Теми статей
Обрати теми

Спецрежим сільгосп-ПДВ

Редакція ПБО
Стаття

Спецрежим сільгосп-ПДВ

Як відомо, з 01.01.2009 р. для сільгосппідприємств, а також підприємств лісового господарства і рибальства діє спецрежим оподаткування, установлений ст. 81 Закону про ПДВ, окремі норми якої висвітлюються в цій статті.

Леонід БІЛИК, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Мета та суть спецрежимів
сільгосп-ПДВ

Як чинний сьогодні, так і колишні спецрежими сільгосп-ПДВ є однією з форм державної підтримки сільгоспгалузі. Це безперечно. При такій незмінній цільовій спрямованості та головній суті спецрежимів, що полягає в застосуванні пільгового оподаткування, унаслідок базування їх на різних законодавчих нормах чинний спецрежим має як спільні, так і відмітні ознаки з колишніми, особливості застосування яких неодноразово розглядалися в наших публікаціях.

Спільні риси спецрежимів

Аналогічно до колишніх

пільгових спецрежимів сільгосп-ПДВ, установлених діючими раніше (до 01.01.2009 р.) п.п . 6.2.6 ст. 6 та пп. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, чинний сьогодні установлений ст. 81 Закону про ПДВ спецрежим сільгосп-ПДВ передбачає, що:

— сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільгосптоварів (послуг),

не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільгосппідприємства для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей (п. 81.2);

— перевищення суми «вхідного» ПДВ, сплаченої (нарахованої) сільгосппідприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, над сумою податку, нарахованою за операціями поставок сільгосптоварів (послуг),

не підлягає бюджетному відшкодуванню (п. 81.3).

Як і раніше, при поставці несільськогосподарських товарів та послуг операції підлягають відображенню в загальній декларації з ПДВ (як податкове зобов’язання, так і податковий кредит), а податкові зобов’язання з ПДВ за такою декларацією підлягають сплаті до бюджету на загальних підставах.

Відмінності спецрежимів

Що ж до відмінностей, звертаємо увагу на таке:

— замість трьох колишніх спецрежимів сільгосп-ПДВ згідно з раніше діючими

п.п. 6.2.6 ст. 6 та пп. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ з 01.01.2009 р. діє тільки один, установлений ст. 81 Закону про ПДВ;

— у

одну спецдекларацію по сільгосп-ПДВ тепер слід включати операції з поставки всіх видів сільськогосподарських товарів і послуг. Раніше, як відомо, застосовувалися так звані спецдекларації № 1 і № 2, в яких відображалися окремо поставки продукції тваринництва і рослинництва відповідно;

— у цій одній

спецдекларації відображаються і поставки сільгосппідприємствами молока та м’яса в живій вазі переробним підприємствам. До 01.01.2009 р. такі операції відображалися в загальній декларації;

— чинний сьогодні спецрежим поширюється

виключно на сільгосптовари та сільгосппослуги. Як відомо, колишній спецрежим згідно з п. 11.29 Закону про ПДВ поширювався на будь-які товари (роботи, послуги) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини. Такі товари (послуги) могли бути і несільськогосподарськими;

— залишилася у минулому можливість застосування аграріями до поставок молока та м’яса в живій вазі переробним підприємствам нульової ставки ПДВ. Сьогодні сільгосппідприємства в

загальному порядку застосовують ставки податку, установлені п. 6.1 ст. 6 Закону про ПДВ, тобто 20 % для внутрішньоукраїнських операцій та 0 % при експорті будь-яких видів сільгосп- та несільгосппродукції;

— спецрежим, який за звичкою називають сільгосп-ПДВ, сьогодні вже не є суто сільськогосподарським.

Крім аграріїв , він поширюється також на підприємства лісництва та рибальства, зарахованих із цією метою п. 81.1 Закону про ПДВ до сільськогосподарських підприємств;

— від’ємне значення не відшкодовується, але в цьому загальному порядку бюджетного невідшкодування спецрежимним платникам сільгосп-ПДВ перевищення податкового кредиту (тобто від’ємного значення ПДВ за декларацією) є винятки. При вивезенні сільгосптоварів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільгосппідприємство — виробник таких товарів (послуг)

має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (п. 81.4);

менш жорстко регламентовано порядок цільового використання сум сільгосп-ПДВ. Суми, що залишилися після відшкодування сплаченого (нарахованого) постачальникам «вхідного» ПДВ, використовуються для виробничих цілей, без колишньої конкретизації призначення (як було раніше, наприклад, розвиток тваринництва та птахівництва (п. 11.21), придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення (п. 11.29)).

Слід зазначити ще один різновид пільгового спецрежиму сільгосп-ПДВ, який

має безпосереднє відношення до ст. 81 Закону про ПДВ.

Тимчасово, до 1 січня 2012 року,

звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу (код УКТ ЗЕД 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0102 10 90 00, 0511 10 00 00, 0511 99 90 10), що здійснюються суб’єктами спеціального режиму оподаткування, установленого ст. 81 цього Закону. Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу оподатковуються в загальному порядку (п. 11.46 ст. 11 Закону про ПДВ).

Звертаємо увагу: скористатися такою пільгою — звільненням від оподаткування згідно з наведеним вище

пунктом, мають право тільки спецрежимні платники сільгосп-ПДВ, тобто саме ті, які застосовують норми ст. 81 Закону про ПДВ.

Коло спецрежимних платників

Спеціальний режим оподаткування може вибрати резидент, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського та лісового господарства і рибальства та відповідає критеріям, установленим у

п. 81.6 цієї статті (далі — сільськогосподарське підприємство) (п. 81.1 Закону про ПДВ). Тобто спецрежим сільгосп-ПДВ — справа добровільна, адже йдеться про можливість, а не про обов’язковість його застосування.

Згаданим вище

п. 81.6 Закону про ПДВ (до якого нещодавно Законом № 1403 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 54) унесено зміни, виділені нами напівжирним курсивом) установлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Точно кажучи, цей пункт, судячи з початку його формулювання, насамперед є

визначенням терміна «сільгосппідприємство». Усі згадані в ньому вимоги щодо:

— ведення сільгоспдіяльності як основної діяльності;

— використання власних чи орендованих потужностей;

— дотримання критерію «сільськогосподарськості» не нижче 75 %,

з урахуванням інших норм

ст. 81 Закону про ПДВ визнаються обмежувальними умовами для можливого обрання сільгосппідприємством спецрежиму ПДВ.

Ще раз акцентуємо увагу:

Законом № 1403, що набрав чинності з 18.06.2009 р., установлено, що спецрежим сільгосп-ПДВ поширюється також і на давальницькі умови переробки самостійно вирощеної сільгосппродукції.

Слід чекати змін загальновідомого

Положення № 79 з метою приведення його у відповідність до норм Закону № 1403 щодо врегулювання «давальницького» обмеження у праві реєстрації спецрежимним платником сільгосп-ПДВ

Інакше кажучи, залежно від наявності (або відсутності) у підприємства сільськогосподарського статусу в розумінні його згідно зі

ст. 81 Закону про ПДВ, воно має (або не має) можливість застосовувати за бажанням спеціальний режим обкладення ПДВ.

Підтвердженням нашої думки є

п. 28 Положення № 79, яким установлено, зокрема: податковий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству в реєстрації його суб’єктом спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яку не може бути зареєстровано як суб’єкта спеціального режиму оподаткування або на яку не поширюються норми ст. 81 Закону про ПДВ.

Норма

п. 81.6 Закону про ПДВ діє з урахуванням того, що:

— для

новоствореного сільгосппідприємства, що зареєстроване суб’єктом господарювання та провадить господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільгосптоварів (послуг) розраховується за результатами кожного звітного податкового періоду;

— з метою розрахунку «сільгосп-частки» до складу основної діяльності сільгосппідприємства

не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, які перебували у складі основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо така поставка не була постійною і не становила окрему підприємницьку діяльність.

Пунктом 81.8 Закону про ПДВ

установлено, що норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30).

Цей виняток дозволяє зробити висновок, що незважаючи на відсутність у

п. 81.1 Закону про ПДВ прямої згадки про такі підприємства первинного виноробства, а також на те, що їх підприємницька діяльність як діяльність з переробки сільгосппродукції не належить до сільгоспдіяльності, а відноситься до розділу переробної промисловості 15 «Харчова промисловість» (про що зазначено у КВЕД у поясненні до розділу 01 «Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги»), поставки такими підприємствами виноматеріалів указаних кодів підпадають під спецрежим ПДВ.

Щодо питань правомірності застосування спецрежиму ПДВ філіями, які виникають на практиці, укажемо на роз’яснення ДПАУ в

листі № 2095, у якому зазначено, зокрема: згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований поза його місцезнаходженням та здійснює всі або частину його функцій. Отже, якщо юридична особа здійснює свою діяльність через філії, то останні можуть провадити всі або частину видів діяльності, які здійснює юридична особа.

Філії не можуть провадити окремі види діяльності, перелік яких не входить до видів діяльності юрособи

. У такій ситуації можна говорити, що фактично юридична особа здійснює той чи інший вид діяльності через свої філії, але не включила ці види діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Ситуація вимагає виправлення та внесення змін до видів діяльності юрособи шляхом доповнення видів діяльності юрособи тими видами, які фактично вона здійснює через свої філії.

Ми розділяємо наведену думку ДПАУ, оскільки вона відповідає нормам

п.п. 31.2 Положення № 79, яким, зокрема, установлено: при здійсненні сільгосппідприємством — суб’єктом спецрежиму не зазначених у Спецсвідоцтві видів діяльності сума ПДВ розраховується та сплачується до бюджету в загальному порядку.

Порядок реєстрації (перереєстрації) суб’єктів спецрежиму

Реєстрація сільгосппідприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування здійснюється за правилами та у строки, установлені

ст. 9 Закону про ПДВ для осіб, які прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (п. 27 Положення № 79).

Заяву за формою № 1-РС має бути подано

не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого сільгосппідприємство має намір перейти на спецрежим сільгосп-ПДВ. Окремі особливості її заповнення ДПАУ роз’яснила в листі від 21.01.2009 р. № 1023/7/29-1017 (далі — лист № 1023 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11), де зазначено: у заяві повинна ставитися позначка «Реєстрація». Заяви з позначками «Зміна місцезнаходження» та «Перереєстрація у зв’язку з» подаються сільгосппідприємствами, що вже перебувають у статусі спецрежимних платників, мають Спецсвідоцтво за формою № 2-РС, у разі виникненні певних ситуацій.

Для заповнення розділу 8 заяви вартість поставлених товарів (послуг) береться без ПДВ, у гривнях без копійок, питома вага зазначається у відсотках, округлення здійснюється за загальновстановленими правилами.

Якщо сільгосппідприємство

не було зареєстроване як платник ПДВ на загальних підставах, то до заяви додається також платіжний документ про сплату встановленої суми за Свідоцтво про реєстрацію (п. 27.1 Положення № 79). У цьому випадку реєстрація сільгосппідприємства як суб’єкта спецрежиму здійснюється за процедурою реєстрації звичайним платником ПДВ (п.п. 27.4.1 Положення № 79).

Якщо сільгосппідприємство

було зареєстроване як платник ПДВ на загальних підставах, то його реєстрація суб’єктом спецрежиму проводиться за процедурою перереєстрації відповідно до п.п. 27.4.2 Положення № 79. При цьому заява про анулювання реєстрації платника ПДВ на загальних підставах за формою № 3-ПДВ не подається (лист № 1023).

За результатами розгляду заяви податковий орган протягом 10 робочих днів видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво про реєстрацію сільгосппідприємства як суб’єкта спецрежиму за формою № 2-РС, в якому зазначається виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію

ст. 81 Закону про ПДВ, або письмову відмову у видачі такого Спецсвідоцтва (п. 27.4 Положення № 79).

Звертаємо увагу: незважаючи на те що бланки заяви та Спецсвідоцтва передбачають усього 6 рядків для внесення видів діяльності сільгосппідприємства,

кількість видів діяльності, які може бути внесено до таких документів і в реєстр суб’єктів спецрежиму, не обмежено шістьма. До таких полів може бути внесено і більше видів діяльності. Це підтверджує і ДПАУ в листі № 2095.

Крім того, ДПАУ в

листі від 11.02.2009 р. № 2581/7/29-1017 зазначає, зокрема: у заяві та Спецсвідоцтві повинні вказуватися дані про види діяльності згідно з Переліком № 23. При цьому дані про види діяльності є достовірними, якщо відповідні види діяльності сільгосппідприємства за КВЕД на рівні підкласу включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР). При цьому, якщо вид діяльності в Переліку № 23 співвідноситься з двома кодами КВЕД, то обидва ці коди має бути внесено до ЄДР.

У разі змін у даних про види діяльності сільгосппідприємства — суб’єкта спецрежиму оподаткування проводиться

перереєстрація такого платника ПДВ та заміна Спецсвідоцтва, для чого ним подається заява з відповідною позначкою. Достовірність даних про види діяльності сільгосппідприємством підтверджується в такому ж порядку, як і при реєстрації суб’єктом спецрежиму.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі