Об’єднуємо комп’ютери в мережу

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2009/№ 83
В обраному У обране
Друк
Стаття

Об’єднуємо комп’ютери в мережу

 

У нашому столітті високих технологій персональні комп’ютери в автономному режимі вже практично не використовуються. Їх, як правило, об’єднують у комп’ютерні мережі для забезпечення вільного доступу до розподілених інформаційних ресурсів підприємства. У запропонованій статті розглянемо основні моменти, пов’язані з бухгалтерським та податковим обліком витрат на спорудження локальних комп’ютерних мереж.

Марина САФРОНОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Провідні та безпровідні мережі: стисла характеристика

Підприємство прийняло рішення встановити внутрішню локальну мережу, що об’єднує кілька комп’ютерів в офісі. Якими бувають мережі за способом передачі даних? Спорудження якої з них буде менш трудомістким?

Згідно з визначенням, наведеним у

п. 10 Інструкції про порядок складання звіту про використання програмних продуктів та комп’ютерних мереж, затвердженої наказом Держкомстату від 27.08.97 р. № 10, локальна комп’ютерна мережа — це комп’ютерна мережа, яка пов’язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометра, обмежених, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), відділом, цехом тощо, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних. І хоча ця Інструкція вже втратила чинність, наведена в ній розшифровка терміна «локальна комп’ютерна мережа» не втрачає своєї актуальності.

Як відомо, за способом передачі даних локальні комп’ютерні мережі поділяються на провідні та безпровідні.

Провідні мережі застосовуються на підприємствах уже досить тривалий час. При їх спорудженні як засоби передачі даних використовуються пасивне обладнання (кабель — вита пара, оптоволокно або радіоканал, розетки, монтажні короби, монтажні шафи, панелі тощо), а також активне мережне обладнання (сервер, концентратор, комутатор, маршрутизатор, модем тощо).

Розгортання такої мережі складається з таких етапів:

1) вивчаються та вимірюються приміщення, в яких прокладатиметься мережа, складається план приміщень з нанесенням на нього місць розміщення робочих станцій, що передбачаються. Проектуються топологія мережі, схеми розводки кабелю між робочими станціями, сервером та іншим мережним обладнанням, які наносяться на план приміщення;

2) вивчається функціональне призначення кожного робочого місця, розраховується загальне навантаження на мережу;

3) складається перелік мережного обладнання, яке буде використано в запроектованій мережі;

4) складається список необхідних сервісів мережі. Виконується розрахунок оптимальної конфігурації сервера;

5) складається загальний кошторис витрат на будівництво мережі. Кошторис затверджується клієнтом;

6) придбавається мережне обладнання та компоненти сервера та робочих станцій;

7) прокладається кабель, за необхідності — короби (пасивне мережне обладнання);

8) установлюється та підключається активне мережне обладнання;

9) установлюються та налаштовуються сервери та робочі станції.

Разом з провідними мережами сьогодні широко використовуються і

безпровідні мережі, в основі яких лежить технологія Wi-Fi. Абревіатура Wi-Fi походить від «Wireless Fidelity», що в перекладі означає «безпровідна висока точність». Технологія Wi-Fi є форматом передачі цифрових даних, що швидко розвивається, радіоканалами для з’єднання комп’ютерів, оснащених пристроями безпровідного зв’язку або інтерфейсними платами безпровідних мереж. Ця технологія може застосовуватися там, де просто немає можливості організувати провідну мережу або ж це небажано.

Її використання дозволяє назавжди забути про безліч дротів та настінних коробів. Крім цього, вона дає можливість вільно переміщати комп’ютерну техніку, не побоюючись при цьому за підключення до Інтернету або до офісної мережі.

Створення, побудова, організація та налаштування офісної безпровідної мережі Wi-Fi потребує набагато менше трудовитрат, ніж звичайна провідна мережа. Та все ж процедура її спорудження здійснюється у кілька етапів робіт:

1) обстеження об’єкта та проектування мережі;

2) вибір (підбір) обладнання або упор на максимальне використання обладнання, що вже є на підприємстві;

3) монтаж, підключення та роботи з налаштування маршрутизації, захисту тощо;

4) налаштування кінцевих, призначених для користувача пристроїв мережі (ноутбуки, персональні комп’ютери тощо), роботи з установлення програмного забезпечення, драйверів;

5) тестування роботи безпровідної мережі (якість передачі сигналу, покриття, стабільність передачі даних, правильна маршрутизація та коректна робота кінцевих споживачів).

Яку з двох мереж вибрати (провідну чи безпровідну), підприємство вирішує самостійно. Водночас спільне їх використання теж можливе. Для цього провідна мережа оснащується Ethernet-портами, що підтримують як безпровідні, так і провідні підключення.

 

Провідна комп’ютерна мережа

З метою поліпшення координації підрозділів підприємства було прийнято рішення про спорудження провідної комп’ютерної мережі. Як витрати на спорудження такої мережі відобразяться в бухгалтерському та податковому обліку?

Як відомо, усі витрати підприємства, пов’язані зі спорудженням провідної комп’ютерної мережі, можна розділити на дві категорії:

витрати на прокладення лінії, що включають витрати на проектування, прокладення кабелю, монтаж розеток з урахуванням вартості матеріалів (пасивного обладнання);

витрати на встановлення та підключення активного обладнання з урахуванням вартості такого обладнання (наприклад, сервера, концентратора, комутатора, маршрутизатора, модему).

І якщо перша категорія витрат визнається витратами

на поліпшення приміщення, то друга — як правило, витратами на придбання основних фондів (основних засобів). А тому порядок їх відображення як у податковому, так і в бухгалтерському обліку, має свої особливості.

У

податковому обліку витрати на прокладення лінії повинні відображатись за правилами, установленими п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Тобто частина витрат на прокладення лінії в розмірі 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного року потрапляє до валових витрат. А частина цих витрат, що перевищила 10 % ліміт, відноситься на збільшення балансової вартості приміщення (об’єкта основних фондів групи 1) на початок наступного розрахункового кварталу.

Однак ми повинні попередити наших читачів, що у представників головного податкового відомства з цього приводу інша думка. Посилаючись на

Державний класифікатор «Класифікація основних фондів ДК 013-97», відповідно до якого до коду 130207 віднесено «лінії зв’язку і передач, локальні і допоміжні споруди», які, у свою чергу, входять до класифікаційної групи 130200 «Будівлі та споруди ліній зв’язку і передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні тощо)», ДПАУ доходить висновку, що витрати на підключення комп’ютерів до локальної мережі* є витратами на створення передавальних пристроїв. Тому їх можна віднести до ОФ групи 1 та амортизувати за нормами для цієї групи (див. лист ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017, на с. 46 цього номера).

* Ідеться про витрати як першої, так і другої категорії.

Неспроможність висновків ДПАУ легко довести, уточнивши значення терміна «передавальний пристрій». Відповідно до

п. 2 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 р. № 1442, передавальні пристрої — це земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передавання енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові і газові мережі, лінії зв’язку тощо). Очевидно, що локальна комп’ютерна мережа, розташована усередині будівлі, земельним поліпшенням не є, тому відносити її до передавальних пристроїв просто некоректно.

Більш пізній

лист від 25.05.2009 р. № 10811/7/15-0217 не дає підстав для твердження про зміну позиції податківців. Разом із тим не може не радувати хоча б те, що для обґрунтування належності того чи іншого об’єкта до певної групи ОФ вони вже не посилаються на Державний класифікатор «Класифікація основних фондів ДК 013-97».

Щодо суб’єктів господарської діяльності, що вирішили спорудити комп’ютерну мережу в

орендованому приміщенні, то витрати на прокладення лінії класифікуватимуться як витрати, спрямовані на поліпшення орендованого приміщення.

Якщо договір оренди зобов’язує чи дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта, що орендується, то починають діяти норми

п.п. 8.8.1 Закону про податок на прибуток. Вони дозволяють орендарю відносити до валових витрат частину витрат у межах 10 % ліміту, а суму перевищення спрямовувати на створення чи збільшення (якщо раніше вже проводилося поліпшення цього орендованого об’єкта) балансової вартості відповідного об’єкта ОФ групи 1.

Тепер перейдемо до обліку

активного мережного обладнання. Таке обладнання є нічим іншим, як інформаційною системою (п. 2 Положення про технічний захист інформації в Україні, затвердженого Указом Президента України від 27.09.99 р. № 1229/99), а тому при дотриманні загальних критеріїв для класифікації активів як основних фондів його необхідно відносити до складу ОФ групи 4.

Нагадаємо: у

п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток під терміном «основні фонди» розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у своїй господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати їх введення в експлуатацію, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

Витрати на встановлення та підключення активного обладнання теж збільшать балансову вартість ОФ групи 4 як витрати, пов’язані з придбанням такого обладнання (

п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток).

Недороге активне мережне обладнання (вартістю менше 1000 грн.) обліковується як запаси з відображенням валових витрат та подальшим перерахунком за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток (тобто визнається податковою малоцінкою).

Разом із тим трапляються ситуації, коли придбання активного обладнання розглядається як

поліпшення комп’ютера, на який воно встановлюється. Наприклад, це справедливо щодо мережної плати, що вбудовується в системний блок комп’ютера.

Щодо сум «вхідного» ПДВ, сплачених у складі платежів, пов’язаних зі спорудженням локальної комп’ютерної мережі, то вони включаються до складу податкового кредиту на загальних підставах, передбачених

пп. 7.4.1, 7.4.5 Закону про ПДВ.

Бухгалтерський облік

. Як уже зазначалося, витрати на прокладення лінії, а саме: витрати на проектування, прокладення кабелю, монтаж розеток, установлення роз’ємів з урахуванням пасивного обладнання — є витратами на поліпшення приміщення, які приводять до підвищення якісних характеристик приміщення та отримання в майбутньому економічних вигод у більшому обсязі. У свою чергу, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигод, уключається до складу капітальних інвестицій з подальшим збільшенням первісної вартості основних засобів (п. 14 П(С)БО 7). Спочатку такі витрати накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а потім списуються на субрахунок 103 «Будинки та споруди».

У разі спорудження локальної комп’ютерної мережі у приміщенні, що

орендується, витрати орендодавця відображаються як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів. Спершу вони накопичуються за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з рахунками обліку витрат, а потім списуються на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» (Дт 117 — Кт 15).

Щодо активного мережного обладнання, то його слід обліковувати:

— або як об’єкти основних засобів з використанням субрахунку

104 «Машини та обладнання»;

— або як малоцінні необоротні матеріальні активи (якщо строк їх корисного використання перевищує один рік, а вартість не дотягує до встановленої вартісної межі) — з використанням субрахунку

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

— або як витрати на поліпшення комп’ютера, що збільшують його первісну вартість (Дт 15 — Кт 631; Дт 104 — Кт 15). Нагадаємо: прикладом таких витрат є витрати на придбання мережної плати, що вбудовується в системний блок комп’ютера.

Узагальнимо все викладене на прикладі.

Приклад

. З метою поліпшення координації підрозділів підприємства було прийнято рішення про спорудження провідної комп’ютерної мережі. Послуги з прокладення мережі надаються спецпідприємством. Загальна вартість послуг спецпідприємства склала — 8400 грн. (разом з ПДВ), із них:

— послуги з прокладення лінії — 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.);

— послуги з установлення та налагодження активного мережного обладнання — 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.).

Крім цього, підприємство понесло витрати на придбання активного мережного обладнання вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.).

 

Облік спорудження провідної комп’ютерної мережі

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Перераховано передоплату за послуги із спорудження комп’ютерної мережі

371

311

8400

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

1400

3

Відображено капітальні інвестиції в частині вартості прокладення мережі, пов’язаної з поліпшенням офісу (підписано акт виконаних робіт)

151

631

4000

4000*

* У цьому випадку передбачається, що витрати на прокладення мережі не перевищили 10 % ліміт, і тому всю суму було віднесено до складу валових витрат.

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту

644

631

800

5

Здійснено залік передоплати

631

371

4800

6

Перераховано передоплату за обладнання для мережі

371

311

12000

7

Відображено суму податкового кредиту

641

644

2000

8

Отримано обладнання від постачальника

152

631

10000

—*

* Для основних фондів групи 4 нарахування амортизації здійснюється з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп, незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів та фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

9

Віднесено на збільшення первісної вартості обладнання вартість послуг у частині його встановлення та налагодження (обліковується пооб’єктно)

152

631

3000

10

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

644

631

631

2000

600

11

Здійснено залік передоплати

631

631

371

371

12000

3600

——

——

12

Уведено в експлуатацію обладнання для мережі (обліковується пооб’єктно)

104

152

13000

13

Мережу введено в експлуатацію

103

151

4000

 

Безпровідна комп’ютерна мережа

На підприємстві з уже існуючою провідною локальною мережею виникла необхідність доповнити її безпровідною мережею Wi-Fi. При цьому нову безпровідну мережу буде об’єднано з провідною локальною мережею. Як спорудження безпровідної мережі відобразиться в податковому та бухгалтерському обліку підприємства?

Почнемо з того, що безпровідна мережа Wi-Fi має певну мобільність та за бажанням може бути перенесена з одного приміщення до іншого. А тому витрати на її спорудження не можна розглядати як поліпшення приміщення, що обладнується безпровідною локальною мережею.

У

податковому обліку витрати на придбання активного обладнання для Wi-Fi мережі з урахуванням витрат на його монтаж, підключення та налаштування слід амортизувати у складі групи 4 основних фондів як витрати на інформаційну систему. Звісно, якщо строк його корисного використання перевищує 365 календарних днів, а вартість — 1000 грн.

Якщо ж вартість обладнання не перевищує 1000 грн., то в податковому обліку воно визнається податковою малоцінкою. Витрати на його придбання потрапляють до складу валових витрат і в подальшому перераховуються за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Разом із тим при спорудженні безпровідної мережі часто доводиться використовувати вбудовуване обладнання. Його необхідно відображати як поліпшення об’єкта основних фондів групи 4, на який і буде встановлено таке обладнання.

У бухгалтерському обліку обладнання для мережі Wi-Fi слід обліковувати або як об’єкти основних засобів (субрахунок 104 «Машини та обладнання»), або як малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»), якщо витрати на їх придбання не перевищують установленого на підприємстві вартісного критерію віднесення до основних засобів. Обладнання, що вбудовується, збільшить первісну вартість об’єкта основних засобів, який покращується (п. 14 П(С)БО 7).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд