Одяг без прикрас: організаційні аспекти обліку спецодягу
Практично кожне підприємство у своїй господарській діяльності використовує спецодяг, яким роботодавець для захисту від ушкоджень та дії шкідливих речовин зобов’язаний забезпечити певну категорію працівників.
Спеціальний одяг — це особлива група матеріальних цінностей із властивим тільки їй порядком видачі, зберігання, користування та списання.
Про підстави, правила забезпечення, документальне оформлення, оперативний облік операцій зі спецодягом ітиметься в цій статті.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов’язані із забрудненням або виконуються в несприятливих метеорологічних умовах, роботодавці
зобов’язані видавати спеціальний одяг (далі — спецодяг), спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Причому видаватися згадані засоби індивідуального захисту повинні безплатно в межах установлених норм. Такий обов’язок роботодавця закріплено законодавчо у ст. 163 КЗпП та ст. 8 Закону про охорону праці. До того ж, забезпечувати необхідними засобами індивідуального захисту потрібно і працівників, які залучаються до разових робіт, не передбачених трудовим договором, але пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо.Правила забезпечення працівників підприємств, установ, організацій необхідними для трудового процесу засобами захисту, а також порядок їх утримання та зберігання встановлено
Положенням № 53.
Що розуміється під спецодягом
Усі засоби захисту, що використовуються для запобігання або зменшення дії на працівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів, залежно від характеру їх застосування підрозділяють на дві категорії:
— засоби колективного захисту;
— засоби індивідуального захисту.
Спецодяг, разом із спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, є
індивідуальним засобом захисту працівників. Поняття «засіб індивідуального захисту» трактується як будь-яке спорядження чи обладнання, що використовується для носіння працівником і для запобігання або зменшення впливу однієї чи декількох видів небезпеки (небезпечного та/або шкідливого виробничого фактора) на життя чи здоров’я (розділ II Положення № 53). Виходячи з цього визначення можна зробити висновок, що головне призначення спецодягу (саме таким терміном далі в тексті позначатимемо складові засобів індивідуального захисту: власне спеціальний одяг, спеціальне взуття та запобіжні пристосування) полягає в забезпеченні надійного захисту людей, які в ньому працюють, від дії на них шкідливих та небезпечних факторів виробництва, несприятливих температурних умов, забруднення тощо, що мають місце при виконанні ними трудових обов’язків.Залежно від призначення
спецодяг розподіляють на такі класи:—
захисний (спеціальний) одяг: кожухи, пальто; півпальто, кожушки; накидки; плащі, напівплащі; халати; костюми; куртки, сорочки; брюки, шорти; комбінезони, напівкомбінезони; жилети; плаття, сарафани; блузи, спідниці; фартухи; наплічники;—
захисне (спеціальне) взуття: чоботи; чоботи з подовженою халявою; чоботи з укороченою халявою; напівчоботи; черевики; напівчеревики; туфлі; бахіли; галоші; боти; тапочки (сандалі); унти, чувяки; щитки, ботфорти, наколінники, онучі;—
костюми ізолюючі: пневмокостюми; гідроізолюючі костюми; скафандри;—
засоби захисту органів дихання: протигази; респіратори; саморятівники; пневмошоломи; пневмомаски; пневмокуртки;—
засоби захисту рук: рукавиці; рукавички; піврукавички; напалечники; надолонники; напульсники; нарукавники, налокітники;—
засоби захисту голови: каски захисні; шоломи, підшоломники; шапки, берети, капелюхи, ковпаки, косинки, накомарники;—
засоби захисту обличчя: щитки або екрани захисні для обличчя;—
засоби захисту органів слуху: протишумові шоломи; протишумові вкладиші; протишумові навушники;—
засоби захисту очей: окуляри захисні;—
засоби захисту від падіння з висоти та інші запобіжні засоби: запобіжні пояси, троси; ручні захоплювачі, маніпулятори; наколінники, налокітники, наплічники.Крім цього, існує декілька типів класифікації спецодягу за видами, як-то: чергова, тепла, сигнальна тощо.
Черговим
вважається спецодяг колективного (безособового) користування, що закріплений за певними робочими місцями (наприклад, рукавиці чи калоші діелектричні — при електроустановках; кожухи або плащі непромокальні — на зовнішніх постах тощо) чи видається працівникам тільки на час виконання робіт, для яких його передбачено, та передається від однієї зміни іншій (розділ II Положення № 53). У зазначених випадках черговий спецодяг видається не кожному конкретному працівнику, а під відповідальність керівників робіт або керівників змін. Забігаючи наперед, уточнимо: черговий спецодяг записують на окремі картки обліку з позначкою «Черговий».Теплий спецодяг
(костюми на утепленій прокладці, штани на утепленій прокладці, куртки для захисту від понижених температур, кожухи, кожушки, валянки, шапки-вушанки тощо) видається працівникам тільки в холодну пору року (п. 4.8 Положення № 53). При цьому з настанням тепла зазначений спецодяг здається роботодавцю для зберігання до наступного сезону. Тривалість користування теплим спецодягом у межах сезону встановлюється роботодавцем спільно з профспілками (а за їх відсутності, уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці) з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов. Такий період застерігається в колективному договорі.Окремим категоріям працівників належить спеціальний
сигнальний одяг підвищеної видимості. Такий спецодяг виконує не стільки захисну, скільки застережливу функцію, а основне його завдання полягає в тому, щоб візуально позначити присутність людини в умовах пониженої видимості в:— денний час (випускається з флуоресцентних матеріалів);
— темний час доби (виготовляється зі світлоповертаючих матеріалів).
До цього виду спецодягу належать сигнальні костюми, комбінезони, жилети та плащі.
Кому видається спецодяг
Як уже зазначалося, спецодягом для захисту від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів забезпечуються працівники, які:
— виконують шкідливі, небезпечні та брудні види робіт;
— здійснюють роботи в особливих температурних умовах.
Згідно з
п. 1.4 Положення № 53 спецодяг видається працівникам професій і посад (професійних назв робіт), які передбачено у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт нормативно-правовими актами з питань охорони праці. Причому забезпечення працівників спецодягом здійснюється за Нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі — Норми безплатної видачі спецодягу), які встановлюють для роботодавця обов’язковий мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту з визначенням їх захисних властивостей та строків використання (носіння). При цьому абсолютно не важливо, до якої галузі економіки належать виробництва, цехи, ділянки та види робіт, так само, як і не має значення форма власності підприємства та його підпорядкування.Існують загальні та галузеві (типові галузеві) Норми безплатної видачі спецодягу. Загальні норми призначено для працівників загальних (наскрізних) професій і посад усіх галузей економіки. На сьогодні такими діючими загальними нормами є
Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад всіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затверджені постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 12.02.81 р. № 47/П-2 (крім розділу I, який не застосовується на території України) , та Норми № 62, що визначають види та строки носіння (використання) спецодягу, необхідного працівникам для виконання виробничого процесу.Майте на увазі: працівникам, професії та посади яких передбачено Нормами безплатної видачі спецодягу працівникам загальних (наскрізних) професій,
спецодяг видається незалежно від виду економічної діяльності підприємства, якщо, звісно, ці професії та посади спеціально не передбачені у відповідних галузевих нормах (п. 1.5 Положення № 53). При цьому конкретний перелік професій та посад визначається підприємством самостійно виходячи з особливостей технологічного процесу та зазвичай уключається до колективного договору як додаток до нього.Спеціальним одягом повинні забезпечуватися також:
—
учні навчальних закладів будь-яких форм навчання на час проходження виробничої практики (виробничого навчання) на підприємстві;—
інструктори;—
працівники, які тимчасово або за сумісництвом виконують роботи за професіями та посадами, для яких передбачено спецодяг на час виконання цієї роботи.Причому працівникам, які
поєднують професії або працюють за сумісництвом, крім спецодягу, що видається їм за основною професією, залежно від виконуваних робіт додатково повинен видаватися спецодяг (передбачений нормативно-правовими актами) для виконання робіт за професією за сумісництвом або при суміщенні з урахуванням строків її придатності.Видається необхідний спецодяг і
керівникам структурних підрозділів підприємства (включаючи майстрів, старших майстрів, бригадирів, старших і головних механіків тощо), а також помічникам працівників, професії (професійні назви робіт) яких передбачено в Нормах безплатної видачі спецодягу за умови, що ці працівники безпосередньо беруть участь у виконанні робіт, що дають право працівникам відповідних професій на його отримання.
Наднормативна безплатна видача
У випадках, коли фактичні умови праці працівників (через специфіку виробництва, технологічних процесів, змін в умовах праці тощо) потребують застосування спецодягу, роботодавець
згідно з колективним договором може додатково, понад установлені норми, видавати окремим категоріям працівників деякі засоби індивідуального захисту. При цьому роботодавець заздалегідь зобов’язаний провести атестацію робочих місць на предмет наявності шкідливих та/або небезпечних факторів виробничого середовища, яких не можна уникнути за допомогою організаційних, технічних, технологічних та інших заходів або засобів колективного захисту, та розробити за участі професійних спілок План заходів щодо охорони праці, що включається до колективного договору.Понад установлені норми спецодяг видається ще і
при передчасному її зносі не з вини працівника. У цьому випадку роботодавець зобов’язаний замінити зношений спецодяг за свій рахунок.Забезпечити безплатно працівника іншим придатним спецодягом на умовах, передбачених колективним договором, роботодавець зобов’язаний також при її
достроковому зносі, пропажі з установлених місць зберігання або псуванні за неможливості відновлення. Факт передчасного зносу слід зафіксувати актом спеціально створеної комісії, яка і повинна винести рішення про заміну спецодягу.
За чий рахунок придбавається спецодяг
Згідно зі
ст. 8 Закону про охорону праці роботодавець зобов’язаний забезпечити за рахунок своїх коштів придбання, комплектування, своєчасну видачу та зберігання спецодягу відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.При цьому у
ст. 164 КЗпП установлено пряму заборону на видачу працівнику замість спецодягу матеріалів для її виготовлення або грошових сум для її придбання.Проте в ситуації, коли через
порушення встановленого нормами строку видачі спецодягу працівник був змушений придбати його за свої кошти, роботодавець зобов’язаний компенсувати такому працівнику всі витрати на умовах, передбачених колективним договором (ст. 164 КЗпП, ст. 8 Закону про охорону праці), і відповідно оприбуткувати спецодяг як інвентар підприємства. Для отримання такого відшкодування вартості спецодягу працівнику потрібно звернутися із заявою на ім’я керівника підприємства, до якої додати підтверджуючі придбання документи.Водночас вартість спецодягу, придбаного за свій рахунок працівником, має бути компенсовано навіть
за відсутності документів, що підтверджують ціну. Така норма міститься в п. 4.3 Положення № 53. У цьому випадку компенсація витрат, понесених працівником на придбання спецодягу, здійснюється за роздрібними цінами виробника або постачальника. При цьому вартість спецодягу обов’язково уточняється бухгалтерією підприємства, і якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці можлива, знову ж таки, якщо це обумовлено колективним договором.Оперативний облік спецодягу
Забезпечення працівників спецодягом здійснюється на підставі заявок на ці вироби, що щорічно складаються та направляються відповідними структурними підрозділами підприємства до відділів постачання (або інших аналогічних служб) та погоджені з фахівцем з охорони праці, який перевіряє правильність поданих заявок на їх відповідність діючим Нормам безплатної видачі спецодягу та положенням колективного договору. Складання заявок здійснюється з урахуванням чисельності працівників підрозділів за професіями та посадами, передбаченими Нормами безплатної видачі спецодягу.
Спецодяг
видається працівникам безплатно, є власністю підприємства, обліковується як інвентар та підлягає обов’язковому поверненню при (п. 4.1 Положень № 53):— звільненні працівника з підприємства;
— переведенні працівника на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце, для яких спецодяг не передбачено нормами;
— зміні виду робіт;
— упровадженні нових технологій;
— уведенні нових або заміні наявних знарядь праці;
— в інших випадках, коли використання виданого спецодягу не є необхідним;
— після закінчення строків використання (носіння) спецодягу замість одержуваного нового.
При цьому залежно від умов праці та можливості обслуговування
роботодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки використання (носіння).Спецодяг, що видається працівникам, має відповідати характеру та умовам їх роботи, забезпечувати безпеку праці, підходити працівнику за статтю, зростом та розміром.
Роботодавець зобов’язаний замінити або відремонтувати за свій рахунок спецодяг, що став непридатним до закінчення встановленого строку носіння з причин, не залежних від працівника. Така заміна здійснюється на основі складеного відповідного акта.
Зверніть увагу: спецодяг, що був у використанні, може бути видано іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезінфекції, ремонту.
Виходячи з норм
Положення № 53 , роботодавець зобов’язаний організувати на підприємстві належний облік та контроль за видачею працівникам спецодягу в установлені строки. Із цією метою у п. 4.10 Положення № 53 вимагається на кожного працівника заводити окрему особисту картку за спеціальною формою. Повна назва цієї картки така: Особиста картка обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі — Особиста картка обліку спецодягу). Її форму наведено в додатку 1 до Положення № 53, а зразок заповнення надано на с. 21. За такою карткою працівник під особистий підпис повинен отримувати належний йому спецодяг та здавати його після закінчення строку служби чи при іншому поверненні.По суті, Особиста картка обліку спецодягу є регістром оперативного
кількісного обліку виданого кожному конкретному працівнику в індивідуальне користування спецодягу за встановленими нормами. Відомості про черговий спецодяг, як уже зазначалося, записуються на окремі картки з позначкою «Черговий».Крім іншого,
в Особистій картці обліку спецодягу нарівні з іншими реквізитами слід відображати строк носіння спецодягу, відсоток його придатності на момент видачі. При цьому строки носіння спецодягу обчислюються з дня фактичної видачі його працівникам за календарними днями і не повинні перевищувати строків його придатності (п. 5.4 Положення № 53).Слід зазначити, що
наказом № 145 затверджено типові форми обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, серед яких:—
особиста картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-6);—
відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-7).Так-от, реквізити Особистої картки обліку спецодягу за формою згідно з
додатком 1 до Положення № 53 фактично дублює показники Особистої картки обліку спецодягу за типовою формою № МШ-6. Єдине про що слід зазначити — перша з названих карток (на відміну від типової) не містить графи для відображення вартісних показників.Великою мірою, можна було б для обліку на підприємстві спецодягу застосовувати будь-яку із зазначених особистих карток, зафіксувавши таке рішення розпорядчим документом. Але річ у тім, що згідно з положеннями
наказу № 145 при автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів Особиста картка обліку спецодягу за формою № МШ-6 не ведеться. Тому за таких обставин підприємство змушене буде заповнювати особисті картки обліку спецодягу за формою, наданою в додатку 1 до Положення № 53.Не обійтися без застосування Особистої картки обліку спецодягу за формою
додатка 1 до Положення № 53 також при віднесенні окремих предметів спецодягу до об’єктів основних засобів та оформленні прийняття їх до обліку Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Саме про такий порядок документування малоцінних необоротних матеріальних активів Держкомстат у листі від 05.12.2005 р. № 14/1-2-25/102 зазначив: «для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, що включаються до складу основних засобів, підприємствам рекомендується застосовувати типові форми обліку основних засобів, затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352 — ф. № ОЗ-1, ф. № ОЗ-3, ф. № ОЗ-6; для відображення в обліку господарських операцій щодо наявності і руху малоцінних та швидкозношуваних предметів, які відносяться до складу запасів, — типові форми первинного обліку, затверджені наказом Мінстату від 22.05.96 р. № 145 — ф. № МШ-4, ф. № МШ-5, ф. № МШ-8».Щодо особистих карток обліку спецодягу за формою № МШ-6, то вони ведуться в одному примірнику та зберігаються в місцях видачі спецодягу до моменту його вибуття за непридатністю, втрати або передачі в інші місця зберігання. У цій картці разом з описом та іншими даними, що характеризують предмети спецодягу, відображаються строки їх носіння та відсоток придатності.
Мабуть, особисті картки обліку спецодягу за формою
додатка 1 до Положення № 53 слід виписувати та зберігати так само.У разі втрати
отриманих предметів спецодягу в Особистій картці обліку спецодягу за формою № МШ-6 робиться запис про їх вибуття на підставі даних Акта вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів за формою № МШ-4 (теж затвердженою наказом № 145). Простіше кажучи, у рядку, в якому зафіксовано загублений предмет, у розділі «Повернено» роблять запис: «Акт вибуття № __ і дата».Для обліку видачі спецодягу працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами та їх повернення в умовах автоматизованої обробки облікових даних застосовується
Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-7). Заповнюється ця форма комірником структурного підрозділу у двох примірниках (окремо на видачу і окремо на повернення предметів спецодягу) та оформлюється відповідними підписами. Один із заповнених примірників передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у комірника цеху (відділу, ділянки).Ознайомитися з порядком заповнення Особистої картки обліку спецодягу за формою № МШ-6 та Відомості обліку видачі (повернення) спецодягу за формою № МШ-7 можна звернувшись до газети «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 40, с. 26 — 28.
До речі, здавання працівниками спецодягу у прання, на дезінфекцію, у ремонт, а також зимового (теплого) одягу з настанням літнього (теплого) періоду року для зберігання теж оформляється Відомістю обліку видачі (повернення) спецодягу за формою № МШ-7 з розпискою матеріально відповідальної особи про приймання спецодягу. Повернення працівникам спецодягу після прання, дезінфекції, ремонту та зберігання (теплого спецодягу) здійснюється за такими ж відомостями під підпис працівника (у передбаченій для цього графі).
Нарівні з цим у
п. 4.9 Положення № 53 приписано після закінчення користування теплим спецодягом, закріпленим за працівниками, його приймання на зберігання для уникнення знеособлення в користуванні цим одягом здійснювати за поіменним списком працівників, яким його було видано. Після зберігання теплий спецодяг має бути в належному стані повернено працівникам, від яких його було прийнято на зберігання.
Документування списання спецодягу
У момент повного закінчення строку корисного використання, а також при втраті чи іншому вибутті спецодяг списують.
Для оформлення поломки та втрати окремих предметів спецодягу складають Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів за типовою формою № МШ-4. Цей Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у структурному підрозділі підприємства, а другий — направляється до розрахункової частини бухгалтерії для утримання в установленому порядку з працівника вартості зламаного, зіпсованого або загубленого предмета спецодягу. При заповненні реквізитів Акта вибуття (форми № МШ-4) слід обов’язково вказувати причину, за якою списується той чи інший предмет спецодягу. Адже при відмові працівника відшкодовувати заподіяну підприємству шкоду це може стати предметом судового розгляду.Видача працівнику іншого предмета спецодягу
, придатного до використання (не важливо якого: нового чи такого, що вже був у вжитку) замість непридатного або загубленого здійснюється лише після пред’явлення Акта вибуття за формою № МШ-4. Про це робиться відповідний запис в Особистій картці обліку спецодягу за формою № МШ-6 або ж наведеною в додатку 1 до Положення № 53.Згодом
Акти вибуття (за формою № МШ-4) додаються до актів на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (за формою № МШ-8).У свою чергу,
Акт на списання за формою № МШ-8 призначено для оформлення списання зношеного та непридатного для подальшого використання (носіння) спецодягу. Складається цей Акт спеціально створеною комісією на підставі разових актів вибуття за формою № МШ-4 в одному примірнику. Потім, після здавання списаних предметів спецодягу до комори для утилю, Акт на списання (за формою № МШ-8) з розпискою комірника задається до бухгалтерії. Візьміть до відома: на різні види предметів спецодягу акти на списання за формою № МШ-8 складаються окремо.З приводу списання окремих предметів спецодягу, що прийшли в непридатність, раніше зарахованих до складу основних засобів, слід зауважити, що в зазначених цілях застосовується спеціально затверджена для цього форма № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів».
Відповідальність за порушення
Відразу зауважимо: ані
КЗпП, ані Законом про охорону праці, ані нормами Положення № 53 відповідальність за своєчасне і в повному обсязі забезпечення працівників спецодягом, за організацію контролю за правильністю їх застосування працівниками прямо не передбачено.Водночас, у
ст. 43 Закону про охорону праці передбачено можливість накладення на юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці (а отже, і правил забезпечення працівників спецодягом) у порядку, установленому законом. При цьому максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5 % місячного фонду заробітної плати. Несплата (несвоєчасна сплата) штрафу тягне за собою нарахування пені в розмірі 2 % за кожний день прострочення від його суми. Щоправда, на сьогодні згаданий порядок законодавчо не визначено, тому штрафні санкції, установлені ст. 43 Закону про охорону праці, не може бути застосовано. На це звертає увагу Держгірпромнагляд у листі від 08.02.2008 р. № 01/03-03/1087.Незважаючи на це, порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою
відповідальність посадових осіб підприємства. Так, до порушників застосовуються санкції, установлені у вигляді штрафу від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.).До речі, у разі виявлення порушень до адміністративної відповідальності може бути притягнуто не тільки посадових осіб підприємств, а й
працівників, розмір штрафів для яких визначено ч. 1 ст. 41 КУпАП у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 85 грн.).А от питання матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству у зв’язку з втратою або псуванням через недбалість спеціального одягу та в інших випадках (розкрадання, умисне псування), регулюються нормами чинного законодавства, зокрема
КЗпП.
Додаток 1
до Положення
ОСОБИСТА КАРТКА ОБЛІКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ, СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ
ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЗІЗ) № 56
ТОВ «Ритм»
(підприємство)
| Особиста картка № 56 | |||
| Обліку спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ | |||
| Прізвище | Сергєєв | Стать | чоловіча |
| Ім’я | Петро | Зріст | 174 |
| По батькові | Дмитрович | Розмір |
|
| Табельний № | 564 | одягу | 52 |
| Цех, дільниця | охорона | взуття | 42 |
| Професія | охоронник | головного убору | 56 |
| Дата прийняття на роботу | 31.08.2009 р. | рукавичок | 9 |
| Передбачено Нормами безплатної видачі ЗІЗ (Планом заходів) | ||||
| Найменування спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ | Параграф Норм безплатної видачі ЗІЗ (пункт Плану заходів) | Одиниця виміру | Кількість | Строк носіння (місяців) |
| Костюм | П. 104 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 16.04.2009 р. № 62 | шт. | 1 | 12 |
| Берет | — // — | шт. | 1 | 12 |
| Напівчеревики | — // — | пара | 1 | 12 |
| Начальник цеху (дільниці) Сумцов А. Д. | ||||
| Спеціаліст з охорони праці Якін Л. В. | ||||
| Ст. бухгалтер (бухгалтер) Правдива О. Р. | ||||
ВИДАЧА І ПОВЕРНЕННЯ СПЕЦОДЯГУ, СПЕЦВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗІЗ
| Найменування спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ | Код (номенклатурний) | Видано | Повернуто | |||||||
| дата | кількість | % придатності | розписка в одержанні | дата | кількість | % придатності | розписка про повернення | розписка комірника про одержання | ||
| Костюм | 2208134 | 01.09.2009 р. | 1 | 100 | Сергєєв |
|
|
|
|
|
| Берет | 2214167 | 01.09.2009 р. | 1 | 100 | Сергєєв |
|
|
|
|
|
| Напівчеревики | 2237509 | 01.09.2009 р. | 1 | 100 | Сергєєв |
|
|
|
|
|
