Чи можна відшкодувати ПДВ з послуг нерезидента?
Серед інших операцій, податковий кредит за якими згодом призводить до виникнення ЗВЗ, можуть виявитися і послуги нерезидентів. На відміну від ввізного ПДВ при імпорті товарів (з відшкодуванням якого не сперечаються податківці), питання щодо нерезидентсько-послугового ПДВ залишається відкритим. Відмовчуються щодо нього досі і контролюючі органи. Подивимося, чи можна відшкодувати ПДВ в такому разі.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Отже, запитання полягає в такому: чи можна при розрахунку бюджетного відшкодування до сплаченої частини (колонка 4 додатка 2) включити ПДВ з послуг нерезидента?
Відразу зазначимо: у
листі № 15844 цей момент залишено без уваги, як утім і в інших роз’ясненнях податківців. Цікаво, що подібне запитання свого часу вже ставилося ДПАУ, яка, відповідаючи на нього в листі від 05.12.2005 р. № 11876/6/16-1515 (п. 1 листа), на жаль, не прояснила ситуацію, обмежившись лише цитуванням норм законодавства. А отже, розмірковуватимемо разом та висловимо свою думку із цього приводу.Ситуація в цьому випадку
специфічна тим, що імпорту послуг, як відомо, властивий свій особливий порядок оподаткування. Стисло нагадаємо, що згідно з п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ податкові ПДВ-зобов’язання при імпорті послуг виникають за першою подією: або за датою списання коштів платника податків в оплату послуг, або за датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг нерезидентом. Причому з урахуванням п.п. «г» п. 10.1 Закону про ПДВ, якщо місце надання таких послуг — територія України і нерезидент не має при цьому представництва, то особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є резидент — одержувач послуг. Отже, саме покупець у такому разі повинен нарахувати ПДВ з послуг нерезидента, відобразивши податкові зобов’язання за рядком 7 декларації з ПДВ.При цьому, як передбачено
п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ, право на податковий кредит щодо імпортних послуг (рядок 12.4 декларації) виникає у платника податків за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями відповідно до п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ. У свою чергу ДПАУ листом від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 («Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97) роз’яснила, що датою сплати податку до бюджету в такому разі вважається дата подання до податкової інспекції податкової декларації, в якій суму ПДВ за отримані від нерезидента послуги включено до податкових зобов’язань (докладніше про це також зазначалося в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 69, присвяченому оподаткуванню та обліку послуг).Як бачимо, щодо нерезидентських послуг
Закон про ПДВ передбачає свій особливий порядок сплати податку — шляхом включення до складу поточних податкових зобов’язань. Саме в такому разі ПДВ з послуг нерезидента вважається сплаченим і можна говорити, що вимоги законодавства повною мірою дотримано платником податків (навіть якщо при цьому в поточній декларації, наприклад, задекларовано від’ємне значення). Тим більше, що будь-якого іншого (альтернативного) способу сплати ПДВ в цьому випадку законодавством не передбачено (як, скажімо, векселем або грошима — при ввезенні товарів). Отже, беручи це до уваги, вважаємо: якщо всі такі вимоги законодавства виконано платником податків, то імпортно-нерезидентський ПДВ з послуг (як сплачений) має право взяти участь у розрахунку бюджетного відшкодування у платника податків на загальних підставах.Разом з тим варто зауважити, що у своїх роз’ясненнях на тему відшкодування (зокрема, у
листі № 15844) ДПАУ, як і раніше, зазначає: в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип — проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник — нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ). Однак знову-таки про ситуацію з послугами тут не йдеться. Для порівняння зауважимо: з імпортом товарів справа куди краще, адже податківці прямо визнають можливість відшкодування імпортного ПДВ, фактично сплаченого при ввезенні (розділ II листа № 15844, п. 6 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58; лист ДПАУ від 12.10.2005 р. № 20296/7/16-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 85), а в разі якщо митниці на сплату ПДВ видано вексель, то за умови погашення такого векселя грошовими коштами (лист ДПАУ від 14.02.2006 р. № 2741/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 17). А от щодо послуг, ще раз повторимося, жодних роз’яснень контролюючих органів, на жаль, не знайти.Так,
послуги побіжно згадувалися хіба що в листі ДПАУ від 20.09.2006 р. № 17537/7/16-1517-07, який стосується можливості бюджетного відшкодування при здійсненні окремих операцій. У ньому, з посиланням на важливість грошового характеру розрахунків, зазначалося: платник податків при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику — платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму ПДВ, а при імпорті товарів та отриманні послуг від нерезидента на митній території України — органам, що здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за такі товари та послуги (і це при тому, що прямої сплати ПДВ з послуг нерезидента — подібно імпортному ПДВ при ввезенні товарів — насправді, як ми з’ясували, не відбувається!). І хоча більше нічого в листі з цього приводу не пояснювалося, побічно з такого роз’яснення податківців напрошувався висновок: дотримання порядку оподаткування послуг, передбаченого законодавством, дозволить платнику податків урахувати ПДВ з нерезидентських послуг у розрахунку суми, що відшкодовується. Тим більше, що, як уже зазначалося, ДПАУ сама в листі від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 прямо звертала увагу на те, що слід вважати сплатою податку в цьому випадку, маючи на увазі під такою сплатою подання податковим органам ПДВ-декларації із задекларованою сумою податкових зобов’язань щодо послуг нерезидента. А отже, при дотриманні таких умов імпортно-нерезидентський ПДВ з послуг є сплаченим.Сподіваємося, що податківці невдовзі підтримають подібну точку зору, підкріпивши її своїм офіційним роз’ясненням, і не позбавлять сумлінних платників податків права на отримання бюджетного відшкодування в такому разі (що було б дуже несправедливо).
Ну а тим, хто до появи офіційних роз’яснень контролюючих органів усе ж таки не наважується включати такий ПДВ до розрахунку відшкодування, поки що залишається враховувати його через рядок 26 декларації, спрямовуючи на зменшення чергових поточних податкових зобов’язань, що виникають, або на погашення податкового боргу (за його наявності).
