За що несе відповідальність бухгалтер підприємства

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2009/№ 61
В обраному У обране
Друк
Стаття

За що несе відповідальність бухгалтер підприємства

 

Відомо, що головний бухгалтер підприємства чи особа, яка виконує його функції, є посадовою особою, тому його наділено певними правами та обов’язками. За порушення цих обов’язків він несе відповідальність відповідно до законодавства. Про те, в яких випадках застосовується та чи інша відповідальність залежно від виду порушення, і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні положення

Розглядаючи питання про відповідальність бухгалтера, слід виходити з обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.

Так, згідно з

ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік головний бухгалтер або особа, яка виконує його обов’язки:

— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

— організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

— бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

— забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Таким чином, бухгалтер відповідає

за ведення обліку згідно з вимогами законодавства, а за правильну організацію обліку відповідальність несе керівник підприємства (ч. 2 і 3 ст. 8 Закону про бухоблік). При цьому, ураховуючи, що податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, за правильність обчислення сум податків, зборів та інших обов’язкових платежів бухгалтер відповідає разом із керівником підприємства.

Отже, у разі вчинення будь-якого правопорушення бухгалтера може бути притягнуто до юридичної відповідальності, а саме:

— до

дисциплінарної відповідальності, яка є відповідальністю працівника за порушення трудової дисципліни (трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій тощо);

— до

матеріальної відповідальності, що полягає в обов’язку винної особи відшкодувати шкоду чи іншим чином відновити порушені права іншої особи;

— до

адміністративної відповідальності, що полягає в застосуванні до винної особи адміністративно-правових санкцій відповідно до КпАП, інших законодавчих актів України, за вчинення адміністративного правопорушення;

— до

кримінальної відповідальності, що ґрунтується на нормах ККУ і передбачає відповідальність за вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину.

Розглянемо детально кожний з перелічених видів відповідальності.

 

Дисциплінарна відповідальність

Цей вид відповідальності передбачено

КЗпП. Так, у ст. 147 установлено відповідальність працівника за порушення трудової дисципліни у вигляді догани або звільнення. При цьому ч. 2 цієї статті визначає, що для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення може бути передбачено:

— законодавством;

— статутами;

— положеннями про дисципліну.

Однак, ґрунтуючись на положеннях

п. 22 ст. 92 Конституції, в яких зазначено, що відповідальність за правопорушення, у тому числі дисциплінарні, установлюється виключно законами України, можна стверджувати: статут і положення про дисципліну не є законодавством, тому бухгалтеру, який порушив трудову дисципліну, як і будь-якому іншому працівнику, можна тільки оголосити догану або звільнити його.

Звільнення з підстав, передбачених

пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 та п. 1 ст. 41 КЗпП , розглядається як дисциплінарне стягнення.

Питання порушення трудової дисципліни розглянуто в

п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань за погодженням з ВЦРПС від 20.06.84 р. № 213 (далі — Типові правила), які на сьогодні формально не скасовано. У цьому документі вказується, що порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також ужиття інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Це означає, що

порушення покладених на працівника трудових обов’язків належить до порушень трудової дисципліни. Тобто в ситуації, коли бухгалтер, наприклад, допускає помилки при веденні бухгалтерського та податкового обліку, складанні первинних документів, порушує строки подання податкової та фінансовій звітності тощо, такі його дії розглядаються як порушення трудових обов’язків, а отже, і як порушення трудової дисципліни.

За зазначені порушення адміністрація підприємства, керуючись

ст. 149 КЗпП, має право вимагати у бухгалтера письмове пояснення та, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку, розмір заподіяної шкоди, обставини, за яких вчинено такий проступок, і попередню роботу працівника, видати наказ про оголошення йому догани. За умови, що протягом року з дня оголошення догани бухгалтера не буде знову притягнуто до дисциплінарної відповідальності, він вважатиметься таким, що не має дисциплінарного стягнення.

Якщо ж працівник бухгалтерської служби систематично (три або більше порушень протягом року) не виконує без поважних причин обов’язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, роботодавець має право на підставі

п. 3 ст. 40 КЗпП розірвати з ним трудовий договір*.

* Згідно з п. 23 постанови № 9 з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП, працівника може бути звільнено лише за проступок, учинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання обов’язків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Причому майте на увазі: щодо головного бухгалтера та його заступника

п. 1 ст. 41 КЗпП установлено додаткову підставу (крім підстав, передбачених ст. 40) для розірвання трудового договору. Так, ці категорії працівників може бути звільнено в разі одноразового грубого порушення ними трудових обов’язків. При вирішенні питання, чи є порушення трудових обов’язків грубим, слід виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яка шкода ним завдана.

Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше ніж через один місяць з дня виявлення проступку, виключаючи час відсутності працівника внаслідок тимчасової непрацездатності та відпустки, але не пізніше 6 місяців із дня вчинення порушення. Таке стягнення до бухгалтера може застосувати тільки керівник підприємства або його заступники (за наявності відповідних повноважень).

 

Матеріальна відповідальність

Якщо в результаті невиконання бухгалтером покладених на нього обов’язків підприємству заподіяно матеріальну шкоду, його може бути притягнуто до матеріальної відповідальності відповідно до

КЗпП.

Так, згідно зі

ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно таку шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Нагадаємо, що розмір середньомісячного заробітку визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Якщо шкода перевищує розмір середньомісячної заробітної плати, то відшкодування здійснюється за рішенням суду, до якого адміністрація підприємства звертається з відповідним позовом.

Відповідно до

ч. 2 ст. 133 КЗпП керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях (до їх числа належить і головний бухгалтер) та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність, якщо шкоду заподіяно:

— необґрунтованими грошовими виплатами, у тому числі у зв’язку з накладенням на підприємство штрафів у зв’язку з порушенням бухгалтером його трудових функцій;

— неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей;

— невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простою, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

Бухгалтер підприємства

не є матеріально відповідальною особою. Його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. До того ж, цієї посади немає в Переліку 447/24 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 59), що містить список посад працівників, з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність. А отже, такий договір з бухгалтером не укладається.

Виняток становлять лише випадки, коли бухгалтер виконує функції касира (як правило, це відбувається за наявності відповідного наказу керівника). За таких умов з ним обов’язково має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Крім того, в деяких інших випадках, перелічених у

ст. 134 КЗпП, бухгалтера також може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності, що полягає у відшкодуванні всього розміру шкоди, заподіяної підприємству. Це відбувається, якщо:

— майно або інші цінності було отримано ним під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

— шкоди завдано його діями, які мають ознаку діянь, що переслідуються у кримінальному порядку;

— шкоди завдано ним під час перебування в нетверезому стані;

— шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством йому в користування;

— шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків.

За правилом, установленим

ст. 136 КЗпП, відшкодування заподіяної шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій (а отже, і головними бухгалтерами) та їх заступниками — за розпорядженням вищого за рівнем органу шляхом утримання із заробітної плати працівника.

Таке розпорядження має бути винесено не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної шкоди та передано до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків відшкодування шкоди здійснюється шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного в місті, міського суду.

Приклад 1.

Податковий орган застосував до підприємства штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації з ПДВ за квітень, травень та червень 2009 року в розмірі 510 грн. (170 грн. х 3) на підставі п.п. 17.1.1 Закону № 2181.

За розпорядженням керівника підприємства суму штрафу має бути стягнуто з бухгалтера, винного в несвоєчасному поданні звітності, шляхом утримання із заробітної плати.

У ситуації, що розглядається, слід пам’ятати, що згідно зі

ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не повинен перевищувати 20 %.

Крім того, майте на увазі, що на працівника не може бути покладено відповідальність за шкоду, що відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержані підприємством прибутки та за шкоду, заподіяну працівником, який перебував у стані крайньої необхідності (

ч. 4 ст. 130 КЗпП).

 

Адміністративна відповідальність

Нагадаємо: згідно зі

ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відомо, що досить часто перевірка підприємства закінчується виявленням якогось порушення, а іноді і декількох. А це, як правило, спричиняє накладення адмінштрафу на посадових осіб. У цій ситуації для бухгалтерів важливий порядок застосування адмінштрафів, якщо було вчинено декілька правопорушень.

З одного боку, згідно з

ч. 1 ст. 36 КпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. З іншого — згідно з ч. 2 цієї ж статті, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приклад 2.

Бухгалтер підприємства допустив два правопорушення, виявлених при перевірці різними інстанціями: він несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку на прибуток і порушив установлений порядок нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду.

В одному випадку (за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податку) до адміністративної відповідальності притягують органи податкової служби, у другому (за порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду) — органи Пенсійного фонду.

У ситуації, що розглядається, бухгалтер нестиме відповідальність за кожне правопорушення окремо, оскільки органи, які застосовують адміністративне стягнення, — різні.

Інша справа, якби бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку та порушив установлений порядок ведення податкового обліку (обидва ці правопорушення розглядаються податковими органами). Тоді до нього було б застосовано один адмінштраф.

Щодо строків накладення адміністративних штрафів, то згідно зі

ст. 38 КпАП вони накладаються не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адмінпорушення підлягають розгляду в суді. У таких випадках стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому — не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

Згідно з роз’ясненнями ДПАУ, викладеними в

листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018, під разовим правопорушенням розуміється несвоєчасне подання аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджету та державних цільових фондів тощо.

Під триваючим правопорушенням податкового законодавства слід розуміти відсутність бухгалтерського обліку об’єкта оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку, інші правопорушення, пов’язані з обчисленням податків, платежів та внесків, установити які можна тільки під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів.

З нашої ж точки зору, розподіл правопорушень на триваючі та разові необхідно здійснювати по-іншому. Так, якщо обов’язок має бути виконано в певний строк, але не виконано, протиправне діяння триває до його припинення. Наприклад, несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування податку повинно вважатися триваючим правопорушенням оскільки протягом усього періоду з моменту закінчення граничних строків, відведених для його подання, до моменту його фактичного подання особа вчиняла правопорушення. Разове ж правопорушення, навпаки, відбувається одномоментно.

Наведемо в таблиці перелік порушень та розміри штрафних санкцій, які може бути застосовано до бухгалтера.

 

№ з/п

Вид адміністративного порушення

Відповідальність

Стаття

КпАП

Примітка

1

2

3

4

5

1

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.)

1631

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються податковими органами

2

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ і організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)

1632

3

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, уключаючи установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у

пп. 5 — 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 509

Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).

При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.)

1633

4

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку з доходів фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян

Попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн.).

При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн.)

1634

 

5

Приховування обліку валютних та інших доходів, невиробничих витрат та збитків; відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку; унесення неправдивих даних до фінансової звітності; неподання фінансової звітності; несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів та матеріальних цінностей; порушення правил ведення касових операцій; перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій та перевірок

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

1642

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами ДКРС

6

Приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються внески до Пенсійного фонду; порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків; ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік підприємства в органах Пенсійного фонду; неподання відомостей про обставини, що спричинили зміну юридичного статусу підприємства, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій із коштами Пенсійного фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до Пенсійного фонду або подання недостовірних відомостей,

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

1651

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами Пенсійного фонду

 

які використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених

Законом № 1058

 

 

 

7

Порушення строку реєстрації підприємства платником страхових внесків до ФБ, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

1653

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами ФБ

8

Порушення строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються внески до ФНВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до ФНВ, несвоєчасне інформування ФНВ про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, події на підприємстві, про зміни технології робіт чи виду діяльності підприємства

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

1654

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами ФНВ

9

Ухилення від реєстрації підприємства як платника страхових внесків до ФТВП, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків, а також порушення порядку використання цих коштів

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

1655

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами ФТВП

10

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою розрахунково-статистичною документацією, або із запізненням, незабезпечення належного стану первинного обліку

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).При повторному порушенні особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу становить від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн.)

1863

Накладається судом на підставі адміністративних протоколів, що складаються органами державної статистики

 

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність — це найсуворіший вид відповідальності. Підставою для її застосування є здійснення особою суспільно небезпечного діяння (дії, бездіяльності), що містить склад злочину, передбаченого

ККУ. Причому допоки вину особи не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, така особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і її не може бути піддано кримінальному покаранню (див. ст. 2 ККУ).

Як показує судова практика, щодо працівників бухгалтерської служби цей вид відповідальності найчастіше застосовується за такі порушення:

1)

ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 ККУ). Якщо зазначені діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, бухгалтера підприємства може бути оштрафовано в розмірі від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн.) або позбавлено права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ті самі діяння, учинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів

у великих розмірах, караються штрафом від 500 до 2000 нмдг (8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням свободи на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

У ситуації, коли особу, яка ухиляється від сплати податків, раніше було засуджено за ці ж діяння або коли зафіксовано фактичне ненадходження коштів до бюджетів або до державних цільових фондів

у особливо великих розмірах, покарання буде ще суворішим — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків у значних або великих розмірах, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до моменту притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Нагадаємо: у

п. 22.5 Закону № 889 установлено спеціальне правило застосування норм кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів. Згідно з цим правилом для кваліфікації злочинів сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка у 2009 році становить 302,50 грн.

Отже, для цілей застосування

ст. 212 ККУ слід розуміти:

— під

значним розміром коштів — суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що в 1000 і більше разів перевищують установлений законодавством розмір податкової соціальної пільги, тобто 302500 грн. і більше;

— під

великим розміром коштів — суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що в 3000 і більше разів перевищують установлений законодавством розмір податкової соціальної пільги, тобто 907500 грн. і більше;

— під

особливо великим розміром коштів — суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що в 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством розмір податкової соціальної пільги, тобто 1512500 грн. і більше;

2)

шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ). За цією статтею може бути притягнуто до відповідальності особу, яка надала завідомо неправдиві відомості з метою отримання податкових пільг.

Такі протиправні дії караються штрафом у розмірі

від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Шахрайство, учинене повторно або таке, що завдало великої матеріальної шкоди, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Майте на увазі: відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, передбачена

ст. 212 і 222 ККУ , настає тільки в разі, якщо воно вчинено з прямим умислом. Мотив для кваліфікації дій значення не має.

Під прямим умислом згідно з

ч. 2 ст. 24 ККУ розуміється умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Про наявність умислу щодо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можуть свідчити, наприклад:

— перекручення в обліковій або звітній документації;

— неоприбуткування готівкових коштів, отриманих унаслідок продажу товарів (продукції, робіт, послуг);

— ведення подвійної (офіційної і неофіційної) бухгалтерії;

— використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби;

— необґрунтоване завищення витрат з метою мінімізації оподатковуваного прибутку тощо.

3)

зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ). Під цим порушенням розуміється умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання посадовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо це завдало шкоду (у визначеному розмірі) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

До введення інституту податкової застави бухгалтерів притягували до відповідальності за це порушення рідко. За законодавчою традицією, підтвердженою

постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.03.99 р. № 5, порушення порядку відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, тягне відповідальність за ст. 364 ККУ. Для кваліфікації дій бухгалтера як злочинних за цією статтею необхідно, щоб державі було завдано шкоду у визначеній сумі. Так, якщо діями особи завдано шкоди в істотних розмірах — від 100 до 250 нмдг (30250 до 75625 грн.) — вона несе відповідальність у вигляді виправних робіт строком до 2 років або у вигляді арешту строком до 6 місяців, або обмеження волі строком до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років. Якщо дії особи спричинили тяжкі наслідки — завдано матеріального збитку в розмірі від 250 нмдг і більше (від 75625 грн. і більше) — таку особу може бути притягнуто до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років;

4)

службове підроблення (ст. 366 ККУ). Таке порушення може виявлятися в умисному внесенні неправдивих відомостей до податкової звітності або до звітності, що подається до Пенсійного фонду або до фондів соціального страхування, наслідком якого стало фактичне недонадходження до бюджету або державних цільових фондів коштів у значних розмірах (302500 грн. і більше). За це порушення винну особу може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі до 50 нмдг (до 850 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років. За такі самі діяння, що спричинюють тяжкі наслідки (завдано матеріальної шкоди в сумі 75625 грн. і більше), винну особу може бути покарано позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років;

5)

службова недбалість (ст. 367 ККУ). Тут мається на увазі відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків унаслідок несумлінного до них ставлення, що заподіяло шкоду (у визначеному розмірі) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Щоб кваліфікувати дії як недбалість, вистачає і такої форми проступку, як злочинна недбалість або злочинна самовпевненість, тому ця

стаття — універсальна для більшості посадових злочинів, де слідству не вдається довести прямого умислу винного у вчиненні інкримінованого діяння.

При цьому слід мати на увазі, що для притягнення до кримінальної відповідальності за цією

статтею слід установити, що посадова особа мала реальну можливість виконати свої обов’язки.

Крім того, шкода, заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації посадової особи або за інших обставин, що не залежать від неї та не давали можливості виконувати належним чином свої трудові обов’язки, не дають підстав говорити про наявність злочинної недбалості (див.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / Під ред. І. І. Мірошника, Н. І. Хавронюка. — К.: Каннон; А.С.К., 2002).

За це порушення винна особа несе відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років. За такі самі діяння, що спричинили тяжкі наслідки (завдано матеріальної шкоди в сумі 75625 грн. і більше), винну особу може бути покарано позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років та зі штрафом від 100 до 250 нмдг (від 1700 до 4250 грн.) або без нього.

Також бухгалтера може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо він причетний до розтрати грошових коштів підприємства або до розкрадання його майна тощо. У таких випадках до нього буде застосовано заходи покарання саме за ці злочини, передбачені відповідними статтями

ККУ.

Сподіваємося, що викладена в цій статті інформація про те, за що і як доводиться відповідати бухгалтеру, допоможе вам як досвідченим спеціалістам уникнути багатьох помилок та із задоволенням виконувати свою роботу.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд