Щодо застосування законодавства про державні закупівлі

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2009/№ 66
В обраному У обране
Друк
Роз'яснення від 05.08.2009 р. № 3303-27/696

Щодо застосування законодавства про державні закупівлі

Роз’яснення Міністерства економіки України від 05.08.2009 р. № 3303-27/696

 

Мінекономіки на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі повідомляє.

Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти у вітчизняних виробників (їх офіційних представників)

11.07.2009 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 № 647 «Про внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (далі — постанова).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) встановлено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, процедури закупівель, розпочаті до дня набрання чинності постановою, закінчуються відповідно до вимог чинного на момент початку процедури закупівлі законодавства у сфері державних закупівель, зокрема, пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» без урахування вимог постанови.

Замовникам, які розпочали процедури закупівель за державні кошти з 11.07.2009, необхідно враховувати вимоги постанови.

Щодо переліку документів, які підтверджують статус вітчизняного виробника (офіційного представника)

Відповідно до пункту 241 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (із змінами) (далі — Положення), з метою підтвердження статусу вітчизняного виробника учасник подає замовнику засвідчені в установленому порядку копії установчих документів юридичної особи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця), а у разі закупівлі товарів — також свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду GS1, або сертифіката продукції власного виробництва, або іншого документа, який підтверджує, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі.

Таким чином, перелік документів, які підтверджують статус вітчизняного виробника товарів, не є вичерпним.

Водночас повідомляємо, що відповідно до зазначених норм офіційним представником (для вітчизняного виробника) у розумінні Положення, із змінами, внесеними згідно з постановою, є представник, дилер, дистриб’ютор, який діє виключно на підставі відповідного договору з вітчизняним виробником.

Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти у нерезидентів

Відповідно до абзацу третього пункту 241 Положення для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг у нерезидента замовник повинен отримати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про те, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України. Про наявність такого висновку зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

Таким чином, замовник не має права акцептувати тендерну (цінову) пропозицію учасника-нерезидента та, відповідно, укладати з ним договір про закупівлю за відсутності зазначеного вище висновку.

При цьому такий висновок може бути отриманий як самостійно замовником, так і з документів тендерної (цінової) пропозиції учасника. Водночас замовник не має права покладати на учасника обов’язок щодо отримання такого висновку.

Разом з тим необхідно зазначити, що зазначений висновок має бути отриманий замовником до акцепту тендерної (цінової) пропозиції учасника-нерезидента або до укладання договору про закупівлю з учасником-нерезидентом у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Водночас, ураховуючи норми частини другої статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, норми Положення до компетенції Мінекономіки не належить визначення центральних органів виконавчої влади, до повноважень яких відноситься надання висновків про те, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, а також висновків про неможливість виконання робіт або надання послуг, які закуповуються у повному обсязі вітчизняним виробником.

Щодо Рішення Конституційного Суду України про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості»

Слід зазначити, що 14.07.2009 Конституційний Суд України прийняв Рішення від 14.07.2009 № 18-рп/2009 (далі — Рішення), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення про їх неконституційність.

Ураховуючи викладене, з 14.07.2009 при укладанні договорів на закупівлю товарів, послуг на суму менше ніж 100 тис. грн. (робіт — на суму менше ніж 300 тис. грн.), а також договорів щодо предметів закупівлі, на які дії Положення не розповсюджується, вибір контрагента здійснюється незалежно від його статусу вітчизняного виробника (офіційного представника) у розумінні Положення.

 

Міністр економіки України Б. Данилишин



коментар редакції

Роз’яснення Мінекономіки з питань застосування тендерного законодавства

Здавалося б, після того, як постановою КМУ від 27.06.2009 р. № 647 (далі — постанова № 647) було внесено зміни до Положення про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (далі — Положення), що стосуються закупівель у вітчизняних виробників, учасники та замовники тендерних процедур могли зітхнути з полегшенням. Однак, як свідчить документ, що коментується, невирішені питання все-таки залишилися.

1. Чи поширюються норми постанови № 647 на процедури закупівлі, які було розпочато до 11.07.2009 р.?

Відповідь на це запитання однозначна —

ні. Процедури закупівлі, розпочаті до набуття чинності постановою № 647, тобто до 11.07.2009 р., повинні завершуватися без урахування вимог, передбачених нею.

Щодо процедур закупівель, які було розпочато

після зазначеної дати, то вони повинні проходити з урахуванням вимог постанови № 647. Наприклад, за такими процедурами закупівель замовник має право відхиляти тендерну пропозицію учасника вже з урахуванням підстав, перелічених в оновлених пп. 61 і 79 Положення.

2. Як підтвердити статус вітчизняного виробника (офіційного представника)?

Перелік документів, які суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівель) повинен подати замовнику для підтвердження статусу вітчизняного виробника, з’явився нещодавно, і його наведено в п. 241 Положення.

Разом із тим Мінекономіки вважає, що цей перелік документів

не є вичерпним. Отже, учасник має право подати, крім документів, перелічених у п. 241 Положення, також інший документ, що підтверджує те, що він є виробником таких товарів. Що це за «інші документи», автори роз’яснення, що коментується, скромно умовчали, залишивши вирішення цього питання на розсуд учасників та замовників тендерних процедур.

Також у роз’ясненні акцентується увага на тому, що сьогодні Положення передбачає можливість участі офіційних представників

(дилерів, агентів, дистриб’юторів тощо) у закупівлях товарів, робіт і послуг. При цьому для цілей Положення офіційним представником є дилер, дистриб’ютор, який діє виключно на підставі відповідного договору з вітчизняним виробником.

Отже, таким можна вважати будь-якого суб’єкта господарювання, якому на підставі договору з безпосереднім виробником товарів надано право здійснювати їх продаж. До речі, Держкомпідприємництва в листі від 10.04.2009 р. № 4022 дійшов висновку, що юридична особа, яка створена та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, незалежно від країни місцезнаходження її засновників (учасників), також може вважатися

вітчизняним виробником.

3. Як здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг у нерезидентів?

Пунктом 6 Положення передбачено можливість закупівель товарів, робіт і послуг у нерезидентів, якщо відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються чи не надаються) на території України. При цьому головна умова для здійснення таких закупівель —

наявність відповідного висновку про те, що дійсно товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі, не виробляються в Україні.

Як зазначає Мінекономіки в роз’ясненні, що коментується, такий висновок

замовник може отримати самостійно або скористатися документами, які було подано учасником у складі тендерної (цінової) пропозиції. При цьому особливу увагу замовників звертають на те, що вони не мають права покладати на учасників обов’язки з отримання такого висновку.

І ще один важливий момент. Такий висновок замовник повинен отримати

до того моменту, коли буде прийнято рішення про акцепт тендерної (цінової) пропозиції учасника-нерезидента. І, відповідно, якщо такого висновку немає в наявності у замовника, то він не має права укладати з таким учасником-нерезидентом договір про закупівлю. До речі, інформацію про наявність такого дозволу замовник зазначає у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

Тепер перейдемо до найцікавішого — куди ж можуть звертатися замовники для отримання таких висновків ?

Відповідно до п. 241 Положення, такий висновок видає

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у відповідній сфері. Виходить, що первісно Положенням не ставилося за мету зосередити механізм видачі такого висновку на якомусь одному органі виконавчої влади. Як, наприклад, при проведенні процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника замовник для отримання узгодження про застосування зазначених процедур звертається до Мінекономіки, керуючись в цьому питанні наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 р. № 64.

З роз’яснення випливає, що на сьогодні відсутні будь-які законодавчі підстави для того, щоб повністю зосередити на Мінекономіки процедуру отримання суб’єктами господарювання інформації, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, а також висновків про неможливість виконання робіт або надання послуг, що закуповуються в повному обсязі вітчизняними виробниками. І, крім того, на жоден центральний орган виконавчої влади не покладено обов’язок з надання таких висновків.

При цьому Мінекономіки посилається на Конституцію України (частина друга ст. 19), на Положення про Міністерство економіки, затверджене постановою КМУ від 26.05.2007 р. № 777, а також на Положення та підкреслює, що зазначеними документами до компетенції Мінекономіки не віднесено визначення центральних органів влади, до повноважень яких належала б видача подібних висновків.

Разом із тим зауважимо, що згідно з п. 5 Положення про Міністерство економіки, затверджене постановою КМУ від 26.05.2007 р. № 777, Мінекономіки має право робити запити та отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів та агентів валютного контролю інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань та функцій, користуватися базами даних, які створюються і ведуться центральними та місцевими органами виконавчої влади.

На жаль, Мінекономіки в документі, що коментується, обмежилося лише констатацією фактів і не запропонувало жодних варіантів вирішення проблеми.

Хоча ще не так давно Мінекономіки не тільки висловлювало пропозицію, а й прийняло рішення про те, щоб узяти в свої руки ініціативу з надання суб’єктам господарювання інформації з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо наявності вітчизняних виробників товарів, виконавців робіт та надавачів послуг та забезпечення моніторингу цінової кон’юнктури відповідних ринків товарів, робіт і послуг та надання за зверненнями замовників підтвердження очікуваної вартості закупівлі.

4. Як бути у зв’язку з визнанням неконституційним Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості»?

Як відомо, Рішенням Конституційного Суду України від 14.07.2009 р. № 18-рп/2009 визнано таким, що суперечить Конституції, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 р. № 694-VI, у результаті чого цей Закон

з 14 липня 2009 року втратив чинність.

Роз’яснюючи це питання, Мінекономіки доходить висновку, що починаючи з 14.07.2009 р. вимога про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти у

вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб’юторів, поширюється тільки на закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість яких перевищує 100 тис. грн., а робіт — 300 тис. грн., тобто тільки на закупівлі, які повинні проводиться із застосуванням тендерних процедур.

Отже, ця вимога не поширюється на:

— закупівлі товарів і послуг, за якими ціна договору

не перевищує 100 тис. грн., а для робіт — 300 тис. грн.

— закупівлі товарів, робіт та послуг, на які не поширюється дія Положення, тобто ті, які перелічено в п. 7 цього Положення.

 

Вікторія Матвєєва

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд