Закупівлі за держкошти в запитаннях та відповідях

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2009/№ 31
В обраному У обране
Друк
Стаття

Закупівлі за держкошти в запитаннях та відповідях

 

До редакції надходять запитання від наших читачів з проханням роз’яснити, як діяти в тій чи іншій ситуації, що стосується здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Відповідям на такі запитання і присвячено цю публікацію.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Чи можна об’єднати однотипні роботи в один предмет закупівлі

 

У річному плані держзакупівель передбачено проектно-вишукувальні роботи за 10 різними об’єктами. Чи можемо ми укласти окремі договори за кожним об’єктом і не об’єднувати такі об’єкти в один предмет закупівлі ?

 

Предмет закупівлі з розробки проектно-кошторисної документації належить до одного з різновидів робіт. Відповідно до Положення № 921 до робіт належить діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним оснащенням діючих підприємств, а також супроводжуючі послуги, якщо їх вартість не перевищує вартість самого будівництва.

Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється на підставі Правил № 174 та Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування».

Як відомо, при закупівлі одного виду робіт за декількома об’єктами предмет закупівлі визначається в цілому за всіма об’єктами із зазначенням окремих частин предметів (лотів). У цьому випадку такий предмет закупівлі, як проектно-вишукувальні роботи, представлено однотипними роботами за декількома об’єктами.

Тому такі роботи доцільно

об’єднати в один предмет закупівлі з розбиттям на окремі лоти (частини) за кожним об’єктом. При цьому слід мати на увазі, що розбиття предмета закупівлі на лоти не спричинить затягування процедури закупівлі, оскільки інформацію про закупівлі, що проводяться, буде наведено в одному оголошенні.

Якщо замовником усе-таки буде прийнято рішення про виділення проектно-вишукувальних робіт в окремі предмети закупівлі, то його дії може бути розцінено як поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель.

 

Як оформити зменшення обсягу будівельних робіт

 

На початку 2009 року проведено тендер на капітальне будівництво. За результатами торгів укладено договір. Після подання тендерних пропозицій ціна на будівельні матеріали збільшилася, що підтверджено довідкою управління статистики. Як у цьому випадку вчинити? Чи можна вартість договору залишити колишньою за рахунок зменшення обсягу робіт, що плануються до виконання. Які документи потрібно для цього оформити?

 

Відповідно до п. 84 Положення № 921 договір про закупівлю укладається в письмовій формі з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як передбачено ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається тільки за погодженням сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни договору зобов’язання змінюються з моменту досягнення домовленостей про зміну договору, якщо інше не передбачено договором або не зумовлено характером його змін. Зміна ціни після укладення договору допускається тільки у випадках та на умовах, передбачених договором або законом (ст. 632 Цивільного кодексу України).

Слід також мати на увазі: зміна ціни після підписання договору може здійснюватися лише за умови, що замовник у тендерній документації зазначив про можливість коригування ціни при настанні об’єктивних обставин. Виходячи з цього, у подальшому до такого договору може бути внесено необхідні зміни.

Разом із тим змінити таку істотну умову договору, як ціна, можливо тільки з урахуванням вимог п.п. 5 п. 4 постанови КМУ «Деякі питання організації бюджетного процесу» від 26.11.2008 р. № 1036. Нагадаємо: у цьому пункті з метою економії бюджетних коштів під час укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за результатами проведених торгів (тендерів) передбачено положення про заборону на збільшення вартості товарів, робіт і послуг, крім непередбачуваних випадків, зокрема пов’язаних зі зміною курсу валюти.

Тому внести до договору зміни, що стосуються збільшення його вартості, можливо тільки за наявності відповідних бюджетних призначень. Якщо отримати додаткове фінансування на ці цілі неможливо, то сторонам доведеться піти на компроміс — зменшити обсяг запланованих будівельних робіт, залишивши при цьому незмінною вартість таких робіт.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника — переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, який затверджується уповноваженим органом.

Починаючи з 21.03.2009 р. механізм зміни істотних умов договору про закупівлю визначено Порядком № 62. Крім того, цим документом сторони можуть керуватися також і в разі зміни істотних умов договорів, укладених до 21.03.2009 р.

У ситуації, що розглядається, сторонам необхідно оформити додаткову угоду до договору про закупівлю без застосування додаткових процедур закупівель, маючи при цьому документальне підтвердження поточного рівня цін на предмет закупівлі. І хоча п. 8.3. Порядку № 62 визначено, що зміну кон’юнктури ринку на товари, послуги має бути підтверджено документально, не вказано, куди необхідно звернутися для отримання такого підтвердження.

Раніше для того, щоб отримати відповідне підтвердження, необхідно було звернутися до однієї зі структур, перелічених у листі Держказначейства України від 11.06.2008 р. № 17/3-06/183-9262, а саме: Державного комітету статистики України; Державної інспекції з контролю за цінами; Торгово-промислової палати України; ДП Держзовнішінформ; ДП Укрпромзовнішекспертиза тощо.

На сьогодні поки що немає офіційних роз’яснень з цього питання і не зовсім зрозуміло, чи можна на підставі документів, виданих зазначеними органами, змінювати таку істотну умову договору, як ціна. Вважаємо, що можна. Підтвердженням тому є п. 3 Порядку № 64, де зазначається: Мінекономіки має право звернутися до замовника для отримання таких документів, як довідка Державного комітету статистики України, Державної інспекції з контролю за цінами, Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, Торгово-промислової палати України, регіональних торгово-промислових палат або інших організацій, уповноважених видавати довідки про відповідність ціни предмета закупівлі, зазначеної у проекті договору, ціновій кон’юнктурі на ринках відповідних товарів, робіт і послуг, а в разі закупівлі будівельних робіт — висновки уповноваженого органу про здійснення державної експертизи відповідного проекту будівництва (за винятком об’єктів, для затвердження проекту будівництва яких висновок державної експертизи не є обов’язковим).

І хоча Порядок № 64 визначає механізм погодження проведення процедури закупівлі в одного учасника та процедури торгів з обмеженою участю з уповноваженим органом, вважаємо, що зміна ціни у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку за наявності документів, виданих зазначеними органами, буде правомірною.

І ще один важливий момент. Як передбачено п. 11 Порядку № 62 замовник про зміну істотних умов договору повинен повідомити Мінекономіки шляхом надання основного та додаткового договору про закупівлю протягом 3 робочих днів із дня укладення додаткового договору. Також необхідно додати обґрунтування змін істотних умов договору. Вважаємо, що така інформація може надаватися в довільній формі на бланку організації за підписом уповноваженої особи.

 

Чому поточний та капітальний ремонт обладнання є послугою

 

У кошторисі бюджетної установи заплановано кошти на проведення поточного ремонту медичної техніки — 150 тис. грн. (КЕКВ 1137) та капітального ремонту медичної техніки — 110 тис. грн. (КЕКВ 2133). Чи можна капітальний ремонт обладнання віднести до робіт і при їх закупівлі не проводити тендер, оскільки вартість не перевищує 300 тис. грн.?

 

Насамперед визначимо, що належить до послуг і робіт у розумінні Положення № 921.

Так, до послуг належить будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, уключаючи підготовку фахівців, забезпечення транспортними засобами та засобами зв’язку, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, а також консультаційні послуги. Отже, у цьому визначенні йдеться тільки про поточний ремонт.

Предмет закупівлі товарів та послуг визначається на підставі Державного класифікатора продукції і послуг ДК 016-97 за показником п’ятого знаку (класифікаційна група «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев’ятого знаків зазначеного Класифікатора (класифікаційні групи «підкатегорія» і «тип»). Цей Класифікатор дозволяє визначити, до якої категорії товарів та послуг належить той чи інший предмет закупівлі.

Вичерпний перелік видів діяльності, що належать до робіт, наведено в п.п. 17 п. 2 Положення № 921. Так, під роботами розуміється будь-яка діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним оснащенням діючих підприємств, а також супроводжуючі послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникове фотографування тощо, якщо вартість виконання зазначених послуг не перевищує вартість самого будівництва.

Як бачимо, діяльність, пов’язана з капітальним ремонтом, згадується у визначенні робіт. І відповідно такий вид діяльності, як капітальний ремонт, є одним із різновидів робіт. Однак це не означає, що капітальний ремонт будь-яких об’єктів є роботами.

Річ у тім, що в самому визначенні «роботи» згадується тільки капітальний ремонт об’єктів та споруд виробничого і невиробничого призначення. Ми не заглиблюватимемося у визначення таких об’єктів, а лише зазначимо, що в цьому питанні необхідно спиратися на Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764.

Крім того, при визначенні предмета закупівлі робіт слід керуватися Правилами № 174 та Відомчими будівельними нормами ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування».

Зауважимо, що у згаданих документах ідеться лише про такі об’єкти, як будівлі та споруди, і нічого не зазначено про обладнання. Тому вважаємо, що тільки в разі, коли предметом закупівлі є капітальний ремонт таких об’єктів, як будівлі та споруди, без зазначених вище нормативних актів замовнику не обійтися. Відповідно, виконання ремонту обладнання не тільки поточного, а й капітального, можна вважати закупівлею послуг, а не робіт.

Можливо, замовника збентежило те, що для поточного і капітального ремонту передбачено різні КЕКВ:1137 — для поточного і 2133 — для капітального. Однак зауважимо, що порядок застосування КЕКВ не пов’язано з визначенням предмета закупівлі ДК 016-97.

Отже, визначення предмета закупівлі з поточного та капітального ремонту обладнання провадиться згідно з ДК 016-97. Зокрема, цьому виду послуг (ремонту медичного обладнання) відповідає код 33.10.9 «Послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту медичного, хірургічного та ортопедичного обладнання».

 

Як підтвердити відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів

 

Ми маємо намір узяти участь у тендері. Замовник вимагає подати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів. Чи правомірно це? Де можна отримати таку довідку?

 

Так, вимоги замовника правомірні.

Як передбачено п. 24 Положення № 921, замовник може вимагати від учасника надання інформації, що підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Зокрема, однією з вимог є сплата податків і зборів (обов’язкових платежів).

При цьому кваліфікаційні вимоги має бути передбачено замовником у тендерній документації.

Документом, що підтверджує сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) є довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів), яку видає орган державної податкової служби. Форму такої довідки наведено в листі ДПАУ від 16.02.2004 р. № 2461/7/19-2117/116. Видається такий документ за письмовою заявою платника протягом 15 календарних днів.

Слід урахувати, що такий документ дійсний тільки протягом 10 днів із дня видачі та діє виключно до дати, зазначеної в довідці.

 

На яку суму проводити процедуру закупівлі

 

У січні 2009 року бюджетній організації на підставі тимчасового кошторису було виділено 30 тис. грн. на закупівлю транспортних послуг. У березні 2009 року затверджено постійний кошторис, яким передбачено додаткові кошти на ці цілі в сумі 90 тис. грн. Чи потрібно нам проводити процедуру закупівлі на цю суму ?

 

Так, потрібно.

У цьому випадку бюджетна організація на початку 2009 року уклала прямий договір з постачальниками без проведення процедур закупівель, передбачених Положенням № 921. Дії організації на той момент пояснювалися тим, що на початок року було виділено асигнування за тимчасовим кошторисом і не була відома загальна річна потреба на цей предмет закупівель. І що важливо — сума договору не перевищувала 100 тис. грн.

Після затвердження кошторису на 2009 рік, коли стала відома сума виділених бюджетних асигнувань на такі цілі, з’ясувалося, що річна вартість закупівлі перевищує 100 тис. грн. Тому придбання цього предмета закупівлі має здійснюватися із застосуванням однієї з процедур закупівель. У разі укладення договору без проведення тендеру дії замовника буде розцінено як порушення законодавства у сфері тендерних закупівель, пов’язані з поділом предмета закупівлі на частини з метою уникнення процедур закупівель.

Крім того, інформацію про такий предмет закупівель необхідно внести до річного плану закупівель, який підлягає оприлюдненню в мережі Інтернет (на власному веб-сайті або веб-сайті головного розпорядника державних коштів). Форму та інструкцію із заповнення річного плану закупівель визначено Порядком № 61.

У такій ситуації замовнику доцільно здійснити процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань) виходячи з вартості предмета закупівлі — 90 тис. грн., тобто виходячи із суми додатково виділених коштів на ці потреби без урахування договору, укладеного на початку року. Умови та порядок проведення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) визначено пп. 72 — 81 Положення № 921.

