Бухгалтер за цивільно-правовим договором
Останніми роками усе більш поширеним варіантом організації ведення бухобліку на підприємстві стає звернення до послуг бухгалтера в межах цивільно-правового договору замість включення його до штату як найманого працівника. Однак при виборі такого варіанта не слід забувати про особливу роль бухгалтера в житті підприємства, що не може не позначатися на оформленні цивільно-правових відносин із ним.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Бухгалтер — самозайнята особа або фізособа-підприємець
Спершу нагадаємо, що відповідно до
ст. 8 Закону про бухоблік для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації (докладніше див. статтю «Хто веде бухгалтерський облік на підприємстві» на с. 5 цього номера).До числа можливих форм організації бухобліку входить користування
послугами «спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи» (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). У зв’язку з цим необхідно з’ясувати: перше — як має бути організовано діяльність бухгалтера, який надає послуги з ведення бухгалтерського обліку, друге — як слід оформити відносини підприємства з такою особою.Для відповіді на перше запитання звернемося, насамперед, до двох базових нормативних актів у цій сфері — до
Цивільного та Господарського кодексів.Згідно зі
ст. 50 ЦКУ фізична особа має право здійснювати підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, за умови державної реєстрації такої фізособи як підприємця в установленому порядку.Аналогічно це питання врегульоване й у
ГКУ: відповідно до ст. 128 ГКУ громадянин визнається суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.Як бачимо, визначальним при встановленні необхідності реєстрації як підприємця в будь-якому разі буде характер діяльності, тобто чи буде надання послуг з ведення бухгалтерського обліку охоплюватися поняттям
підприємницької діяльності, під якою розуміється самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).Водночас
Закон № 889 діяльність бухгалтерів разом з діяльністю адвокатів, приватних нотаріусів, лікарів, аудиторів, оцінювачів, інженерів, архітекторів відносить до незалежної професійної діяльності, що не підлягає державній реєстрації як підприємницька (п. 1.9 Закону № 889). Однак на практиці реалізація цієї норми досить обмежена: вона використовується тільки щодо адвокатів та приватних нотаріусів, оскільки вони, на відміну від представників інших перелічених у п. 1.9 Закону № 889, професій не можуть вибрати інший варіант ведення своєї діяльності — заборону займатися підприємництвом для них установлено на рівні відповідних законів (див. ст. 1 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92 р. № 2887-XII, а також роз’яснення Вищої кваліфікаційній комісії адвокатури при Кабміні «Про поєднання адвокатської і підприємницької діяльності» від 21.03.2008 р.; ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII). Набуття статусу фізичної особи — підприємця є вигіднішим порівняно з реєстрацією незалежної професійної діяльності, і оскільки аналогічних обмежень щодо бухгалтерів чинне законодавство не встановлює, послуги у сфері бухгалтерського обліку можуть надаватися в межах здійснення підприємницької діяльності. Для цього особу має бути зареєстровано як підприємця.Висновок про необхідність такої реєстрації підтверджує і пряма вказівка на неї у
ст. 8 Закону про бухоблік. Реєстрація здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV. При реєстрації як вид діяльності має бути зазначено — діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Цей підклас включає реєстрацію, накопичення, узагальнення та зберігання інформації про діяльність підприємств; підготовку, перевірку, підтвердження достовірності фінансових рахунків, звітів, балансів; складання податкових декларацій для юридичних та фізичних осіб; консультування та представництво (крім юридичного) від імені клієнтів перед податковими інспекціями (код 74.12.0 згідно з Національним класифікатором України. Класифікація видів економічної діяльності, затвердженим Держкомстатистики від 26.12.2005 р. № 375).Фізособа-підприємець, яка надає послуги з ведення бухгалтерського обліку, може вибрати спрощений спосіб оподаткування, отримавши Свідоцтво про сплату єдиного податку. У Свідоцтві має бути зроблено відповідний запис про види діяльності підприємця. Для цього йому потрібно знайти в затвердженому місцевою радою списку найбільш відповідний вид діяльності. Безумовно, з урахуванням наполегливих побажань податківців (див., наприклад,
листи ДПАУ від 18.04.2007 р. № 1902/Б/17-0415, від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717, від 28.11.2006 р. № 13411/6/17-0416) оптимальним буде, якщо записаний в Свідоцтві вид діяльності відповідатиме КВЕД. Однак якщо місцева рада на КВЕД при затвердженні ставок єдиного податку не орієнтувалася, слід вибрати найбільш відповідний. Якщо і такого немає, то, відповідно, робиться запис «інші види діяльності» з їх конкретизацією. В останньому випадку знову-таки рекомендуємо звернутися до КВЕД.
Оформлення відносин з бухгалтером-підприємцем
З фізичною особою — підприємцем, яка надає послуги у сфері ведення бухгалтерського обліку, підприємству необхідно
укласти цивільно-правовий договір на надання відповідних послуг. Особливу увагу в договорі слід приділити розкриттю обов’язків такого «зовнішнього» бухгалтера, а також умовам притягнення його до відповідальності за неналежне їх виконання.Можливу форму договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку наведено в додатку на с. 28.
Якщо порівнювати переваги та недоліки такого варіанта організації ведення бухгалтерського обліку, як звернення до послуг бухгалтера-підприємця, то, крім загальних моментів (див. статті «Відмінності трудового договору та договору цивільно-правового характеру» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 15; «Трудовий і цивільно-правовий договори: переваги та недоліки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28), слід також звернути увагу на специфіку, зумовлену роллю бухгалтера на підприємстві. Зокрема, при укладенні договору з таким «зовнішнім» бухгалтером виникає питання про можливість підписання ним звітності та первинних документів, а також про відповідальність, яку така особа несе за правильність ведення бухгалтерського обліку та виконання інших, покладених на неї обов’язків. Розглянемо ці питання докладніше.
Підписання первинних документів
У питанні про можливість підписання звітності та первинних документів особою, яка надає послуги з ведення бухгалтерського обліку в межах цивільно-правового договору, є аргументи як для визнання такої можливості, так і для її заперечення. Почнемо з первинних документів.
Як основний аргумент «проти» наводяться приписи
Закону про бухоблік та Положення № 88, що встановлюють порядок складання (оформлення) первинних документів. Так, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Положення № 88 серед обов’язкових реквізитів первинних документів називає посаду, прізвище та підпис особи, відповідальної за надання дозволу та здійснення господарської операції та складання первинного документа (п. 2.4), таким чином також непрямо вказуючи, що це має бути працівник підприємства. Необхідність зазначення посади як реквізиту первинного документа названо й у ст. 9 Закону про бухоблік.Спеціальні вимоги до підписання документів, що складаються на підприємстві, особами,
які є працівниками цього підприємства, містять й інші нормативні акти. Так, наприклад, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637, прямо називає як посадових осіб, уповноважених на підписання видаткових касових ордерів, керівника та головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником (п. 3.4). Підпис особи, яка обіймає посаду головного бухгалтера, зазначається також у картці зі зразками підписів при відкритті банківського рахунка (див. Інструкцію про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджену постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 р. № 492).Таким чином, при формальному прочитанні наведених положень нормативно-правових актів можна зробити висновок, що
первинні документи не може бути підписано особою, яка надає підприємству бухгалтерські послуги за цивільно-правовим договором, оскільки така особа не є працівником підприємства і не обіймає посаду головного бухгалтера.Однак прибічники можливості підписання первинних документів «зовнішніми» бухгалтерами вказують на таке. Згідно із
Законом про бухоблік повноваження із забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності; організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій надано головному бухгалтеру або особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, із застосуванням при цьому до них загального терміна — бухгалтер. З цього можна зробити висновок: законодавець у всіх питаннях, пов’язаних з веденням бухгалтерського обліку, заповненням та поданням фінансової звітності, прирівнює особу, яка веде бухоблік на підставі цивільно-правового договору, за своїм статусом до головного бухгалтера, який перебуває у штаті підприємства.Наведений хід розмірковувань дозволяє на практиці активно використовувати такий варіант надання бухгалтеру-підприємцю права підписувати первинні документи: відповідні повноваження фізособи-підприємця зазначаються в договорі про надання послуг з видачею довіреності на представлення підприємства при здійсненні господарських операцій з правом підпису підтверджуючих їх первинних документів.
Вирішальною в цьому спорі стала думка Мінфіну, який висловився на користь можливості підписання первинних документів бухгалтером-підприємцем (див.
лист від 26.09.2006 р. № 31-34000-20-23/20039). Як вказав Мінфін, за згодою на виконання таких функцій фізичної особи — підприємця, яка за договором надає підприємству послуги з ведення бухгалтерського обліку, у договорі може бути передбачено підписання нею первинних документів, до реквізитів яких включено підпис головного бухгалтера. Аналогічний висновок було зроблено в листі Мінфіну від 07.04.2006 р. № 31-34000-30-25/7186 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2000, № 72).
Підписання звітності
Як і в питанні про підписання первинних документів,
Мінфін висловився за можливість підписання фінансової звітності фізичною особою — підприємцем, яка надає підприємству послуги з ведення бухгалтерського обліку. Так, у листі Мінфіну від 04.04.2001 р. № 053-2948 (див. на с. 44), зокрема, підкреслювалося, що у випадках ведення бухгалтерського обліку на підприємстві фізичною особою — підприємцем фінансову звітність замість головного бухгалтера підписує підприємець, форми іншої звітності підписуються ним, якщо договором про надання послуг передбачено їх складання підприємцем. Цей висновок було пізніше підтверджено в листі від 28.02.2003 р. № 041-407-98/23-406/11-1962 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 32).Менш однозначно вирішується питання з підписанням податкової звітності.
Нагадаємо: відповідно до
абзацу третього п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143, достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та посвідчується печаткою підприємства. Такі ж вимоги закріплено в п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, та пп. 5.4, 5.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451. Відсутність підпису відповідної посадової особи (зокрема, головного бухгалтера) є підставою для невизнання поданої звітності як податкової декларації.На практиці прийнятним визнається варіант, коли бухгалтер-підприємець підписує податкові декларації в рядку «головний бухгалтер». Відповідні повноваження зазначаються в договорі про надання послуг та у виданій підприємством такому бухгалтеру довіреності. Хоча незважаючи на поширеність цього варіанта оформлення відносин з бухгалтером-підприємцем, використання довіреності для надання повноважень на підписання податкової звітності, на наш погляд, усе ж не відповідає вимогам чинного законодавства. Річ у тім, що довіреність є документом, що підтверджує існування між особами
цивільно-правових відносин представництва, тобто відносин, як це зазначено у ст. 237 ЦКУ, в яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. У свою чергу, правочин — це дія особи, спрямована на отримання, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Видаючи довіреність на підписання податкової звітності та представництво його інтересів перед контролюючими органами, підприємство не діє в межах цивільно-правових відносин, оскільки відносини, пов’язані з виконанням норм податкового законодавства, є публічно-правовими, тобто відносинами між підприємством та державою в особі його уповноважених органів. У таких відносинах представництво можливе тільки через пряму вказівку закону (як, наприклад, це зроблено у процесуальних кодексах, що прямо передбачають можливість сторони у справі звертатися до допомоги представника чи захисника).Утім, ще раз підкреслимо, на практиці, особливо якщо довіреність буде нотаріально завірена, проблем виникнути не повинно, але за умови, що відомості про бухгалтера-підприємця включено як інформацію про головного бухгалтера до форм № 1-ОПП та № 1-ПДВ. Як передбачено в
п. 7.9 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженому наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, відомості про відповідальних за податковий облік осіб юридичної особи — керівника та головного бухгалтера — уносяться або змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі: реєстраційної заяви платника податків з позначкою «Зміни» (за формою № 1-ОПП); даних про таких осіб, які зазначаються платником податків у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, якщо таких даних вистачає для однозначної ідентифікації відповідальних осіб платника податків. Самі податківці висловлюють побажання, щоб це була все-таки заява за формою № 1-ОПП із зазначенням ідентифікаційного номера уповноваженої особи, інформація про яку вноситься до Єдиного банку даних юросіб. Щоб бухгалтер-підприємець міг ставити свій підпис у декларації з ПДВ, інформацію про нього повинна містити реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, у розділі п’ятому якої зазначаються відомості про відповідальних осіб платника податків — про керівника та бухгалтера. Тому до зазначених форм необхідно внести інформацію про фізособу-підприємця як про головного бухгалтера.Виходять з правомірності надання повноважень на підписання звітності бухгалтеру-підприємцю шляхом уключення відповідної умови до договору між ним та підприємством і видачі йому довіреності й
фонди соціального страхування. Так, звіт до Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 р. № 21 також може бути не визнано, якщо він не підписаний керівником та/або головним бухгалтером. Однак в одному зі своїх нещодавніх листів Виконавча дирекція Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності визнала можливість підписання звітності до фондів соцстрахування бухгалтером-підприємцем (див. лист від 15.06.2009 р. № 03-27-1242 // див. на с. 45).
Відповідальність бухгалтера-підприємця
Оскільки бухгалтер-підприємець не є найманим працівником підприємства, його не можна притягнути ані до дисциплінарної, ані до матеріальної відповідальності в порядку, передбаченому
КЗпП. Однак у разі заподіяння матеріальної шкоди підприємству в результаті винних дій такої особи (наприклад, якщо буде доведено, що в результаті невиконання або неналежного виконання бухгалтером-підприємцем передбачених договором обов’язків підприємство було змушене сплатити фінансові санкції) бухгалтеру-підприємцю може бути висунуто вимогу про відшкодування завданої шкоди. Крім того, договором про надання послуг може бути встановлено додаткові санкції у вигляді штрафу або пені за невиконання умов договору.Щодо
адміністративної та кримінальної відповідальності бухгалтера-підприємця, то це питання перебуває в центрі набагато гостріших дискусій. Пояснимо, в чому полягає предмет спору. Серед адміністративних правопорушень, до відповідальності за якими може бути притягнуто головного бухгалтера (див. на с. 38 цього номера), слід особливу увагу звернути на передбачені ст. 1631 — 1633, 1642, 1651, 1654 КпАП.У всіх названих
статтях (крім ст. 1642 КпАП, штрафи за якою накладають органи КРУ) як суб’єкти відповідальності названо посадових осіб підприємств, до яких фізичні особи — підприємці, які надають послуги за цивільно-правовим договором, не належать (див. лист Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548, а також постанову Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р. № 15), а отже, і до відповідальності за переліченими статтями КпАП їх притягнуто бути не може.З цієї ж причини бухгалтер-підприємець не може вважатися виконавцем таких злочинів, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (
ст. 212 ККУ), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), службова недбалість (ст. 367 ККУ), однак його може бути притягнуто до відповідальності як співучасника, зокрема пособника, якщо в ході розслідування вдасться довести наявність змови між посадовими особами підприємства та фізособою-підприємцем, яка надає послуги з ведення бухобліку. Реальнішою виглядає загроза притягнення фізособи-підприємця до відповідальності за ст. 396 ККУ за приховування злочину (наприклад, того ж ухилення від сплати податків), якщо підприємцю було про нього заздалегідь відомо.Однак варто попередити, що незважаючи на наведені аргументи, не виключена ймовірність того, що слідчі органи використають вирвані з контексту слова того ж Мін’юсту, наведені в
листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548, який зокрема вказав, що особа є посадовою не тільки тоді, коли здійснює відповідні функції або виконує обов’язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, а й за умови, що зазначені функції або обов’язки покладено на неї правомочним органом або уповноваженою посадовою особою. При буквальному прочитанні під таке розуміння посадової особи цілком може підпадати й фізособа-підприємець, на яку фактично покладено функції головного бухгалтера. До речі, цю думку свого часу прямо висловлювало КРУ (див. лист від 15.10.2002 р. № 13-14/1-668 // «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 94 ). Але такий розвиток подій є малоімовірним.Думаємо, тепер керівник підприємства зможе більш об’єктивно поставитися до можливості укладення цивільно-правового договору з бухгалтером.
Додаток
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ № _____
| м. ___________________ | «___» _____________ 20__ р. |
_____________________________________________________________________, в особі директора ______________________________, що діє на підставі Статуту (надалі іменується «
Замовник»), з одного боку, і Фізична особа — підприємець _______________________________, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця від ___________ 20___ р. № _______________ (надалі іменується «Виконавець»), з іншого боку, а разом іменовані «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали цей договір (надалі іменується «Договір») про таке:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. За цим Договором Виконавець зобов’язується своїми засобами та на власний ризик надавати Замовнику послуги з ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та податкової звітності, а Замовник зобов’язується оплачувати Виконавцеві зазначені послуги в розмірі і в строки, встановлені цим Договором.
2. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ДОГОВОРУ
2.1. Обов’язки Виконавця:
— вести бухгалтерський облік відповідно до єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;
— здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, забезпечувати повне і достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в бухгалтерському і податковому обліку;
— складати фінансову і податкову звітність підприємства, забезпечувати її своєчасне подання контролюючим органам;
— забезпечувати за узгодженням із Замовником перерахування податків і зборів, проведення розрахунків із контрагентами Замовника;
— надавати Замовнику консультації з питань організації бухгалтерського та податкового обліку;
— інформувати Замовника про виконання вказаних зобов’язань.
2.2. Обов’язки Замовника:
— забезпечувати своєчасне надання Виконавцю складених первинних документів за кожною господарською операцією, а також необхідну для ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової та податкової звітності інформацію, надавати в повному обсязі в розпорядження Виконавця всі документи і матеріали, які відноситься до предмету цього Договору і необхідні з точки зору Сторін для виконання Виконавцем його зобов’язань;
— своєчасно і у повному розмірі оплачувати надані Виконавцем послуги відповідно до п. 5 цього Договору.
2.3. Сторони зобов’язуються не розголошувати і не передавати третім особам конфіденційну інформацію, отриману в ході виконання умов Договору. Сторони вважають зміст документів і консультацій, виконаних Виконавцем у межах цього Договору, конфіденційною інформацією.
3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ, ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА РОЗІРВАННЯ
3.1. Договір діє з ______________ 20__ р. до ___________________ 20__р.
3.2. У випадку відсутності письмової заяви однієї чи обох Сторін про бажання припинити дію цього Договору, дія Договору вважається подовженою на один рік.
3.3. Зміни та доповнення до цього Договору дійсні, лише якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома Сторонами.
3.4. Договір може бути розірвано за письмовою згодою Сторін або за рішенням суду. Одностороння відмова від виконання зобов’язань за цим Договором не допускається. В угоді про розірвання Договору обов’язково повинно бути зазначено порядок остаточних взаєморозрахунків Сторін.
4. ПОРЯДОК ПІДТВЕРДЖЕННЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ ЗА ДОГОВОРОМ
4.1. Виконання умов цього Договору оформлюється актом, що підтверджує надання Виконавцем послуг за Договором. Акт підписується Сторонами щомісячно протягом 5 календарних днів після закінчення календарного місяця і повинен містити перелік послуг, наданих Виконавцем Замовнику, зауваження щодо якості наданих послуг, загальну вартість наданих послуг.
4.2. У випадку часткового виконання Виконавцем своїх зобов’язань за Договором оплата його послуг здійснюється Замовником пропорційно обсягові виконаних зобов’язань, що визначається відповідним актом.
4.3. У випадку виявлення фактів неналежного надання Виконавцем послуг за Договором, Сторонами Договору складається двосторонній акт із зазначенням виявлених недоліків, порядку і термінів їх усунення, а також умов взаєморозрахунку.
5. ВАРТІСТЬ НАДАНИХ ПОСЛУГ ТА ПОРЯДОК ОПЛАТИ
5.1. Вартість послуг Виконавця, наданих за цим Договором, складає __________________________ грн. 00 коп. за кожен календарний місяць.
5.2. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 5 календарних днів після підписання Акта в порядку, передбаченому п. 4.1 Договору, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Виконавця.
5.3. Зміна вартості послуг Виконавця можлива тільки за згодою Сторін.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА ІНШІ УМОВИ
6.1. За неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і цим Договором.
6.2. У випадку порушення своїх договірних зобов’язань, винна Сторона відшкодовує іншій стороні всі понесені збитки в повному обсязі. Упущена вигода відшкодуванню не підлягає.
6.3. У випадку невиконання Замовником обов’язків, передбачених п. 2.2 Договору, дії непереборної сили, дій Замовника, не погоджених з Виконавцем, Виконавець не несе відповідальності за неналежне виконання цього Договору.
6.4. Виконавець самостійно несе всі ризики, пов’язані з виконанням Договору. Витрати Виконавця, понесені у зв’язку з виконанням цього Договору, Замовником не відшкодовуються.
6.5. У разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов’язань, передбачених п. 2.1 Договору, Виконавець, крім відшкодування завданих цим Замовнику збитків, у тому числі у вигляді штрафних санкцій, за умови встановлення його вини у допущених порушеннях сплачує на користь Замовника штраф у розмірі ______.
6.6. Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі __ відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення встановленого у п. 5.2 цього Договору строку оплати послуг Виконавця.
6.7. Спори між Сторонами вирішуються у встановленому законом порядку.
7. ДІЯ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ
7.1. Сторони звільняються від часткового чи повного виконання зобов’язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії непереборної сили, що виникла після укладення цього Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які Сторона не могла ані передбачити, ані відвернути, включаючи оголошену чи фактичну війну, масові заворушення, епідемії, блокаду, ембарго, землетруси, повені, пожежі, інші стихійні лиха. Сторона, для якої утворилась неможливість виконання своїх зобов’язань за цим Договором, повинна негайно, але не пізніше 10 днів з дати настання таких обставин, в письмовій формі інформувати іншу Сторону про виникнення, можливі строки дії та закінчення зазначених вище обставин, що підтверджується Актами Торгівельно-промислової палати України.
7.2. Після закінчення дії непереборної сили Сторони за цим Договором зобов’язані продовжити виконання своїх обов’язків у повному обсязі.
8. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
8.1. Замовник є платником податків на загальних підставах.
8.2. Виконавець перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку (Свідоцтво про сплату єдиного податку від ___________ 20__ р. № _____________________ за видом діяльності ____________________________________).
8.3. Сторони керуються чинним законодавством України та звичаями ділового обороту в тих правовідносинах, що не врегульовані цим Договором.
8.4. Після підписання цього Договору усі попередні перемови за ним, протоколи про наміри, попередні договори, листування сторін, будь-які інші усні чи письмові домовленості Сторін, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають чинність, але можуть братися до уваги при тлумаченні Договору.
8.5. Кожна Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому Договорі реквізитів. Замовник підтверджує повноваження особи, яка підписала цей Договір.
8.6. Цей Договір складено зрозумілою Сторонам українською мовою, на 3 (трьох) сторінках, у двох примірниках, по одному для Замовника і Виконавця, кожний з примірників має однакову юридичну силу.
9. АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН
| ЗАМОВНИК | ВИКОНАВЕЦЬ | |
| ___________________________________ | ___________________________________ | |
| ___________________________________ | ___________________________________ | |
| ___________________________________ | ___________________________________ | |
| ___________________________________ | ___________________________________ | |
| Директор | Фізична особа — підприємець | |
| ___________________________________ | ___________________________________ |
