Теми статей
Обрати теми

Торгові патенти: основні моменти

Редакція ПБО
Стаття

Торгові патенти: основні моменти

 

Усім відомо, що провадження підприємницької діяльності в нашій країні пов’язано з отриманням низки дозвільних документів. Так, наприклад, при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування чи побутового обслуговування населення суб’єкту господарювання здебільшого необхідно мати торговий патент. Про те, що являє собою цей документ, в яких випадках і в якому порядку він отримується та використовується, поговоримо в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Торговий патент є державним свідоцтвом, що засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, що патентуються. Порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності визначено

Законом про патентування.

 

Які види діяльності підлягають патентуванню

Види діяльності, що підлягають патентуванню, перелічено в

п. 1 ст. 1 Закону про патентування. Для зручності наведемо їх у табл. 1.

 

Таблиця 1

Види діяльності, що підлягають патентуванню

Вид діяльності

Що розуміється під цим видом діяльності

1

2

Торговельна діяльність

Роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток (ч. 2 ст. 3 Закону про патентування)

Діяльність з надання побутових послуг

Діяльність, пов’язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, уключаючи кредитні картки (ч. 2 ст. 31 Закону про патентування). Перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затверджено постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576

Діяльність з торгівлі готівковими валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти

Продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту (ч. 2 ст. 4 Закону про патентування).
До пунктів обміну іноземної валюти належать:
— обмінні пункти уповноважених банків;
— обмінні пункти уповноважених банків, розташовані поза їх операційними залами;
— обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які отримали ліцензію НБУ на обмін валюти;
— обмінні пункти суб’єкта підприємницької діяльності, що діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками

Діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу

Діяльність, пов’язана з улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Казино, інші гральні місця повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім ігрових автоматів та більярдних столів).
Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється (ч. 2 ст. 5 Закону про патентування).
Візьміть до відома: розіграші призів, що проводяться в межах рекламних акцій на безоплатній основі, не потребують патентування (див. листи ДПАУ від 14.02.2006 р. № 48/2/15-0410 та Держкомпідприємництва від 30.08.2006 р. № 6291)

 

В якому порядку отримується торговий патент

Згідно з

ч. 3 ст. 2 Закону про патентування торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів або за місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів. Суб’єктам господарювання, які здійснюють торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), патент видається за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам господарювання, які здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб’єктів.

Для отримання торгового патенту суб’єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу заявку, форму якої затверджено

Положенням № 1077.

У такій заявці згідно з

ч. 4 ст. 2 Закону про патентування має бути зазначено такі відомості:

— найменування суб’єкта підприємницької діяльності;

— витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб’єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, — довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

— назву і місцезнаходження пункту торговельної діяльності, обмінного пункту, пункту з надання побутових послуг, грального місця, виїзної торгівлі;

— вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

— найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Установлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється (

ч. 2 ст. 2 Закону про патентування).

У

п. 11 Положення № 1077 зазначено: посадова особа органу державної податкової служби звіряє відомості, наведені в поданій заявці, з оригіналами первинних документів, на підставі яких її заповнено. У зв’язку з цим податківці разом із заявкою зазвичай бажають бачити такі документи:

— свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця;

— довідку з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) — для юридичних осіб;

— довідку про присвоєння ідентифікаційного номера — для фізичних осіб;

— довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП;

— документ про повну або часткову оплату вартості торгового патенту;

— агентську угоду, довідку про реєстрацію обмінного пункту в регіональному відділенні Національного банку України — для обмінних пунктів;

— довіреність на отримання патенту, для фізичної особи — паспорт.

До речі, згідно з роз’ясненнями, викладеними в

листах ДПАУ від 22.01.2008 р. № 650/5/15-0416 та Держкомпідприємництва від 03.10.2008 р. № 8461 , для отримання торгового патенту не потрібно надання податковому органу разом із заявкою дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (нагадаємо, що зазначення інформації про нього потребує форма заявки). Річ у тім, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2806 на сьогодні правові підстави для вимог щодо отримання в органах місцевого самоврядування дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, відсутні.

Також ДПАУ у зазначеному

листі від 22.012008 р. № 650/5/15-0416 дає добро на ненадання разом із заявкою довідки про погодження місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу в разі отримання торгового патенту для цього підрозділу. Таке погодження, на думку податківців, може здійснюватися шляхом подання довідки з ЄДРПОУ про наявність у ньому відомостей про цей структурний (відокремлений) підрозділ.

Торговий патент має бути видано суб’єкту підприємництва у триденний строк із дня подання заявки. При цьому датою придбання патенту вважається дата, зазначена в ньому

(п. 12 Положення № 1077) .

 

Як придбати торговий патент для філії

Щодо придбання торгового патенту для структурних (відокремлених) підрозділів зауважимо таке.

На думку ДПАУ, викладену в

п. 2.2 Методрекомендацій № 784 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16), щодо плати за торгові патенти:

— суб’єктом обліку є або головне підприємство, або відокремлений підрозділ, відомості про який унесено до ЄДРПОУ;

— місцем обліку є податковий орган, на території якого розташована торговельна точка (а в разі виїзної торгівлі — місце реєстрації суб’єкта обліку: або головного, або відокремленого);

— порядок узяття на облік в податковому органі здійснюється на підставі заяви на придбання торгового патенту.

Таким чином, перебувати на обліку як платник і відповідно перераховувати плату за патент може як головне підприємство (юридична особа), так і структурний (відокремлений) підрозділ

з ЄДРПОУ. Підтвердження тому знаходимо й у листі ДПАУ від 22.11.2007 р. № 11633/6/15-0416.

Інакше кажучи, якщо магазин (підрозділ)

має код ЄДРПОУ, то він перебуватиме на обліку в податковій інспекції за місцем здійснення торгівлі та самостійно сплачуватиме за патент.

Якщо ж такий магазин не має коду ЄДРПОУ, то перебувати на обліку в податковій інспекції за місцем його розташування буде головне підприємство (юридична особа), незважаючи на те що така юрособа зареєстрована в іншому районі. Тобто магазин

без ЄДРПОУ не може стояти на обліку як платник плати за патент.

 

Що належить до пунктів продажу товарів

Згідно з

ч. 3 ст. 3 Закону про патентування пунктами продажу товарів вважаються:

— магазини та інші торговельні точки, що розташовані в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

— кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, що займають окремі приміщення, але не мають убудованого торговельного залу для покупців;

— автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

— лотки, прилавки та інші види торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду фізособам-підприємцям та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;

— стаціонарні, малогабаритні та пересувні автозаправні станції, заправні пункти, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

— фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

— оптові бази, склади-магазини чи інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

 

Яка вартість торгового патенту

Видача патенту здійснюється

за плату, причому її розмір установлюється окремо для кожного виду діяльності:

1.

Торгові патенти на здійснення торговельної діяльності та на здійснення діяльності з надання побутових послуг. Їх вартість залежить від місцезнаходження пункту продажу товарів (об’єкта з надання побутових послуг) та від асортиментного переліку товарів (виду побутових послуг). Вона встановлюється органами місцевого самоврядування в таких розмірах у розрахунку на календарний місяць:

— на території м. Києва та обласних центрів — від 60 до 320 грн.;

— на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) та районних центрів — від 30 до 160 грн.; на території інших населених пунктів — до 80 грн.;

— у курортній місцевості або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон, вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності може встановлюватися у збільшеному розмірі, але не більше 320 грн. за календарний місяць.

2.

Короткостроковий торговий патент. Він отримується на строк від 1 до 15 днів. Необхідність у ньому виникає при проведенні ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних із демонстрацією та продажем товарів (див. п. 16 Положення № 1077). Плата за короткостроковий патент становить 10 грн. за кожний день торгівлі та вноситься одноразово не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

3.

Пільговий торговий патент. При його придбанні суб’єкт господарювання вносить одноразову плату в розмірі 25 грн. за весь строк дії патенту.

4.

Торговий патент на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями. Вартість такого торгового патенту встановлено у фіксованому розмірі — 960 грн. за календарний місяць.

5.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Його вартість установлюється у фіксованому розмірі за рік і становить:

— для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем — 4200 грн. на рік;

— для використання грального столу з кільцем рулетки — 192000 грн. на рік за кожний стіл;

— для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) — 144000 грн. на рік за кожний стіл. При цьому слід мати на увазі, що при використанні подвійного карткового столу, на кожній частині якого проводиться окрема гра, що обслуговується окремим круп’є, суб’єкт підприємницької діяльності повинен придбати два патенти, незважаючи на те що стіл один (про це зазначається в консультаціях, опублікованих у журналі «Вісник податкової служби України», 2002, № 32; 2009, № 9);

— для використання кегельбанів — 6000 грн. на рік за кожний гральний жолоб (доріжку);

— для використання столів для більярду — 1800 грн. на рік за кожний стіл для більярду. Якщо столи для більярду використовуються для спортивних аматорських змагань, то на такий стіл

не потрібно придбавати торговий патент (див. абзац шостий ч. 3 ст. 5 Закону про патентування). Поняття «використання більярдних столів для спортивних аматорських змагань» Держкомпідприємництва в листі від 09.06.2006 р. № 4227 розшифровує так: це діяльність, пов’язана з наданням послуг з організації та проведення спортивних змагань професіоналів і любителів (аматорів) спорту і, зокрема, більярдного спорту, а також діяльність з підготовки спортсменів до змагань за різними видами спорту, визнаними в Україні, у тому числі з більярдного спорту, згідно із Законом про фізкультуру і спорт. Ця діяльність може здійснюватися виключно за наявності відповідної ліцензії. Тобто наявність ліцензії на проведення таких спортивних аматорських змагань з більярдного спорту звільняє суб’єкта господарювання від придбання патенту.

У ситуації, коли за користування більярдним столом (крім столів для більярду, що використовуються для спортивних змагань) справляється плата погодинно або шляхом продажу жетонів, монет тощо, така діяльність, на думку Держкомпідприємництва, викладену в

листах від 07.02.2002 р. № 1-221/707 та від 04.06.2002 р. № 2-222/3074, потребує придбання відповідного патенту незалежно від того, передбачається після закінчення гри виграш чи ні. Тобто, якщо за користування більярдним столом справляється плата, придбавати патент потрібно. Інша справа, коли суб’єкт підприємництва не отримує плати за користування більярдним столом. У такій ситуації він не отримує прибуток, а це означає, що така діяльність не є підприємницькою та її не може бути віднесено до грального бізнесу, отже, вона не підлягає патентуванню;

— для інших видів грального бізнесу, уключаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківськими установами або в майновій формі на місці (наприклад, проведення розіграшів по телефону), — 7200 грн. на рік за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

 

В якому порядку здійснюється оплата вартості патентів

1.

Торгові патенти на здійснення торговельної діяльності та на здійснення діяльності з надання побутових послуг. Оплата вартості таких патентів провадиться щомісячно до 15 числа місяця, що передує звітному. При їх придбанні суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць, яка фактично є авансом за останній місяць роботи, тобто після закінчення роботи платити за останній місяць не потрібно — таку оплату вже здійснено перед отриманням патенту і вона зменшить розмір плати за торговий патент, що підлягає внесенню в останній місяць його дії.

2.

Торговий патент на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями. Оплата вартості такого патенту здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. При його придбанні вноситься одноразова плата в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. Ця сума зменшує розмір плати за патент, що підлягає внесенню в останній квартал його дії (ч. 5 ст. 4 Закону про патентування).

3.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Оплата вартості такого патенту також здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. При його придбанні суб’єкт господарювання вносить одноразову плату в розмірі вартості патенту за три місяці. На цю суму зменшується розмір плати за патент, що підлягає внесенню в останній квартал його дії (ч. 5 ст. 5 Закону про патентування).

Слід пам’ятати, що одночасно з одноразовою (авансовою) платою за торгові патенти суб’єкт господарювання повинен перерахувати плату і за перший місячний період роботи. Тому фактично при придбанні торгових патентів потрібно оплатити їх вартість за перший і останній періоди роботи.

Утім, у платника податків є право перерахувати попередню оплату вартості патентів за весь строк їх дії.

Майте також на увазі: якщо торговий патент придбавається не з початку місяця (кварталу), розмір плати за нього за перший звітний місяць (квартал) визначається пропорційно кількості календарних днів місяця (кварталу) починаючи з дня придбання патенту. У ситуації ж, коли патент придбавається після 15 числа звітного місяця (15 числа останнього місяця звітного кварталу), одночасно необхідно оплатити його вартість і за наступний звітний місяць (квартал). На це вказує

п. 13 Положення № 1077.

 

Який строк дії торгового патенту

Строк дії патенту залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Для зручності наведемо цю інформацію в табл. 2.

 

Таблиця 2

Строки дії торгових патентів

Вид діяльності

Строк дії торгового патенту

Торговельна діяльність

12 календарних місяців

Строк дії короткострокового торгового патенту — від 1 до 15 днів

Строк дії пільгового торгового патенту — 12 календарних місяців

Діяльність з надання побутових послуг

12 календарних місяців

Діяльність з торгівлі готівковими валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти

36 календарних місяців

Діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу

60 календарних місяців

 

Яка діяльність не потребує патентування

Деякі суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг без придбання торгового патенту. Інформацію про них наведемо в табл. 3.

 

Таблиця 3

Види діяльності, що не потребують патентування

Вид діяльності

Яким законодавчим актом установлено

1

2

Торговельна діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також підприємств та організацій споживчої кооперації і торговельно-виробничих державних підприємств робітничого постачання, розташованих у селах, селищах та містах районного значення

П. 1 ч. 3 ст. 1 Закону про патентування

2) суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:
— здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
— сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
— здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
— сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
— сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб

П. 2 ч. 3 ст. 1 Закону про патентування

3) суб’єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих. Право на застосування пільг перевіряється міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII

П. 3 ч. 3 ст. 1 Закону про патентування

4) суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних та фізичних осіб, які є платниками єдиного податку

Ст. 6 Указу № 727

5) суб’єктів підприємницької діяльності, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (щодо діяльності, доходи від якої обкладаються фіксованим сільськогосподарським податком)

Ст. 1 Закону № 320

Торгівля такими товарами вітчизняного виробництва*:
— хлібом і хлібобулочними виробами;
— борошном пшеничним та житнім;
— сіллю, цукром, олією соняшниковою і кукурудзяною;
— молоком і молочною продукцією, крім молока і вершків згущених з добавками і без них;
— продуктами дитячого харчування;
— безалкогольними напоями;
— морозивом;
— яловичиною та свининою;
— домашньою птицею;
— яйцями;
— рибою;
— ягодами і фруктами;
— медом та іншими продуктами бджільництва, бджолоінвентарем і засобами захисту бджіл;
— картоплею і плодоовочевою продукцією;
— комбікормами для продажу населенню

Ч. 6 ст. 3 Закону
про патентування

* Якщо продаються не самі «непатентовані» товари з наведеного переліку, а вироби з них: наприклад, цукрова вата, пельмені, пиріжки з борошна, чебуреки тощо, то при продажу їх за готівку без придбання торгового патенту не обійтися.

Реалізація суб’єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають із ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб’єкта

Ч. 10 ст. 3 Закону
про патентування

Закупівля в населення продукції, подальша реалізація якої здійснюється з використанням безготівкових форм розрахунків: заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових

Ч. 11 ст. 3 Закону
про патентування

Діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування), на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій, учнів і студентів у навчальних закладах

Ч. 12 ст. 3 Закону
про патентування

Торговельна діяльність із здійсненням розрахунків у безготівковій формі

Ч. 1, 2 ст. 3 Закону про патентування

Торговельна діяльність, за якої готівкові розрахунки з покупцями здійснюються без відкриття поточного рахунка шляхом внесення до установи банку готівки для подальшого перерахування її на рахунок підприємства торгівлі

П. 2.5 Положення № 637

Торгівля безготівковими валютними цінностями

Ч. 1 ст. 4 Закону
про патентування

Використання більярдних столів для спортивних аматорських змагань

Абзац шостий
ч. 3 ст. 5 Закону
про патентування

 

В яких випадках можна придбати пільговий торговий патент

Пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності, які торгують тільки певними товарами (див. табл. 4).

 

Таблиця 4

Види діяльності, на які отримується пільговий торговий патент

Вид діяльності

Норма Закону
про патентування

1

2

Торгівля виключно товарами:

Ч. 6 ст. 3

1) вітчизняного виробництва:
— поштовими марками, листівками, вітальними листівками та конвертами непогашеними, ящиками, коробками, мішками, сумками та іншою тарою з дерева, паперу і картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв’язку України, і фурнітурою до них;
— періодичними виданнями друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книгами, брошурами, альбомами, нотними виданнями, буклетами, плакатами, картографічною продукцією, що видаються юридичними особами — резидентами України;
— проїзними квитками;
— товарами народних промислів (крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України);

2) незалежно від країни походження:
— готовими лікарськими засобами (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітамінами для населення;
— ветеринарними препаратами, папером туалетним, зубною пастою та порошками, косметичними серветками, дитячими пелюшками, тампонами, іншими видами санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометрами, індивідуальними діагностичними приладами;
— милом господарським, сірниками;
— насінням овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

3) вугіллям, вугільними брикетами, паливом пічним побутовим, гасом освітлювальним і газом скрапленим, торфом паливним кусковим, торф’яними брикетами і дровами для продажу населенню;

4) зошитами

Реалізація інвалідам товарів повсякденного вжитку та продуктів харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів (крім суб’єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до чинного законодавства і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих)

Ч. 7 ст. 3

Продаж супутньої продукції при торгівлі періодичними виданнями друкованих засобів масової інформації. При цьому до супутньої продукції належать: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів незалежно від країни їх походження

Ч. 8 ст. 3

Торговельна діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики і повсякденного вжитку для військовослужбовців

Ч. 9 ст. 3

 

Скільки потрібно патентів для здійснення діяльності, що патентується

Кількість патентів, необхідна для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, залежить від кількості структурних (відокремлених) підрозділів суб’єкта підприємницької діяльності, а також від кількості видів діяльності, що підлягають патентуванню, які здійснюються в одному приміщенні або пункті продажу.

За наявності в суб’єкта господарювання структурних (відокремлених) підрозділів торговий патент отримується окремо

для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торговельної точки). Це означає: якщо підприємство здійснює діяльність, що патентується, у декількох торговельних точках (структурних (відокремлених) підрозділах), то на кожну з цих точок потрібно придбавати окремий торговий патент.

Якщо різні види діяльності здійснюються в одному пункті продажу, слід керуватися правилами

п. 20 Положення № 1077 . Для зручності інформацію про кількість торгових патентів, необхідну за таких умов, наведемо в табл. 5.

 

Таблиця 5

Кількість патентів, що придбаваються

Вид діяльності, що здійснюється в одному місці

Кількість патентів, що придбаваються

1

2

Окремі види торгівлі

Тільки роздрібна

1 патент за звичайною вартістю

Тільки оптова

1 патент за звичайною вартістю

Тільки громадське харчування

1 патент за звичайною вартістю

Декілька видів торгівлі

1 патент за відповідною максимальною вартістю

Один вид побутових послуг

1 патент за звичайною вартістю

Декілька видів побутових послуг

1 патент за відповідною максимальною вартістю

Один вид торгівлі та один вид побутових послуг

2 патенти за звичайною вартістю (торгівля та побутові послуги)

Один вид торгівлі та декілька видів побутових послуг

1 патент за звичайною вартістю (торгівля) і 1 патент за відповідною максимальною вартістю (побутові послуги)

Декілька видів торгівлі і один вид побутових послуг

1 патент за відповідною максимальною вартістю (торгівля) і 1 патент за звичайною вартістю (побутові послуги)

Декілька видів торгівлі і декілька видів побутових послуг

2 патенти за відповідною максимальною вартістю (торгівля і побутові послуги)

Обмін готівкових валютних цінностей

1 патент за звичайною вартістю на кожний обмінний пункт

Послуги у сфері грального бізнесу

1 патент за звичайною вартістю на кожне гральне місце

 

Які вимоги висуваються до розміщення патенту

Основні вимоги до розміщення торгового патенту викладено в

ч. 1 ст. 7 Закону про патентування. Так, торговий патент має бути розміщений:

— на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій;

— на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

— на табличці — для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях. При цьому в разі здійснення виїзної торгівлі з транспортного засобу торговий патент повинен містити вказівку «

виїзна торгівля». Такий патент, виданий для здійснення торгівлі через пересувну мережу, дійсний на всій території України;

— у пунктах обміну іноземної валюти;

— у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Особливо важливий момент:

торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду. При цьому в доступному для огляду місці може бути розміщено не оригінал торгового патенту, а його копію. Сам же оригінал повинен знаходитися в торговельній точці — він обов’язковий для пред’явлення на вимогу посадових осіб державної податкової інспекції та органів МВС. Такого висновку дійшов ВАСУ в ухвалі від 11.05.2006 р. № 2-263/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4), незважаючи на те, що у ст. 7 Закону про патентування йдеться саме про патент, а не про його копію.

Крім того, не вважається порушенням

відсутність торгового патенту в пункті продажу товарів (пункті побутового обслуговування населення, пункті обміну валют або в гральному закладі) у зв’язку з проведенням у ньому ремонтних робіт. Але це, зрозуміло, якщо до початку ремонту всі умови щодо придбання та розміщення такого патенту було дотримано. На це вказує ВАСУ в ухвалі від 07.12.2006 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58).

 

Що робити з торговим патентом при зміні юридичної адреси

Якщо суб’єкт господарювання змінює юридичну адресу або місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів або надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця протягом строку дії торгового патенту, йому необхідно

протягом трьох днів письмово повідомити про це податковий орган, що видав патент, для внесення до цього документа відповідних змін. Зробити це потрібно тому, що здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню, за адресою (місцезнаходженням), не зазначеною в торговому патенті, розцінюється як зайняття діяльністю без патенту (див. пп. 14, 15 Положення № 1077).

 

Як повернути надмірно сплачені суми при припиненні діяльності, що патентується

Якщо суб’єкт підприємництва вирішив припинити діяльність, що підлягає патентуванню, він має право

відмовитися від патенту . Процедура повернення торгового патенту і надмірно сплачених за нього сум у разі припинення діяльності, що патентується, описана в ч. 3 ст. 2 Закону про патентування.

Обов’язковою умовою в цьому випадку є подання відповідному податковому органу

письмового повідомлення про припинення такої діяльності з додаванням до нього оригіналу торгового патенту. Таке повідомлення подається до 15 числа місяця, що передує звітному.

За таких умов надмірно сплачені суми вартості патенту (переплата) повертаються суб’єкту підприємницької діяльності за його бажанням або на поточний рахунок, або зараховуються в рахунок сплати вартості інших патентів. Зрозуміло, що спосіб повернення коштів має бути зазначено в листі.

Якщо ж суб’єкт підприємництва вже не здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, але своєчасно

не повідомив про її припинення податковий орган і не повернув торговий патент, він не має права на повернення з бюджету суми коштів, сплачених за період, коли діяльність, що підлягає патентуванню, фактично не здійснювалася, адже нарахування вартості торгового патенту за цей період уже відбулося.

Надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту в такій ситуації вважається тільки

одноразова плата, яка вноситься суб’єктом господарювання під час придбання торгового патенту і на яку потім зменшується розмір плати, що підлягає внесенню в останній місяць дії патенту. Ця сума повертається платнику податків згідно з чинним законодавством. На це звертають увагу представники ДПАУ в консультаціях, опублікованих у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 14, с. 36; 2008, № 31, с. 27, а також ВАСУ в ухвалі від 17.01.2007 р.

Приклад 1.

Підприємство «Квант» придбало торговий патент 19.01.2009 р. При цьому одноразово було сплачено його вартість за частину січня, що залишилася, та за лютий 2009 року, а також за грудень 2009 року. До 15.02.2009 р. було здійснено платіж за березень та квітень 2009 року.

Пропрацювавши 2 місяці, підприємство прийняло рішення про припинення діяльності, що патентувалася. До податкової інспекції до 15.03.2009 р. подано відповідний лист та повернено торговий патент.

У цьому випадку суб’єкту господарювання повертаються кошти, сплачені за квітень та за грудень 2009 року.

Приклад 2.

Умови ті самі, що й у прикладі 1, тільки припустимо, що підприємство повідомило податкову інспекцію про припинення діяльності, що патентувалася, і повернуло торговий патент після 15.03.2009 р.

У такій ситуації суб’єкту господарювання кошти, сплачені за квітень 2009 року, не повертаються, оскільки нарахування вартості торгового патенту за цей період податковим органом уже відбулося. Поверненню підлягає тільки сума, унесена за грудень 2009 року.

 

Хто повинен придбавати торговий патент, якщо товар реалізується на умовах договору комісії

У ситуації, коли товар реалізується за договором комісії за готівкові кошти, під діяльність, що підлягає патентуванню, підпадає діяльність

комісіонера, оскільки саме він здійснює торговельну діяльність (роздрібну торгівлю) за готівкові кошти в пунктах продажу товарів. Підтвердженням цьому є, зокрема, лист Держкомстату України від 05.05.2005 р. № 08/1-1-3/47, в якому з посиланням на норми КВЕД (тепер йому на зміну прийшов Класифікатор ДК 009:2005) надано роз’яснення, що посередницька діяльність у роздрібній торгівлі окремо не виділяється, а є торгівлею і класифікується у відповідних підкласах розділу 52 «Роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку» КВЕД залежно від виду товару (товарної групи), що реалізується, а також місця здійснення торгівлі. Отже, оскільки комісіонер у цьому випадку здійснює роздрібну торгівлю, саме він і повинен придбавати торговий патент.

От, мабуть, і всі основні моменти, що стосуються придбання та використання торгових патентів. Сподіваємося, що за допомогою отриманих знань ви зможете грамотно і кваліфіковано організувати роботу своєї торговельної точки, пункту побутового обслуговування населення, пункту обміну валют чи грального закладу.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі