Теми статей
Обрати теми

Щодо практики застосування п. 7.7 Закону № 2181 в порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань

Редакція ПБО
Лист від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09

Щодо практики застосування п. 7.7 Закону № 2181 в порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань

Лист Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09

 

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі — Закон) щодо принципу рівності бюджетних інтересів, на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про судоустрій України», у порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) — у рівних пропорціях.

В адміністративних судах України розглядаються спори, що виникають у зв’язку з недотриманням платниками податків приписів пункту 7.7 статті 7 Закону в частині першочергового погашення податкового боргу, а також виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому податковими органами здійснюється самостійне зарахування платежів, спрямованих платником податку в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

З огляду на наведене судам слід мати на увазі таке.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог

стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що

право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином,

у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин

самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то судам слід ураховувати таке.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже,

чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

 

Голова суду О. Пасенюк



коментар редакції

Зміна призначення платежу податковими органами: позиція ВАСУ

У листі, що коментується, ВАСУ досить чітко стверджує, що платник самостійно визначає у платіжному дорученні податкове зобов’язання (у тому числі період його виникнення), яке він бажає погасити, і

податковий орган не може змінити призначення платежу.

Інакше кажучи, на його думку, положення п. 7.7 Закону № 2181 зовсім

не дають права податковим органам надсилати (обліковувати в особових рахунках) сплачені суми податкових зобов’язань у рахунок погашення боргу, що виник раніше податкового (у порядку календарної послідовності), тобто змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

Зрозуміло, платнику вигідніше вносити поточні платежі, ніж погашати прострочені (більш ніж на 90 днів) суми податкового боргу — розмір штрафу за прострочення зростає тільки протягом 90 календарних днів (наступних за граничним строком сплати), після чого зростання суми штрафу припиняється на рівні 50 % від розміру недоплати. Такий механізм сплати дозволяє уникнути нарахування штрафних санкцій за затримку поточних платежів.

Незважаючи на досить ліберальний підхід ВАСУ, звернемо увагу на декілька моментів.

1. На сьогодні ДПАУ не змінила механізму обліку платежів, що надходять, у картках особових рахунків. У порядку календарної послідовності виникнення податковий борг погашається до погашення податкових зобов’язань

в автоматичному режимі. Причому такий механізм стосується будь-яких надходжень, у тому числі розстрочених сум (лист ДПАУ від 22.12.2007 р. № 12833/6/24-0415).

2. Сам ВАСУ не завжди дотримувався підходу, описаного в листі, що коментується. Наприклад, в ухвалі від 03.07.2008 р. № К-34890/06 він застосував положення п. 7.7 Закону № 2181 і визнав неправомірними рішення судів нижчого рівня, які не врахували дані особових рахунків, що відображають наявність податкового боргу та послідовність його погашення. Хоча маємо визнати, що

переважна більшість рішень ВАСУ полягає в неможливості зміни призначення платежу.

3. Позиція ВАСУ зводиться до того, що, з одного боку, п. 7.7 Закону № 2181 не позбавляє права

платника податку самостійно визначати призначення платежу, і з іншого боку, не дає права на його зміну податковим органом. Проте при такому підході виникає резонне запитання: які, власне, норми містяться у «спірному» тексті Закону № 2181 (у його п. 7.7)?

На наш погляд, сам по собі факт відсутності у профільному законі (Законі про державну податкову службу) виділеного «окремим рядком» права податкового органу на зміну призначення платежу зовсім

не свідчить про те, що платежі не можуть направлятися (через пряму вказівку закону) у погашення «старих» податкових боргів. Наприклад, у кредитора за цивільно-правовим договором теж немає права змінювати визначене боржником призначення платежу, проте на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) при недостатності платежу сплачена сума погашає вимоги кредитора в чітко встановленій послідовності.

Причому цей факт жодним чином не порушує прав боржника на розпорядження власністю. Крім того, на відміну від правил, установлених у ЦКУ, норма п. 7.7 Закону № 2181 має

імперативний характер, оскільки встановлена в ньому послідовність погашення податкового боргу не може змінюватися на розсуд «сторін» (у тому числі й за бажанням платника податків).

4. Нам не відома практика застосування цієї норми

Верховним судом України. При цьому ми не виключаємо, що позиції ВСУ та ВАСУ можуть не збігтися. Існують підстави як для звернення податкових органів у ВСУ (різна практика ВАСУ), так і підстави для перегляду вигідної платнику податків позиції ВАСУ.

У будь-якому разі на сьогодні вірогідність позитивного судового рішення з цього питання дуже велика, проте ніхто не може гарантувати, що судова практика не змінитися раніше, ніж у конкретній справі буде поставлено крапку.

 

Дмитро Винокуров

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі