Працюємо з фізособами-підприємцями
Сьогодні більшість підприємств співробітничають з фізособами-підприємцями. Щоб ця співпраця була взаємовигідною, підприємству необхідно знати нюанси, пов’язані з діяльністю підприємців. Про деякі з них ви дізнаєтеся із запропонованої статті.
Марина КОВЕНКО, економістаналітик Видавничого будинку «Фактор»
Орендуємо нерухомість у підприємця
Юридична особа орендує у фізособи-підприємця будівлю під склад. Підприємець працює на спрощеній системі оподаткування. Як у податковому обліку юридичної особи відобразиться операція з оренди будівлі складу? Чи потрібно утримувати податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходу (орендної плати) підприємцю, якщо цей вид діяльності не зазначено в його Свідоцтві про сплату єдиного податку?
Почнемо з
податку з доходів фізичних осіб. Як передбачено п.п. 9.12.1 Закону № 889, оподаткування доходів фізичної особи, отриманих нею в межах підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавством з цих питань. У нашому випадку таким спеціальним законодавством є Указ № 727, на підставі якого діє спрощена система оподаткування. Згідно зі ст. 2 цього Указу суб’єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, порядок видачі якого затверджено наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.Підставою для видачі Свідоцтва є
письмова заява (у ній підприємець зазначає види діяльності, якими він планує займатися, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування) та платіжний документ про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць (п. 2 Порядку № 599). Згодом види діяльності, зазначені підприємцем у заяві, уносяться до Свідоцтва про сплату єдиного податку.Усі доходи, отримані від діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку,
не обкладаються податком з доходів фізичних осіб. Це прямо випливає з останнього абзацу ст. 2 Указу № 727. А от інші доходи, які не зазначені у Свідоцтві та не підпадають під обкладення єдиним податком, повинні обкладатися податком з доходів за ставкою 15 % як доходи фізосіб-непідприємців. На це неодноразово звертала увагу ДПАУ у своїх листах від 14.07.2009 р. № 14735/7/17-0417 (п. 5) // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 63, від 28.04.2007 р. № 2125/ч/17-0715, від 05.10.2007 р. № 4851/В/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 7.У нашому випадку такий вид діяльності, як здавання в оренду нерухомості, не зазначено у Свідоцтві про сплату єдиного податку. А тому дохід від цієї діяльності обкладатиметься податком з доходів фізичних осіб
у загальному порядку, установленому Законом № 889.Нагадаємо, що порядок оподаткування доходу від здавання нерухомості в оренду регулюється
п. 9.1 Закону № 889. Відповідно до нього податковим агентом орендодавця при нарахуванні доходу від здавання нерухомого майна в оренду є орендар. Тобто саме орендар повинен утримати податок з доходів фізичних осіб із суми орендної плати. Доходи у вигляді орендної плати оподатковуються за ставкою податку у розмірі 15 %.Щодо строків сплати податку з доходів фізичних осіб, то вони залежать від форми, в якій здійснюється виплата орендної плати (
п. 8.1 Закону № 889):— якщо виплата здійснюється
в безготівковій формі, то податок сплачується до бюджету під час такої виплати єдиним платіжним документом;— якщо виплата здійснюється
в негрошовій формі або готівкою, то податок сплачується протягом банківського дня, наступного за днем виплати орендної плати.У податковому розрахунку за формою № 1ДФ доходи від надання нерухомого майна в оренду відображаються з ознакою доходу «
08» (див. Довідник ознак доходу, наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451).Заради справедливості зауважимо, що в деяких випадках платникам податків удається
в судовому порядку відстояти несплату податку з доходів фізичних осіб, отриманих від видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві. Як правило, це відбувається в разі сплати платником податків єдиного податку за максимальним розміром ставки, визначеним рішенням місцевої ради.У своїх ухвалах суди посилаються на положення
абзацу третього п. 2 Указу № 727, де, зокрема, зазначено: у разі, коли фізична особа — підприємець здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то нею отримується одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує максимальної ставки. Виходячи з цього, вони доходять висновку, що сплативши єдиний податок за максимальною ставкою, підприємець може здійснювати всі види діяльності (у тому числі і здавання приміщення в оренду) і при цьому в нього не виникає об’єкта обкладення податком з доходів фізичних осіб (див. ухвалу ВАСУ від 12.05.2009 р. № К-4835/08 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 53, а також ухвалу ВАСУ від 21.06.2007 р. № А37/80 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 100).Звісно, позитивний результат справи не може не радувати. Та все ж до нього слід ставитися обережно. Адже в
п.п. 9.12.2 Закону № 889 чітко зазначено: інші доходи, ніж визначені в п.п. 9.12.1 (отримані не в межах підприємницької діяльності), оподатковуються за загальними правилами, установленими Законом № 889.Тепер про
податок на прибуток. З позиції Закону про податок на прибуток операції оренди належать до операцій особливого виду, порядок оподаткування яких обумовлено п.п. 7.9.6. Згідно з нормами цього підпункту передача майна в оренду жодних податкових наслідків в обліку обох сторін договору не спричинює. Здана в оренду будівля складу, як і раніше, залишається власністю підприємця (орендодавця). При цьому орендар відображає валові витрати (виходячи із суми нарахованої орендної плати) тільки за підсумками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.Таким чином, до орендних операцій правило першої події
не застосовується. У цьому випадку необхідно орієнтуватися на дату нарахування орендного платежу. Традиційно підставою для нарахування орендної плати є акт наданих послуг. Тому момент виникнення валових витрат у орендаря «прив’язано» до дати його складання і не залежить від фактичної сплати орендних платежів (у тому числі авансової)*.* Однак ДПАУ розуміє цю норму по-іншому. У своєму листі від 14.12.2004 р. № 625/4/15-1110 вона зазначила, що в разі здійснення операцій оперативного лізингу валові витрати орендаря виникатимуть
за датою, визначеною договором для сплати лізингового платежу.І не забудьте про звичайноцінові обмеження, установлені
п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток. Відповідно до них витрати платника податку, пов’язані з придбанням товарів та послуг у неплатників податку на прибуток (у тому числі у приватних підприємців) визначаються виходячи з договірних цін, але не нижчих за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату продажу.Особливості бухгалтерського та податкового обліку операції оренди нерухомості за участі фізособи-підприємця розглянемо на прикладі.
Приклад
. За договором оренди підприємство орендує у фізичної особи — підприємця будівлю торговельного складу, оціночна вартість якої — 35000 грн.Орендну плату встановлено договором у сумі 3000 грн. на місяць. Розмір орендної плати відповідає рівню звичайних цін. Договір укладено строком на один місяць — жовтень 2009 року. Згідно з договором орендний платіж необхідно здійснювати до 10 числа наступного місяця.
Оскільки такий вид діяльності, як «здавання в оренду нерухомості», не зазначено у Свідоцтві про сплату єдиного податку підприємця, підприємствоорендар зобов’язано утримати податок з доходів фізичних осіб. Його сума становитиме 450 грн. (3000 грн.
х 15 %).
Оренда об’єкта нерухомості у фізичної особи — підприємця
| Дата | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 01.10.2009 р. | Отримано приміщення в операційну оренду | 01 | — | 35000 | — | — |
| 31.10.2009 р. | Нараховано орендну плату (підписано акт наданих послуг) | 93 | 685 | 3000 | — | 3000 |
| 31.10.2009 р. | Утримано податок з доходів фізичних осіб | 685 | 641/ПДФО | 450 | — | — |
| 05.11.2009 р. | Перераховано податок з доходів фізичних осіб | 641/ПДФО | 311 | 450 | — | — |
| 05.11.2009 р. | Отримано в касу грошові кошти для виплати орендної плати | 301 | 311 | 2550 | — | — |
| 05.11.2009 р. | Сплачено підприємцю орендну плату | 685 | 301 | 2550 | — | — |
Суму нарахованого орендодавцю доходу має бути відображено в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «08».
Фрагмент Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за 4 квартал 2009 року
| № з/п | Ідентифікаційний номер | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума виплаченого доходу (грн., коп.) | Сума утриманого податку (грн., коп.) | Ознака доходу | Дата | Ознака подат. соц. пільги | Ознака (0,1) | ||||||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу (дд/мм/рррр) | звільнення з роботи (дд/мм/рррр) | |||||||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| ... | ||||||||||||||
| 11 | 1256389745 | 3000 | 00 | 3000 | 00 | 450 | 00 | 450 | 00 | 08 | — | — | — | — |
| ... | ||||||||||||||
Укладаємо договір оренди авто з підприємцем
Підприємство укладає договір оренди транспортного засобу з фізособою-підприємцем. Чи потрібно завіряти такий договір нотаріально?
Згідно з
ч. 2 ст. 799 ЦКУ договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. А от ГКУ, якому належить пріоритет у відносинах між суб’єктами господарювання, жодних вимог до форми такого договору не містить. У зв’язку з цим виникає закономірне запитання: чи можна поширити норму, що встановлює винятки із загального правила для відносин, одним з учасників яких є фізособа, і на відносини за участі фізосібпідприємців?Для відповіді на нього звернемося до
ст. 51 ЦКУ, де зазначено: до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. По суті, це означає, що в разі існування одного правила для юридичних осіб та іншого — для фізичних підприємці повинні підпадати під перше правило, що регулює діяльність юридичних осіб.Подібного розуміння цієї норми дійшов ВГСУ в судовому рішенні (див.
постанову ВГСУ від 14.09.2006 р. у справі № 41/102 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58, с. 43). Він зазначив, що положення ч. 2 ст. 799 ЦКУ не може бути застосовано щодо договору оренди за участі підприємця, оскільки правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у цьому випадку є тотожним. Щодо договорів оренди транспортних засобів, укладених юридичними особами, ЦКУ та ГКУ не вимагають обов’язкового нотаріального посвідчення. Це означає, що нотаріально посвідчувати договір оренди, однією зі сторін якого є фізособа-підприємець, на думку суду, не потрібно.Однак цей висновок буде справедливий тільки в разі виконання таких умов:
—
наявність у договорі оренди інформації про підприємницький статус орендодавця — орган видачі, дату та номер Свідоцтва про держреєстрацію;—
надання авто в оренду включено до підприємницької діяльності фізособи-підприємця. Щоб це підтвердити, підприємство при укладенні договору оренди з підприємцем має отримати в нього копії Свідоцтва про держреєстрацію, Свідоцтва про сплату єдиного податку із вказівкою на відповідний вид діяльності, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб (листи ДПАУ від 04.07.2006 р. № 7291/6/17-0416, від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717, див. на с. 44).Водночас слід попередити наших читачів, що судове рішення не має сили нормативно правового акта. Тому не виключено, що при перевірці податківці виступатимуть за нотаріальне посвідчення договору оренди.
У зв’язку з цим обережним платниками податків ми б рекомендували договір оренди авто за участі фізособи-підприємця всетаки посвідчити нотаріально. Ну а тим, хто вже вчинив правочин чи навіть постраждав від штрафів при перевірці, можливо, стане в нагоді це позитивне судове рішення.
Ремонт автомобіля, отриманого в оренду від підприємця
Підприємство орендує у фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування автомобіль. Право орендаря на здійснення ремонтів та поліпшень транспортного засобу застережено в договорі оренди. Вартість таких ремонтів та поліпшень орендодавець не компенсує. Чи виникатиме в такому разі дохід у підприємця, який виступає в ролі орендодавця?
Насамперед нагадаємо, що сторони договору оренди мають право самостійно вирішувати, за чий рахунок проводити поточний та капітальний ремонт орендованого майна. Причому таке рішення обов’язково має бути закріплено в договорі оренди (
ч. 1 і 2 ЦКУ). У нашому випадку обов’язок з проведення поточного та капітального ремонтів покладено на орендаря.Порядок проведення ремонту дорожніх транспортних засобів визначено
Положенням № 102, дія якого поширюється на юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності. Відповідно до Положення № 102 ремонт транспортних засобів підрозділяється на поточний та капітальний.Під поточним ремонтом розуміється ремонт, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Такий ремонт виконується за потреби, відповідно до результатів діагностики технічного стану транспортного засобу або при виявленні несправностей і
покликаний забезпечити або відновити працездатність транспортного засобу (п. 3.12 Положення № 102). Отже, поточний ремонт спрямовано на підтримання транспортного засобу в робочому стані та не призводить до його поліпшення або збільшення строку служби.Оскільки законодавство і сам договір оренди зобов’язує орендаря підтримувати транспортний засіб в належному технічному стані, то витрати на проведення поточного ремонту є
витратами орендаря і не можуть розглядатися як дохід, отриманий орендодавцем у вигляді додаткового блага. Інакше кажучи, вартість поточного ремонту не повинна потрапляти до оподатковуваного доходу підприємця, який виступає в ролі орендодавця. На це, зокрема, звертала увагу і ДПА в м. Києві в п. 2 листа від 10.04.2006 р. № 250/10/31-106// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 85.Щодо
капітального ремонту, то він виконується для відновлення справності виробу із заміною або відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. До такого виду ремонту належать роботи, пов’язані із:— заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів;
— заміною рами — для причепів та вантажних автомобілів;
— одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів.
Виконання капітального ремонту призводить до зростання майбутніх економічних вигод від використання авто. Так, наприклад, збільшується строк його експлуатації, що найімовірніше спричинить і збільшення строку оренди.
Виходячи з умов запитання, орендодавець вартість виконаного капремонту не відшкодовує. При цьому після закінчення договору оренди він отримує автомобіль з покращеними характеристиками та тривалішим строком експлуатації. По суті, орендодавець одержує дохід у вигляді безоплатно отриманих результатів послуг із капітального ремонту. Згідно з
п. 1.1 і п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889 такий дохід є додатковим благом, вартість якого підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб у складі загального оподатковуваного доходу.Питання в тому, коли слід визначати дохід фізособи-підприємця? Найімовірніше податківці наполягатимуть на визнанні доходу в місяці завершення капітального ремонту (див.
лист ДПАУ від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 72). Однак, на нашу думку, дохід можна буде відобразити тільки після повернення автомобіля від орендаря до орендодавця на підставі акта приймання-передачі. Причому виникає дохід не в повній сумі вартості капремонту, а за вирахуванням зносу. Адже на момент повернення орендованого авто замінені (відремонтовані) частини вже певною мірою зносилися.Для оцінки впливу зносу при поверненні автомобіля
підприємству слід створити комісію, яка оцінить ринкову вартість виконаних поліпшень з урахуванням їх зносу. За даними акта оцінки і буде визначено суму доходу орендодавця у вигляді додаткових благ. Сума такого доходу вважається виручкою підприємця та відображається у Книзі обліку доходів та витрат на дату підписання акта приймання-передачі. У подальшому з цієї виручки підприємець зобов’язаний буде сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %. Тому, щоб уникнути подвійного оподаткування, підприємство при поверненні орендованого авто ПДФО утримувати не повинно. Щоправда, для цього необхідно, щоб підприємець надав підприємству копії свого Свідоцтва про держреєстрацію та платіжок про сплату ПДФО за квартал, в якому йому повертається об’єкт оренди. На необхідність наявності перелічених документів для неутримання ПДФО звертали увагу представники Головного податкового відомства в листі від 01.09.2006 р. № 9732/6/17-0716. Там же вони зазначили, що договір має бути укладено з фізичною особою як підприємцем. Тому обережним платникам податків цей момент необхідно враховувати при укладенні договору оренди. У зазначеному листі йшлося і про необхідність відображення таких доходів у податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Тобто вартість капремонту (з урахуванням зносу), збільшену на «натуральний коефіцієнт», — 1,176471 (п. 3.4 Закону № 889) усе ж доведеться відобразити у звіті за формою № 1ДФ з ознакою доходу «42», проставивши «0,00» у графах 4 і 4а.У разі ненадання підприємцем зазначених вище документів підприємство зобов’язане буде утримати ПДФО з доходу підприємця як зі звичайної фізособи.
І ще один момент. Якщо орендодавцем авто є
підприємець, який працює на спрощеній системі оподаткування, то при поверненні автомобіля від орендаря до орендодавця підприємство зобов’язане буде утримати податок з доходів фізичних осіб. Це пов’язане насамперед із тим, що безоплатне отримання результатів послуг з капітального ремонту не може фігурувати у Свідоцтві про сплату єдиного податку. А, як відомо, доходи, які не зазначені у Свідоцтві та не підпадають під обкладення єдиним податком, повинні обкладатися податком з доходів за ставкою 15 % як доходи фізосібнепідприємців.Сума нарахованого такому орендодавцю доходу (з урахуванням «натурального коефіцієнта») відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з кодом ознаки доходу
14 «Інші доходи».
Розмір авансового внеску не є підставою для утримання ПДФО
Підприємство виплатило грошову винагороду підприємцю на загальній системі оподаткування за виконані роботи в розмірі 6000 грн. У свою чергу, підприємець надав підприємству копію Свідоцтва про держреєстрацію та документа про сплату авансового платежу за відповідний квартал у сумі 300 грн. Чи вплине розмір авансового внеску на необхідність утримання ПДФО із суми доходу, що виплачується?
Відповідно до
п.п. 9.12.1 Закону № 889 оподаткування доходів фізичної особи, отриманих нею в межах підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавством з цих питань. Таким законодавством є розділ IV Декрету № 13-92. У зв’язку з цим термін «загальний оподатковуваний дохід» до підприємницьких доходів не застосовується, а особа, яка їх виплачує, провадити нарахування та утримання податку не повинна. На це, зокрема, звертали увагу представники головного податкового відомства в листі від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717, див. на с. 44. Тут же вони зазначили, що підстави для утримання ПДФО із сум доходу, що виплачується фізособі-підприємцю, відсутні тільки тоді, коли він сплатив авансові платежі з ПДФО. Як підтвердження такої сплати підприємець має надати юридичній особі копію платіжних документів про сплату авансових платежів з ПДФО та свідоцтва про державну реєстрацію як підприємця.Отже, за наявності перелічених документів підстави для утримання юридичною особою податку з доходів фізичних осіб відсутні. Причому
розмір сплачених авансових платежів з ПДФО в цій ситуації не має жодного значення. Пояснимо, чому.Відповідно до
п. 2 ст. 14 Декрету № 13-92 та п.п. 14.3 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПАУ 21.04.93 р. № 12, оподаткування доходів громадян здійснюється податковими органами. Саме податкові органи на підставі декларації про доходи розраховують суму авансових платежів за строками сплати (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня та до 15 листопада), що не настали, і доводять цю суму до відома підприємця податковим повідомленням. У свою чергу, підприємець сплачує в зазначені строки розраховані для нього суми авансових платежів. Причому сума фактичного чистого доходу прямо не впливає на величину авансових платежів.І тільки за підсумками річної декларації податковий орган визначає загальну суму податку з доходів фізичних осіб. Отриману суму порівнюють із загальною величиною сплачених протягом року авансових платежів, і якщо за підсумками перерахунку виникає:
— додатна різниця (фактична сума ПДФО перевищила суму сплачених авансових внесків), то підприємець доплачує до бюджету суму, якої не вистачає;
— від’ємна різниця (фактична сума ПДФО виявилася менше суми сплачених авансових внесків), то зайву суму повертають з бюджету або зараховують у рахунок майбутніх платежів (
п. 3 ст. 14 Декрету № 13-92).Таким чином, юридична особа, яка виплачує дохід фізособі-підприємцю,
не повинна турбуватися про розмір сплачених авансових платежів. Адже, як ми вже з’ясували, вони не можуть відповідати сумі доходу, отриманій від того чи іншого правочину. Єдине, про що має потурбуватися підприємство, так це про наявність копій Свідоцтва про державну реєстрацію як підприємця та платіжок про сплату авансових платежів з ПДФО.
Комісія з підприємцем — неплатником ПДВ
Між підприємством та фізособою-підприємцем укладено договір комісії, згідно з яким підприємство зобов’язується продати товар, що належить підприємцю. При цьому одна зі сторін договору (підприємство — комісіонер) є платником ПДВ, а інша (підприємець — комітент) — неплатником ПДВ. Опишіть порядок обкладення ПДВ цієї операції в комісіонера.
Особливості ПДВ-обліку операцій за договорами комісії на продаж обумовлено в
абзаці другому п. 4.7 Закону про ПДВ. Так, згідно з цим пунктом у разі, коли платник податків здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів. Дата виникнення податкових зобов’язань такого платника податків (комісіонера) визначається за загальним правилом першої події (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ). Тобто податкові зобов’язання з ПДВ виникають або за датою надходження грошових коштів від покупців, або за датою відвантаження ним товару. А право на податковий кредит у комісіонера з’являється тільки на дату перерахування грошових коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. Підставою для цього є податкова накладна, виписати яку зобов’язаний комітент.У нашій ситуації комітентом є фізособа-підприємець, не зареєстрована платником ПДВ, тому виписати податкову накладну для комісіонера він не зможе (
п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165). А отже, комісіонер просто втратить свій податковий кредит, оскільки підстав для його відображення не буде.Однак тут не варто забувати, що відповідно до
ст. 1024 ЦКУ комітент зобов’язаний відшкодувати комісіонеру витрати, пов’язані з реалізацією товару, у тому числі й «переплачені» у зв’язку з виконанням договору комісії суми ПДВ. Подумати про компенсацію таких витрат краще ще при укладенні договору комісії, прописавши в ньому умову про те, що комітент — неплатник ПДВ відшкодує комісіонеру витрати, пов’язані зі сплатою ПДВ. Докладно про це можна прочитати у статті «Відшкодування додаткових витрат при виконанні договору комісії», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 5, с. 13.Щодо комісійної винагороди, то вона обкладається ПДВ на загальних підставах (
п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ). При цьому податкові зобов’язання відносно нього виникають за правилом першої події:— або на дату отримання оплати за посередницькі послуги;
— або на дату оформлення документа, що засвідчує факт надання послуги.
А тепер проілюструємо все викладене умовним прикладом.
Приклад
. За договором комісії на продаж підприємство «Магнолія» (платник ПДВ) зобов’язується продати товар, що належить фізособі-підприємцю (неплатнику ПДВ). Товар реалізовано підприємством за 18000 грн., грошові кошти від покупця отримано після відвантаження товару.За умовами договору суму комісійної винагороди, яка становить 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.), комітент перераховує комісіонеру після виконання його зобов’язань за договором. Сума винагороди покриває витрати комісіонера, пов’язані зі сплатою до бюджету ПДВ.
Облік операцій за договорами комісії на продаж з комітентом — неплатником ПДВ
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Реалізація товару | ||||||
| 1 | Прийнято товари на комісію | 024 | — | 18000 | — | — |
| 2 | Відвантажено товар покупцю | 361 | 702 | 18000 | — | — |
| 3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товару покупцю | 702 | 641 | 3000 | — | — |
| 4 | Відображено заборгованість перед комітентом: | |||||
| — на суму без ПДВ | 704 | 631 | 15000 | — | — | |
| — на суму ПДВ | 949 | 631 | 3000 | — | — | |
| 5 | Списано вартість відвантаженого товару | — | 024 | 18000 | — | — |
| 6 | Надійшла оплата від покупця за товар | 311 | 361 | 18000 | — | — |
| 7 | Перераховано кошти за реалізований товар комітенту | 631 | 311 | 18000 | — | — |
| 8 | Віднесено на фінансовий результат: | |||||
| — дохід від реалізації товару покупцю | 702 | 791 | 15000 | — | — | |
| — вирахування з доходу | 791 | 704 | 15000 | — | — | |
| Облік комісійної винагороди | ||||||
| 9 | Відображено суму доходу в момент підписання акта наданих послуг | 377 | 703 | 6000 | 5000 | — |
| 10 | Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ | 703 | 641 | 1000 | — | — |
| 11 | Отримано від комітента суму комісійної винагороди | 311 | 377 | 6000 | — | — |
| 12 | Списано доходи на фінансовий результат | 703 | 791 | 5000 | — | — |
Тепер ви обізнані в нюансах співпраці підприємства та приватного підприємця. Сподіваємося, що ці знання та ваш досвід сприятимуть процвітанню такої співпраці.
