші зміни в цій сфері асоціюються насамперед з появою електронних грошей, які все впевненіше починають ставати нашою повсякденною реальністю. Для розуміння суті питання зауважимо, що
електронні гроші — це платіжний засіб, що існує виключно в електронному вигляді, тобто у вигляді записів у спеціалізованих електронних системах. Електронні гроші емітуються у вигляді довільних платіжних одиниць і в загальному випадку можуть прив’язуватися до будь-якої валюти.Про те, що з цією реальністю, як мінімум, уже необхідно рахуватися, свідчить поява постанови Правління НБУ, що коментується, якою затверджено Положення про електронні гроші в Україні (далі — Положення № 178). Метою цього документа,
що набув чинності 5 серпня, є регулювання діяльності, пов’язаної з випуском електронних грошей, та запровадження моніторингу за такою діяльністю. Найімовірніше, саме горезвісний моніторинг виявився для Нацбанку на першому місці, оскільки існуючі на сьогодні платіжні системи, що оперують електронними грошима (WebMoney, «Яндекс.Деньги», RUpay, UkrMoney, «Інтернет.Гроші» тощо), обходилися до цього без будь-якого додаткового регулювання, базуючись безпосередньо на положеннях Цивільного кодексу України та деяких інших законів.Наприклад, з юридичної точки зору діяльність найпопулярнішої в Україні платіжної системи WebMoney Transfer полягає в тому, що її користувачі, по суті, обмінюються правами вимоги до емітента, які враховуються на електронних гаманцях (особових рахунках). Користувач, поповнюючи гаманець звичайними грошима (готівковими або безготівковими), придбаває в емітента права вимоги, у якого, у свою чергу, виникають зобов’язання перед користувачем. І навпаки, проводячи обмін WebMoney (WM) на звичайні гроші, користувач вимагає в емітента виконання зобов’язання перед ним*. При цьому
розмір електронного гаманця і вид валюти, в якій він виражався, досі ніким не обмежувалися.* Докладніше про порядок використання електронних грошей у цивільних та господарських відносинах, а також про юридичне підґрунтя та особливості бухгалтерського і податкового обліку угод, оплачених електронними грошима, розповімо в аналітичному матеріалі одного з наступних номерів нашої газети.
Що ж нового з’явилося у сфері електронного грошового обігу тепер, після прийняття документа, який коментується? Насамперед, маємо офіційне визначення поняття «електронні гроші» («
одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента»), що не додає, утім, особливої ясності, оскільки не відомо, що мається на увазі під «одиницями вартості». Хоча, приміряючи наведене визначення до тих же WM, про які йшлося вище, можна дійти несподіваного висновку: оскільки з юридичної точки зору WebMoney — це зобов’язання третьої сторони (емітента), які можуть неодноразово перевідступатися від одного кредитора іншому (що прямо дозволено ЦКУ), то це зовсім і не електронні гроші в розумінні НБУ. Ось тільки чи погодиться з таким підходом Нацбанк?Чому це так важливо? Річ у тім, що згідно з п. 1.3 Положення № 178
випуском електронних грошей в Україні відтепер можуть займатися виключно банки. При цьому вони мають право емітувати електронні гроші, виражені тільки у гривнях, за винятком випуску наперед оплачених платіжних карток. До початку здійснення випуску електронних грошей банку-емітенту слід погоджувати з НБУ правила своєї електронної платіжної системи (ЕПС), а протягом 10 календарних днів з початку здійснення випуску електронних грошей повідомити про це Національний банк за встановленою формою. Крім того, запроваджується щоквартальна звітність про діяльність, пов’язану з випуском та обігом електронних грошей.Очевидно, що перелічені нововведення напряму зачіпають інтереси юридичних осіб, які на момент набуття чинності Положенням № 178 уже здійснювали випуск електронних грошей в Україні, але не були при цьому банками.
На приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог їм відпущено рівно один рік. Це означає: таким суб’єктам господарювання або самим доведеться стати банками, що дуже непросто, або вести свій бізнес на підставі договору з тією чи іншою банківською установою.Ще одне обмеження, якого доведеться дотримуватися в подальшому, —
обмеження на розмір електронного гаманця. Тепер банк-емітент повинен забезпечити, щоб сума електронних грошей на одному електронному пристрої , який перебуває в розпорядженні користувача, не перевищувала суму, еквівалентну 5000 гривень. Слід зауважити, що в листі НБУ від 30.07.2008 р. № 25-212/1645-10454 уведення зазначеного ліміту пояснюється необхідністю враховувати VII Спеціальну рекомендацію FATF (міжурядова організація з протидії відмиванню грошових коштів). Водночас вітчизняне законодавство приписує вести фінмоніторинг за фінансовими операціями, сума яких дорівнює або перевищує 80000 грн. чи їх еквівалент в іноземній валюті (див. ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249-IV).На завершення зауважимо, що документ, який коментується, справляє подвійне враження, і, найімовірніше, до того, як запрацює на повну силу, буде підданий істотним змінам. Не виключено, що суттєво можуть змінитися і принципи роботи нині діючих електронних платіжних систем, хоча навряд чи очікуване переформатування позначиться на пересічних користувачах. Нашим же читачам рекомендуємо уважно стежити за публікаціями, оскільки, як і обіцяли, обов’язково повернемося до цієї цікавої теми.
Ігор Хмелевський
