Заробітки за кордоном: Кабмін пропонує обкладати єдиним податком
Останнім часом Кабмін перебрав на себе трішки законотворчих функцій, і переважно його зусилля стосуються єдиноподатників. Наразі пристрасті вирують довкола відомої постанови № 366 з її доплатами пенсійних внесків. І на цьому тлі постанова № 236, що нами коментується, яка стосується єдиноподатників з іноземними доходами, видається зовсім безневинним втручанням. Однак залишити його зовсім без уваги ми не можемо. Тим більше, що Кабмін дещо відкоригував цей документ.
Наталія ЯНОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Указ № 727
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 599
— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.Постанова № 236
— постанова КМУ «Про роз’яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи» від 05.03.2009 р. № 236.Постанова № 366
— постанова КМУ «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 14.04.2009 р. № 366 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 35).Ідея охоронців держбюджету та інших зацікавлених осіб порахувати та оподаткувати доходи українців, які заробляють за кордоном, витає в повітрі вже давно. Інша справа, що складно вигадати та запровадити дієвий механізм адміністрування податку із закордонних доходів, адже на тій території неможливо здійснити повноцінний контроль.
Тому допоки законодавці думають, виконавці вкотре нагадують: як легально та не дуже витратно «засвітити» доходи, не вдаючись до ставки 15 %, а усього лише віддаючи рідній країні по 200 грн. на місяць (плюс доплати до Пенсійного фонду, докладніше про це далі). Причому їх нагадування втілено в досить серйозну форму — постанову КМУ, що роз’яснює сам Указ Президента про спрощену систему оподаткування. Але це не єдина причина, за якою слід звернути увагу на це нормативне «роз’яснення». Річ у тім, що деякі його положення зацікавлять і тих єдиноподатників-фізосіб, які ведуть діяльність виключно в межах батьківщини. Отже, перелічемо найцікавіше з документа по порядку.
Реєстрація
У документі зазначається: фізособа, яка працює за кордоном, може зареєструватися на батьківщині
як підприємець, причому зі сплатою єдиного податку. Для цього їй, у принципі, не потрібно навіть повертатися до країни, а достатньо надіслати держреєстратору та до податкового органу необхідні заяви, документи поштою або передати через уповноважену нею особу (щоправда, повноваження останньої має бути посвідчено довіреністю, завіреною нотаріально).Так,
держреєстратору фізособа за місцем свого проживання має подати:— заповнену українською мовою (машинописом або від руки великими літерами)
реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізособи-підприємця;—
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (особа, яка за своїми релігійними переконаннями відмовилася від присвоєння ідентифікаційного номера цей документ не подає, але всі інші подає реєстратору виключно особисто);— документ, що підтверджує
внесення реєстраційного збору в розмірі 34 грн.*.* Адреси органів реєстрації, форми реєстраційних карток, дані про рахунки, на які вноситься реєстраційний збір, розміщено на офіційній веб-сторінці Держкомпідприємництва: www.dkrp.gov.ua.
Для отримання
свідоцтва про сплату єдиного податку фізособа має подати до податкового органу за місцем держреєстрації не пізніше 15 днів до початку роботи на єдиному податку:— письмову
заяву (за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 599);—
платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату єдиного податку за період, що становить не менше календарного місяця.Варте уваги, що Держкомпідприємництва і раніше не бачив перешкод для реєстрації підприємцями зі сплатою єдиного податку фізосіб, які отримують іноземні доходи (див.
лист від 09.02.2006 р. № 943).
Заява на наступний рік
У
постанові № 236 зазначено: свідоцтво про сплату єдиного податку на наступний рік видається без заяви тільки за одним фактом продовження сплати податку. Вважаємо, що це стосується тільки «закордонних» єдиноподатників-фізосіб, а українські, як і раніше, повинні щорічно подовжувати спрощений режим шляхом подання чергової заяви.
Ставка та строк оплати
Кабмін рекомендує місцевій владі для таких фізосіб установлювати розмір єдиного податку за максимальною величиною —
200 грн.Щодо строків сплати, то «закордонні» єдиноподатники, як і інші єдиноподатники-фізособи, повинні сплачувати податок авансово щомісячно,
не пізніше 20 числа місяця, за який вноситься оплата. За бажанням такий підприємець може сплатити податок за весь рік, але не більше.
Відповідальність за несплату у строк
Для «закордонних» єдиноподатників-фізосіб несвоєчасна сплата податку загрожує
позбавленням спрощеного режиму. Українських підприємців, які працюють на єдиному податку, податківці намагаються оштрафувати за цю провину згідно із Законом № 2181 без позбавлення Свідоцтва. Щоправда, і ці штрафи під питанням, докладніше про це див. статтю «Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 41.
Звітність
У
постанові № 236 зазначається: «закордонні» єдиноподатники-фізособи звільняються від подання звітності. Інакше кажучи, вони, на відміну від українських єдиноподатників-фізосіб, не повинні щоквартально подавати Звіт (додаток 3 до Порядку № 599). Цікаво, чи поширюється це звільнення на звітність з ПДВ? Адже податківці дозволили спрощенцям звітувати з ПДВ поквартально саме посилаючись на Указ № 727. У принципі, із цього приводу не зайвим буде нагадати про п. 15.4 Закону № 2181, де зазначено: у разі перебування платника податку за кордоном граничний строк подання звітності може бути відкладено за його заявою до податкового органу. Цією нормою можна сміливо користуватися для звітності з ПДВ, адже вона, на відміну від єдиноподатного Звіту, є декларацією в розумінні Закону № 2181.
Рекомендовані внески до ПФ
Абсолютно незрозуміла природа цифр, що рекомендовано для сплати до Пенсійного фонду:
базовий — 845 грн., підвищений — 1690 грн., максимальний — 3530 грн. Річ у тім, що по-хорошому (у сенсі згідно із законом) єдиноподатники-фізособи не зобов’язані сплачувати внески до Пенсійного фонду, вони це можуть зробити добровільно, наприклад, для того, щоб період роботи на єдиному податку зараховувався до страхового стажу в повному розмірі.Однак із 1 травня поточного року значимі коригування з цього приводу було внесено
постановою № 366 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 35, № 36-37, якою Кабмін увів у не зовсім законний спосіб вимогу про обов’язкову доплату пенсійних внесків до мінімального страхового внеску, тобто до 207,5 грн. (травень — червень), до 209,16 грн. (липень — вересень), до 215,8 грн. (жовтень — листопад), до 222,11 грн. (грудень). Отже, «закордонним» єдиноподатникам при ставці у 200 грн. та вже включених до них пенсійних відрахуваннях у розмірі 84 грн. (42 % від 200 грн.) необхідно згідно з вимогами КМУ доплачувати 123,5 грн. (травень — червень), 125,16 грн. (липень — вересень), 131,8 грн. (жовтень — листопад), 138,11 грн. (грудень).На цьому тлі викликає здивування ще одна цифра, що невдовзі з’явиться в
постанові № 236 завдяки змінам, уведеним постановою КМУ від 15.04.2009 р. № 454, які ще не набрали чинності. Так, згідно з розрахунками Кабміну «закордонний» єдиноподатник для цілей страхового стажу у 2009 році має до Пенсійного фонду доплачувати по 128 грн. щомісячно. Мабуть, Кабмін вирішив спростити розрахунки та усереднив доплату за всіма місяцями поточного року з травня по грудень. Однак пенсійне законодавство не передбачає усереднення платежу за будь-який період. І тут виникає запитання: чи зарахують пенсійники повноцінний трудовий стаж таким єдиноподатникам за жовтень — грудень, якщо за цей період вони дещо недоплатять (128 < 131,8 < 137,88), незважаючи на те що за період травень — вересень дещо переплатять (128 > 125,16 > 123,5)?Звичайно, для істотнішої пенсії потрібно сплачувати більше, однак рекомендований Кабміном максимальний платіж — 3530 грн. перевищує граничний розмір відрахувань до Пенсійного фонду для підприємців — 3331,62 грн., який для 2009 року обмежено зафіксованою базою — п’ятнадцятьма прожитковими мінімумами (15 х 669 грн.).
Перевищення 500 тис. грн.
Це, мабуть, найнеприємніший момент
постанови № 236, у якій зазначається: у разі перевищення річного виторгу більше ніж 500 тис. грн., сума перевищення оподатковується за ставкою 15 %. Звісно, за контекстом це правило стосується саме «закордонних» єдиноподатників-фізосіб, однак сумнівів немає, що ДПАУ візьме цю частину постанови на озброєння, відстоюючи свою позицію, що таке перевищення має оподатковуватися за ставкою 15 % для будь-яких підприємців. Ми ж з таким твердженням ніколи не погоджувалися, докладніше про проблему можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65.
P.S.
Як бачите,
постанова № 236 викликає досить суперечливі почуття, насамперед тому, що є великі сумніви щодо її життєздатності зважаючи на її сумнівну законність. Не говорячи вже про те, що деякі її положення виглядають фіскально порівняно з Указом № 727. При цьому Кабмін декларує, що цю постанову видано з метою зменшення впливу наслідків світової фінансово-економічної кризи на рівень життя та соціального захисту фізичних осіб — підприємців, які є громадянами України та провадять свою діяльність за кордоном.Крім того, досить емоційно на підтримку цієї
постанови висловився Держкомпідприємництва у своєму листі від 30.03.2009 р. № 3363. З його слів саме Держкомпідприємництва ініціював та розробив цей документ, основною метою якого «…було виконати побажання самих трудових іммігрантів легалізувати на території нашої країни зароблені тяжкою працею за кордоном гроші та захистити заробітчан від свавілля місцевих чиновників, що вбачали в цих людях та їх родинах постійне джерело поповнення особистих доходів».На думку Держкомпідприємництва, прийняття цієї
постанови стимулюватиме фізичних осіб, які працюють за межами України, до участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та дозволить реалізувати їх соціально-економічні права.Слова, звичайно, дбайливі, але на практиці, на жаль, виходить зовсім не так. Тому сподіватимемося, що в подальшому механізми оподаткування та легалізації доходів буде доведено законними способами разом із конкретними заходами щодо їх реалізації.
