Теми статей
Обрати теми

Роз’яснення особливостей застосування окремих норм Закону про ПДВ. 11. Застосування окремих норм підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині оподаткування податком на додану вартість окремих видів послуг

Редакція ПБО
Лист від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517

11. Застосування окремих норм підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині оподаткування податком на додану вартість окремих видів послуг

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 6.5 статті 6 Закону встановлені правила визначення місця поставки послуг.

Відповідно до загального правила для визначення місця поставки послуг, встановленого підпунктом «а» пункту 6.5 статті 6 Закону, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом — місце розташування його представництва, а за відсутності такого — місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Виключення з цього правила складають операції з надання послуг особливого виду, для визначення місця поставки яких встановлено окремі правила.

Так, окремим підпунктом (літера «д») цього пункту передбачено, що місцем поставки послуг вважається: місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації — місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з:

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промоутерства);

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;

надання обов’язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).

Враховуючи зазначене, при наданні постачальником (резидентом платником податку на додану вартість) отримувачу (нерезиденту — фізичній чи юридичній особі) послуг, зазначених у підпункті 6.5 «д» пункту 6.5 статті 6 Закону, місцем поставки таких послуг визначається місце поза межами митної території України за виключенням випадків надання зазначених послуг нерезидентам, які мають постійне представництво, зареєстроване в Україні.

При наданні таких послуг нерезидентам, які мають на митній території України постійне представництво, місцем поставки визначається митна територія України.

При застосуванні зазначеного пункту слід враховувати наступне:

— до рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промоутерства) відносяться послуги, визначені у розділі 74.40.13 Державного класифікатора продукції та послуг, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 р. № 822;

— до послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, відносяться послуги, визначені у розділі 72.30.2 Державного класифікатора продукції та послуг, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 р. № 822.

Аналогічний порядок визначення місця поставки зазначених послуг при їх наданні постачальником — нерезидентом.

Тобто при наданні постачальником — нерезидентом послуг, зазначених у підпункті «д» пункту 6.5 статті 6 Закону, отримувачу (резиденту — юридичній чи фізичній особі) місцем поставки таких послуг є митна територія України.

При цьому при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є його постійне представництво, а при відсутності такого — особа, яка отримує такі послуги.

Слід також враховувати те, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону визначено, що особа-нерезидент може здійснювати діяльність з поставки товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж тільки через своє постійне представництво на території України. При цьому є обов’язковою реєстрація такої особи в якості платника податку на додану вартість не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку здійснення таких операцій (підпункт «б» пункту 9.6 статті 9 Закону).



коментар редакції

ПДВ за послугами у сфері ЗЕД: рівняння на п. 6.5

Цей лист свідчить про усталену позицію ДПАУ щодо порядку оподаткування ЗЕД-послуг. Так, раніше в листі від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 27 при роз’ясненні порядку застосування окремих норм п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ, ДПАУ дійшла висновку, що

єдиним критерієм оподаткування ЗЕД-послуг є п. 6.5 Закону про ПДВ. Інакше кажучи, для визначення об’єкта оподаткування, описаного в п.п. 3.1.1. Закону про ПДВ слід застосовувати норми п. 6.5 цього Закону. При цьому обкладатися ПДВ будуть тільки ті послуги, місцем поставки яких згідно з п. 6.5 є територія України. А от на фактичне місце надання послуги головний податковий орган не орієнтувався. Такі ж висновки містяться й у листі ДПАУ, що коментується. Маємо зауважити: вони цілком відповідають нормам Закону про ПДВ.

У той же час визнавши пріоритет п. 6.5 Закону про ПДВ, ДПАУ все-таки продовжує звужувати коло рекламних послуг та послуг з обробки даних і надання інформації, на які поширюється дія п.п. «д» п. 6.5. На думку податківців, до рекламних послуг належать послуги, зазначені у Класифікаторі послуг № 822 за кодом

74.40.13, а до послуг з обробки даних та надання інформації — за кодом 72.30.2. І це незважаючи на те, що повні переліки таких послуг наведено за кодами 74.40 і 72.30 Класифікатора послуг № 822 відповідно.

Сподіватимемося, що податківці невдовзі переглянуть свою позицію з цього питання. Ну а докладніше про цю проблему можна прочитати у статті «Визначаємо місце поставки послуг» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 69.

 

Марина Ковенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі