Школа правових знань. Виплата зарплати в разі податкового арешту рахунка

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2009/№ 48
В обраному У обране
Друк
Стаття

Виплата зарплати в разі податкового арешту рахунка

 

На рахунок підприємства накладено арешт у зв’язку з наявністю податкового боргу. Як у цьому випадку виплатити заробітну плату працівникам? Чи можна для цих цілей використовувати готівкові кошти, що надійшли до каси підприємства, або всі кошти необхідно спрямовувати на погашення податкового боргу? Чи не буде порушенням відкриття рахунка в іншому банку? Щоб упевнено відповісти на ці непрості запитання читачів, проаналізуємо норми законодавства, з’ясуємо причини та особливості арешту грошових коштів.

Ірина КИЯН, консультант, провідний спеціаліст АФ «АленАудит»

 

Документи статті

Закон № 2181

— Закон України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон № 2121

— Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Указ № 436

— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкових коштів» від 12.06.95 р. № 436.

Порядок № 386

— Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків, затверджений наказом ДПАУ від 25.09.2001 р. № 386.

Інструкція № 22

— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

 

В яких випадках арештовують активи?

Визначення терміна «арешт активів», надане в

п.п. 9.1.1 Закону № 2181, повною мірою охоплює і грошові кошти на рахунку підприємства. При цьому Закон № 2181 називає арешт активів виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків.

Арешт застосовується на підставі обставин, зазначених у

п.п. 9.1.2 Закону № 2181, зокрема:

— платник податків без письмового узгодження з податковим органом відчужує активи, що перебувають у

податковій заставі;

— фізична особа, яка має

податковий борг, виїжджає за кордон;

— платника податків, який має

податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов’язаннями іншими, ніж податкові;

— платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску фахівців податкового органу для обстеження приміщень, що використовуються

для отримання доходів;

— відсутні свідоцтва про держреєстрацію, спеціальні дозволи (ліцензії), торгові патенти тощо;

— відсутня реєстрація в податковому органі, якщо така реєстрація обов’язкова згідно із законом.

Отже, причини можуть бути різними, але всі вони об’єднані необхідністю або стягнути

податковий борг, що вже є, або виявити об’єкти оподаткування, нарахувати податки та знову-таки мати можливість стягнути їх.

Цікаво, що в судовій практиці склалися дві позиції щодо того,

в яких випадках може застосовуватися адміністративний арешт активів: згідно з першою з них арешт активів за будь-якою із названих у п.п. 9.1.2 Закону № 2181 підстав може відбуватися тільки за наявності податкового боргу (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 р. у справі № 3/603/07-АП, постанову Окружного адміністративного суду АРК від 26.02.2009 р. у справі № 2а-5484/08/1), друга полягає в тому, що кожна з названих підстав має самостійне значення і не обов’язково має супроводжуватися наявністю податкового боргу (див. постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 р. у справі № 22-а-1275/08). Нам більш обґрунтованою видається саме друга позиція.

Адміністративний арешт активів слід відрізняти від податкової застави. Нагадаємо: платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,

має право здійснювати операції з грошовими коштами без узгодження з податковим органом за винятком використання їх для здійснення інвестицій, виплати дивідендів, унесення на депозит, видачу кредитів (п.п. 8.6.2 Закону № 2181). Підкреслюють це і суди, окремо звертаючи увагу на те, що при податковій заставі норми п.п. 8.6.2 Закону № 2181 не встановлюють заборони для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами (ухвала ВАСУ від 25.07.2007 р. № 29/463). Інакше кажучи, перебуваючи у «стані податкової застави», підприємство може використовувати грошові кошти, що знаходяться на рахунках у банках, та готівкову виручку, у тому числі для виплати зарплати. Отже, у такій ситуації «життя» підприємства все-таки продовжується, хоча і з деякими обмеженнями.

Тепер розглянемо, як змінюється ситуація в разі адміністративного арешту активів.

 

Які особливості арешту грошових коштів на банківських рахунках?

Згідно з

п.п. 9.1.3 Закону № 2181 арешт активів полягає в забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо активів, які підлягають арешту.

При накладенні арешту на активи підприємства припиняється податкова застава, якщо її раніше було накладено. А отже, можна припустити, що здійснення операцій з арештованими активами, у тому числі і грошовими коштами не має бути таким вільним, як при податковій заставі.

За загальним правилом, арешт на активи платника податків накладається за рішенням керівника податкового органу (його заступника), що приймається на підставі подання відповідного підрозділу податкової міліції (

п.п. 9.1.3 Закону № 2181).

Арешт таких активів, як грошові кошти, найпоширеніший, оскільки гроші — найліквідніші активи, які неможливо приховати на складах та у приміщеннях платника. Вони зберігаються на банківських рахунках, тому доступніші для податкових органів. У зв’язку з цим

арешт таких активів має свої відмітні особливості (розділ 9 Порядку № 386):

1.

Арешт коштів на рахунку здійснюється тільки на підставі рішення суду. До суду подається заява, підписана керівником відповідного податкового органу. Судом, уповноваженим розглядати заяви податкового органу про застосування арешту грошових коштів, є адміністративний суд за місцем реєстрації платника податків. До заяви обов’язково додається складене за спеціально встановленою формою (див. додаток 5 до Порядку № 386) рішення про наявність обставин, що є підставою для застосування арешту у вигляді припинення операцій на рахунку.

2. Арешт здійснюється за участі третьої особи — банку.

3.

Спосіб арешту — припинення операцій на рахунку клієнта банку — платника податків. На підставі рішення суду на певний строк, який визначає суд у своєму рішенні, блокується проведення витратних операцій на рахунку платника податків.

 

Які дії здійснює банк при арешті рахунка клієнта?

Згідно з

п. 9.5 Порядку № 386 припинення операцій на рахунку платника податків здійснюється на підставі відповідного рішення суду. Особою, яка виконує таке рішення, виступає банк. На практиці неоднаково вирішується питання: достатньо банку для припинення операцій на рахунку клієнта тільки рішення суду чи він повинен усе ж дочекатися постанови державного виконавця? На наш погляд, перший варіант цілком відповідає вимогам чинного законодавства (яке не виключає добровільного виконання судового рішення і навіть покладає на кожного адресата рішення обов’язок з його виконання) і значно більше відповідає самій ідеї застосування такої міри, як арешт активів, оскільки її ефективність багато в чому залежить від оперативності. Крім того, тут доречна аналогія з арештом грошових коштів у цивільних та господарських судах, коли, як визнає НБУ, арешт можливий у тому числі на підставі відповідного судового акта без постанови держвиконавця.

І сам сенс припинення операцій на рахунку платника податків, і практика його застосування показує, що відбувається

повне припинення витратних операцій на весь строк арешту незалежно від суми податкового боргу (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 04.11.2008 р. у справі № К-7494/07, від 08.01.2008 р. у справі № К-29972/06). Це відрізняє адміністративний арешт грошових коштів від арешту, що здійснюється з метою забезпечення цивільного або господарського позову або в межах виконавчого провадження за ним, коли арешт накладається в межах зазначеної в рішенні суду суми, і якщо сума коштів на рахунку її перевищує, грошима, що залишилися, платник податків може вільно розпоряджатися. Більше того, кошти, що надходять на поточний рахунок із каси підприємства, а також від його контрагентів у безготівковій формі, можуть потрапити під арешт. При цьому платіжні доручення на виконання будь-яких витратних операцій не приймаються і якщо на рахунок надходитимуть нові грошові кошти, арешт поширюватиметься і на них (п. 10.6 Інструкції № 22). Слід також мати на увазі, що у рішенні суду про застосування арешту грошових коштів у вигляді припинення операцій на рахунку підприємства зазначається номер арештованого рахунка (первісно він вказується в Рішенні про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді припинення операцій на рахунку). Отже, якщо в підприємства є інший рахунок, на який судовим рішенням арешт не було поширено, підприємство може використовувати його.

Аналіз чинного законодавства показує, що є пряма заборона на витратні операції з використанням грошових коштів, що знаходяться на арештованому рахунку підприємства, але при цьому

немає заборони на використання готівкової виручки в господарських цілях у період дії арешту грошових коштів на рахунку підприємства .

Запитання щодо можливості виплати заробітної плати готівковими коштами, що надійшли до каси підприємства, у разі адміністративного арешту рахунка в банку, мабуть, виникло у зв’язку з тим, що

п. 1 Указу № 436 установлено санкцію за витрачання готівкових коштів з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат. Сьогодні ця санкція незастосовна. Її було встановлено в період дії Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72. Пункт 2.12 зазначеного Положення передбачав, що підприємства, які мають податковий борг, здійснюють виплати, пов’язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, отриманих в установах банків. У Положенні № 637 такої норми вже не міститься та вказується тільки, що за наявності в підприємства податкового боргу виплати готівковими грошовими коштами здійснюються з урахуванням вимог Закону № 2181 (п. 7.32). Закон № 2181 заборони на виплату заробітної плати за рахунок касових надходжень не містить, тому і санкція «за витрачання готівкових коштів на виплати, пов’язані з оплатою праці» застосовуватися не повинна навіть за наявності податкового боргу та арешту грошових коштів на рахунку підприємства. Аналогічний висновок зроблено в листі ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019. Те, що згадані вище обмеження вже не актуальні, підтвердив і Нацбанк (див. лист від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214 // «Податки та бухгалтерський облік». 2006, № 64).

Як бачимо, не все так погано, як здалося на перший погляд. Господарське життя підприємства навіть при арешті рахунка може продовжуватися, але тільки з відчутними обмеженнями.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд