Роз’яснення особливостей застосування окремих норм Закону про ПДВ. 10. Порядок оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності у зовнішньоекономічних операціях

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2009/№ 47
В обраному У обране
Друк
Лист від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517

10. Порядок оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності у зовнішньоекономічних операціях

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, та операції з поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

При цьому при оподаткуванні операцій з поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону, застосовується нульова ставка податку на додану вартість.

У разі коли поставка зазначених транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України від 01.07.2004 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі — Закон № 1955).

Відповідно до Закону № 1955 транспортно-експедиторська послуга — це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) — суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов’язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Таким чином,

враховуючи особливості оподаткування таких послуг у зовнішньоекономічних операціях, об’єктом оподаткування податком на додану вартість експедитора є обсяг наданих ним послуг. При цьому базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора.

Ставка податку складає 20 % бази оподаткування та додається до вартості послуг (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону).

Зазначений порядок поширюється у сфері зовнішньоекономічної діяльності у транспортно-експедиторських операціях незалежно від напрямку руху вантажу (імпортування чи експортування товару), від категорії споживача послуг (резидент чи нерезидент) та замовника послуг (власник товару чи перевізник).

Одночасно з цим слід зазначити, що при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на внутрішньому ринку застосовується загальний порядок оподаткування податком на додану вартість. При цьому база оподаткування визначається відповідно до положень пункту 4.7 статті 4 Закону. Ставка податку складає 20 % бази оподаткування та додається до ціни послуг.



коментар редакції

Послуги (винагорода) експедитора при міжнародних перевезеннях обкладаються ПДВ за ставкою 20 %

Проаналізувавши особливості обкладення ПДВ транспортно-експедиторських послуг у зовнішньоекономічних операціях, ДПАУ дійшла висновку, що

об’єктом оподаткування в експедитора є обсяг наданих ним послуг. При цьому базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора, а ставка податку становить 20 % бази оподаткування та додається до вартості послуг.

Отже, фактично головний податковий орган пропонує в зовнішньоекономічних операціях застосовувати одні правила (без використання п. 4.7 Закону про ПДВ), а для оподаткування цих же операцій на внутрішньому ринку — інші (із застосуванням п. 4.7 Закону про ПДВ).

По-перше, таке розділення ні на чому не ґрунтується. Якщо чітко додержуватися Закону про ПДВ, то і за першими, і за другими операціями повинен застосовуватися п. 4.7 (він не поширюється тільки на операції з експорту та імпорту товарів, що були у вжитку).

По-друге, сам розподіл операцій на операції у ЗЕД та на операції на внутрішньому ринку, судячи з усього, базується на територіальному принципі (перевезення в межах України — це внутрішній ринок, перевезення за кордоном — ЗЕД), а не на принципі суб’єктного складу. Це випливає з того, що порядок оподаткування поширюється у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо транспортно-експедиторських операцій

незалежно від напряму руху вантажу (імпортування або експортування товару), від категорії споживача послуг (резидент або нерезидент) та замовника послуг (власник товару або перевізник ).

Отже, у частині вартості перевезення, що припадає на територію України, застосовується п. 4.7, а у частині, що припадає на зарубіжжя, — об’єктом оподаткування є тільки винагорода експедитора. Якщо перевізником є резидент, то він виписує експедитору податкову накладну, в якій буде зазначено обороти, оподатковувані за нульовою ставкою та оподатковувані за ставкою 20 %. Експедитор же виписує замовнику дві податкові накладні: одну — на транспортні послуги в межах України, оподатковувані за ставкою 20 %, другу — на експедиторські послуги, також оподатковувані за ставкою 20 % (момент виникнення податкових зобов’язань за цими операціями різний — перші регулюються п. 4.7, другі — загальним правилом першої події).

З одного боку, таке тлумачення не можна назвати таким, що дуже обмежує права платника податків. Практиці відомі фіскальніші випадки тлумачення Закону про ПДВ. Часто податківці вказували: оскільки експедитор є посередником, то весь комплекс послуг, що надаються експедитором замовнику, у тому числі

придбані в перевізника з нульовою ставкою, підлягає обкладенню ПДВ у повному обсязі за ставкою 20 % бази оподаткування (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 27, с. 30). Зрозуміло, така позиція неправильна. Автори листа, що коментується, цілком правильно посилаються на Закон № 1955, з якого випливає, що експедитор — це суб’єкт господарювання, який діє від імені замовника і не може бути довіреною особою перевізника. Отже, абзац другий п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ, в якому йдеться про посередників, до нього не застосовний. Та й судові інстанції поділяють нашу позицію (див. ухвалу ВАСУ від 07.12.2006 р. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58).

З іншого боку, на наш погляд, у сфері ЗЕД має застосовуватися п. 4.7 Закону про ПДВ, а отже, експедитор, який отримав податкову накладну від перевізника з нульовим ПДВ, повинен «передати» цей нульовий ПДВ замовнику. Але ж у листі зазначається тільки про оподаткування винагороди експедитора, тобто вартість транспортних послуг у нього не входить до об’єкта (необкладення і нульова ставка — різні речі). Застосування експедитором нульової ставки має значення при розподілі податкового кредиту згідно з п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ: «нульові» обороти збільшать його суму.

Що ж до оподаткування власне експедиторських послуг, то згідно з Класифікатором послуг № 822, експедиторські (експедиційні) послуги належать до

допоміжних транспортних послуг (код 63). А згідно з п.п. «г» п. 6.5 Закону про ПДВ місцем поставки таких послуг є місце їх фактичного надання. Тому правильніше було б розподіляти вартість експедиторських послуг на надані за кордоном (що не обкладаються ПДВ) та на території України (що обкладаються ПДВ). Тут не обговорюватимемо питання бази розподілу. Тим більше, що податківці в цьому листі, судячи з усього, взагалі проти будь-якого розподілу. Ідеться про те, що об’єктом оподаткування є обсяг наданих експедитором послуг, а базою — винагорода експедитора.

Докладніше ПДВ-нюанси експедиторської діяльності розглянуто у статті «Транспортно-експедиторські послуги та ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 62»).

 

Дмитро Костюк

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд