Валютна декларація за даними бухобліку
Про декларування валютних цінностей написано і сказано чимало. Водночас питання про порядок заповнення валютної декларації з’являються знов і знов, з часом трансформуючись. Бухгалтери вже цікавляться не тим, хто повинен подавати декларацію і яка відповідальність за її неподання, а запитують, як на основі даних бухгалтерського обліку отримати інформацію для занесення до того чи іншого її рядка.
Цю консультацію присвячено саме таким нюансам, пов’язаним із заповненням валютної декларації.
Ірина КИЯН, консультант, провідний спеціаліст АФ «Ален Аудит», Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Закон № 185
— Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, зі змінами та доповненнями.Закон № 2374
— Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III, зі змінами та доповненнями.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, зі змінами та доповненнями.Указ № 319/94
— Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. № 319/94, зі змінами та доповненнями.Декрет № 15-93
— Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93, зі змінами та доповненнями.Наказ № 207
— наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» від 25.12.95 р. № 207.Положення № 49
— Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49, зі змінами та доповненнями.П(С)БО 1
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями.П(С)БО 21
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зі змінами та доповненнями.
Відразу зауважимо: на сьогодні офіційно затвердженого порядку (або інструкції) щодо заповнення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі — валютна декларація) не існує.
Наказом № 207 затверджено тільки її форму. Тому, пояснюючи порядок заповнення конкретних рядків, виходитимемо із:— змісту самої форми;
— практики, що склалася, та логіки;
— того факту, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (
п. 2 ст. 3 Закону про бухоблік);— того, що методологія бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті на дату затвердження форми валютної декларації та сьогодні розрізняються.
Основні моменти
Обов’язок
щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності наявності належних їм валютних цінностей, що знаходяться за межами України, установлено ст. 1 Указу № 319/94. Декларуванню підлягають валютні цінності та майно, що фактично знаходяться за межами України на дату заповнення резидентом України форми валютної декларації.Інакше кажучи, у валютній декларації наводяться дані на відповідну звітну дату про валютні цінності, доходи (дивіденди) та майно, що знаходяться (отримані) за межами України і належать суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності. Причому, з одного боку, у такій декларації зазначаються відомості
про операції, учинені за звітний період — квартал, у результаті яких іноземна валюта і майно опинилися, а доходи (дивіденди) були нараховані (отримані) за межами України, з іншого боку, декларується знаходження таких валютних цінностей, доходів та майна за кордоном на конкретну звітну дату незалежно від того, коли здійснено операції з перерахування іноземної валюти, нарахування доходів, унесення майна. І тільки розділ V валютної декларації, що має, до речі, суто інформаційний характер, заповнюється наростаючим підсумком з початку поточного звітного року і лише за цей період. Щоправда, по-особливому відображаються дані й у рядку 5 «На рахунках, відкритих в іноземних банках» розділу II «Фінансові вкладення», де завжди наводяться залишки коштів в іноземній валюті, розміщених за межами України на рахунках у банках-нерезидентах, на звітну дату.У виносках до II і III розділів валютної декларації зазначено, що суми фінансових вкладень, вартість майна та товарів за кордоном для відображення у відповідних рядках декларації
в національній валюті визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти (вартості майна та товарів в іноземній валюті) за курсом НБУ, що діє на звітну дату.Із назви форми валютної декларації зрозуміло, що
інформацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, слід наводити станом на 1 число місяця наступного за звітним кварталом. Однак якщо поглянути на дату затвердження наказу № 207 та пригадати, на яку дату складався баланс підприємства (форма № 1) до 2000 року (а це було саме 1 число, хоча реально в Балансі відображалися дані «на кінець останнього числа звітного періоду»), то буде цілком очевидно, чому в назві валютної декларації проставлено «... станом на 01...».Сьогодні, як відомо,
Баланс (форма №1) складається на кінець останнього дня звітного періоду (п. 12 П(С)БО 1). Тому, на наш погляд, у цілях перерахунку показників розділів II і III валютної декларації, наведених в іноземній валюті, для відображення у графі 6 у національній валюті виправданим є застосування курсу НБУ на кінець останнього дня звітного періоду (тобто на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року). Утім, на яку б дату — 30 (31) чи 1 число — не застосувало підприємство курс НБУ при перерахунку сум в іноземній валюті у гривні, заповнюючи валютну декларацію, його не може бути притягнуто за це до відповідальності. Адже п. 2.7 Положення № 49 санкції в розмірі 20 нмдг (тобто 340 грн.) передбачено виключно за порушення порядку декларування у вигляді надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються в декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за межами України. Безсумнівно, застосування валютного курсу (для цілей заповнення валютної декларації), що діє на кінець останнього дня звітного періоду або ж на 1 число, не може бути розцінено як приховування валютних цінностей та майна від їх декларування. Головне, щоб правильно було задекларовано суми в іноземній валюті та всі вони були занесені до декларації, крім цифр, ще й прописом.Далі розглянемо особливості заповнення окремих рядків валютної декларації. При цьому покажемо, чи можна повною мірою використовувати дані бухгалтерського обліку для її заповнення.
Розділ I «Загальні відомості»
Заповнення розділу I валютної декларації не потребує особливих зусиль та знань бухгалтерського обліку. У ньому порядково наводяться відомості:
— повна назва резидента відповідно до зазначеного у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи;
— адреса резидента (сюди вписується місцезнаходження юридичної особи згідно з тим же свідоцтвом про держреєстрацію);
— назви, адреси уповноважених банків України, в яких суб’єктом господарювання відкрито рахунки в національній та іноземній валютах, із зазначенням номерів таких рахунків;
— країна, назва та адреси іноземних банків, де резидентом відкрито рахунки, із зазначенням номерів цих рахунків.
Зверніть увагу:
у рядках 5 і 6 цього розділу необхідно вказати, крім іншого, коди валют, в яких відкрито рахунки в банках як на території України, так і за кордоном.Коди валют (цифрові та літерні) наводяться відповідно до
Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34. Наприклад, доларам США присвоєно цифровий код 840 і літерний USD, євро — цифровий код 978 і літерний EUR, російським рублям — цифровий код 643 і літерний RUB.Так-от,
у валютній декларації проставляються саме цифрові коди валют.Також майте на увазі: усі реквізити
рядка 6 розділу I заповнюються двома мовами: англійською та українською.
Розділ II «Фінансові вкладення»
У цьому розділі резиденти України наводять інформацію
про фінансові вкладення в іноземній валюті, здійснені за межами України шляхом:— розміщення грошових коштів на рахунках в іноземних банках;
— унесення іноземної валюти до статутних фондів іноземних підприємств за кордоном та своїх дочірніх підприємств за кордоном;
— придбання цінних паперів іноземних банків та підприємств тощо.
У назві
графи 1 розділу II зазначено: «знаходиться (перераховано) в іноземній валюті». Таке словосполучення в контексті найменувань рядків аналізованого розділу, мабуть, слід розуміти так:1)
знаходиться в іноземній валюті на рахунках, відкритих в іноземних банках (тобто стосується лише рядка 1 розділу II);2)
перераховано в іноземній валюті:— депозити та вклади в іноземні банки;
— до статутних фондів іноземних (у тому числі спільних) підприємств, дочірніх підприємств за кордоном, іноземних (спільних) банків;
— на рахунки філій та представництв за кордоном;
— на придбання іноземних державних цінних паперів, цінних паперів іноземних банків та іноземних підприємств, цінних іноземних страхових полісів, нерухомого майна та прав інтелектуальної (промислової) власності;
— суму коштів за кордон за імпортними контрактами, за якими на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки здійснення розрахунків;
— на інші цілі (з поясненням, на які саме).
Розглянемо докладніше особливості заповнення деяких рядків розділу II валютної декларації.
Рядок 1. Фінансові вкладення знаходяться на рахунках, відкритих в іноземних банках
Для заповнення цього рядка використовуються аналітичні дані в іноземній валюті до сальдо на кінець звітного періоду за бухгалтерським субрахунком
314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». А документальним підтвердженням таких сум є виписки відповідних банків.Тут не можна просто взяти дані із графи 4 рядка 240 « Грошові кошти і їх еквіваленти: в іноземній валюті» Балансу (форма № 1) та перенести їх до графи 6 «Сума в національній валюті» рядка 1 «На рахунках, відкритих в іноземних банках» розділу II валютної декларації. Річ у тім, що форма декларації вимагає, щоб у цьому рядку було зазначено відомості
про залишки іноземної валюти (та її еквіваленти) лише на рахунках, відкритих в іноземних банках. У рядку ж 240 Балансу наводяться ще й кошти в іноземній валюті в касі, на поточних та інших рахунках, відкритих в українських банках, а також еквіваленти грошових коштів.Це означає, що для заповнення рядка 1 розділу II валютної декларації необхідно використовувати дані виключно з регістрів бухгалтерського обліку. Причому, якщо суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має залишки грошових коштів на декількох рахунках в різних банках, країнах та валютах, то у згаданому рядку валютної декларації слід зробити стільки записів, скільки є банківських рахунків із залишками коштів у розрізі кожного з видів (кодів) валют.
Рядок 5. Фінансові вкладення перераховані на рахунки філій (представництв) за кордоном
Документальним підтвердженням
сум, наведених у цьому рядку розділу II валютної декларації, є платіжні документи, що свідчать про факт перерахування грошових коштів в іноземній валюті на рахунки філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємства, відкритих в іноземних банках.У
графі 7 аналізованого рядка в обов’язковому порядку вказується дата і номер платіжного документа, а їх копії додаються до валютної декларації за період (звітний квартал) здійснення операції.Слід мати на увазі, що розміщення валютних цінностей на рахунках в іноземних банках можливе лише при отриманні індивідуальної ліцензії НБУ, оформленої відповідно до
Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. № 485.Приклад.
З поточного валютного рахунка підприємства в російських рублях, відкритого в уповноваженому банку України, перераховано 100000 рос. руб. на банківський рахунок філії цього ж підприємства, відкритий у банку на території Росії.Частину цієї суми — 60000 рос. руб. — перераховано філією нерезиденту — виконавцю робіт.
Курс НБУ становив (умовно):
— на дату перерахування коштів на рахунок філії — 0,20 грн. за 1 рос. руб.;
— на дату здійснення операції філією — 0,23 грн. за 1 рос. руб.;
— на кінець звітного періоду (дату балансу) — 0,25 грн. за 1 рос. руб.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, RUB/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано грошові кошти з поточного валютного рахунка підприємства на банківський рахунок, відкритий філії, у банку Росії (курс НБУ — 0,20 грн./рос. руб.) (100000 рос. руб. х 0,20 грн./рос. руб.) — в обліку підприємства | 683 | 312 | RUB100000 20000 |
| — в обліку філії | 314 | 683 | RUB100000 20000 | |
| 2 | Здійснено філією оплату за послуги, надані російською компанією (курс НБУ — 0,23 грн./рос. руб.) (60000 рос. руб. х 0,23 грн./рос. руб.) | 632 | 314 | RUB60000 13800 |
| 3 | Відображено філією курсову різницю на дату здійснення операції за грошовими коштами в іноземній валюті ((100000 рос. руб. х (0,20 грн./рос. руб. - 0,23 грн./рос. руб.) = -3000 грн.) | 314 | 714 | 3000 |
| 4 | Відображено філією курсову різницю на дату балансу за залишком коштів на банківському рахунку в іноземній валюті (курс НБУ — 0,25 грн./рос. руб.) ((100000 рос. руб. - 60000 рос. руб.) х | 314 | 714 | 800 |
| 5 | Значиться на кінець звітного періоду залишок грошових коштів на банківському рахунку філії підприємства в банку Росії (курс НБУ — 0,25 грн./рос. руб.) | 314 | — | RUB40000 10000 |
У результаті, заповнюючи валютну декларацію,
за рядком 1 розділу II показуємо: у графі 5 «Сума у валюті» — 40000 рос. руб., а у графі 6 «Сума в національній валюті» — 10000 грн., оскільки саме ця сума, розміщена резидентом на банківському рахунку, відкритому філії за кордоном, залишилася на звітну дату на такому рахунку. А от у графі 5 рядка 5 розділу II валютної декларації знайде відображення сума іноземної валюти, фактично перерахована підприємством на рахунок філії, тобто 100000 рос. руб. У графі 6 цього рядка при цьому наводиться гривнєвий еквівалент такої суми, розрахований за курсом НБУ на дату складання валютної декларації, що дорівнює 25000 грн. (100000 рос. руб. х 0,25 грн./рос. руб.).
Рядок 2. Фінансові вкладення, перераховані на депозити, та вклади в іноземні банки
При заповненні цього рядка валютної декларації використовуються аналітичні відомості про сальдо в іноземній валюті на кінець звітного періоду за бухгалтерськими субрахунками (залежно від строку розміщення грошових коштів та виду банківського договору):
—
143 «Інвестиції непов’язаним сторонам»;—
184 «Інші необоротні активи»;—
314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»;—
352 «Інші поточні фінансові інвестиції».Документальним підтвердженням
таких сум є виписки українського банку та платіжні документи, що свідчать про факт здійснення вкладної (депозитної) операції, а також виписки іноземного банку, що підтверджують залишок коштів на депозиті.Зауважимо:
нараховані проценти на вклад (депозит) також підлягають декларуванню з відображенням відповідних показників у розділі IV валютної декларації. Зверніть особливу увагу: при заповненні цього розділу до неї обов’язково додаються легалізовані та перекладені українською (з нотаріальним завіренням) копії:— аудиторського висновку про фінансову діяльність іноземного (спільного) підприємства за кордоном;
— рішення засновників іноземного (спільного) підприємства за кордоном про розподіл прибутку (дивідендів);
— довідки податкової служби країни, де отримано дохід (дивіденди) в іноземній валюті, про суму сплачених податків та інших зборів, передбачених законодавством тієї країни.
Слід зауважити: подання разом із валютною декларацією будь-яких документів, що підтверджують відсутність доходів (дивідендів) в іноземній валюті з місцем походження за межами України, законодавчими та нормативними актами не передбачено.
Приклад.
Згідно з депозитним договором з поточного валютного рахунка українського підприємства перераховано до банку Німеччини 100000 євро. Проценти на суму вкладу нараховуються поквартально 25 числа останнього місяця кварталу у розмірі 5000 євро. Сума таких нарахованих процентів перераховується на рахунок, відкритий підприємством у банку Німеччини.Курс НБУ становив (умовно):
— на дату перерахування грошових коштів — 10,0 грн. за 1 євро;
— на дату нарахування процентів та зарахування їх на банківський рахунок в іноземному банку — 9,0 грн. за 1 євро;
— на кінець звітного періоду (дату балансу) — 9,5 грн. за 1 євро.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, €/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано кошти в іноземній валюті на депозитний рахунок, відкритий у банку Німеччини (курс НБУ — 10,0 грн./€) (€100000 х 10,0 грн./€) | 3142 | 312 | € 1000001000000 |
| 2 | Нараховано проценти за депозитним вкладом (курс НБУ — 9,0 грн./€) (€5000 х 9,0 грн./€) | 373 | 732 | € 500045000 |
| 3 | Зараховано суму процентів на банківський рахунок, відкритий підприємством в іноземному банку (€5000 х 9,0 грн./€) | 3141 | 373 | € 500045000 |
| 4 | Відображено курсову різницю від перерахунку основної суми вкладу на дату балансу (курс НБУ — 9,5 грн./€) (€100000 х (10,0 грн./€ - 9,5 грн./€) = 50000 грн.) | 974 | 3142 | 50000 |
| 5 | Відображено курсову різницю від перерахунку суми процентів, зарахованих на відкритий в іноземному банку рахунок на дату балансу (курс НБУ — 9,5 грн./€) (€5000 х (9,0 грн./€ - 9,5 грн./€) = -2500 грн.) | 3141 | 744 | 2500 |
| 6 | Значиться на кінець звітного періоду залишок коштів (курс НБУ — 9,5 грн./€) на: — депозитному рахунку в банку Німеччини | 3142 | — |
950000 |
| — на банківському рахунку в іноземному банку | 3141 | — | € 500047500 | |
Отже,
у рядку 2 «Депозити і вклади в іноземні банки» розділу II валютної декларації у графі 5 необхідно відобразити 100000 євро, а у графі 6 — 950000 грн.Залишок коштів
в іноземній валюті на звітну дату у вигляді процентів, нарахованих за депозитним договором та зарахованих на відкритий рахунок в іноземному банку, слід показати в рядку 1 розділу II валютної декларації. Одночасно слід задекларувати суму нарахованих та перерахованих на рахунок в іноземному банку процентів у розділі IV такої декларації.Рядки 3, 4 і 6. Фінансові вкладення, перераховані до статутних фондів іноземних компаній, дочірніх підприємств, іноземних банків за кордоном
Для заповнення цих рядків валютної декларації використовуються аналітичні дані в іноземній валюті за такими бухгалтерськими субрахунками:
—
141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;—
142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;—
143 «Інвестиції непов’язаним сторонам»;—
352 «Інші поточні фінансові інвестиції».Документами, що підтверджують
суми, які вказуються у згаданих рядках валютної декларації, є платіжні документи, що свідчать про факт перерахування грошових коштів в іноземній валюті.Не зайвим буде підкреслити, що в аналізованих рядках валютної декларації
наводяться суми грошових коштів в іноземній валюті, фактично внесені (перераховані) до статутних фондів іноземних підприємств та банків, а також розташованих за кордоном власних дочірніх підприємств. Підходи до оцінки фінансових інвестицій, що застосовуються в цілях бухгалтерського обліку, не впливають на показники, що заносяться до валютної декларації. При цьому, як і щодо всіх інших сум валютних цінностей та вартості майна, що підлягають декларуванню, для перерахунку у гривні використовується, як уже згадувалося, курс НБУ на звітну дату, а підтвердженням факту перерахування валютних коштів є платіжні документи, копії яких додаються до валютної декларації.Приклад.
Підприємством перераховано до статутного капіталу іноземної компанії 100000 дол. США, що становить 10 % зареєстрованого статутного капіталу. Іноземна компанія не є пов’язаною особою щодо резидента — інвестора.Курс НБУ склав (умовно):
— на дату перерахування грошових коштів — 5,05 грн. за 1 дол. США
— на кінець звітного періоду (дату балансу) — 7,70 грн. за 1 дол. США.
За умовами наведеного прикладу
у графі 5 рядка 3 «До статутних фондів іноземних (у тому числі спільних) компаній за кордоном: % частки в статутному фонді» розділу II валютної декларації слід показати 100000 дол. США, а у графі 6 — 770000 грн.Рядки 7, 8 і 9. Фінансові вкладення, перераховані на придбання державних цінних паперів, цінних паперів іноземних банків та компаній
Усім відомо, що залежно від строку утримання цінних паперів їх слід обліковувати або як довгострокові, або ж як поточні фінансові інвестиції. Тому для заповнення
рядків 7 «На придбання іноземних державних цінних паперів», 8 «На придбання цінних паперів іноземних банків: — кількість акцій і їх вид» і 9 «На придбання цінних паперів іноземних підприємств: — кількість акцій і їх вид» розділу II валютної декларації використовуються аналітичні дані в іноземній валюті до таких рахунків та субрахунків:—
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;—
35 «Поточні фінансові інвестиції»—
371 «Розрахунки за виданими авансами».Документами, що підтверджують
суми, які підлягають відображенню у згаданих рядках валютної декларації, є платіжні документи, що підтверджують факт перерахування грошових коштів на придбання цінних паперів іноземних держав, компаній та банків.Приклад.
Українським підприємством в одному звітному періоді оплачено та отримано акції іноземної компанії в кількості 100 шт. на суму 100000 дол. США. Мета придбання — продаж у наступному звітному періоді.Першою подією було перерахування грошових коштів в іноземній валюті на придбання цінних паперів.
Курс НБУ склав (умовно):
— на дату перерахування грошових коштів в оплату акцій — 5,0 грн. за 1 дол. США;
— на кінець звітного періоду (дату балансу) — 7,0 грн. за 1 дол. США.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, $/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано кошти в іноземній валюті для придбання 100 акцій іноземної компанії (курс НБУ — 5,0 грн./$) ($100000 х 5,0 грн./$) | 371 | 312 | $100000 500000 |
| 2 | Отримано акції іноземної компанії в кількості 100 штук | 352 | 685 | $100000 500000 |
| 3 | Відображено залік заборгованостей | 685 | 371 | $100000 500000 |
| 4 | Значаться на кінець звітного періоду акції іноземної компанії ($100000 х 5,0 грн./$) | 352 | — | $100000 500000 |
Як бачимо, перерахунок вартості акцій на кінець звітного періоду в бухгалтерському обліку не здійснюється, бо стаття балансу про поточні фінансові інвестиції (за умовами прикладу — вартості акцій) — немонетарна (так само, як і стаття про вартість товарів).
Тим часом, для цілей заповнення показників валютної декларації, зокрема
графи 6 розділу II, сума в національній валюті визначається із застосуванням курсу НБУ, що діє на звітну дату, якою є дата балансу. Тобто в нашому прикладі сума фінансових вкладень на придбання акцій іноземної компанії, що підлягає відображенню у графі 6 рядка 9 розділу II валютної декларації, дорівнює 700000 грн. ($100000 х 7,0 грн./$), а не 500000 грн.
Рядки 11 і 12. Фінансові вкладення, перераховані на придбання нерухомого майна та прав інтелектуальної (промислової) власності
Дані для заповнення
рядків 11 «На придбання нерухомого майна» і 12 «На придбання прав інтелектуальної (промислової) власності» розділу II валютної декларації легко отримати з регістрів бухгалтерського обліку. Нагадаємо: суми коштів, перерахованих у вигляді авансів для придбання нерухомого майна та прав інтелектуальної власності, обліковуються за дебетом субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами», а подальше зарахування на баланс зазначених активів відображається за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».Незважаючи на те що у звітному періоді може бути виконано обидва елементи операції придбання (оплата та отримання), це не звільняє підприємство від декларування фінансових вкладень на придбання нерухомого майна та прав інтелектуальної власності, розташованих за кордоном, і в періоді перерахування грошових коштів, і в подальших періодах знаходження валютних цінностей за межами України.
Разом із тим, коли факт придбання нерухомого майна та прав інтелектуальної власності відбувся, а оплати за них не було, заповнювати рядки 11 і 12 цього розділу валютної декларації не слід, оскільки не було фінансових вкладень — перерахування грошових коштів.
Інакше кажучи,
у рядках 11 і 12 розділу II валютної декларації необхідно зазначати суму коштів в іноземній валюті, перераховану в оплату вартості нерухомого майна та прав інтелектуальної (промислової) власності.Приклад.
Резидентом на території Росії отримується будівля для оптового складу вартістю 50000 євро. За умовами договору купівлі-продажу спочатку здійснюється передоплата в розмірі 70 % вартості будівлі. Частина вартості, що залишилася, оплачується після складання акта приймання-передачі будівлі.Курс НБУ склав (умовно):
— на дату перерахування передоплати — 8,0 грн. за 1 євро;
— на дату складання акта приймання-передачі будівлі — 9,0 грн. за 1 євро;
— на кінець звітного періоду (дату балансу) та дату погашення заборгованості — 10,0 грн. за 1 євро.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, €/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано грошові кошти згідно з договором в оплату вартості нерухомого майна, розташованого за кордоном (курс НБУ — 8,0 грн./€) (€50000 х 8,0 грн./€ х 70 % : 100 %) | 371 | 312 | € 35000280000 |
| 2 | Зараховано на баланс будівлю на підставі акта приймання-передачі: — у частині суми авансу | 152 | 632 |
280000 |
| — у частині неоплаченої суми (курс НБУ — 9,0 грн./€) ((€50000 - €35000) х 9,0 грн./€) | 152 | 632 | € 15000135000 | |
| 3 | Здійснено залік заборгованостей | 632 | 371 | € 35000280000 |
| 4 | Відображено курсову різницю за монетарною частиною заборгованості на дату балансу (€15000 х (9,0 грн./€ - 10,0 грн./€) = -15000 грн.) | 974 | 632 | 15000 |
| 5 | Перераховано частину вартості будівлі, що залишилася неоплаченою, у наступному звітному періоді (курс НБУ — 10,0 грн./€) (€15000 х 10,0 грн./€) | 632 | 312 | € 15000150000 |
Як бачимо, у першому звітному періоді здійснено фінансові вкладення на придбання нерухомого майна за кордоном у сумі 35000 євро. Саме цю суму має бути відображено
у графі 5 рядка 11 розділу II валютної декларації. Водночас у графі 6 зазначеного рядка еквівалент цієї суми в національній валюті України слід показати рівним 350000 грн. (€35000 х 10 грн./€), адже на звітну дату курс НБУ склав 10 грн./€.
Рядок 13. Сума коштів, перерахованих за кордон, і виставлених векселів за імпортними контрактами, за якими на звітну дату перевищено законодавчо встановлені строки
У
рядку 13 розділу II валютної декларації відображаються валютні кошти, що знаходяться за межами України з порушенням строків розрахунків за імпортними операціями, установлених ст. 2 Закону № 185.У загальному випадку імпортні операції резидентів, що проводяться на умовах відстрочення поставки, має бути завершено протягом
180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставляння векселя або проведення уповноваженим банком платежу за акредитивом на користь нерезидента. Разом із тим строки розрахунків за імпортними операціями можуть бути подовжено в порядку, регламентованому постановою КМУ від 29.12.2007 р. № 1409.При заповненні цього рядка використовують аналітичні дані в іноземній валюті до субрахунків:
—
371 «Розрахунки за виданими авансами»;—
512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті»;—
622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті».Щодо векселів, виставлених за імпортними контрактами, зауважимо таке. Вексель може бути видано тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (
ст. 4 Закону № 2374). А це означає, що в Україну спочатку повинна надійти імпортна частина контракту, а вже потім може бути видано вексель. При цьому ст. 9 Декрету № 15-93 установлено обов’язок резидентів декларувати валютні цінності, що знаходяться за межами України. Вексель же ст. 1 зазначеного Декрету віднесено до валютних цінностей. Саме тому його має бути відображено у валютній декларації.
Розділ III «Майно і товари за кордоном»
Цей розділ валютної декларації призначено для відображення інформації про
майно і товари, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, залежно від мети їх вивезення за кордон.У назві
графи 1 цього розділу присутнє в дужках уточнення: «внесено». Це дозволяє говорити, що в розділі III валютної декларації зазначаються відомості про майно, яке вивезене за межі України на останню дату звітного періоду (і в поточному звітному періоді у тому числі).Бухгалтера, звісно, насамперед цікавитиме правильність заповнення показників
граф 5 «Вартість у валюті» і 6 «Вартість у національній валюті» за відповідними рядками розділу валютної декларації, що розглядається. Які дані бухгалтерського обліку можна взяти для заповнення цих граф? Суть у тому, що в бухгалтерському обліку операції, наприклад, з відвантаження товару на експорт на умовах подальшої оплати відображаються у грошовій одиниці України шляхом перерахунку вартості експортованого товару в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Тобто у випадках, коли першою подією було відвантаження товару на експорт, цією датою вважається дата його відвантаження. Часто дата відвантаження товару і дата його митного оформлення збігаються, тому для перерахунку вартості товару в іноземній валюті у гривні приймають курс НБУ, що діяв на дату оформлення ВМД. Якщо такий експортований товар залишився неоплаченим на кінець звітного періоду (значиться дебіторська заборгованість), то сума зазначеної монетарної заборгованості підлягає перерахунку на дату балансу із застосуванням валютного курсу на кінець останнього дня звітного періоду (30 (31) число). У результаті саме ця величина знайде відображення у графі 6 розділу валютної декларації, що аналізується.Аналогічно доведеться діяти при заповненні показників графи 6 розділу III валютної декларації з вартістю майна, унесеного до статутних фондів іноземних підприємств та банків, а також дочірніх підприємств, розташованих за кордоном, незважаючи на те що майнові інвестиції в іноземній валюті для цілей бухгалтерського обліку є немонетарними статтями і за ними не розраховуються курсові різниці.
Рядки 1, 2 і 4. Майно, внесене до статутних фондів іноземних компаній, дочірніх підприємств за кордоном та іноземних банків
Для заповнення цих рядків валютної декларації використовуються аналітичні дані в іноземній валюті до субрахунків:
—
141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;—
142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;—
143 «Інвестиції непов’язаним сторонам»;—
352 «Інші поточні фінансові інвестиції».Зазначені субрахунки призначені для обліку інвестицій як у грошовій, так і в майновій формі. Тому саме аналітика допоможе швидкій вибірці необхідних даних.
Документами, що підтверджують
факт вивезення майна до статутних фондів іноземних підприємств та банків (у тому числі спільних), а також власних дочірніх підприємств, розташованих за межами України, є ВМД, копії яких в обов’язковому порядку додаються до валютної декларації за відповідний звітний період здійснення інвестиції.Попутно зауважимо, що підставою для заповнення
рядка 3 «До філій (представництв) за кордоном» цього розділу валютної декларації також є ВМД, за даними якої і визначається вартість в іноземній валюті вивезеного за межі України майна для занесення до графи 5.Зверніть увагу: рядки валютної декларації, що розглядаються, заповнюють резиденти, які оформили індивідуальні ліцензії відповідно до
Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.03.99 р. № 122.Приклад
. Підприємством до статутного капіталу іноземної компанії внесено устаткування (визнане раніше підприємством як утримуване для продажу) балансовою вартістю 50000 євро, що збігається з вартістю, погодженою засновниками, та митною вартістю.На момент оцінки внеску до статутного капіталу суму інвестиції було перераховано у гривнєвий еквівалент за курсом НБУ, що діє на дату підписання протоколу зборів засновників — 8,0 грн. за 1 євро.
Курс НБУ на кінець звітного періоду (дату балансу) склав (умовно) 9,0 грн. за 1 євро.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, €/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Відображено суму інвестиції, унесеної до статутного капіталу нерезидента (курс НБУ — 8,0 грн./€) (€50000 х 8,0 грн./€) | 143 | 712 | € 50000400000 |
| 2 | Значиться на кінець звітного періоду вартість інвестиції в бухгалтерському обліку | 143 | — | € 50000400000 |
Отже, у
графі 5 рядка 1 розділу III валютної декларації показуємо вартість майна, унесеного до статутного фонду іноземного підприємства, у розмірі 50000 євро, а от у графі 6 її еквівалент у національній валюті має бути відображено в сумі 450000 грн. (€50000 х 9,0 грн./€), тобто за курсом НБУ на звітну дату.
Рядок 5. Товари (роботи, послуги), експортовані за межі України з оплатою в іноземній валюті, за якими перевищено строки здійснення розрахунків
У цьому рядку передбачено декларування відомостей щодо товарів (робіт, послуг), що експортовано суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності за межі України з оплатою в іноземній валюті, за якими на звітну дату в законодавчо встановлені граничні строки не надійшли грошові кошти на рахунок резидента в уповноваженому банку. Простіше кажучи, цей рядок декларації заповнюють суб’єкти господарювання, які не отримали за експортними контрактами з оплатою в іноземній валюті виручку протягом
180 календарних днів з моменту експорту товарів (робіт, послуг) (п. 1 Закону № 185).Для заповнення рядка 5 розділу III аналізуються аналітичні дані в іноземній валюті до субрахунків:
—
362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;—
377 «Розрахунки з іншими дебіторами».Приклад.
Підприємством відвантажено товар на експорт вартістю 10000 дол. США. На звітну дату зафіксовано порушення строку надходження валютної виручки.Курс НБУ склав (умовно):
— на дату відвантаження товару та дату його митного оформлення — 7,0 грн. за 1 дол. США;
— на кінець звітного періоду (дату балансу), в якому перевищено граничний строк надходження валютної виручки — 7,5 грн. за 1 дол. США;
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, $/грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Відвантажено товар на експорт, відображено дохід від реалізації (курс НБУ — 7,0 грн./$) ($10000 х 7,0 грн./$) | 362 | 702 | $10000 70000 |
| 2 | Відображено курсову різницю від перерахунку суми заборгованості на кінець звітного періоду (курс НБУ — 7,5 грн./$) ($10000 х (7,0 грн./$ - 7,5 грн./$) = -5000 грн.) | 362 | 714 | 5000 |
| 3 | Значиться на кінець звітного періоду прострочена заборгованість ($10000 х 7,5 грн./$) | 362 | — | $10000 75000 |
У результаті
за рядком 5 розділу III валютної декларації у графі 5 показуємо вартість експортованого товару, виручка за який не надійшла в установлені законодавством строки здійснення розрахунків, що дорівнює 10000 дол. США, а у графі 6 — гривнєвий еквівалент у розмірі 75000 грн. ($10000 х 7,5 грн./$).
Розділ V «Інформаційні відомості»
Відомості розділу V валютної декларації мають інформативний характер. У ньому наводиться інформація про експортні, імпортні, бартерні угоди та операції переробки давальницької сировини (у тому числі виконані з порушенням установлених законодавством строків) окремо
за кожним видом валют цифрами та прописом, з обов’язковим зазначенням коду валюти.Якщо в суб’єкта підприємництва є дані лише для заповнення цього розділу валютної декларації,
то штрафні санкції за неподання та/або несвоєчасне її подання не застосовуються (див. лист ДПАУ від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317).Розглянемо заповнення
деяких рядків цього розділу.
Рядок 1.1. Вартість експортованих товарів, робіт, послуг
Для заповнення цього рядка використовуються такі аналітичні дані в іноземній валюті за кожним її видом:
— сума дебетового обороту за субрахунком 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» у кореспонденції з рахунком 70 «Доходи від реалізації» (
Σ 1);— сума дебетового обороту за субрахунком 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» у кореспонденції з субрахунком 712 «Доходи від реалізації інших оборотних активів» (
Σ 2);— сума дебетового обороту за субрахунком 6812 «Розрахунки за авансами, одержаними від іноземних покупців» у кореспонденції з рахунками 70 «Доходи від реалізації» і 712 «Доходи від реалізації інших оборотних активів» (
Σ 3);Тоді загальну вартість експортованих товарів, робіт, послуг за кожним видом іноземної валюти можна визначити за формулою: (
Σ 1 + Σ 2 + Σ 3).
Рядок 1.2. Виручка в іноземній валюті, одержана від експорту товарів, робіт, послуг
З метою узагальнення показників для цього рядка використовуються аналітичні дані в іноземній валюті за кожним видом валют:
— кредитовий оборот за субрахунком 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» у кореспонденції з субрахунками 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» (якщо підприємством застосовується цей субрахунок для відображення валютних коштів, зарахованих банком на розподільний рахунок) (
Σ 1);— кредитовий оборот за субрахунком 6812 «Розрахунки за авансами, одержаними від іноземних покупців» у кореспонденції з субрахунками 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» (
Σ 2).Відповідно загальна сума виручки в іноземній валюті за кожним її видом розраховується за формулою: (
Σ 1 + Σ 2).
Рядок 1.3. У т. ч. з порушенням установлених законодавством строків
Показники цього рядка є складовими рядка 1.2 розділу V валютної декларації. Тому із даних, зазначених у рядку 1.2, слід вибрати (за їх наявності) суми експортної виручки, що надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків, та відобразити їх за кодами валюти в рядку 1.3.
Щоб така вибірка не ускладнювала процес складання декларації, у відомостях аналітичного обліку дебіторської заборгованості відповідні позиції з перевищеними строками надходження валютної виручки зазвичай виділяють особливими (спеціальними) позначками або об’єднують в окремі групи (якщо таких багато).
Рядок 2.1. Сума коштів, перерахованих за кордон, та виданих, але не погашених векселів за імпортними контрактами
З метою заповнення цього рядка використовуються аналітичні дані в іноземній валюті за кожним із видів валют:
— сума дебетового обороту за субрахунком 3712 «Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті» у кореспонденції з субрахунком 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (
Σ 1);— сума дебетового обороту за субрахунками 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами в іноземній валюті» у кореспонденції з субрахунком 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (
Σ 2);— сума дебетового обороту за субрахунком 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у кореспонденції з субрахунками 512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті» та 622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті» (
Σ 3);— сума дебетового обороту за субрахунками 512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті» та 622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті» у кореспонденції з кредитом субрахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (
Σ 4).Отже, загальну суму коштів у розрізі кожного з видів іноземних валют, яку слід показати в рядку 2.1, можна буде визначити за формулою (
Σ 1 + Σ 2 + Σ 3 - Σ 4).
Рядок 2.2. Вартість імпортованих товарів, робіт, послуг
При заповненні зазначеного рядка застосовуються аналітичні дані в іноземній валюті за кожним видом валют про кредитовий оборот за субрахунками 632 «Розрахунки з іноземним постачальниками» та 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами в іноземній валюті» у кореспонденції з рахунками 15, 20, 22, 23, 28, 91, 92, 93, 94.
Рядок 2.3. У т.ч. з порушенням установлених законодавством строків
Показники згаданого рядка розділу V валютної декларації є складовою частиною рядка 2.2. Тобто із сум зазначених за кодами валют у рядку 2.2 необхідно зробити вибірку про вартість товарів, робіт, послуг, які імпортовано в Україну з порушенням законодавчо встановлених строків, та вказати її в рядку 2.3 розділу V (також в розрізі кожного з кодів валют).
Рядок 4.1. Вартість давальницької сировини, вивезеної резидентом за межі України
Приступаючи до заповнення цього рядка, слід ураховувати таке.
Як відомо, давальницька сировина є власністю замовника, і при її передачі виконавцю для переробки право власності на цю сировину до останнього не переходить. Як власник давальницької сировини замовник продовжує обліковувати її на своєму балансі, переводячи її вартість на спеціальний субрахунок 206 «Матеріали, передані в переробку».
Тобто у бухгалтерському обліку замовника вартість переданої на переробку давальницької сировини відображається у гривнях. Заповнити ж рядок 4.1 розділу V валютної декларації необхідно в іноземній валюті. Отже, скористатися даними бухгалтерського обліку в цьому випадку не вийде. Джерелом інформації для заповнення цього рядка валютної декларації є виключно ВМД.
Підсумовуючи викладене, варто ще раз акцентувати увагу на тому, що всі дані розділу V валютної декларації наводяться лише в іноземній валюті.
