Комп’ютерний практикум. Чому не надходять квитанції про прийняття електронної податкової звітності?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2009/№ 80
В обраному У обране
Друк
Стаття

Чому не надходять квитанції про прийняття електронної податкової звітності?

 

Останнім часом у листах наших читачів, які здають податкову звітність в електронному вигляді, усе частіше вбачаються нотки занепокоєння. Ось, наприклад, один із таких листів: «Востаннє при відправленні електронної звітності на адресу ДПАУ квитанції у відповідь було одержано з великою затримкою. А коли, нарешті, вони надійшли, то в них була ще й реклама послуг спецоператора електронної звітності. А знайомому бухгалтеру на іншому підприємстві квитанції і взагалі не надійшли, але вона зателефонувала до своєї податкової та з’ясувала, що звіт надійшов і його прийняли. Чому не надходять квитанції? Чи означає це, що податкова більше не буде сама приймати звітність на цю централізовану адресу і незабаром усіх змусять підключитися до спецоператора?».

Юрій ЦИГАНОК, головний редактор «Бухгалтер & Комп’ютер»

 

Дуже актуальне та злободенне питання. Інформація, яку має у своєму розпорядженні редакція на момент подання цього номера до друку, дає підстави вважати, що сервер Центру обробки електронної звітності (ЦОЕЗ) Державної податкової адміністрації України (zvit@sta.gov.ua) продовжить свою роботу. І платники податків, як і раніше, зможуть безплатно відправляти електронну звітність безпосередньо до податкових органів без будь-яких посередників.

Однак запитання виникло не марно. Дійсно, ще на початку вересня у багатьох платників виникли проблеми з роботою сервера ЦОЕЗ. Комусь надійшли із затримкою, а комусь і взагалі не надійшли підтверджуючі квитанції. Ще б пак, адже як можна бути впевненим в успішному поданні звітності, не отримавши електронних квитанцій про її прийняття? Ну а ті платники, які отримали квитанції, виявили в них рекламу послуг спецоператора електронної звітності, який обіцяв 100-відсоткові гарантії доставки звітності. Звичайно, більшість платників, які надсилають звітність в електронному вигляді, почали небезпідставно турбуватися. Невже ДПАУ відмовиться безплатно приймати електронну звітність і змусить усіх користуватися послугами спецоператора?

І немов у відповідь на ці побоювання на сайті ДПАУ та спецоператора електронної звітності з’явилося повідомлення, що

послуги з передачі податкової звітності від платників податків до ДПАУ та квитанцій від ДПАУ платникам податків надаються безплатно. Однак ця інформація потребує уточнення. Адже для того, щоб відправляти будь-яку звітність через спецоператора, потрібно пройти процедуру реєстрації в нього на сайті, яка, у свою чергу, неможлива без оплати його послуг. Ця оплата включає комплекс послуг з передачі звітності низці одержувачів, серед яких не лише податкові органи, а й Пенсійний фонд, фонди соцстраху, Центр зайнятості, органи держстатистики тощо. Інакше кажучи, спецоператор надає послугу «єдиного вікна» для прийняття електронної звітності.

Тож у межах цього «єдиного вікна» відправлення звітності до податкової і є безплатним. Але за всю іншу звітність потрібно платити, і чимало (тарифи наведено на сайті спецоператора), а відмовитися від неї неможливо. Така ось цікава виходить «безплатність». Як пожартував один мій знайомий бухгалтер: «Купіть за подвійну ціну лівий черевик, а правий отримаєте безплатно!». Додамо до цього, що в «єдиному вікні» поки що можна побачити не всі із заявлених держорганів — одержувачів звітності. Наприклад, поки що органи держстатистики в порядку експерименту приймають електронну звітність тільки в Києві та області. Отже, платники в інших регіонах змушені платити за послуги, що не надаються.

А ще спецоператор обіцяє за ті самі гроші (тобто нібито «безплатно») надати клієнтам електронні ключі для накладення ЕЦП. Проте спецоператор не є акредитованим центром сертифікації ключів, отже, просто виступить посередником в отриманні ключів одного з акредитованих центрів, і їх вартість уже закладено в його тарифах. Запитаймо, навіщо платникам податків, які вже мають діючі ключі ЕЦП, фактично оплачувати ще один не потрібний їм комплект ключів?

Утім, залишимо на совісті керівництва спецоператора його цінову політику. Зараз навіть не даватимемо моральну та правову оцінку власне факту просування послуг комерційної структури силами державної податкової служби (хоча і вбачаються певні паралелі з нещодавніми «пригодами» Центру зайнятості).

Урешті-решт, напевно знайдуться платники, яких не збентежать такі моменти, та й ціни навряд чи можна назвати захмарними… Тим більше, що подання електронної звітності за принципом «єдиного вікна» — зовсім не вітчизняний винахід. У тій же Росії (не кажучи вже про західні держави — там це само собою зрозуміло) успішно працюють, конкуруючи між собою, кілька спецоператорів електронної звітності. І багато платників із задоволенням користуються їх послугами, тому що зручно, швидко і надійно. Ось тільки не дискредитували б у нас саму ідею таких послуг...

Отже, хто хоче користуватися послугами спецоператора, той нехай користується. Але зовсім не всі платники податків мають таке бажання. Урешті-решт, як подання звітності — обов’язок платників податків, так і її приймання — прямий обов’язок податкових органів. А чинним законодавством передбачено як традиційну паперову, так і сучасну електронну форми звітності.

Так,

підпунктом 4.4.2 «з» Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181) передбачено, що податкову звітність може бути подано за добровільним рішенням платника податків до податкового органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Зауважте: тут ідеться саме про подання до податкового органу (про посередника поки що взагалі не йдеться). І звідси випливає: якщо платник податків побажав подати звітність в електронному вигляді (адже й зовсім недавно платників буквально примушували до цього), то податковий орган зобов’язаний її прийняти, не відсилаючи платника до якихось там комерційних спецоператорів. Чи чувана річ, щоб свій прямий обов’язок державний орган виконував лише через комерційного посередника?!

Якщо копнути глибше, то вибір форми подання звітності дають платнику податків і підзаконні нормативні акти. Наприклад,

п. 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213, дозволяє платнику подавати розшифровки податкових зобов’язань і кредиту (додаток 5):

— на паперових носіях із копією (за бажанням платника) на магнітних носіях;

— в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПАУ, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування.

Нарешті, і до чинної

Інструкції про підготовку та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПАУ від 16.04.2008 р. № 233 (далі — Інструкція № 233), про подання електронної звітності жодних змін не внесено (і тільки у внутрішніх методрекомендаціях ДПАУ згадується про можливий спецоператор як про ще один альтернативний спосіб подання звітності). Отже, чинна нормативна база не передбачає обмеження можливості подавати податкову звітність через одного лише спецоператора. А якщо хтось захоче таку можливість обмежити, то платники в масовому порядку можуть згадати про своє законне право подавати звітність на паперових носіях. Урешті-решт, усе та ж Інструкція № 233 передбачає, що підписаний з податковою інспекцією договір про визнання електронної звітності не зобов’язує, а тільки дає право подавати таку звітність. Хоча платники, звичайно, підуть назустріч своїм інспекторам (навіщо ж сваритися) і приноситимуть електронні копії звітів на магнітних носіях.

Утім, такий сценарій розвитку подій сьогодні не цікавий нікому. І працівники районних ДПІ, з якими довелося спілкуватися на цю тему, запевняють, що звітність платників продовжує надходити до них з безплатного сервера ЦОЕЗ (zvit@sta.gov.ua). Вони не схильні пов’язувати проблеми з надходженням квитанцій з чиїмись зловмисними підступами та пояснюють їх виключно технічними причинами. На сьогодні проблеми, головним чином, спостерігаються у тих платників, які відправляють звітність з російських (mail.ru, yandex.ru, rambler.ru тощо) і чомусь окремих українських (ukr.net) безплатних поштових інтернет-сервісів. У зв’язку з цим вони рекомендують використовувати для податкової кореспонденції «фіксовані» поштові скриньки на серверах інтернет-провайдерів, які безпосередньо надають послуги підключення до Мережі (як правило, провайдер, підключаючи вас до Інтернету, на додачу надає і скриньку електронної пошти).

Отже, поштовий сервер ЦОЕЗ (zvit@sta.gov.ua) продовжує працювати і має працювати надалі. Але допоки ситуація не стабілізується, не відкладайте відправлення звітності на останній день граничного строку, надсилайте її завчасно і тримайте «руку на пульсі». Якщо не надходить підтвердження, не полінуйтеся зателефонувати до податкової та дізнатися про долю відісланого звіту — мабуть, його вже прийнято. А у крайньому разі не забувайте про своє невід’ємне право подати звіт на паперовому носії.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд