Ви нам писали. Передача майна учасникам при ліквідації ТОВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2009/№ 62
В обраному У обране
Друк
Стаття

Передача майна учасникам при ліквідації ТОВ

 

Приводом для написання цієї статті стало питання одного з читачів щодо порядку передачі майна, яке залишилось після добровільної ліквідації ТОВ, його учасникам, а також вимог до оформлення прав на таке майно, зокрема на транспортний засіб. Розглянемо це питання з урахуванням проблем, які на практиці супроводжують указані процедури.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік», Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про держреєстрацію

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон про госптовариства

— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Правила № 1388

— Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388.

 

Добровільна ліквідація товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) проходить у порядку, в якому умовно можна виділити декілька

етапів. Пропонуємо загальну характеристику кожного з них.

 

Прийняття рішення про добровільне припинення діяльності товариства

Відповідне рішення приймається

загальними зборами учасників ТОВ з одночасним призначенням ліквідаційної комісії або ліквідатора, установленням порядку та строків припинення ТОВ (ст. 105 ЦКУ).

Звертаємо увагу: рішення про ліквідацію може бути прийнято виключно загальними зборами товариства. За відповідне рішення мають проголосувати не менше ніж 3/4 учасників ТОВ. У рішенні про ліквідацію має бути визначено склад ліквідаційної комісії та підстави ліквідації ТОВ.

Слід зазначити, що іноді висловлюється думка, згідно з якою рішення про припинення ТОВ обов’язково має містити вказівку на підставу його прийняття (закінчення строку, на який було створене ТОВ, досягнення мети його створення, інші підстави, передбачені установчими документами ТОВ). Висновок про обов’язковість такої вказівки ґрунтується переважно на тому, що відповідну інформацію про підставу припинення необхідно надати державному реєстратору. Проте маємо відзначити, що

Закон про держреєстрацію обмежується вимогою вказати підставу припинення юридичної особи, під підставами припинення розуміючи злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідацію.

У триденний строк після прийняття рішення про ліквідацію та формування ліквідаційної комісії відповідна інформація має бути надана державному реєстратору.

Перелік документів, які подаються органу державної реєстрації, містить розділ IV «Державна реєстрація припинення юридичної особи» Закону про держреєстрацію. Це:

— нотаріально засвідчена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи із зазначенням даних про склад ліквідаційної комісії, у тому числі їх ідентифікаційних номерів;

— документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Отримавши таке повідомлення, орган державної реєстрації вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців

запис про рішення щодо припинення юридичної особи та повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

З моменту призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) до неї переходять повноваження діяти як

орган управління юридичної особи (ст. 105 ЦКУ) з одночасною втратою таких повноважень виконавчим органом ТОВ (директором, дирекцією).

Умови, порядок і строки добровільної ліквідації юридичної особи мають бути визначені у статуті ТОВ (

ч. 4 ст. 57 ГКУ). Проте, як правило, у статуті можна знайти тільки загальну вказівку на те, що ліквідація ТОВ здійснюється у порядку і на підставах, визначених законодавством.

 

Задоволення вимог кредиторів

Першим кроком ліквідаційної комісії має бути

публікація оголошення про ліквідацію ТОВ, в якому вказати строк для задоволення претензій кредиторів, що не може бути меншим двох місяців з моменту публікації оголошення про ліквідацію.

Оголошення про ліквідацію юридичної особи має бути розміщено у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації».

Ліквідаційна комісія проводить інвентаризацію (

п.п. «ж» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів i документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69) й оцінку майна ТОВ, розрахунків з кредиторами і членами трудового колективу, складання ліквідаційного балансу і подання його органу, який призначив ліквідаційну комісію, або власнику.

Після закінчення

строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідкомісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками ТОВ.

Відповідно до

абз. другого ч. 2 ст. 111 ЦКУ вимоги кредиторів задовольняються за рахунок грошових коштів юридичної особи і тільки в разі їх недостатності ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи і за рахунок отриманих таким чином коштів задовольняє вимоги кредиторів.

 

Складання ліквідаційного балансу

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає

ліквідаційний баланс, що затверджується учасниками юридичної особи. Закон про держреєстрацію вимагає нотаріального посвідчення підписів членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі юридичної особи (ст. 36 Закону про держреєстрацію).

Згідно з

ч. 5 ст. 60 ГКУ достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку. Виходячи зі змісту ст. 20 Закону про госптовариства така перевірка і підтвердження є обов’язковими для господарських товариств з річним господарським оборотом, який є не меншим ніж 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (див. також лист Держкомпідприємництва від 29.05.2008 р. № 4518).

Поділ майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів

Тепер, стисло розглянувши, які дії мають передувати поділу майна між учасниками товариства, переходимо безпосередньо до заявленого в темі питання.

У цьому питанні між

ГКУ, ЦКУ і Законом про госптовариства є певна неузгодженість.

Так, відповідно до

ст. 21 Закону про госптовариства грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. Аналогічна норма закріплена у ч. 4 ст. 91 ГКУ.

ЦКУ

врегульовує це питання дещо по-іншому, указуючи, що майно , яке залишилося після задоволення претензій кредиторів, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ч. 4 ст. 111 ЦКУ).

