Особливості розрахунку відпускних у разі встановлення неповного робочого часу
Порядок розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних докладно розглядався у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 5. У межах цієї статті розглянемо особливості розрахунку відпускних у разі встановлення неповного робочого часу.
Тетяна РУДА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Почнемо з того, що згідно з чинним законодавством є дві підстави для переведення працівників у режим неповного робочого часу:
— з ініціативи самого працівника (
ст. 56 КЗпП);— з ініціативи власника (
ст. 32 КЗпП).
Підстави для роботи в режимі неповного робочого часу
Згідно зі
ст. 56 КЗпП за угодою сторін між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний установлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.Оплата праці в цих умовах здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Неповний робочий час можна застосовувати в різних варіантах:
— неповний робочий день — зменшення тривалості щоденної роботи;
— неповний робочий тиждень — зменшення кількості робочих днів на тиждень при нормальній тривалості робочого дня;
— поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня.
Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень трудових прав працівників.
Згідно зі
ст. 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією або посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, установлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших — працівника має бути повідомлено не пізніше ніж за два місяці.Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється на підставі
п. 6 ст. 36 КЗпп.Докладніше процедуру переведення працівників на неповний робочий час розглянуто у статті фахівця в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 95.
Насамперед варто зауважити: незалежно від того, на підставі якої
статті працівника було переведено в режим неповного робочого часу, а також незалежно від того, на який конкретно режим неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень) працівника було переведено, тривалість щорічної відпустки визначається на загальних підставах. У загальному випадку тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні.Щодо порядку розрахунку суми відпускних зауважимо таке.
Згідно з
п. 7 Порядку № 100 суми відпускних визначають шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових та неробочих днів, установлених законодавством (ст. 73 КЗпП). Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.Розглянемо, якими є особливості розрахунку відпускних у разі, якщо працівнику встановлено неповний робочий тиждень.
Розрахунок відпускних у разі встановлення працівнику неповного робочого тижня
Відповідно до
абз. 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду.Неодноразово у своїх роз’ясненнях Мінпраці вказувало на те, що норма
абз. 6 п. 2 Порядку № 100 стосується випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня) (див. листи Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 42, від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64). Отже, це той випадок, коли працівнику встановлюється неповний робочий тиждень з ініціативи власника підприємства, тобто на підставі ст. 32 КЗпп.Інакше кажучи, у разі коли працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для розрахунку суми відпускних визначається шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових та неробочих днів, установлених законодавством (
ст. 73 КЗпП), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при неповному робочому тижні. Вихідні дні з розрахунку не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях, і оплачуються календарні дні відпустки. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.Приклад 1.
Працівник підприємства йде у відпустку з 7 по 30 вересня 2009 року. Розрахунковий період (вересень 2008 року — серпень 2009 року). З 1 січня 2009 року працівників цього підприємства на підставі ст. 32 КЗпП переведено з п’ятиденного робочого тижня на неповний робочий тиждень (робочі дні — понеділок, вівторок, середа).Дані щодо зарплати такі:
— за вересень 2008 року — 2000 грн.;
— за жовтень 2008 року — 2000 грн.;
— за листопад 2008 року — 2000 грн.;
— за грудень 2008 року — 2000 грн.;
— за січень 2009 року — 1200 грн.;
— за лютий 2009 року — 1200 грн.;
— за березень 2009 року — 1200 грн.;
— за квітень 2009 року — 1200 грн.;
— за травень 2009 року — 1200 грн.;
— за червень 2009 року — 1200 грн.;
— за липень 2009 року — 1200 грн.;
— за серпень 2009 року — 1200 грн.
Загальна сума заробітної плати за 12 місяців склала 17600 грн.
Кількість календарних днів, на яку слід розділити загальну суму зарплати для визначення суми відпускних, становитиме:
365 - 10 - 68 = 287 (днів),
де 68 — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при триденному робочому тижні.
Середньоденна зарплата:
17600 : 287 = 61,32 (грн.).
Сума відпускних:
61,32 x 24 = 1471,68 (грн.).
Якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (на підставі
ст. 56 КЗпП), розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних здійснюється на загальних підставах.Приклад 2.
Працівник підприємства йде у відпустку з 7 по 30 вересня 2009 року. Розрахунковий період (вересень 2008 року — серпень 2009 року). З 1 січня 2009 року цього працівника за узгодженням з адміністрацією підприємства на підставі ст. 56 КЗпП переведено з п’ятиденного робочого тижня на неповний робочий тиждень (робочі дні — понеділок, вівторок, середа).Загальна сума заробітної плати за 12 місяців становить 17600 грн.
Кількість календарних днів, на яку слід розділити загальну суму зарплати для визначення суми відпускних, становить:
365 - 10 = 355 (днів).
Середньоденна зарплата:
17600 : 355 = 49,58 (грн.).
Сума відпускних:
49,58 x 24 = 1189,92 (грн.).
Розрахунок відпускних у разі встановлення працівнику неповного робочого дня
У зв’язку з тим, що Мінпраці не визначило особливого порядку розрахунку суми відпускних при встановленні неповного робочого дня на підставі
ст. 32 КЗпП, виходить, що незалежно від підстави встановлення працівнику неповного робочого дня, чи то це ст. 32 КЗпП, чи то ст. 56 КЗпП, відпускні визначаються на загальних підставах, а саме, із кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються тільки святкові та неробочі дні, що припадають на цей період.Приклад 3.
Працівниця підприємства йде у відпустку з 2 по 25 листопада 2009 року. Розрахунковий період (листопад 2008 року — жовтень 2009 року). З 1 березня 2009 року працівницю за погодженням з адміністрацією на підставі ст. 56 КЗпП переведено на неповний робочий день (0,5 нормальної тривалості робочого часу).Дані щодо зарплати такі:
— за листопад 2008 року — 2300 грн.;
— за грудень 2008 року — 2300 грн.;
— за січень 2009 року — 2300 грн.;
— за лютий 2009 року — 2300 грн.;
— за березень 2009 року — 1150 грн.;
— за квітень 2009 року — 1150 грн.;
— за травень 2009 року — 1150 грн.;
— за червень 2009 року — 1150 грн.;
— за липень 2009 року — 1150 грн.;
— за серпень 2009 року — 1150 грн.
— за вересень 2009 року — 1150 грн.;
— за жовтень 2009 року — 1150 грн.
Загальна сума заробітної плати за 12 місяців становить 18400 грн.
Кількість календарних днів, на яку слід розділити загальну суму зарплати для визначення суми відпускних:
365 - 10 = 355 (днів).
Середньоденна зарплата:
18400 : 355 = 51,83 (грн.)
Сума відпускних:
51,83 x 24 = 1243,92 (грн.).
Як бачите, при розрахунку відпускних бухгалтеру важливо знати, на якій підставі працівнику було встановлено неповний робочий тиждень: на підставі
ст. 32 КЗпП чи на підставі ст. 56 КЗпП? Адже, як ілюструють наведені числові приклади, від цього залежить порядок розрахунку суми відпускних.
