Бухгалтерське вдосконалення: коментар до наказу Мінфіну № 1125
Як правило, наприкінці кожного року Мінфін уносить правки до своїх документів, що регулюють сферу бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Цей рік не став винятком — хіба що наказ № 1125 з’явився раніше звичайного.
Про сутність та наслідки нинішніх змін ідеться у статті.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, зі змінами та доповненнями.Наказ № 302
— наказ Мінфіну «Про Примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р. № 302, зі змінами та доповненнями.Наказ № 1125
— наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 25.09.2009 р. № 1125.Положення № 1213
— Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213, зі змінами та доповненнями.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями.Методрекомендації № 1524
— Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 22.12.2008 р. № 1524.Методрекомендації № 561
— Методичні рекомендації з бухгалтерському обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2009 р. № 561.
Очевидною метою видання
наказу № 1125 є приведення бухгалтерської нормативки у відповідність до змінених нормативних актів як самого Мінфіну, так й інших органів виконавчої влади, а також усунення протиріч між національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та міжнародними стандартами. Не обійшлося, звісно, і без суто технічних правок.Зупинимося докладно на всіх цих новаціях, зазначивши відразу ж, що зміни набрали чинності з
1 листопада 2009 року, а отже, фінансову звітність за 2009 рік має бути складено вже з урахуванням норм наказу № 1125.
Терміни — для всіх
На початку реформування системи бухгалтерського обліку затверджені тоді Мінфіном положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО) містили норму, згідно з якою наведені в певному П(С)БО терміни мали використовуватися суто для цілей цього конкретного П(С)БО. Деякі поняття навіть дублювалися в подальших стандартах (наприклад, визначення терміна «активи» можна знайти і в
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і в П(С)БО 2 «Баланс», а «витрати» — як у П(С)БО 1, так і в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»). Зрозуміло, що в реальності трактування всіх понять застосовувалося відносно всіх П(С)БО, що діяли.У подальшому Мінфін відмовився від такої практики і нововведені черговим стандартом терміни поширювалися вже на всі П(С)БО без винятку. Однак до первісно виданих П(С)БО відповідні зміни внесено так і не було.
І от тепер
наказом № 1125 Мінфін усунув такі різночитання, замінивши слова «цьому Положенні (стандарті)» на «положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку» відповідно в:—
п. 4 П(С)БО 2 «Баланс»;—
п. 4 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;— п. 4 П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
— п. 3 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;
— п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»;
— п. 3 П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».
У результаті всі визначення термінів із названих П(С)БО тепер на законних підставах можуть застосовуватися повсюдно.
«Шапка» форм і не тільки
Якщо проаналізувати заголовну частину форм повної та скороченої фінансової звітності (станом на «вчора»), то можна легко виявити, що вони не зазнавали жодних змін з моменту їх затвердження, незважаючи на те що:
— з 1 липня 1997 року після виходу
Державного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) скасовано дію Загального класифікатора «Галузі народного господарства України» (ЗКГНГ);— з 1 червня 2004 року введено
Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ);— з 1 січня 2006 року замість
Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату від 07.07.95 р. № 171, що втратила чинність, діє Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09. 2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286);— з 1 квітня 2007 року скасовано
Державний класифікатор України «Класифікація форм власності» (КФВ).Усе це зумовило внесення змін
до заголовної частини форм фінансової звітності: Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6), де текст «Галузь» і «за ЗКГНГ» замінено відповідно на «Організаційно-правова форма господарювання» та «за КОПФГ».А от у «шапці» Балансу (форма № 1) та Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (у складі форм № 1-м та № 2-м) текстом «
Організаційно-правова форма господарювання» та «за КОПФГ» замінено поле «Форма власності» та «за КФВ», а текст «Галузь» та «за ЗКГНГ» просто вилучено.Крім іншого, у заголовній частині форми № 5 та форми Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва замість відповідно «
Середньооблікова чисельність працюючих» та «Середньооблікова чисельність» зазначено тепер: «Середня кількість працівників».До того ж у
п. 20 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» на зміну колишньому терміну «чисельність персоналу» прийшов новий — «кількість працівників».Знову ж таки внаслідок внесених змін до
п. 3 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» суб’єкти малого підприємництва дані про «середню кількість працівників» (а не про «середньооблікову чисельність працюючих», як це було раніше) наводитимуть виключно в річному звіті. Тобто виходить, що при складанні суб’єктами малого підприємництва проміжної фінансової звітності поле заголовної частини форми Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва показника середньої кількості працівників заповнюватися не повинно. При цьому визначати цей показник слід у порядку, установленому Інструкцією № 286. Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності в цьому звіті такі відомості, як і раніше, не надаватимуть.Тут же уточнимо: згідно з підкоригованим
п. 20 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, поряд з назвою, організаційно-правовою формою та місцезнаходженням підприємства (країною, в якій зареєстроване підприємство, адресою його офісу); стислим описом основної діяльності підприємства; назвою органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назвою його материнської (холдингової) компанії; середньою кількістю працівників підприємства протягом звітного періоду повинна включати віднині ще дату затвердження звітності та орган управління підприємством, який її затвердив.До внесення змін до
п. 20 П(С)БО 1 практично вся зазначена інформація наводилася безпосередньо в заголовній частині форм фінансової звітності (про середньооблікову чисельність працівників — у «шапці» форми № 5). На жаль, чинною редакцією форм фінансової звітності окремого поля, де можна було б наводити відомості про дату затвердження звітності та про орган управління підприємством, що її затвердив, не передбачено. Тому підприємствам, щоб виконати вимоги п. 16 П(С)БО 1, яким установлено, що інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною лише тоді, коли вона не містить помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності, доведеться, мабуть, розкривати таку інформацію у примітках до звітності.Зрозуміло, до річного комплекту бланків для складання звітності за 2009 рік буде вкладено вже нові форми, з якими можна ознайомитися на сайті газети «Податки та бухгалтерський облік» уже сьогодні.
Окремий баланс за правилами
Згідно з
п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.Дотепер будь-яких роз’яснень цієї норми не існувало. Тепер же порядок дій прописано в доповненому новим абзацом
п. 6 П(С)БО 2 «Баланс» і полягає він у такому:1)
дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій за певною діяльністю підприємства) регістрів бухгалтерського обліку;2) на основі даних таких окремих регістрів бухгалтерського обліку
складається окремий баланс та заповнюються відповідні форми фінансової звітності щодо згаданих господарських операцій;3) показники таких окремого балансу та форм фінансової звітності
включаються до балансу підприємства та відповідних форм фінансової звітності юридичної особи.
Звіт про рух грошових коштів: нюанси складання
Насамперед, звертає на себе увагу кардинальна зміна підходу до відображення у Звіті про рух грошових коштів (форма № 3) надходження грошових коштів від
реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття.Як відомо, після набуття чинності з 1 січня 2008 року оновленою редакцією
П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» змінився порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації об’єктів необоротних активів. Унаслідок того, що результат від такої реалізації відноситься до складу показників операційної діяльності (доходи відображаються на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а балансова вартість відповідно на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» з подальшим списанням на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності»), то на цій підставі у формі № 3 за 2008 рік рядки 190 «Реалізація необоротних активів» та 200 «Реалізація майнових комплексів» розділу II «Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності» не заповнювалися. Підприємства діяли таким чином, керуючись консультаціями начальника Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну В. М. Пархоменко, опублікованими в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 90, с. 61 (а також у журналах «Бухгалтерський облік і аудит», 2008, № 12, с. 3; «Вісник податкової служби України», 2009, № 3, с. 29).Тим часом, з точки зору
МСБО (IAS) 7 «Звіт про рух грошових коштів» (і того ж П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів») для цілей складання Звіту про рух грошових коштів рух грошових потоків повинен класифікуватися в розрізі трьох видів діяльності підприємства: операційна, інвестиційна та фінансова. А згідно з визначенням поняття «інвестиційна діяльність», наданим у п. 4 П(С)БО 4, під такою розуміється придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. От і виходить, що надходження грошових коштів від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, слід розцінювати як грошові кошти отримані від інвестиційної діяльності , незважаючи на те що доходи та витрати від такої реалізації мають операційний характер. Судячи з усього, саме цим зумовлено внесення змін до пп. 17, 20, 21, 22, 23, 30, 32 П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».Щоб виконати оновлені вимоги
П(С)БО 4 до складання Звіту про рух грошових коштів, не залишається нічого іншого, як до субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» та субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» відкрити субрахунки нижчого рівня для накопичення інформації про доходи та витрати від продажу необоротних активів, класифікованих підприємством як утримувані для продажу. Дані згаданих субрахунків знадобляться при заповненні рядка 050 «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності» (щоб усунути вплив фінансового результату від продажу необоротних активів, утримуванихя для продажу, та групи вибуття на величину прибутку (збитку) від звичайної діяльності) та рядків 190 «Реалізація необоротних активів» і 200 «Реалізація майнових комплексів» форми № 3.Правки, унесені
наказом № 1125 до пп. 20, 25, 38 П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», спричинено набуттям чинності П(С)БО 31 «Фінансові витрати». За правилами п. 4 П(С)БО 31 підприємства розпорядчим документом про облікову політику можуть передбачати капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, тобто активу, що обов’язково потребує суттєвого часу для його створення. При цьому кваліфікаційні активи можуть мати як необоротний (незавершені капітальні інвестиції та інвестиційна нерухомість), так і оборотний (незавершене виробництво продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом) характер.Висловлене раніше нами припущення (див. Податки та бухгалтерський облік, 2009, № 10, с. 25), що
в рядку 130 форми № 3 суму грошових коштів, використану для сплати процентів за користування позиковим капіталом, слід наводити без суми сплачених процентів, капіталізованих у складі вартості необоротних активів (уключених до складу капітальних інвестицій), повністю підтверджено уточненнями, унесеними до п. 25 П(С)БО 4. Мінфін щодо цього зазначив таке: «крім сум сплачених процентів, якщо вони включені до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів». Згадані суми сплачених процентів, віднесені до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів, повинні потрапити до рядка 250 «Придбання необоротних активів» форми № 3 разом з іншими виплатами грошових коштів для придбання (створення) основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій). Про це свідчить оновлений п. 38 П(С)БО 4.На жаль, не зовсім зрозуміло, чому Мінфін не підкоригував
п. 18 П(С)БО 4, адже за логікою до рядка 060 «Витрати на сплату процентів» форми № 3, крім витрат, наведених у статті «Витрати на сплату процентів» Звіту про фінансові результати (показник рядка 140 за графою 3 форми № 2), повинні ще потрапити і фінансові витрати, уключені до складу собівартості продукції основної діяльності (тобто собівартості кваліфікаційного оборотного активу). У всякому разі, такий висновок напрошується після аналізу рядка 36 Методрекомендацій № 1524 та випливає з тієї ж консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 3, с. 29.
Зміни до П(С)БО 7 та П(С)БО 8
Зі «старих» формулювань
п. 13 П(С)БО 7 «Основні засоби» та абзацу другого п. 12 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», виходило, що при обміні неподібними активами може бути здійснено обмін тільки неподібного об’єкта основних засобів на об’єкт основних засобів і відповідно неподібного об’єкта нематеріальних активів на нематеріальний актив.Наказом № 1125
таку помилку усунено. Зараз там значиться, що первісна вартість об’єкта основних засобів так само, як і первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яку було передано (отримано) при обміні.Одночасно з цим до
абзацу третього п. 29 П(С)БО 7 унесено уточнення, пов’язані з моментом початку нарахування амортизації основних засобів при застосуванні підприємством виробничого методу. Тепер нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу має починатися з дати, наступної за датою, на яку об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.Подібна норма з’явилася в
п. 29 П(С)БО 8, доповненому новим абзацом такого змісту: «Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, наступної за датою введення об’єкта нематеріальних активів в господарський обіг».Виходить, що застосовуючи для нарахування амортизації виробничий метод, підприємства тепер повинні орієнтуватися
не на місяць, коли об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання чи об’єкт нематеріальних активів уведено в господарський обіг, а на конкретну календарну дату настання такої події.Крім іншого, уточнений
п. 15 П(С)БО 7 розшифровує, що саме розуміється як підтримка об’єкта в робочому стані. Сюди включаються: проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо.Усунено також неточність, раніше присутню в
п. 22 П(С)БО 7. Адже цілком очевидно, що об’єктом амортизації є не просто вартість основних засобів, а саме вартість, що амортизується, тобто первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Обтяжливі контракти та інші забезпечення
Доповнений новим абзацом
п. 16 П(С)БО 11 «Зобов’язання» нарівні із загальними правилами оцінки забезпечень визначає сьогодні специфіку щодо створення забезпечення на виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами. Нагадаємо: як обтяжливий контракт у п. 4 П(С)БО 11 розглядається контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.Так-от, якщо підприємство має обтяжливий контракт, то поточні зобов’язання за цим контрактом визнаються та оцінюються як забезпечення. При цьому
забезпечення щодо обтяжливого контракту створюється в сумі неминучих витрат, пов’язаних з його виконанням.У свою чергу,
сума неминучих витрат на виконання зобов’язань за обтяжливим контрактом визначається за найменшою із двох величин :— або передбачуваної суми витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) при невиконанні контракту (у зв’язку з його розірванням);
— або витрат на виконання контракту, які оцінюються як різниця між витратами на виконання обтяжливого контракту та доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту.
Уточнено також
абзац п’ятий п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» , що передбачає тепер створення забезпечень для відшкодування підприємством наступних (майбутніх) операційних витрат на реструктуризацію та виконання зобов’язань при припиненні діяльності. Хоча згідно з параграфом 70 МСБО 37 (IAS) «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи» припинення певного виду діяльності є одним із прикладів подій, що відповідають визначенню реструктуризації, судячи з усього, Мінфін вирішив зробити акцент на тому, що в цьому випадку маються на увазі створювані забезпечення для погашення зобов’язань, обумовлених п. 3 розділу III П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».Наслідком згаданих коректив
П(С)БО 11 «Зобов’язання» стало внесення правок до Інструкції № 291, а саме до характеристики рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Нині на субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших майбутніх витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 47, зокрема, забезпечення на виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами, на реструктуризацію та виконання зобов’язань при припиненні діяльності.Змін зазнав також і коментар до субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення». Тут згідно з новою редакцією повинні враховуватися суми забезпечення матеріального заохочення працівників, зокрема, на виплату останнім винагороди, допомоги, премії,
«що підлягають виплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат в майбутньому».
Безоплатна передача необоротних активів «держкомпідприємствами»
Наказ № 1125
зачепив і Положення № 1213 у частині відображення в бухгалтерському обліку безоплатної передачі державними (казенними) та комунальними підприємствами за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або органу місцевого самоврядування:— цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва, приміщень), іншого окремого індивідуально відокремленого майна підприємств;
— житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
Згідно з викладеним у новій редакції
п. 2 розділу III Положення № 1213 порядок відображення в бухгалтерському обліку списання первісної або переоціненої вартості зазначених активів полягає в послідовному виконанні таких записів:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Списано суму зносу безоплатно переданих об’єктів | 13 «Знос необоротних активів» | 10 «Основні засоби» |
| 2 | Списано суму залишку невизнаного доходу за об’єктами побудованими, придбаними, реконструйованими, модернізованими тощо за рахунок цільового фінансування | 69 «Доходи майбутніх періодів» | 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції» |
| 3 | Відображено зменшення додаткового капіталу на суму дооцінки безоплатно переданих об’єктів (у межах залишку залишкової вартості переданих об’єктів після відображення попередніх облікових записів) | 423 «Дооцінка активів» | 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції» |
| 4 | Відкориговано суму відстрочених податкових зобов’язань на розрахункову величину податку на прибуток із суми зміни власного капіталу | 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» | 423 «Дооцінка активів» |
| 5 | Списано залишок суми дооцінки переданих об’єктів до складу нерозподіленого прибутку | 423 «Дооцінка активів» | 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» |
| 6 | Віднесено суму залишкової вартості переданих об’єктів, що залишилася після відображення наведених вище записів, якщо вартість зазначених активів отримана підприємством понад розмір статутного капіталу (у межах залишку відповідного додаткового капіталу) | 425 «Інший додатковий капітал» | 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції» |
| 7 | Відображено залишок залишкової вартості переданих об’єктів після відображення попередніх облікових записів, якщо: | ||
| — прийнято відповідне рішення про зменшення розміру статутного капіталу підприємства в результаті передачі активів | 45 «Вилучений капітал» | 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції» | |
| — такого рішення не прийнято | 976 «Списання необоротних активів» | 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції» | |
| 8 | Відображено зменшення розміру статутного капіталу підприємства на підставі внесення відповідних змін до установчих документів у результаті передачі активів | 40 «Статутний капітал» | 45 «Вилучений капітал» |
Зауважимо: у Звіті про власний капітал (форма № 4) вартість безоплатно переданого майна, на яку (у ситуації, що обговорюється) зменшено статутний капітал, відображається в рядку 240 графи 3 (
лист Мінфіну від 26.03.2008 р. № 31-34000-10-10/10457).
Нові кореспонденції рахунків
У результаті внесених
наказом № 1125 змін Інструкцію № 291, крім іншого, доповнено також новими кореспонденціями рахунків.Для наочності наведемо ці кореспонденції рахунків та зміст господарських операцій у таблиці:
| № з/п | Кореспонденція рахунків | Зміст господарської операції | Примітки | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 17 «Відстрочені податкові активи» | 74 «Інші доходи» | Визнано дохід від перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань та непередбачених зобов’язань об’єкта придбання над сукупністю витрат на об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності (у частині відстрочених податкових активів) | п. 13 П(С)БО 19 |
| 2 | 43 «Резервний капітал» | 67 «Розрахунки з учасниками» | Спрямовано кошти резервного капіталу на виплату дивідендів (при недостатності нерозподіленого прибутку) |
|
| 3 | 70 «Доходи від реалізації» | 30 «Каса» | Відображено повернення коштів покупцю (з операційної каси підприємства, якщо сума коштів, виданих при поверненні, була менше 100 грн. і акт про видачу коштів при цьому не складався: Дт 704 «Вирахування з доходу» — Кт 303 «Операційна каса») |
|
Інші зміни
Наказом № 1125
приведено у відповідність до сучасної термінології визначення поняття «роялті», надане в п. 4 П(С)БО 15 «Дохід». Нині для цілей П(С)БО як роялті розглядаються платежі за право користування об’єктами права інтелектуальної власності.Не оминув увагою Мінфін і
П(С)БО 16 «Витрати», де з п. 29 вилучено такі два види витрат, як собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів) та собівартість реалізованих майнових комплексів. Їх місце зайняли: втрати від зменшення корисності необоротних активів та втрати від безоплатної передачі таких активів. Цілком очевидно, що ці запізнілі правки викликано набуттям чинності ще з 1 січня 2008 року новою редакцією П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».П(С)БО 23 «Розкриття інформації про зв’язані сторони»
поповнився новим п. 15, що зобов’язав у примітках до фінансової звітності наводити інформацію про отримані від підприємства провідним управлінським персоналом:— поточні виплати;
— інші довгострокові виплати;
— виплати після закінчення трудової діяльності;
— виплати при звільненні;
— платежі на основі акцій;
— позики.
Зважаючи на те, що з 1 липня 2008 року гудвіл не амортизується, а тестується на предмет наявності ознак можливого зменшення корисності в порядку, передбаченому
П(С)БО 28 «Зменшення корисності», підкориговано Інструкцію № 291, де в характеристиці субрахунку 191 «Гудвіл при придбанні» до рахунка 19 «Гудвіл» замість слів «сума нарахованої амортизації» тепер зазначено — «втрати від зменшення корисності».Після виключення
постановою КМУ від 17.04.2008 р. № 381 бланків довіреності на одержання цінностей із переліку бланків суворої звітності та скасування з 1 червня 2008 року порядку їх суворого обліку внаслідок внесення відповідних змін до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99, давно очікуваними є корективи, яким піддано текст до рахунка 08 «Бланки суворого обліку» Інструкції № 291. На цьому рахунку не ведеться облік наявності та руху бланків довіреності на одержання цінностей.Ми докладно проаналізували зміни, унесені
наказом № 1125 до нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку.Залишилося очікувати на чергові правки в
Методрекомендаціях № 1524, а також в Методрекомендаціях № 561...Стежте за нашими публікаціями.