Як бачимо,

ГКУ і Закон про госптовариства передбачають розподіл між учасниками грошових коштів. У той же час ЦКУ не обмежує можливість розподілу майна тільки грошовими коштами. Незважаючи на те що норми ГКУ і Закону про госптовариства у питаннях, що стосуються діяльності господарських товариств, мають більш спеціальний характер щодо норм ЦКУ, тим не менше, на практиці при розподілі майна між учасниками обґрунтовано віддається перевага саме нормам ЦКУ. Пояснити це можна, зокрема, тим, що обов’язок із продажу майна покладається на ліквідаційну комісію тільки у тому випадку, коли наявних у ТОВ грошових коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, для ситуації розподілу майна між учасниками такий обов’язок, відповідно, не передбачений. Крім того, у цьому випадку за аналогією можна звернутися до ч. 1 ст. 54 Закону про госптовариства, оскільки при ліквідації ТОВ відносини між товариством і його учасником за своїм характером наближені до відносин, що мають місце у разі виходу учасника з ТОВ (на можливість такої аналогії свого часу вказував Верховний Суд України в ухвалі від 24.12.97 р.). Відповідно до названої статті на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Розподіл відбувається

пропорційно часткам учасників у статутному фонді ТОВ.

Друге запитання, що виникає:

який орган має здійснювати розподіл майна — загальні збори чи ліквідаційна комісія. Законодавство прямої відповіді не дає. На практиці перевага у більшості випадків надається загальним зборам, що є цілком виправданим (див. рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2008 р. у справі № 2-645/2008 року). У той же час, на наш погляд, виходячи з наведених вище законодавчих приписів, можна зробити висновок, що при ліквідації юридичної особи може відбуватись розподіл не тільки грошових коштів, але й речей, іншого майна, але у цьому випадку ліквідаційній комісії додатково слід узгодити такий розподіл із загальними зборами учасників. Можливість вирішення питань щодо розподілу майна (не тільки грошових коштів) ліквідаційною комісією визнають і суди (див., наприклад, рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2009 р. у справі № 05/90-09).

Розрахунки із засновниками (учасниками) підприємства здійснюються протягом 6 місяців

після опублікування інформації про його ліквідацію (ст. 21 Закону про госптовариства).

Також без прямої відповіді законодавця залишилося питання про те, на який момент має бути затверджений ліквідаційний баланс — після розрахунків з кредиторами, але до розподілу майна, що залишилося, між учасниками чи вже після такого розрахунку. Виходячи з послідовності викладення приписів у

ст. 111 ЦКУ можна зробити висновок, що затвердження ліквідбалансу (ч. 3) має відбуватись до розподілу майна між учасниками (ч. 4). У той же час, як свідчить практика, державний реєстратор для реєстрації ліквідації юридичної особи вимагатиме подання йому «нульового» ліквідаційного балансу. Підставою для такої вимоги слугує, зокрема, ч. 4 ст. 91 ГКУ, яка для цілей процедури ліквідації поняття «кредитор» поширює і на учасників ТОВ.

ТОВ вважається ліквідованим із дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення

(ст. 104 ЦКУ, ч. 5 ст. 91 ГКУ, ст. 22 Закону про госптовариства).

 

Оформлення прав на майно ліквідованого ТОВ

Іноді в учасників ТОВ, що ліквідоване, незважаючи на дотримання описаної вище процедури ліквідації, виникають проблеми вже на стадії оформлення прав на майно, яке було ними отримано при розподілі та право на яке підлягає державній реєстрації.

Проілюструємо це на прикладі оформлення прав на транспортний засіб, що був отриманий учасником при розподілі майна ТОВ.

Розподіл майна було здійснено загальними зборами ТОВ. Відповідне рішення оформлено протоколом загальних зборів. Після цього було складено Акт приймання-передачі транспортного засобу ТОВ учаснику — фізичній особі.

З метою переоформлення автомобіля в органах ДАІ була проведена оцінка автомобіля у професійного оцінювача, що підтверджено Актом оцінки.

Згідно з

абз. сьомим п. 35 Правил № 1388 транспортні засоби, що у зв’язку з ліквідацією юридичної особи передаються іншим юридичним або фізичним особам, перереєстровуються на підставі копії рішення про ліквідацію, прийнятого власником або судом, засвідченої в установленому порядку, та свідоцтва про реєстрацію.

Надання будь-яких інших документів зазначеними

Правилами не передбачено.

Однак на практиці трапляються ситуації, коли ДАІ, посилаючись на те, що майно учасникам може бути надано тільки після розрахунків з бюджетом, кредиторами, оплати праці працівників, відмовляється провести перереєстрацію без надання до ДАІ

документів, що підтверджують відсутність заборгованості ТОВ перед бюджетом, кредиторами та працівниками підприємства. Така позиція обумовлена достатньою поширеністю випадків, коли після реєстрації автомобіля виявляється, що є треті особи, які мають право на авто. Таким чином, ДАІ стає учасником спору щодо визнання державної реєстрації прав на транспортний засіб недійсною.

У такій ситуації для учасника є два варіанти подальших дій. Перший — оскаржувати відмову у проведенні державної реєстрації та просити визнати суд право власності на авто. Другий — надати ДАІ відповідні документи, які б свідчили про відсутність заборгованості. ДАІ вважає достатнім перелік таких документів:

нотаріально засвідчена копія протоколу загальних зборів, на яких прийнято рішення про ліквідацію ТОВ;

нотаріально засвідчена копія рішення про передачу автомобіля учаснику ТОВ;

нотаріально засвідчені копії документів, що подаються державному реєстратору для реєстрації ліквідації ТОВ, зокрема:

— заповненої реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією (вона може бути замінена копією наданого держреєстром Опису документів);

— свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

— довідки відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів);

— довідки відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

— довідок відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.

До речі, певні проблеми виникли з класифікацією цієї операції в програмному комплексі, який застосовується ДАІ. Проте це також не може бути підставою для відмови у проведенні держреєстрації прав на транспортний засіб за учасником ТОВ. Такої операції, як перереєстрація у зв’язку з ліквідацією підприємства та переданням авто новому власнику, у програмному комплексі немає. Виходом стало застосування близької за змістом операції — «Перереєстрація на нового власника за свідоцтвом на частку в спільному майні».

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд