Щодо реєстрації громадян у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів
Оглядовий лист Державної податкової адміністрації України від 03.07.2009 р. № 13911/7/29-1017
З метою узагальнення інформації про практику реєстрації громадян у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (далі — Державний реєстр) Державна податкова адміністрація України доводить до відома офіційну позицію щодо застосування законодавства при здійсненні таких процедур.
I. Загальні положення
Державний реєстр ведеться органами державної податкової служби з 1996 року. Це — автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Основною метою створення Державного реєстру є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов’язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією, організація автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов’язкових платежів фізичними особами.
II. Підрозділи податкової служби і посадові особи, що організовують і виконують процедуру
Приймання документів
від громадян для реєстрації у Державному реєстрі здійснюють державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції за місцем постійного проживання фізичних осіб — платників податків (громадян України) чи місцем отримання доходів або місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування громадян України, які не мають постійного місця проживання в Україні.Іноземці та особи без громадянства реєструються у державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі після виконання вимог Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074, зі змінами (далі — Правила в’їзду).
Функції реєстрації фізичних осіб — платників податків виконують підрозділи реєстрації та обліку платників податків органів державної податкової служби (далі — ОДПС).
Для подальшого наповнення Державного реєстру іншими структурними підрозділами ОДПС України здійснюється формування інформації з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб — платників податків, і сум утриманого з них податку, які подаються податковими агентами, податкових декларацій та звітів фізичних осіб — платників податків, даних карток особових рахунків фізичних осіб — платників податків щодо стану розрахунків з бюджетом за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Порядок організації роботи органів державної податкової служби щодо формування та ведення Державного реєстру детально викладено у Порядку формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, затвердженому наказом ДПА України від 24.11.2008 № 722, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.2009 за № 154/16170 (далі — Порядок № 722).
III. Хто може бути зареєстрований у Державному реєстрі
До Державного реєстру
вноситься інформація про осіб, які постійно проживають в Україні, мають об’єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов’язані сплачувати податки та інші обов’язкові платежі; не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні.До Державного реєстру
не вноситься інформація про осіб, які через релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.Реєстрація іноземців та осіб без громадянства провадиться після виконання вимог Правил в’їзду.
Реєстрація у державному реєстрі неповнолітніх фізичних осіб — платників податків здійснюється одним із батьків (усиновлювачем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та особистого паспортного документа з унесеними до нього відомостями про місце проживання.
IV. Нормативно-правове урегулювання питань реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі
Формування та ведення Державного реєстру є одним з основних завдань та функцій ОДПС, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», які здійснюються відповідно до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі — Закон про ДРФО).
З питань реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі
застосовуються такі нормативно-правові акти:Порядок № 722;
Положення про картку фізичної особи — платника податків, затверджене наказом ДПА України від 27.01.98 № 43, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.02.98 за № 124/2564, зі змінами (далі — Положення № 43);
Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів, затверджений наказом ДПА України, МВС України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за № 1345/9944;
Порядок передачі відділами реєстрації актів громадянського стану державним податковим органам інформації про громадян, які померли, затверджений наказом ДПА України та Міністерства юстиції України від 22.12.97 № 462/83/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.97 за № 617/2421.
V. Загальний порядок реєстрації громадян у Державному реєстрі
Підставою для реєстрації
фізичної особи у Державному реєстрі є подана до ОДПС облікова картка фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів (далі — Облікова картка). Така картка може бути подана фізичною особою — платником податків особисто, через довірену особу або юридичною особою — податковим агентом (у разі укладення трудового договору між фізичною особою, яка не має ідентифікаційного номера, та юридичною особою).Облікова картка, яка подається довіреною особою, приймається за наявності паспортного документа цієї особи та паспортного документа (або його ксерокопії з чітким зображенням) фізичної особи — платника податків, яка реєструється, а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи — платника податків.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки паспортний документ та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою паспортного документа. Особи, які мають довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на подання Облікової картки для реєстрації іноземця чи особи без громадянства, подають особистий паспортний документ, паспортний документ іноземця чи особи без громадянства (або його ксерокопію з чітким зображенням), в якому містяться такі дані: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце народження, місце проживання, дата народження, а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на подання Облікової картки для реєстрації іноземця чи особи без громадянства — довірителя, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову паспортного документа іноземця чи особи без громадянства.
При прийманні облікових карток відповідальний працівник ОДПС має здійснити дії, передбачені Порядком № 722.
Прийняті органами державної податкової служби облікові картки обробляються засобами програмного забезпечення. Дані вносяться до відповідного рівня Державного реєстру. На основі таких даних формуються файли-запити на реєстрацію фізичних осіб — платників податків у Державному реєстрі, які передаються до Центральної бази даних Державного реєстру. На підставі даних з облікових карток ДПА України вносить до Державного реєстру дані про фізичну особу — платника податків і надсилає її ідентифікаційний номер до ОДПС, який направив файл-запит про реєстрацію фізичної особи — платника податків.
Реєстрація фізичної особи — платника податків здійснюється у двотижневий строк від дня подання до ОДПС Облікової картки.
Після реєстрації фізичній особі видається Картка фізичної особи — платника податків із присвоєним (далі — Картка) ідентифікаційним номером. Така картка може бути отримана фізичною особою особисто або довіреною особою із дотриманням таких же вимог, як і при поданні Облікової картки. Видача карток здійснюється відповідно до Положення № 43.
У разі виникнення змін та/або уточнень
у реєстраційних даних фізична особа — платник податків протягом місяця від дня виникнення таких змін зобов’язана подати відповідне повідомлення до ОДПС за місцем постійного проживання (у разі зміни місця проживання — до органу державної податкової служби за новим місцем проживання), а фізичні особи — платники податків, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем отримання доходів або місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
VI. Документи, необхідні для реєстрації громадянина у Державному реєстрі
Форму Облікової картки (№ 1ДР) визначено у додатку 1 до Порядку № 722. Бланки облікових карток видаються органами державної податкової служби фізичним особам та юридичним особам — податковим агентам безкоштовно. На зворотному боці Облікова картка має пам’ятку для її заповнення.
Якщо облікові картки фізичних осіб для реєстрації у Державному реєстрі подаються юридичною особою — податковим агентом, то така особа формує та подає до ОДПС загальний документ — відомості до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів за формою № 2ДР, установленою додатком 2 до Порядку № 722.
Після реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі такій особі видається Картка з присвоєним ідентифікаційним номером. Положенням № 43 встановлені форми Картки на спеціальному захищеному матеріалі та Картки на паперовому носії. На сьогодні видаються лише Картки на паперовому носії. Зразок Картки на паперовому носії визначено додатком 8 до Положення № 43.
Слід також зауважити, що до 21.02.2002 документом, який підтверджував реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі, була довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. З 21.02.2002 фізичним особам видається Картка. Разом із тим зазначені довідки є чинними, не підлягають обов’язковій заміні (можуть бути замінені на Картки за бажанням фізичної особи).
До паперової форми Картки з 15.02.2008 внесено зміни: перелік даних про фізичну особу, що зазначаються у Картці, доповнено датою народження особи.
Якщо після видачі Картки встановлені порушення чи неточності при формуванні ідентифікаційного номера, які не можна усунути, можлива зміна ідентифікаційного номера. При цьому громадянин отримує Картку, що відповідає правильному (переприсвоєному) ідентифікаційному номеру, та одночасно з Карткою — довідку про зміну ідентифікаційного номера на паперовому носії, зразок якої наведено у додатку 2 до Положення № 43.
У разі виникнення змін та/або уточнень
у реєстраційних даних фізична особа — платник податків подає повідомлення про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів за формою № 5ДР, встановленою у додатку 4 до Порядку № 722.
VII. Роз’яснення окремих питань
1. Реєстрація іноземних громадян у Державному реєстрі
Іноземці та особи без громадянства реєструються та отримують Картку у державних податкових адміністраціях в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі при поданні паспортного документа та засвідченого у встановленому законодавством порядку перекладу українською мовою паспортного документа.
Статтею 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено: паспортний документ — національний паспорт або документ, який його замінює.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про імміграцію» паспортний документ — документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною.
Держкомміграції України та органи міграційної служби в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до Закону України «Про біженців» видають іноземцю чи особі без громадянства:
яка порушила Клопотання про надання статусу біженця:
а) довідку про подання особою заяви про надання статусу біженця;
б) довідку про особу, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для надання статусу біженця;
в) довідку про прийняття скарги до розгляду;
г) довідку про звернення до суду.
Довідки є документами, які засвідчують законність перебування особи на території України і є дійсними для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених Законом України «Про біженців» та іншими законами України.
Довідки реєструються в спеціальному уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб, за місцем проживання осіб, які їх отримали, в установленому порядку.
Відповідно до статей 18, 22 Закону України «Про біженців» особи, законність перебування яких на території України підтверджується довідками, зазначеними у пунктах б, в, г, мають право на тимчасове працевлаштування.
Але оскільки такі довідки згідно зі статтею 9 Закону України «Про біженців» можуть видаватися іноземцям та особам без громадянства, у яких відсутні паспортні документи, тобто заповнюватися зі слів цих осіб, довідки можуть використовуватися для реєстрації у Державному реєстрі зазначених осіб лише у комплекті з їх паспортними документами;
яка отримала статус біженця в Україні
— посвідчення біженця, що є паспортним документом, який посвідчує особу власника, підтверджує факт надання статусу біженця в Україні і є дійсним для реалізації прав та виконання обов’язків, передбачених Законом України «Про біженців» та іншими законами України.Посвідчення біженця є підставою для працевлаштування біженця і може бути використане для реєстрації у ДРФО.
Пунктом 2.4 Положення № 43 визначено, що видача Картки іноземцям та особам без громадянства здійснюється після виконання вимог Правил в’їзду. Якщо іноземець або особа без громадянства виконали всі вимоги Правил в’їзду та у документах такої особи вказано місце реєстрації на території України, то воно може бути внесено до Облікової картки за ф. № 1ДР у разі відсутності у паспорті місця проживання.
В Обліковій картці за ф. № 1ДР зазначається місце проживання, вказане у паспорті іноземця. Якщо воно відсутнє в паспорті, то реквізит «місце проживання» заповнюється зі слів іноземця, який несе повну відповідальність за правильність внесеної інформації.
Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Громадянство України не є обов’язковим для довіреної особи. Відповідно іноземний громадянин може бути довіреною особою.
Щодо права довіреної особи на заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР за свого довірителя, то ДПА України вважає: якщо у довіреності засвідчене право особи на отримання Картки довірителя, то така особа має право заповнити та подати за свого довірителя Облікову картку ф. № 1ДР, оскільки це є передумовою отримання Картки.
З метою належного обліку документів, що подаються для отримання Картки, рекомендуємо забирати у довіреної особи і залишити в ОДПС оригінал доручення — у разі якщо доручення стосувалося лише отримання Картки, або ксерокопію доручення — якщо воно стосується не тільки отримання Картки, а й здійснення інших правочинів.
2. Видача дублікатів карток фізичних осіб — платників податків
Відповідно до статті 5 Закону про ДРФО Державна податкова адміністрація України надає фізичній особі — платнику податків ідентифікаційний номер і надсилає до ОДПС за місцем проживання фізичної особи або місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування Картку з ідентифікаційним номером.
Відповідно до підпункту 2.15.2 Положення № 43 видача дубліката Картки здійснюється ОДПС України за заявою власника про втрату оригіналу із зазначенням обставин втрати. На Картці (довідці), яка видається замість втраченої, друкується слово «Дублікат».
Особа, яка втратила Картку, може звернутися до ОДПС за місцем проживання і отримати дублікат Картки. Особа повинна мати при собі паспорт. Дублікат Картки має таку ж силу, як і оригінал.
3. Відмова від ідентифікаційного номера та Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України
З метою виконання положень Закону про ДРФО та врегулювання питання внесення відмітки до паспорта громадянина України фізичній особі, яка за релігійними або іншими переконаннями відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, ДПА України розроблено Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів, затверджений спільним наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за № 1345/9944, зі змінами (далі — Порядок № 602).
Порядок № 602 відповідно до вимог чинного законодавства пройшов державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та є нормативно-правовим актом, відповідає Закону про ДРФО та Постанові Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», зі змінами.
Порядок № 602 визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка за релігійними або іншими переконаннями відмовляється від ідентифікаційного номера та офіційно повідомляє про це відповідною заявою (форми № В1, № В2) ОДПС.
Комплект документів та реєстраційних даних, що подає фізична особа до ОДПС, необхідний для забезпечення повноти обліку доходів, сплати податків, уникнення помилок, пов’язаних з відсутністю необхідної для обліку інформації, отримання інформації про доходи Пенсійним фондом тощо.
Номер, що стоїть на штампі (відмітці) у паспорті, є порядковим номером документа (відривного корінця до довідки за формою № В3), на підставі якого внесено цю відмітку до паспорта органом внутрішніх справ.
Реєстраційні дані, що подає фізична особа до ОДПС, та номер, який вказаний у відмітці, до Державного реєстру, не вносяться.
Для перевірки наданої інформації, ОДПС надається 30 календарних днів.
Термін дії довідки, яка видається фізичній особі ОДПС, становить 30 календарних днів.
Фізична особа з довідкою звертається до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації, який і вносить відмітку до паспорта фізичної особи.
Після отримання в органі внутрішніх справ відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера і передачі до ОДПС відповідного повідомлення, облік доходів платників податків у ОДПС здійснюється за серією та номером паспорта з використанням інформації про прізвище, ім’я та по батькові. Така форма обліку не суперечить раніше встановленим формам обліку платників податків.
Таким чином, внесення зазначеної відмітки до паспорта громадянина України має здійснюватися згідно із Порядком № 602 в ОДПС за місцем реєстрації фізичної особи.
4. Отримання відмітки до паспорта громадянина України без свідоцтва про народження
Отримання відмітки до паспорта громадянина України здійснюється згідно з Порядком № 602.
Свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу та свідоцтво про зміну імені, які подає до ОДПС фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, є документами про реєстрацію актів громадянського стану. Порядок видачі таких документів регламентується Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (далі — Правила).
Практика свідчить, що найбільш проблемними є питання, пов’язані із відсутністю у громадян свідоцтв про народження та шлюб.
Правилами визначені та урегульовані порядки отримання повторних свідоцтв про народження та шлюб у разі втрати або пошкодження виданих раніше. Повторні свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану видаються відділами реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану за заявами громадян, щодо яких вчинено запис.
У разі втрати записів актів громадянського стану їх поновлення провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану згідно із Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 № 86/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.09.2002 за № 786/7074 (далі — Положення № 86/5).
Згідно з Положенням № 86/5 у разі відсутності актових записів цивільного стану за заявами громадян здійснюється поновлення записів актів цивільного стану, після чого на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, на якому проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно».
У тих випадках, коли внаслідок перевірки заяви про поновлення актового запису про народження з’ясувалося, що народження заявника не реєструвалося, відділ реєстрації актів цивільного стану проводить реєстрацію народження з пропуском строку.
Поновлення втрачених актових записів про шлюб проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, штампа про реєстрацію акта цивільного стану у паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду.
Підпунктом 3.7 пункту 3 Положення № 86/5 зазначено, що відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про поновлення актового запису цивільного стану.
Згідно з
Правилами та Положенням № 86/5, громадянин може отримати в органах реєстрації актів цивільного стану повторне свідоцтво про народження. Щодо свідоцтва про шлюб, то громадянин може отримати або повторне свідоцтво про шлюб, або відмову державних органів реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису.У разі відмови від ідентифікаційного номера згідно з Порядком № 602 ці документи мають бути пред’явлені особою при поданні заяви за ф. № В1 або ф. № В2 до органу державної податкової служби.
5. Відмова від ідентифікаційного номера неповнолітніми особами
Особи віком до 16 років здебільшого не отримують доходів та не підпадають під означення платників податків. До Державного реєстру включаються відомості тільки про тих малолітніх або неповнолітніх осіб, які мають об’єкти оподаткування
і зобов’язані сплачувати податки. Реєстрація у Державному реєстрі малолітньої або неповнолітньої особи може бути здійснена на підставі Облікової картки за ф. № 1ДР, поданої та підписаної такою особою або її батьками (усиновителями, опікунами).Отже, якщо дитина не має обов’язків по сплаті податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру та присвоєння їй ідентифікаційного номера немає. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної Облікової картки за формою № 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру та здійснено присвоєння їй індивідуального ідентифікаційного номера платника податків.
Відповідно до Закону про ДРФО відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера робиться у паспортах громадян, про що також зазначено у пункті 1.2 Порядку № 602.
Якщо неповнолітня особа має ідентифікаційний номер, то відмовитись від нього зможе після досягнення 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України.
6. Відмова іноземців від ідентифікаційних номерів
Згідно зі статтею 5 Закону про ДРФО до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які постійно проживають в Україні, та осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, але мають об’єкти оподаткування або зобов’язані сплачувати податки в Україні.
Підпунктом 1.2 Порядку № 602 визначено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Законодавчо не передбачено внесення відміток до паспортів іноземців про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера.
7. Щодо інформації про доходи фізичних осіб, які відмовилися від ідентифікаційних номерів
Згідно з частиною другою статті 5 Закону про ДРФО до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий кредит може бути нараховано виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
У разі надходження запитів про доходи фізичних осіб, які відмовилися від ідентифікаційних номерів і до паспортів яких внесені відповідні відмітки, ОДПС не має можливості однозначно визначити доходи фізичної особи за її прізвищем, іменем та по батькові та надати відповідну інформацію фізичній особі для подання її до інших інстанцій (для отримання різного роду соціальних допомог, субсидій тощо). Помилкова інформація про доходи фізичної особи може призвести до неправомірного призначення соціальної допомоги або субсидії.
Враховуючи, що на підставі статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на вимогу довідку про роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, фізичні особи за інформацією про доходи можуть звертатися до тих юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців, які виплачували їм доходи.
Фізичні особи, які відмовилися від ідентифікаційних номерів, можуть підтвердити свої доходи у джерела виплати (у роботодавця).
Крім того зазначимо, що відомості з інформаційного фонду Державного реєстру можуть використовуватися виключно для оподаткування, а в інших випадках лише як довідкові.
Усі раніше надані податкові роз’яснення (крім узагальнюючих податкових роз’яснень)
з питань, що включені до цього оглядового листа, втрачають чинність з моменту його оприлюднення, у тому числі листи ДПА України:від 11.04.2003 № 5856/7/28-2117 «Про реєстрацію іноземних громадян у Державному реєстрі»;
від 11.03.2004 № 4125/7/28-1017 «Про видачу Дублікатів карток з ідентифікаційними номерами»;
від 17.02.2005 № 3025/7/28-1017 «Про отримання відмітки до паспорта громадянина України без свідоцтва про народження»;
від 13.07.2005 № 13827/7/28-1017 «Щодо інформації про доходи фізичних осіб, які відмовилися від ідентифікаційних номерів»;
від 25.08.2005 № 16909/7/28-1017 «Щодо відмов від ідентифікаційних номерів іноземців».
Заступник голови ДПА України
В. Регурецький