Зауважимо також, що замовник мав право наприкінці попереднього (2008 року) або на початку 2009 року провести процедуру закупівлі щодо відповідного предмета закупівлі виходячи з очікуваної річної вартості предмета закупівлі. Про правомірність таких дій замовника свідчить роз’яснення Мінекономіки, викладені в листі від 01.12.2008 р. № 3303-27/1103 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 15).

У цьому випадку в договорі про закупівлю, а також в основних умовах договору (проекту), що є невід’ємною частиною тендерних пропозицій, необхідно передбачити відповідний порядок виконання договірних зобов’язань залежно від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі бюджетної організації. При цьому в договорі необхідно обов’язково передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань замовника, а для розпорядника бюджетних коштів виходячи з ч. 1 ст. 23 БКУ передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань). Обов’язковість наявності такої умови обумовлено вимогами ч. 6 ст. 51 БКУ, де зазначається, що будь-які бюджетні зобов’язання, узяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, визначених цим Кодексом або Законом про держбюджет на відповідний рік, не є бюджетними зобов’язаннями.

 

Чи можна у 2009 році виконувати договір, укладений у 2008 році

 

У листопаді 2008 року підприємство визнано переможцем торгів, за результатами яких було укладено договір закупівлі. Однак до кінця 2008 року підприємством так і не було здійснено поставку такої техніки у зв’язку з тим, що замовник відмовився від цієї техніки, аргументуючи, що з бюджету не було виділено необхідну суму бюджетних асигнувань.

У 2009 році замовник звернувся до нас з проханням виконати договірні зобов’язання, які було взято сторонами у 2008 році. Чи можна в цьому випадку обійтися без проведення тендеру, а здійснити поставку техніки відповідно до договору, укладеного у 2008 році?

 

У цій ситуації все залежить від того, на яких умовах було укладено договір про закупівлю у 2008 році.

Виходячи з норм п. 84 Положення № 921, учасники і замовники при укладенні, виконанні та розірванні договору про закупівлю керуються положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — згідно з установленими нормами ділового обороту. У свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу встановлено: якщо в зобов’язанні визначено строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

У ситуації, що розглядається, сторони договору не мали можливості виконати свої зобов’язання з незалежних від них причин, а саме у зв’язку з недостатнім фінансуванням. Однак цей факт не знімає з них зобов’язань, зафіксованих у договорі, і тому обидві сторони повинні виконати їх відповідно до умов договору в повному обсязі: одна — здійснити поставку товару, а інша — провести оплату.

Головна умова, щоб за таким договором не закінчився строк дії. Якщо строк дії договору обмежено одним роком, то замовник має право за погодженням з іншою стороною, продовжити такий договір на певний строк. Для цього необхідно до моменту закінчення строку його дії оформити додаткову угоду до договору про закупівлю. При цьому решта умов договору повинна залишитися без змін (вартість та обсяг предмета договору).

При дотриманні цих вимог сторони можуть продовжити виконувати свої зобов’язання у 2009 році без проведення додаткових процедур закупівель.

 

Чи можна укладати договір про закупівлю на строк більше року

 

Кошторисна вартість капітального ремонту становить 5 млн грн. Бюджетні асигнування згідно з кошторисом на 2009 рік передбачено у розмірі 2 млн грн. На яку суму проводити тендер: на загальну кошторисну вартість чи на суми виділених бюджетних асигнувань на поточний рік? На який період укладати договір?

 

Предмет закупівлі визначається виходячи із загальної кошторисної вартості робіт, тобто очікувана вартість процедури закупівлі повинна відповідати загальній вартості робіт. Тому процедуру закупівлі необхідно проводити виходячи із загальної кошторисної вартості — 5 млн грн. Ця ж сума зазначається в річному плані закупівель на 2009 рік.

Визначення предмета закупівлі з капітального ремонту здійснюється на підставі Правил № 174. При проведенні торгів замовник може предмет закупівлі розбити на окремі лоти залежно від видів та напрямів робіт (ремонт даху, сантехнічні роботи тощо) або за об’єктами (перший поверх, другий поверх тощо). У цьому випадку замовник може керуватися роз’ясненням Мінекономіки від 06.05.2008 р. № 77-27/263.

