Відпустка для догляду за дитиною
Одним із видів соціальних відпусток, передбачених чинним законодавством, є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Які гарантії встановлено законодавством про працю для жінок, які перебувають у такій відпустці, чи мають вони право на відпустки та лікарняні? Відповіді на ці та інші запитання наші читачі знайдуть у цій статті.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон № 2811
— Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Загальні положення
Відповідно до
ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що належить до соціальних відпусток. Таку відпустку може бути використано повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають дитину, або особою, яка всиновила або взяла під опіку дитину (ч. 4 ст. 18 Закону про відпустки).Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка
без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку (ч. 6 ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Крім того, роботодавець за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки (інших осіб, зазначених у
ч. 4 ст. 18 Закону про відпустки) повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Підставою для надання такої відпустки батьку дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично наглядають за дитиною, є довідка з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною.У період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінці виплачується допомога по догляду за дитиною, яка є одним із видів державної допомоги сім’ям з дітьми (
п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 2811). Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання жінки за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.У період перебування
у відпустці для догляду за дитиною жінка чи інші особи, які перебувають у такій відпустці, за бажанням можуть працювати на умовах неповного робочого часу як на тому підприємстві, де вони значаться у відпустці для догляду за дитиною, так і на іншому підприємстві, або вдома. При цьому право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не втрачається (п. 23 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751).Жінка має право у будь-який час перервати відпустку для догляду за дитиною та вийти на роботу на повний робочий день. Переривання частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною необхідно оформити належним чином на підставі заяви працівниці та наказу роботодавця. У цьому випадку виплата допомоги припиняється.
На період перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною роботодавець до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці, має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово незайнятої посади. Із таким працівником укладається строковий трудовий договір, в якому слід зазначити, що працівник приймається на роботу для заміщення тимчасово не зайнятого робочого місця (посади) до виходу жінки з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У разі дострокового виходу жінки з відпустки для догляду або після закінчення такої відпустки, працівника, прийнятого на її посаду, має бути звільнено в останній день, що передує її виходу на роботу.
Гарантії для жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною
Якщо жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу або перервала відпустку та вийшла на роботу на повний робочий день до досягнення дитиною трьох років, роботодавець повинен дотримувати
гарантії щодо умов праці, передбачені для таких працівниць чинним законодавством.Відповідно до
ст. 176 КЗпП жінок, які мають дітей віком до трьох років, не можна залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Крім того, таких працівниць забороняється направляти у відрядження.Якщо жінка, яка має дитину віком до трьох років, не може виконувати попередню роботу, вона
має право претендувати на легшу роботу із збереженням попереднього середнього заробітку до досягнення дитиною трирічного віку. У разі, коли заробіток жінки на легшій роботі вищий, ніж на попередній роботі, їй має виплачуватися фактичний заробіток (ч. 3, 4 ст. 178 КЗпП).Згідно з
ч. 3 ст. 33 КЗпП унеможливлено тимчасове переведення жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, без їх згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором. Зауважимо, що інших працівників може бути переведено без їх згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, на строк до одного місяця, якщо вона не протипоказана працівнику за станом здоров’я, для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.Роботодавець
не має права знижувати заробітну плату з мотивів, пов’язаних з наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ч. 1 ст. 184 КЗпП).Якщо жінка вийшла на роботу до того, як дитині виповнилися півтора року, вона має право на пільгу, передбачену
ст. 183 КЗпп. Ця пільга передбачає надання жінкам, які мають дітей віком до півтора року, додаткових перерв для годування дитини. Перерви для годування повинні надаватися не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.Строки та порядок надання перерв для годування встановлюються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом (якщо такий діє на підприємстві) та з урахуванням бажання матері. Якщо стан здоров’я дитини потребує збільшення числа годувань (частіше, ніж через три години), то в такому разі згідно з лікарським висновком додаткові перерви для годування дитини можуть надаватися частіше.
Надання перерв для годування не виключає можливості скористатися загальною перервою для відпочинку та харчування. При цьому слід пам’ятати, що загальна перерва не включається до робочого часу, тоді як перерви для годування до нього включаються, зменшуючи тим самим норму робочого часу для жінок, які мають дітей віком до півтора року. Перерви для годування
оплачуються за середнім заробітком, який розраховується згідно з Порядком № 100.Порядок надання перелічених пільг та гарантій установлюється в колективному договорі підприємства.
Крім того, чинним законодавством передбачено гарантії у вигляді заборони на звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох (шести, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду) років, незалежно від того, працюють такі жінки чи ні.
Так, відповідно до
ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняється звільняти з роботи жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.Звільнення з ініціативи роботодавця цієї категорії жінок допускається тільки в разі повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли
звільнення здійснюється з обов’язковим працевлаштуванням.Обов’язок роботодавця з працевлаштування вважається виконаним, якщо жінку працевлаштовано в перший день після звільнення, тобто відсутня перерва між днем звільнення та днем прийняття на роботу на інше підприємство. В іншому разі звільнення може бути визнано незаконним.
При звільненні у зв’язку з повною ліквідацією (
п. 1 ст. 40 КЗпП) жінці має бути виплачено заробітну плату за фактично відпрацьований час (якщо жінка, яка має дитину до трьох (шести) років, працювала), компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).Як при розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру компенсації за невикористану відпустку, так і при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування вихідної допомоги слід керуватися
Порядком № 100.Аналізуючи положення
абзацу четвертого п. 2 та абзацу третього п. 4 Порядку № 100, можна зробити такий висновок: у разі звільнення жінки, яка до звільнення перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років чотири і більше місяців та не працювала, середня заробітна плата для визначення суми вихідної допомоги розраховується виходячи з тарифної ставки (посадового окладу).Виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) розраховується середня заробітна плата для визначення суми компенсації за невикористану відпустку в разі, якщо на весь розрахунковий період припадає відпустка для догляду за дитиною, і при цьому жінка не працювала.
Докладно про порядок розрахунку компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги див. у статті «Звільнення працівника: провадимо остаточний розрахунок» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 1 — 2, с. 44.
Звертаємо увагу: роботодавець зобов’язаний працевлаштувати жінок, які мають дітей віком до трьох (шести) років, також у разі їх звільнення у зв’язку із закінченням строкового трудового договору. На період працевлаштування за жінками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.
Не вважається, що роботодавець виконав обов’язок з працевлаштування, якщо працівниці не було надано на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) іншу роботу або запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я).
Звільнення зазначеної категорії жінок без працевлаштування є порушенням установленого порядку звільнення, що тягне відповідальність винної особи відповідно до чинного законодавства про працю (
ст. 265 КЗпП).Зауважимо: відповідно до
ст. 1861 КЗпП гарантія щодо заборони на звільнення поширюється і на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).Оскільки
КЗпП установлено заборону на звільнення жінок, які мають дітей до трьох років (до шести років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду) тільки за підставами, які розцінюються як звільнення з ініціативи роботодавця, їх може бути звільнено з інших підстав (наприклад, за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або з власної ініціативи (ст. 38, 39 КЗпП)).Слід зазначити, що звільнення на підставі
п. 6 ст. 36 КЗпП (відмова від роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці), поширене в умовах економічної кризи, також не є припиненням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Тобто гарантія, передбачена ч. 3 ст. 184 КЗпП, на цей випадок не поширюються, а отже, розірвання трудового договору у зв’язку зі зміною істотних умов праці з жінкою, яка має дитину до трьох років (до шести років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду), можливо. Це підтверджує Мінпраці у своєму листі від 23.01.2007 р. № 13/13/116-07.Нагадаємо: якщо роботодавець прийняв рішення про зміну істотних умов праці, він повинен попередити
працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП після закінчення двох місяців з моменту попередження. При цьому відмову працівника від продовження роботи у зв’язку зі змінами істотних умов праці слід також зафіксувати письмово.Таким чином, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а жінка, яка має дітей віком до трьох (до шести років — якщо це передбачено медичним висновком), не згодна на цю зміну, її може бути звільнено за такою підставою. Докладніше про процедуру звільнення на підставі
п. 6 ст. 36 КЗпП див. статтю «Крайні заходи: скорочуємо витрати на оплату праці» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 95.Звертаємо увагу: при звільненні жінки у зв’язку зі зміною істотних умов праці (
п. 6 ст. 36 КЗпП) їй має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Чи можна скористатися правом на відпустку?
Щорічна відпустка.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не включається до стажу, який дає право на щорічну відпустку . Отже, якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною та не працює, вона не може претендувати на оплачувану щорічну відпустку. Якщо жінка не використала дні щорічної відпустки до початку відпустки для догляду за дитиною до трьох років, вона може використати їх після виходу з відпустки для догляду за дитиною.Щодо права на щорічну відпустку жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і при цьому вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу, зауважимо таке.
По-перше,
ч. 3 ст. 56 КЗпП передбачено, що робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. По-друге, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку.Таким чином, жінка,
яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною та працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну основну відпустку. Аналогічний висновок міститься в консультації фахівця Мінпраці («Праця і зарплата», 2009, № 10, с. 18) та в листі Мінпраці від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07.Слід мати на увазі: час перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, який передує відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також уключається до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку (
п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). При цьому якщо відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами повністю або частково припадає на розрахунковий період, сума «декретних» або її частина враховується при розрахунку відпускних. Це випливає з положень абзацу четвертого п. 3 Порядку № 100.Додаткова відпустка на дітей.
Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період такої відпустки не має права на додаткову відпустку на дітей. Це пояснюється тим, що відповідно до Закону про відпустки така відпустка надається тільки працюючим особам.Якщо жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, працює на умовах неповного робочого часу і при цьому потрапляє до переліку осіб, які мають право на додаткову відпустку на дітей, їй за її бажанням має бути надано таку відпустку. Нагадаємо: відповідно до
ч. 1 ст. 1821 КЗпП та ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки право на додаткову оплачувану відпустку на дітей мають працюючі:— жінка, яка має
двох або більше дітей віком до 15 років;— жінка, яка має
дитину-інваліда ;— жінка,
яка всиновила дитину;—
одинока мати.Крім того, правом на додаткову відпустку на дітей можуть скористатися такі особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною та працюють на умовах неповного робочого часу:
батько, який виховує дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), особа, яка взяла дитину під опіку та особа, визначена в установленому порядку як опікун (див. лист Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 48).Навчальна відпустка.
Відповідно до ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону про відпустки всі працівники, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою або заочною формою навчання без відриву від виробництва, мають право на оплачувану додаткову відпустку у зв’язку з навчанням.Щоб
скористатися правом на оплачувану навчальну відпустку, працівниця повинна перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, написавши заяву про припинення зазначеної відпустки та заяву про надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням на підставі довідки-виклику на сесію. Роботодавець у такому разі зобов’язаний надати працівниці навчальну відпустку тривалістю, що зазначена в довідці-виклику на сесію. При цьому він не має права вимагати, щоб жінка відпрацювала певний період перед наданням їй відпустки у зв’язку з навчанням.При оплаті навчальної відпустки в разі, коли жінка іде у навчальну відпустку, перервавши відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід мати на увазі: час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виключається з розрахункового періоду (
абзац шостий п. 2 Порядку № 100). А період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (або його частина), як уже зазначалося, уключається до розрахункового періоду, та сума допомоги по вагітності та пологах бере участь у розрахунку відпускних.Якщо жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною протягом усього розрахункового періоду (12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки), то при розрахунку відпускних слід керуватися положеннями
абзацу третього п. 4 Порядку № 100. Це випливає з роз’яснень фахівця Мінпраці (див. статтю «Оплата часу щорічних відпусток» // «Оплата праці», 2008, № 1). Отже, у цьому випадку середня заробітна плата для визначення суми відпускних розраховується виходячи з посадового окладу працівниці, установленого в штатному розписі. Оскільки в цій ситуації порядок розрахунку відпускних має свої особливості, розглянемо його на конкретному прикладі.Приклад.
Працівниця перервала відпустку для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, в якому вона перебуває з 12 березня 2007 року, щоб скористатися правом на оплачувану навчальну відпустку. Згідно з довідкою-викликом на сесію відпустку у зв’язку з навчанням має бути надано з 1 червня 2009 року на 30 календарних днів. Оклад працівниці становить 2000 грн.Розрахунковий період — червень 2008 року — травень 2009 року. Але на цей час припадає відпустка для догляду за дитиною, яка виключається з розрахункового періоду.
У цьому випадку відпускні розраховуються виходячи з окладу працівниці так:
1. Визначається розмір заробітної плати за 12 місяців: 2000 грн. х 12 міс. = 24000 (грн.).
2. Розраховується середньоденна заробітна плата: 24000 грн. : (365 к. дн. - 10 свят. та нероб. дн.) = 67,61 (грн.).
33. Сума відпускних: 67,61 грн. х 30 к. дн. = 2028,30 (грн.)./p>
У період перебування працівниці в навчальній відпустці
ддопомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй не надається.Роботодавець у цьому разі має протягом п’яти днів після видання наказу про припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання працівниці.
На період перебування працівниці в навчальній відпустці відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути оформлено батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають дитину.
Після закінчення навчальної відпустки працівниця має право знову оформити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тепер розглянемо ситуацію, коли жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, працює на умовах неповного робочого часу. Як зазначалося вище, жінка може працювати як на тому підприємстві, що є основним місцем роботи, так і на іншому підприємстві (за сумісництвом), оскільки законодавством не визначено, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого часу.
Згідно з роз’ясненнями Мінпраці, наданими в
листі від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06, якщо жінка стає до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою, що за нею зберігається за основним місцем роботи, окремий трудовий договір не укладається. При цьому робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).Таким чином, працюючи на умовах неповного робочого часу на підприємстві, що є для жінки основним місцем роботи, вона має право на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням на підставі
ст. 15 Закону про відпустки. При поданні необхідних документів жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та працює на умовах неповного робочого часу на тому ж підприємстві, надається додаткова відпустка у зв’язку з навчанням тривалістю, зазначеною в довідці-виклику на сесію.Відпускні в цій ситуації розраховуються в загальному порядку на підставі
Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання навчальної відпустки. Як зазначалося вище, період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, протягом якого жінка не працювала, виключається з розрахункового періоду. Якщо ж до розрахункового періоду потрапляє відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами або її частина, вона враховується при розрахунку відпускних.Якщо жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу на підприємство за сумісництвом (тобто не на те підприємство, з якого вона виходила в таку відпустку), оплачувана навчальна відпустка за місцем роботи за сумісництвом їй не надається.Річ у тім, що надання оплачуваної навчальної відпустки за сумісництвом чинним законодавством не передбачено (див.
листи Мінпраці від 16.05.2006 р. № 172/13/116-01, від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06). У цій ситуації працівниця має право перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за основним місцем роботи та піти в оплачувану навчальну відпустку.
Чи надаються в період відпустки для догляду за дитиною лікарняні?
Жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не оплачуються періоди тимчасової непрацездатності, оскільки в цей період вона не працює і за неї не сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Однак, як зазначалося вище, за бажанням жінки в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона може працювати на умовах неповного робочого часу. При цьому до закінчення такої відпустки за нею зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Якщо в період, коли жінка одночасно перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років та працює, захворіла дитина, працівниця не має права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною. Річ у тім, що відповідно до
п.п. «б» п. 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455, листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років не видається. Як зазначається в листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.03.2009 р. № 04-06/3-5/з-74, навіть якщо порушуючи вимоги зазначеної Інструкції листок непрацездатності було видано, підприємство не має права надавати допомогу по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною. Це зумовлено тим, що в період відпустки жінка отримує гарантовану законодавством часткову компенсацію втрати заробітної плати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до трьох років.Водночас слід зазначити: жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, працюючи на умовах неповного робочого часу, отримує заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу, з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тому якщо жінка,
яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та працює на умовах неповного робочого часу, захворіла сама, їй видається листок непрацездатності та оплачується за місцем роботи на загальних підставах. Аналогічні роз’яснення наведено в листах Мінпраці від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28) та від 26.06.2007 р. № 412/020/153-07 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75).На практиці трапляються випадки, коли у жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, виникає право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Листок непрацездатності у зв’язку з відпусткою по вагітності та пологах у такому разі видається жінці на загальних підставах.Допомога по вагітності та пологах виплачується на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності в загальному порядку. Нагадаємо: виплата допомоги здійснюється з першого дня відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Для визначення суми допомоги необхідно керуватися положеннями
Порядку № 1266.ЯЯкщо відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається в період перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку за медичним висновком), порядок розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах має свої особливості.
Річ у тім: якщо застрахована особа в розрахунковому періоді (останні шість місяців (з 1-го до 1-го числа) перед настанням страхового випадку) не мала заробітку з поважних причин, зазначених в
абзаці третьому п. 4 Порядку № 1266, у тому числі у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої на момент настання страхового випадку. При цьому середньоденна заробітна плата за один робочий день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість робочих днів, установлену на підприємстві.Порядок розрахунку середньомісячної кількості робочих днів роз’яснило Мінпраці у своєму
листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020. Для розрахунку середньомісячної кількості робочих днів береться кількість робочих днів згідно з балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді — 6 календарних місяців.Необхідно також мати а увазі, що протягом перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох (шести) років, тарифну ставку (посадовий оклад) могло бути переглянуто. Роботодавець міг змінити розмір тарифної ставки (посадового окладу) або встановити неповний робочий день (тиждень) на підставі
ст. 32 КЗпП, попередивши про це працівника за два місяці. Тому звертаємо увагу, що допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу) або її частини (якщо встановлено неповний робочий час), установленої працівнику на момент настання страхового випадку. Про це йдеться в листі Мінпраці від 21.04.2009 р. № 04-06/Г-63з-93.Приклад.
У працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 січня 2007 року, виникло право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 9 червня 2009 року. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з поданим листком непрацездатності надається з 09.06.2009 р. по 12.10.2009 р. Посадовий оклад на момент настання страхового випадку згідно зі штатним розписом становить 2500 грн. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (субота та неділя).Визначимо середньомісячну кількість робочих днів.
Загальна кількість робочих днів згідно з балансом робочого часу в розрахунковому періоді (грудень 2008 року — травень 2009 року) складає: 23 + 20 + 20 + 21 + 21 + 18 = 123 (роб. дн.).
Середньомісячна кількість робочих днів: 123 роб. дн. : 6 = 20,5 роб. дн.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 2500 грн. : 20,5 роб. дн. = 121,95 грн.
На період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами припадає 88 робочих днів.
Таким чином, сума допомоги по вагітності та пологах становитиме: 121,95 грн. х 88 роб. дн. = 10731,60 грн.
На цьому завершуємо розгляд нашої теми. Сподіваємося, що матеріал цієї статті стане в нагоді як роботодавцям, які повинні дотримувати всі гарантії, установлені чинним законодавством для працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так і тим, хто збирається оформити або вже оформив таку відпустку.
