9. Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з реалізації за дорученням перевізника через автостанцію квитків пасажирам на перевезення
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (послуг) на митній території України
Пунктом 5.1.13 статті 5 вказаного Закону визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.
Усі інші операції з надання послуг по перевезенню пасажирів на митній території України, крім вищеперелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
Оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій у межах договорів поруки, доручення, комісії здійснюється у порядку, передбаченому п. 4.7 ст. 4 Закону.
Базою оподаткування податком на додану вартість у автостанцій за операціями з продажу квитків є вартість пасажирського квитка. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» автобусна станція, утримуючи з пасажира податок на додану вартість у складі вартості квитка, зобов’язана внести його до бюджету. При цьому розрахунок суми, що підлягає сплаті до бюджету автостанцією, здійснюється виходячи з різниці між загальною сумою податку на додану вартість, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків та сумою податку, перерахованого перевізнику, за дорученням якого продаються квитки (за умови, що таким перевізником є особа, зареєстрована платником податку на додану вартість) і сумою податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.
Якщо перевізниками виступають особи, не зареєстровані платниками податку на додану вартість, то до бюджету автобусною станцією вноситься сума податку, що дорівнює різниці між загальною сумою податку на додану вартість, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків та сумою податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.
У разі, якщо автобусні станції отримують окремо винагороду за надані послуги, то зазначена сума оподатковується податком на додану вартість в загальному порядку.
Одночасно з цим слід зазначити
, що і норми Закону України «Про податок на додану вартість» і вищезазначений порядок оподаткування операцій з продажу квитків застосовуються автобусними станціями, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, і не поширюються на суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування (юридичні особи, які сплачують єдиний податок за ставкою 10 % та фізичні особи, які сплачують єдиний податок) і не є платниками податку на додану вартість (абзац другий пункту 11.42 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).
коментар редакції
Автостанція повинна обкладати ПДВ вартість пасажирського квитка
На думку головного податкового органу, операція з продажу квитків є об’єктом обкладення ПДВ за правилами, установленими п. 4.7 Закону про ПДВ. При цьому базою
оподаткування в автостанції є вартість пасажирського квитка.Суди ж, на відміну від ДПАУ, вважають, що при продажу квитків за дорученням перевізника щодо автостанції
не повинні застосовуватися загальнопосередницькі правила абзацу другого п. 4.7 Закону про ПДВ (див., зокрема, постанову ВСУ від 20.05.2008 р. у справі № 21-1375во07). Це пов’язане це з тим, що квиток на автобус не є товаром, а в абзаці другому п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться про продаж комісіонером саме товару.Формально такий висновок суду відповідає Закону про ПДВ. Однак ідеологічно ДПАУ має рацію. Тим більше: якщо додержуватися позиції ВСУ, виникає запитання щодо права на податковий кредит з ПДВ у покупців квитків (наприклад, підприємств, працівники яких відбувають у відрядження або повертаються з нього і для цього придбавають квитки на автобус на автостанції).
Наталя Білова
