Кабінет Міністрів України
Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість
Розпорядження від 17 липня 2009 р. № 838-р
З метою реалізації положень Закону України «Про податок на додану вартість» Державній податковій адміністрації під час адміністрування податку на додану вартість:
—
віднести до найвищого ступеня ризику факт подання платником податку податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) за звітний податковий період, складеної з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний, податковий період, та своєчасності нарахування і сплати податку;— під час проведення камеральних перевірок показників податкової звітності з податку на додану вартість враховувати, що
коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов’язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов’язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий період (далі — коригування або уточнення декларації) є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації;— у разі
коригування або уточнення платником податку показників декларації в обсязі 10 або більше відсотків загальної суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, задекларованих у відповідному податковому періоді, провести за участю підрозділів податкової міліції протягом місяця з дня його здійснення перевірку достовірності сум податку на додану вартість, нарахованого і сплаченого на всіх етапах поставки товарів (робіт, послуг), та інформувати протягом трьох днів з дня здійснення такого коригування або уточнення органи внутрішніх справ для вжиття ними заходів реагування в межах компетенції;— у місячний строк привести у відповідність з цією постановою власні нормативно-правові акти.
Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко
коментар редакції
Кабмін продовжує «розпоряджатися» ПДВ
Епопея з розпорядженням КМУ № 757-р (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 58, с. 17) триває. Причому у проміжку між його появою та виданням розпорядження, що коментується, ДПАУ встигла роз’яснити ситуацію (див. лист від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517 на с. 7) і — що найцікавіше — тепер їй, схоже, треба буде дещо змінити це роз’яснення. Характеризуючи документ у цілому, зазначимо, що, з одного боку,
Кабмін дещо пом’якшує позицію щодо питання правомірності відображення запізнілих податкових накладних, а з іншого, прямо скажемо, залякує платників, які скористаються цим послабленням.Основний висновок зводиться до можливості коригування або уточнення платником ПДВ показників декларації на суму запізнілих податкових накладних, якщо такі коригування (уточнення) здійснюються
протягом наступних двох місяців. Причому досить екзотичним є саме формулювання — «є виправданим».Найцікавіше, що виправданість таких коригувань (уточнень) стосується не тільки «несвоєчасного» включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а й до складу
податкових зобов’язань. Зрозуміло, що не йдеться про амністію сум цих податкових зобов’язань. У кращому разі уточнення податкових зобов’язань протягом двох місяців дозволить уникнути примусового анулювання реєстрації платником ПДВ за «новими» підставами, уведеним розпорядженням КМУ № 757-р (зважаючи на «виправданість» двомісячної затримки).Звісно, незрозуміло, звідки взагалі взявся двомісячний строк. Кажучи про уточнення, Кабмін повинен усвідомлювати, що йдеться про виправлення помилок. А отже, «допустимі» для цього строки вже містяться в чинному законодавстві (п. 5.1 та ст. 15 Закону № 2181) і вони (1095 днів) істотно відрізняються від озвучених Кабміном.
Зауважимо також, що в розпорядженні йдеться про коригування (уточнення), спричинені
несвоєчасним відображенням податкових накладних. Найімовірніше (з урахуванням абзацу другого розпорядження) ця несвоєчасність розуміється Кабміном як відображення податкової накладної в будь-якому періоді, наступному за періодом її складання (якщо говорити про поточну декларацію, то з урахуванням всіх обставин, найімовірніше, практика повернеться до заповнення ряд. 16.4). Тим часом дата складання та дата своєчасного відображення податкової накладної у складі податкового кредиту не обов’язково повинні збігатися, оскільки відображення отриманої із запізненням (причому незалежно від строку такого запізнення) податкової накладної в періоді її отримання є своєчасним відображенням податкового кредиту (докладніше про це див. на с. 12).Уведений двомісячний строк фактично означає, що
квартальний платник ПДВ не зможе відобразити «запізнілі» податкові накладні навіть у наступній декларації (а якщо відобразить, то такому платнику «світять» донарахування в результаті камеральної перевірки), і йому залишається лише встигнути подати уточнюючий розрахунок протягом 2 місяців із дня граничного строку подання декларації.Тепер декілька слів про «погрози».
По-перше
, Кабмін фактично ввів своїм розпорядженням один з критеріїв ступенів ризику — залежно від того, чи відображалися у звітному періоді податкові накладні, складені (виписані) у минулих періодах. Якщо такі факти були, то платника відносять до «найвищого» ступеня ризику (що, у свою чергу, має впливати на періодичність проведення планових перевірок). Зі свого боку зауважимо: досить спірним є характер уключення навіть такої норми до розпорядження КМУ (крім іншого, готувати ці критерії повинна ДПАУ, а Кабмін лише затверджувати, причому, на нашу думку, тільки постановою). При цьому не виключаємо, що розподіл за ступенем ризику здійснено не в контексті застосування Закону № 877 (оскільки в ньому немає такого поняття, як «найвищий» ступінь ризику), а з позиції розподілу платників ПДВ (їх декларацій) залежно від умовних податкових ризиків, що зумовлює різну увагу податківців при проведенні камеральної перевірки (так званий «червоний коридор»).Не можемо не відзначити також позбавлений сенсу текст другого абзацу, наступний за останньою комою («і своєчасності нарахування і сплати податку»). Схоже, документ приймався похапцем: готувалася
постанова Кабміну (див. останній абзац), а затверджено було розпорядження.По-друге
, Кабмін зобов’язав ДПАУ при виявленні фактів коригувань та уточнень (з урахуванням третього абзацу не будь-яких, а лише пов’язаних з несвоєчасним відображенням податкових накладних) податкових декларацій на суму 10 і більше відсотків від загальних податкових зобов’язань (податкового кредиту) за всім ланцюжком проводити перевірку із залученням податкової міліції. На наш погляд, підстави для такої перевірки (якщо йдеться про виїзні заходи контролю) у податківців відсутні так само, як і відсутнє право на залучення до таких перевірок податкової міліції. Якщо в контролюючого органу виникають сумніви щодо правильності заповнення декларації, то він може лише направити запит про надання пояснень і доказів за спірними фактами. Якщо платник протягом 10 днів не надасть таких пояснень, то лише тоді в податкового органу виникає право на проведення позапланової перевірки (ч. 3 ст. 111 Закону про ДПС).
Дмитро Винокуров