У зв’язку з тим, що виконання робіт з капітального ремонту передбачено на строк понад один рік, при укладенні договору закупівлі необхідно врахувати таке.

Як передбачено ст. 23 БКУ, розпорядник бюджетних коштів здійснює будь-які зобов’язання за наявності відповідного бюджетного призначення. Тому в договорі про закупівлю, а також в основних умовах договору (проекту), що є невід’ємною частиною тендерних пропозицій, необхідно передбачити відповідний порядок виконання договірних зобов’язань залежно від обсягів реального фінансування, передбаченого кошторисом бюджетної організації на поточний рік. На цьому моменті Мінекономіки акцентувало увагу в листі від 01.12.2008 р. № 3303-27-1103. Крім того, у тендерній документації, яка готувалася замовником та передавалася учасникам, має бути наведено вимоги щодо строків виконання таких робіт.

При укладенні договору сторони повинні передбачити графік виконання робіт з капітального ремонту із зазначенням строків їх виконання. Також у договорі обов’язково необхідно передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань замовника на відповідний рік в обсягах, затверджених для нього, і зазначити, що виникнення прав та обов’язків замовника залежатиме від фактичного надходження бюджетних асигнувань.

 

Про складання річного плану закупівель та додатка до нього

 

Процедуру закупівлі було проведено у 2008 році. У 2009 році сторони продовжують виконувати зобов’язання згідно з умовами договору про закупівлю, оскільки договір продовжує діяти й у 2009 році. Чи потрібно включати інформацію про такі закупівлі до річного плану на 2009 рік?

 

Ні, не потрібно.

У річному плані закупівель замовники зазначають інформацію про закупівлі товарів, робіт і послуг, які планується здійснити в поточному році. У цьому випадку інформацію про процедури закупівель, які мали місце у 2008 році, уже було відображено у плані закупівель на 2008 рік. Тому включати такі процедури до плану закупівель на 2009 рік не потрібно. У цьому випадку сторони продовжують виконувати зобов’язання, зафіксовані в договорі закупівлі.

 

На початку 2009 року було оприлюднено річний план закупівель. У графі 6 «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі» було зазначено місяць, в якому планувалося почати процедуру відкритих торгів — березень. Однак ці торги було скасовано.

У травні 2009 року ми плануємо повторно провести торги щодо цього ж предмета закупівлі. Чи потрібно в цьому випадку вносити зміни до річного плану закупівель і як це зробити?

 

Так, потрібно.

Насамперед необхідність у зміні річного плану закупівель виникає при будь-якій зміні інформації, зазначеної у плані. Наприклад, збільшення або зменшення суми виділених бюджетних асигнувань, зміна процедури закупівлі тощо.

Крім того, зміни у плані закупівель можуть виникнути в разі, якщо з’являється новий предмет закупівлі. Інформацію про таку додаткову закупівлю наводять у річному плані окремим рядком.

Відповідно до п. 13 Положення № 921 зміни до річного плану закупівель оприлюднюються шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника державних коштів) протягом 10 календарних днів із дати їх затвердження.

 

Яку інформацію необхідно наводити в додатку до плану закупівель? Чи обов’язково вказувати в додатку код товару або послуги, визначений відповідно до Державного класифікатора продукції і послуг ДК 016-97?

 

Як визначено в п. 1 Інструкції про заповнення форми річного плану закупівель, затвердженої наказом Мінекономіки № 61, додаток до річного плану закупівель складається в довільній формі.

Отже, у додатку замовники наводять інформацію, яку вважають необхідною. Вважаємо, що обов’язково слід зазначити найменування предмета закупівлі та його очікувану вартість. При цьому код товару або послуги, визначений за Державним класифікатором продукції і послуг ДК 016-97, можна не вказувати, однак предмет закупівлі необхідно визначати відповідно до цього документа.

 

Про необхідність проведення процедури закупівлі

 

У січні було здійснено закупівлю послуг з ремонту ліфтів. За результатами процедури торгів укладено договір на суму — 150 тис. грн. Однак у зв’язку з тим, що виконавець несумлінно виконував прийняті на себе зобов’язання (неякісне надання послуг), ми вимушені розірвати з ним договір. Вартість наданих послуг склала — 20 тис. грн.

Чи можливо в цьому випадку на залишок коштів — 130 тис. грн. укласти прямий договір з новим виконавцем без проведення процедури закупівель?

 

При здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг замовник повинен вибрати та провести процедуру закупівлі виходячи з річної потреби у предметі закупівлі. За результатами проведених торгів з переможцем укладається договір про закупівлю на певний обсяг і суму закупівлі.

У разі розірвання договору про закупівлю замовник за необхідності повинен вибрати та провести процедуру закупівлі виходячи з обсягу предмета закупівлі, який було недовиконано. У ситуації, що розглядається, вартість предмета закупівлі, на яку договір було недовиконано, становить 130 тис. грн.

У зв’язку з тим, що вартість такої закупівлі перевищує 100 тис. грн., цю закупівлю необхідно розглядати як окремий предмет закупівлі та здійснювати одну з процедур торгів, передбачених Положенням № 921. Ураховуючи, що вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис. грн., замовник може застосувати процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань).

 

Про можливість укладення договору на умовах попередньої оплати

 

Чи можна зараз передбачати в договорах про закупівлю умову про попередню оплату за товари, роботи, послуги?

 

На сьогодні питання щодо правомірності здійснення розпорядниками бюджетних коштів розрахунків за товари, роботи і послуги врегульовано постановою № 1036.

Донедавна п.п.6 п.4 цього документа було передбачено, що розпорядники коштів державного бюджету до 1 квітня 2009 року здійснюють розрахунки виключно за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги. Винятком є передплата періодичних видань, послуги поштового зв’язку, авіаперевезення державних офіційних та урядових делегацій і Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, прем’єр-міністра України і першого віце-прем’єр-міністра України під час робочих поїздок, роботи, пов’язані з виготовленням марок акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, закупівля путівок до ДП «Міжнародний дитячий центр «Артек» та «Український дитячий центр «Молода гвардія», реалізація проектів, що підтримуються міжнародними організаціями, а також випадки, визначені окремими рішеннями Кабінету Міністрів.

Окремо зазначимо про статус постанови КМУ від 09.10.2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за державні кошти», якою визначено перелік товарів, робіт і послуг та строки, протягом яких замовники можуть передбачати в договорах про закупівлю за бюджетні кошти умови попередньої оплати.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, викладеними в листі від 22.01.2009 р. № 31-28020-02-25/585 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 20), зазначені документи є чинними і мають однакову юридичну силу, хоча і не узгоджуються між собою в питаннях попередньої оплати. У разі коли існують протиріччя між нормативно-правовими актами однакової юридичної сили, діють норми документа, який було прийнято пізніше, тобто діє правило — наступний закон з цього питання скасовує дію попередніх.

Таким чином, у листі робиться висновок, що розпорядники бюджетних коштів при здійсненні розрахунків за товари, роботи і послуги повинні керуватися постановою № 1036.

І ще один важливий момент. Постановою КМУ від 02.04.2009 р. № 310 було внесено зміни до п.п. 6 п.4 постанови № 1036, а саме: з цього пункту вилучили слова і цифри «до 1 квітня 2009 року». Тепер заборону на здійснення передоплати продовжено на невизначений термін.

 

Про заповнення статистичної звітності щодо тендерів

 

У першому кварталі 2009 року проведено 5 процедур закупівель на загальну суму 700 тис. грн., за результатами яких було укладено 4 договори про закупівлі на суму 580 тис. грн. При цьому було скасовано одну процедуру закупівлі, очікувана вартість якої склала 120 тис. грн. Чи необхідно інформацію про таку закупівлю зазначати у статистичній звітності з тендерів за ф. № 1-торги (тендери)?

 

З метою отримання інформації щодо процедур закупівель для здійснення державного нагляду і контролю за використанням бюджетних коштів заповнюється звіт за формою № 1-торги (тендери), яку затверджено наказом Держкомстату України від 20.12.2007 р. № 461.

Ця форма заповнюється так:

у рядку 200 — загальна річна сума коштів, запланованих замовником для закупівлі товарів, робіт і послуг, тобто сума, зазначена в річному плані закупівель;

у рядку 210 — загальна сума коштів, заявлених для проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, тобто очікувана сума предмета закупівлі. Причому в цьому рядку замовники не показують вартість предмета закупівлі за торгами, які було скасовано або визнано такими, що не відбулися;

у рядку 220 — загальна вартість договорів, укладених у звітний період за результатами процедур закупівель.

Виходячи з наведеного вище прикладу у цих рядках ф. № 1-торги (тендери) необхідно показати:

— рядок 200 — 700 тис. грн.;

— рядок 210 — 580 тис. грн.;

— рядок 220 — 580 тис. грн.

 

Про строки проведення зборів з метою роз’яснення запитів за тендерною документацією

 

У разі проведення відкритих торгів в які строки замовник може провести збори з особами, які отримали тендерну документацію, з метою роз’яснення будь-яких запитів?

 

Згідно з п. 39 Положення № 921 особа, яка отримала тендерну документацію, має право не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. У свою чергу замовник протягом 3 робочих днів повинен дати відповідь на такий запит.

Якщо замовник проводить збори з особами, які отримали тендерну документацію, з метою її роз’яснення, він повинен вести протокол таких зборів, у якому викласти всі роз’яснення щодо запитів, і направити його та отриману тендерну документацію всім особам, незалежно від їх участі в таких зборах. При цьому зазначений строк залишається незмінним — протягом 3 робочих днів.

 

Навчання членів тендерного комітету

 

Чи обов’язково зараз членам тендерного комітету проходити навчання? Якщо так, то де можна пройти таке навчання?

 

Однією з основних функцій уповноваженого органу є організація навчання фахівців у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з видачею відповідного сертифіката встановленого зразка.

Так, відповідно до абз. 6 п. 18 Положення № 921 голова тендерного комітету, його заступник та секретар тендерного комітету повинні отримати документ про проходження навчання (підвищення кваліфікації) у сфері закупівель у порядку, установленому уповноваженим органом. На сьогодні такий порядок уповноваженим органом досі не прийнято.

Отже, зараз замовники самостійно приймають рішення про доцільність проходження такого навчання або підвищення кваліфікації в навчальних закладах, на базі яких проводиться навчання (підвищення кваліфікації) з питань організації та проведення процедур закупівель.

Вважаємо, що в умовах, коли вимоги тендерного законодавства змінюються із завидною регулярністю, членам тендерного комітету доцільно отримувати нові знання у сфері державних закупівель. Принаймні представники замовників та інші фізичні особи мають право пройти навчання або підвищити кваліфікацію на курсах з питань організації та здійснення процедури закупівель товарів, робіт і послуг з метою недопущення правопорушень у сфері державних закупівель.

Також зауважимо: на сьогодні відсутній перелік навчальних закладів, які здійснюють підготовку або підвищення кваліфікації фахівців у сфері закупівель. Тому замовники мають право самостійно вибирати організації, що проводять навчання фахівців з питань держзакупівель. Зокрема, інформацію з цього питання можна знайти на одному з сайтів: http://www.pro-tender.com.ua, http://www.ua-tenders.com/rubrics/learning/, http://edu.com.ua/index.html .

 

Як обліковувати кошти, отримані як тендерне забезпечення

 

Замовник торгів отримав від учасника кошти як тендерне забезпечення. Що робити з цими коштами? На які потреби можна їх витратити?

 

Так само, як і раніше, у 2009 році до доходу загального фонду держбюджету (бюджету АР Крим або місцевих бюджетів) перераховуються кошти, що надходять від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції і які не підлягають поверненню учасникам торгів (п. 36 ст. 2, п. 9 ст. 35 Закону про держбюджет-2009). До якого бюджету здійснюється перерахування коштів, залежить від того, з якого бюджету проводилося фінансування закупівлі. Наприклад, якщо установа, що здійснює закупівлю, фінансується з державного бюджету, то і кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Випадки, за яких сума тендерного забезпечення не повертається замовником учаснику торгів, визначено п. 44 Положення № 921. До них належать:

— відкликання або зміна тендерної пропозиції учасником після закінчення строку його подання;

— непідписання переможцем торгів договору про закупівлю;

— ненадання учасником торгів необхідних гарантій щодо виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання таких гарантій передбачено тендерною документацією.

Також підлягають перерахуванню до доходу загального фонду держбюджету (бюджету АР Крим або місцевих бюджетів) кошти, які надходять від переможця торгів під час укладення договору про закупівлю (на забезпечення його виконання) і які не підлягають поверненню переможцю торгів (п. 37 ст. 2, п. 10 ст. 35 Закону про держбюджет-2009).

 

Про ціни, що підлягають державному регулюванню

 

Відповідно до постанови КМУ № 208 закупівля товарів, робіт і послуг має здійс- нюватися за цінами, що підлягають державному регулюванню. Яких товарів, робіт і послуг це стосується? Де можна дізнатися ці ціни?

 

Дійсно, постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 208 було внесено зміни до п. 6 Положення № 921, якими встановлено особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які підлягають державному регулюванню.

Залежно від методу регулювання закупівлі здійснюються:

— за цінами (тарифами), що не можуть перевищувати граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін (тарифів);

— за цінами (тарифами), що дорівнюють державним фіксованим цінам (тарифам);

— за цінами (тарифами), сформованими відповідно до порядку, установленого законодавством.

При закупівлі товарів, робіт і послуг, ціни на які підлягають державній реєстрації, такі закупівлі здійснюються за цінами, сформованими на базі ціни, зареєстрованої на дату подання учасником тендерної (цінової) пропозиції, а в разі закупівлі в одного учасника — на дату подання до Мінекономіки документів для погодження процедури закупівлі або на дату укладення договору (якщо процедура закупівлі не відбувається без погодження з Мінекономіки).

Розглянемо, яких саме товарів стосуються вимоги п. 6 Положення № 921.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГКУ, ст. 6 Закону № 507 суб’єкти господарювання можуть використовувати в господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані — граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Вільні ціни встановлюються на всі види продукції (робіт, послуг) за винятком тих, що підлягають державному регулюванню. Вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за погодженням сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб’єкта господарювання.

У свою чергу, державне регулювання цін здійснюється шляхом установлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів), граничних рівнів торговельних надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов’язкового декларування зміни цін і тарифів на окремі види продукції, товарів та послуг.

Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади забезпечує проведення цінової політики, що закріплено у ст. 116 Конституції України, та відповідно до Закону № 507 визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління (крім сфери телекомунікацій), а також визначає повноваження органів державного управління в сфері встановлення та застосування цін (тарифів), а також з контролю за цінами (тарифами).

Керуючись наданими повноваженнями, Кабінет Міністрів України постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад з регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548 установив повноваження відповідних органів у сфері регулювання цін (тарифів). Зокрема в цьому документі наведено перелік товарів та послуг, ціни на які підлягають регулюванню органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад.

Так, шляхом установлення граничних торговельних надбавок здійснюється регулювання цін на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), які відпускаються населенню для побутових потреб; дитяче харчування, продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах; деякі соціально значимі продовольчі товари: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину та м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі.

Шляхом установлення граничних рівнів рентабельності здійснюється регулювання цін на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), які відпускаються населенню для побутових потреб; дитяче харчування, борошно пшеничне вищого, першого та другого сорту, борошно житнє обдирне, хліб вагою понад 500 г із борошна пшеничного вищого, першого та другого сорту і їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного і житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків.

У свою чергу, місцевими органами влади, виходячи з наданих повноважень, затверджено регіональні документи, спрямовані на регулювання цін та тарифів на товари і послуги, які включено до зазначених переліків.

Щодо товарів, ціни на які підлягають державній реєстрації, то це стосується будівельних матеріалів, нафтопродуктів, гірничорудної, вугільної та металургійної продукції, які перелічено в постанові КМУ від 27.12.2008 р. № 1138 «Про реєстрацію цін на окремі види продукції». Цим же документом установлено також механізм реєстрації цін на зазначену продукцію.

Таким чином, якщо предметом закупівлі є товари, послуги та продукція, щодо якої застосовується один із методів державного регулювання, то ціна встановлюється виходячи з наведених вище вимог. У решті випадків ціни встановлюються за погодженням сторін.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд