Актуальні питання з тендерних закупівель

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2009/№ 98
В обраному У обране
Друк
Стаття

Актуальні питання з тендерних закупівель

 

Законодавство у сфері державних закупівель зазнає постійних змін. У результаті як у замовників, так і в учасників тендерних закупівель постійно виникають різноманітні запитання. У цьому матеріалі ми наведемо аргументовані відповіді на деякі з них.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Тендерний комітет

 

У 2009 році голова, заступник голови та секретар тендерного комітету не проходили навчання з питань організації та проведення тендерних закупівель. Чи вважається це порушенням? У яких навчальних закладах можна пройти таке навчання?

 

Відповідно до

абз. шостого п. 18 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (далі — Положення № 921), голова тендерного комітету, його заступник і секретар тендерного комітету повинні проходити навчання (підвищувати кваліфікацію) у сфері закупівель, на підтвердження чого їм видається відповідний документ. Порядок проходження такого навчання (підвищення кваліфікації) має бути затверджено уповноваженим органом — Міністерством економіки України.

Проте на сьогодні уповноваженим органом не затверджено* нормативні документи, що регулюють питання проходження навчання або підвищення кваліфікації фахівців з питань організації та здійснення процедур закупівель (повторного навчання або підвищення кваліфікації). До речі, у

п. 2.4 Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ від 05.06.2009 р. № 137, міститься аналогічний висновок.

* Проект такого документа розроблено Міністерством економіки — ідеться про наказ від 21.08.2009 р. № 928 «Щодо організації навчання та підвищення кваліфікації фахівців у сфері здійснення державних закупівель». Поки що цей документ у Мін’юсті не зареєстровано.

У зв’язку з цим можна говорити про те, що порушення вимог

абз. шостого п. 18 Положення № 921 до того моменту, доки Мінекономіки не прийнято відповідний документ, не є підставою для притягнення посадових осіб замовників до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 16414 КУпАП.

Тому поки що замовники мають право самостійно вирішувати питання про необхідність проходження такого навчання або підвищення кваліфікації фахівців з питань організації та проведення процедур закупівель.

До речі, на сайті Мінекономіки (http://www.me.gov.ua) наведено перелік навчальних закладів та навчальних центрів, яким Мінекономіки затверджено навчальні програми з питань підготовки фахівців у сфері здійснення державних закупівель та підвищення їх кваліфікації. До цього списку включено:

1. Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (м. Черкаси).

2. Дніпропетровський регіональний інститут державного управління (м. Дніпропетровськ).

3. Міжнародна академія фінансів та інвестицій (м. Київ).

4. Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі (м. Київ).

5. Навчальний центр з державних закупівель Державного госпрозрахункового видавничо-поліграфічного підприємства «Зовнішторгвидав України» (м. Київ).

6. Науково-навчальний центр «АРС-ЛТД» (м. Київ).

7. Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації» (м. Київ).

8. Інститут економічних досліджень (м. Київ).

Орієнтуючись на перелік таких навчальних центрів та навчальних закладів, замовники можуть направити голову, заступника голови й секретаря тендерного комітету для проходження навчання або підвищення кваліфікації у сфері держзакупівель.

 

Як правильно визначити функції членів тендерного комітету? Які документи для цього необхідно оформити?

 

Питання створення та функціонування тендерного комітету визначено в

п. 18 Положення № 921 та Типовим положенням про тендерний комітет, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 20.05.2009 р. № 470 (далі — Типове положення).

Голова тендерного комітету призначає свого (своїх) заступника (заступників), відповідального секретаря, а також визначає функції кожного члена тендерного комітету.

Створення тендерного комітету оформлюється у вигляді

розпорядчого документа керівника організації-замовника (наказу, рішення, розпорядження), в якому обов’язково зазначаються:

— статус тендерного комітету (постійний чи тимчасовий);

— голова тендерного комітету;

— члени тендерного комітету.

При цьому якщо до роботи тендерних комітетів на договірних засадах залучаються незалежні кваліфіковані (технічні) експерти й консультанти, то вони

не включаються до складу тендерного комітету.

Як правило, цим розпорядчим документом затверджується

Положення про тендерний комітет, в якому визначаються функції, права та обов’язки тендерного комітету, його голови, секретаря та членів. При розробці цього документа замовникам слід керуватися Типовим положенням.

Як передбачено

п. 3 Типового положення, рішення голови тендерного комітету про призначення заступника (заступників) голови й відповідального секретаря тендерного комітету, визначення функцій кожного члена тендерного комітету відображаються у протоколі засідання тендерного комітету.

Таким чином, функції членів тендерного комітету необхідно зазначити не тільки в Положенні про тендерний комітет, але й у протоколі засідання тендерного комітету.

 

Як правильно визначити початок і закінчення процедури закупівель?

 

Для кожної з процедур закупівель, перерахованих у

п. 19 Положення № 921, передбачено особливі правила визначення дати початку та закінчення тієї чи іншої процедури. Наведемо в таблиці ці особливості.

 

Види процедур закупівель

Дата початку процедури закупівлі

Дата закінчення процедури закупівлі

Відкриті торги

Дата опублікування оголошення про закупівлю в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»

Дата відправлення звіту про результати проведення процедури закупівлі

Торги з обмеженою участю

Дата відправлення запрошення до участі в торгах

Двоступеневі торги

Дата опублікування оголошення про закупівлю в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»

Закупівля в одного учасника

Дата одержання листа — узгодження Міністерства економіки про застосування процедури закупівлі в одного учасника

Запит цінових пропозицій (котирувань)

Дата відправлення запиту за ціновими пропозиціями (котируваннями)

 

Як визначити предмет закупівлі

 

Установа планує наступного року виконати поточний ремонт у декількох приміщеннях. За кожним приміщенням вартість ремонту не перевищуватиме 100 тис. грн. Чи обов’язково такі об’єкти об’єднувати в один предмет закупівлі?

 

При закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається на підставі

Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174.

Згідно з

ДБН Д.1.1-1-2000 об’єктом будівництва є кожна відокремлена будівля, виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо з усіма пристосуваннями, обладнанням, меблями, інвентарем, підсобними і допоміжними пристосуваннями, невід’ємними від нього, а також за необхідності інженерними мережами, що до нього прилягають.

Таким чином, якщо всі види ремонтних робіт належать одному об’єкту у визначенні

ДБН Д.1.1-1-2000, поточний ремонт таких приміщень вважається одним предметом закупівлі та вимагає застосування однієї з процедур, передбачених п. 19 Положення № 921. Дроблення в цьому випадку предмета закупівлі призведе до порушення чинного законодавства у сфері державних закупівель.

У ситуації, коли в річному кошторисі передбачено бюджетні призначення на поточні ремонти в декількох будівлях, розміщених в одному комплексі (за однією адресою), при плануванні закупівель слід об’єднувати потреби в таких послугах. У цьому випадку доцільно в межах однієї процедури закупівель визначити декілька частин закупівель (лотів). Під

частиною предмета закупівлі (лот) розуміється визначена замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції, унесені на переговорах при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника.

 

Закупівля послуг оренди

 

Державний вищий навчальний заклад орендує 2 поверхи нежитлового приміщення. Дія договору оренди закінчується 31.12.2009 р. Орендна плата у 2010 році перевищуватиме 100 тис. грн. Чи маємо ми право провести закупівлю послуг з оренди без погодження з Міністерством економіки?

 

Дійсно,

закупівля бюджетними установами, у тому числі органами державної влади, послуг з оренди нежитлових приміщень для їх розміщення здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Мінекономіки.

Тому якщо навчальний заклад утримується за рахунок коштів відповідного бюджету, тобто є бюджетною установою, то він може керуватися зазначеним пунктом. Нагадаємо, що цією нормою бюджетні установи можуть керуватися при закупівлі послуг оренди нежитлових приміщень починаючи з 28.08.2009 р. відповідно до

постанови КМУ «Про особливості закупівлі послуг з оренди нежитлових приміщень» від 19.08.2009 р. № 875.

При проведенні цієї процедури замовник укладає договір закупівлі з учасником після проведення переговорів з ним. Проте, на відміну від загального порядку, при закупівлі послуг оренди нерухомого майна замовнику не потрібно погоджувати проведення цієї процедури закупівлі з Мінекономіки.

При цьому згідно з

п. 6 Положення № 921 при застосуванні цієї процедури без погодження з Мінекономіки закупівля послуг оренди здійснюватиметься на базі ціни, зареєстрованої на дату укладення договору про закупівлю.

Слід також мати на увазі, що бюджетні установи, у тому числі органи державної влади, упродовж

трьох робочих днів після укладення таких договорів мають надіслати до Мінекономіки та ГоловКРУ копії укладених договорів.

 

Підтвердження кваліфікаційних вимог

 

На виконання вимог п. 241 Положення № 921 з метою підтвердження статусу вітчизняного виробника учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції подає довідкову інформацію про те, що він дійсно є виробником товару (інформацію подано на фірмовому бланку). Чи досить цього документа для підтвердження статусу виробника товару? Чи можна вважати такий документ «іншим підтверджуючим документом, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі»?

 

Відповідно до

п. 241 Положення № 921 з метою підтвердження статусу вітчизняного виробника учасник подає замовнику в разі закупівлі товарів свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду GS1, або сертифікат продукції власного виробництва, або інший документ, підтверджуючий, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі.

Одразу хочемо зазначити, що такий перелік підтверджуючих документів

не є вичерпним. На цей момент звертало увагу й Міністерство економіки України у своєму роз’ясненні від 05.08.2009 р. № 3303-27/696 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 66).

І тому учасник має право надати, крім документів, перерахованих у

п. 241 Положення № 921, також інший документ, підтверджуючий той факт, що він є виробником таких товарів. Які ж це «інші документи», уповноважений орган скромно умовчав, залишивши рішення цього питання на розсуд учасників та замовників тендерних процедур.

Для того, щоб відповісти на це запитання, звернемося до

п. 38 Положення № 921, в якому визначено вимоги до змісту тендерної документації.

Зокрема,

тендерна документація повинна містити інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам. І надання такої інформації для учасника є не правом, а обов’язком. Адже замовнику Положенням № 921 надано право вимагати від учасника надання інформації, що підтверджує відповідність такого учасника кваліфікаційним вимогам.

Тому якщо в тендерній документації містилася вимога про подання у складі тендерної пропозиції того чи іншого документа (і зазначалася його назва), а хто-небудь з учасників не подав такий документ, то це є порушенням умов тендерної документації. Наприклад, якщо тендерна документація містила вимогу про подання свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду GS1, то у складі тендерної пропозиції учасник має подати саме цей документ.

Якщо учасник порушив цю вимогу, то замовник має право відхилити таку тендерну пропозицію на підставі норм

п. 61 Положення № 921.

 

Про складання звіту за результатами торгів

 

Для застосування процедури закупівлі в одного учасника ми надіслали відповідні документи до Міністерства економіки. Проте отримали лист-відмову про застосування цієї процедури закупівлі. Чи потрібно в цьому випадку складати звіт за результатами процедури закупівлі в одного учасника? І відображати таку інформацію в статистичній звітності форми № 1-торги (тендери)?

 

Згідно з п. 83 Положення № 921 процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником після погодження уповноваженим органом у встановленому порядку.

Для погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника замовник подає документи до Мінекономіки, перелік яких наведено в п. 2.2 Порядку погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю і процедури закупівлі в одного учасника, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 р. № 64.

Якщо Мінекономіки приймає рішення про відмову в погодженні застосування процедури закупівлі* шляхом оформлення листа-відмови, то можна говорити про те, що таку процедуру закупівлі так і не було розпочато. У зв’язку з цим за такою процедурою закупівлі, що не відбулася, замовнику не потрібно наводити цю інформацію у звіті про результати проведення процедури закупівлі, а також статистичної звітності**.

* Підстави для прийняття рішення про відмову в застосуванні процедури закупівлі в одного учасника перераховано в п. 13 згаданого Порядку.

** Починаючи з 1 кварталу 2010 року слід буде подавати статистичну звітність ф. № 1-торги (тендери) за формою, затвердженою наказом Держкомстату України 06.08.2009 р. № 302.

 

Відповідальність за порушення законодавства у сфері закупівель за державні кошти

 

? Яку передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти?

 

Порушення законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, за які передбачено адміністративну відповідальність, і розміри штрафів установлено

ст. 16414 КУпАП.

 

Порушення згідно зі ст. 16414 КУпАП

Суть адміністративного правопорушення

1

2

Закупівля товарів, робіт та послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур

Незастосування процедур закупівель за держкошти, визначених Положенням № 921, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 300 тис. грн.

Застосування процедур закупівель з порушенням законодавства про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти

Оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за держкошти; оцінка тендерних пропозицій, що не відповідають критеріям та методиці оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, що міститься в тендерній документації; укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт та послуг за держкошти за цінами і в обсязі, що не відповідають вимогам тендерної документації

Неоприлюднення інформації про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства

Неоприлюднення оголошення про заплановану закупівлю на веб-сайтах замовників чи головних розпорядників бюджетних коштів у розділі «Державні закупівлі» й у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери поширення, річного плану державних закупівель та змін до нього в Інтернеті (на власному веб-сайті чи за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника державних коштів). Неопублікування оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та на веб-сервері-порталі з питань державних закупівель, оголошення про прийняття рішення про скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке мало місце) в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», а також оголошення про результати відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»

Недотримання умов захисту вітчизняного ринку

Недотримання вимог п. 6 Положення № 921, в якому визначено, що закупівля товарів, робіт та послуг, крім закупівлі періодичних друкованих видань, здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб’юторів, яких визнано такими відповідно до укладених договорів, а якщо товари, роботи та послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України — у виробників товарів, виконавців робіт та представників послуг — нерезидентів чи їх офіційних представників.Ненадання переваг тендерній пропозиції підприємств громадських організацій інвалідів

Неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення вибраної процедури

Неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення вибраної процедури відповідно до вимог, визначених Положенням № 921. Недотримання вимог наказу Мінекономіки України від 30.01.2009 р. № 61 щодо складання звітів про результати здійснення процедури закупівлі

Непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог Закону*

Недотримання вимог п. 18 Положення № 921 щодо проходження головою, заступником голови та секретарем тендерного комітету навчання (підвищення кваліфікації) у сфері закупівель та отримання документа про проходження навчання в порядку, установленому уповноваженим органом

Ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом

Ненадання інформації, документів та матеріалів органам і службам, що відповідно з п. 93 Положення № 921 здійснюють контроль у сфері державних закупівель

* Як уже зазначалося, на сьогодні уповноваженим органом — Міністерством економіки не затверджено порядок проходження навчання (підвищення кваліфікації) у сфері державних закупівель. Тому за таке правопорушення адміністративна санкція не застосовується.

 

Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб

від 150 до 350 нмдг (від 2550 грн. до 5950 грн.).

За ті самі дії, учинені повторно протягом року після накладення адмінстягнення за одне із зазначених правопорушень, накладається штраф на посадових осіб

від 350 до 500 нмдг (від 5950 грн. до 8500 грн.).

Адміністративні санкції застосовуються до посадових осіб замовників та учасників тендерних процедур. Складати протоколи про адміністративні правопорушення законодавства щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти (

ст. 16414 КУпАП) надано право органам ДКРС.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд