Аванси в РРО
Чи слід при отриманні авансу за товар застосовувати РРО? Якщо використання РРО все ж таки необхідно, то як у цьому випадку запрограмувати в ньому операції з отримання авансу?
(м. Шепетівка)
Відповідно до
ст. 2 Закону про РРО під розрахунковою операцією розуміють, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видачу готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу). Операції з отримання суб’єктом господарювання авансу в готівковій формі за товари (послуги), які через деякий час після внесення такого авансу буде продано (надано) споживачу, підпадають під визначення розрахункової операції, отже, застосування РРО в цьому випадку є обов’язковим.Про те, що аванси слід проводити через РРО, говорять і податківці
(див., наприклад, лист ДПА в Донецької області від 02.02.2007 р. № 1488/10/23-113-5; консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 14, с. 37). Аналогічної точки зору дотримується й Верховний суд України (див. постанову ВСУ від 25.09.2007 р.), який зазначає, що одночасно з отриманням авансу між підприємством та замовником фактично укладається договір про надання послуги (у постанові йшлося про організацію та обслуговування банкету закладом ресторанного господарства) і здійснюється її реалізація, тому отримані кошти має бути проведено через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на суму авансу та видачею його замовнику .До речі,
листом ВАСУ від 04.02.2008 р. № 187/9/1/13-08 зазначену постанову Верховного суду було доведено до відома адміністративних судів з метою забезпечення однакового та правильного застосування положень Закону про РРО, що свідчить про узгоджену позицію вищих судових інстанцій із цього питання.Операції з отримання авансів готівкою досить поширені в господарській практиці, причому як у сфері торгівлі (наприклад, при торгівлі меблями, складною побутовою технікою, автомобілями), так і у сфері громадського харчування (наприклад, при банкетному обслуговуванні урочистостей тощо). При цьому важливо пам’ятати, що згідно з
п. 1 ст. 17 Закону про РРО до суб’єкта господарювання, який зобов’язаний використовувати РРО, але не використав його при проведенні розрахункових операцій, застосовується штрафна санкція в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), не проведених через РРО.Водночас будь-яких офіційних роз’яснень про порядок програмування РРО та оформлення реквізитів фіскального касового чека, що підтверджує таку розрахункову операцію, на сьогодні немає. У зв’язку з цим при програмуванні реєстраторів розрахункових операцій слід дотримуватися загальної норми
п. 11 ст. 3 Закону про РРО, згідно з якою розрахункові операції проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.Таким чином, використання режиму попереднього програмування РРО є обов’язковим. При цьому
попередньому програмуванню підлягають тільки найменування й ціна товару, що реалізовується (послуги). Кількість товару не підлягає попередньому програмуванню, але суб’єкту господарювання необхідно забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО (це означає, що за чеком пробивається та кількість товару, яку було продано покупцю).Із декількох варіантів програмування передоплати через РРО (детально див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 54, с. 7), що застосовуються сьогодні, та особливості застосування кожного з яких залежать від специфіки діяльності суб’єктів господарювання, тільки один із них більш-менш відповідає зазначеним вимогам. Полягає цей варіант у тому, що
спеціальних артикулів для програмування передоплати не виділяється, а при отриманні авансу пробивається чек, в якому відображається та кількість товару, що відповідає сумі отриманих коштів.Якщо
при цьому товар неподільний (скажімо, диван чи автомобіль), то при отриманні авансу від покупця на клавіатурі РРО вводиться код, що відповідає артикулу товару, який продається, і дробова кількість неподільного товару як відношення суми авансу до загальної вартості одиниці товару. Надалі під час надходження оплати за цей товар касир вибиває чеки на суми, що відповідають аналогічним чином розрахованим часткам за цим артикулом. Якщо товар чи послугу можна розділити (наприклад, замовлено банкет у ресторані з визначенням переліку та ціни кожної зі страв та напоїв), то методом підбору касир пробиває ті позиції з цього переліку, що вкладаються до суми отриманого авансу (не виключено, що при цьому кількість за однією чи декількома позиціями теж доведеться виразити дробовим числом).Не можна не сказати і про істотний недолік цього варіанта: при такому способі програмування буде викривлено облік кількості реалізованого товару. Тому перед його застосуванням на практиці доцільно отримати згоду на таке програмування РРО від свого податкового органу.
Для порівняння коротко опишемо ще декілька з можливих варіантів.
1.
Аванси для всіх товарів, що продаються, програмуються в РРО через єдиний артикул « Аванс (передоплата)», віднесений до відділу (товарної групи) з «вільною ціною». При цьому сама сума авансу у момент здійснення розрахунків з покупцями вводиться з клавіатури РРО в режимі «вільної ціни». Такий спосіб означає, що два покупці, які, скажімо, внесли однакові аванси за шафу-купе та комп’ютерний стіл відповідно, отримають від продавця ідентичні касові чеки.2.
Аванси програмуються в РРО через конкретні артикули, віднесені до відділів з «вільною ціною». На відміну від попереднього способу в цьому випадку кожен договір, умовами якого передбачено отримання авансу від покупця (замовника), заздалегідь програмується в РРО під своїм окремим артикулом (наприклад, «Договір № 1», «Договір № 2» і т. п.), а сума авансу так само, як і в попередньому випадку, вводиться при здійсненні розрахунків з покупцями в режимі «вільної ціни».3.
Аванси програмуються в РРО через відділ (товарну групу) з фіксованою ціною. Для цього в РРО доцільно заздалегідь запрограмувати ціну в 1 грн. для артикула «Аванс за...». Тоді, приймаючи гроші від покупця і зазначаючи в чеку необхідну кількість прийнятих гривень, можна тим самим зареєструвати в РРО отримання необхідної суми грошових коштів.У кожному із запропонованих варіантів, крім викривлення обліку кількості реалізованого товару, не виконуються ще й вимоги
Закону про РРО про попереднє програмування ціни товару, а також про необхідність зазначення в чеку його найменування. За такі порушення порядку проведення розрахунків законодавство містить окремі санкції, а саме:—
штраф згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 85 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;—
адмінштраф за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що накладається згідно зі ст. 1551 КУпАП на особу, яка безпосередньо здійснює розрахунки, у розмірі від 34 грн. до 85 грн. і на посадову особу — від 85 грн. до 170 грн. (за повторне порушення протягом року — від 85 грн. до 170 грн. та від 170 грн. до 340 грн. відповідно).Усе це в сукупності також призводить до необхідності попереднього погодження кожного варіанта програмування РРО з контролюючими органами.
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
