Зміна режиму роботи у зв’язку зі спекою
Питання про те, чи повинен роботодавець вживати додаткових заходів щодо забезпечення прийнятних умов праці через високу температуру повітря, що встановилася цього літа, гадаємо, спадало на думку багатьом. Наприклад, чи можуть офісні працівники, посилаючись на те, що спека значно знижує працездатність, вимагати скорочення робочого дня? Чи буде застосовано санкції до роботодавця в разі незадоволення таких вимог? Спробуємо знайти відповідь.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. № 322-VIII.Закон про охорону праці
— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.Закон № 4004
— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.Санітарні норми
— Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42.Якою має бути температура у приміщенні?
Відповідно до
ст. 6 Закону про охорону праці умови праці на робочому місці, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Цьому праву, у свою чергу, кореспондує обов’язок роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці згідно з положеннями нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці (ст. 13 Закону про охорону праці).Одним із таких нормативно-правових актів, вимоги яких повинні дотримуватися роботодавцем при забезпеченні належних умов праці, є
Санітарні норми. При цьому під виробничим приміщенням розуміється будь-який замкнутий простір у спеціально призначених будинках та будівлях, де постійно (позмінно) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей. Як бачимо, офісне приміщення охоплюється наведеним поняттям, а отже, роботодавець зобов’язаний забезпечити передбачені Санітарними нормами умови мікроклімату.Серед вимог до параметрів мікроклімату в теплу пору року один з основних показників —
температура повітря. Санітарні правила передбачають такі можливі умови (див. табл. 1):Таблиця 1
< cellspacing="1" dir="LTR" width="642">
№
Характер роботи
Температура повітря
1
Легка фізична праця Iа: роботи, що виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження
23 — 25
2
Легка фізична праця Iб: роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням
22 — 24
3
Праця середньої тяжкості IIа: роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи чи сидячи та потребують певного фізичного напруження
21 — 23
4
Праця середньої тяжкості IIб: роботи, які виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням
20 — 22
5
Важка праця III: роботи, пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (більше 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль
18 — 20
Протягом робочого дня (зміни) показники температури повітря не повинні виходити за зазначені межі.
Виняток становлять випадки, коли наведені вище вимоги до температурного режиму неможливо забезпечити у зв’язку з технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю (
п.п. 1.2.1 Санітарних норм). Але й ці винятки не мають абсолютного характеру: по-перше, роботодавець зобов’язаний буде довести наявність обставин, які не дозволили йому забезпечити необхідний рівень температури повітря у приміщеннях, по-друге, у таких випадках вимоги до температури теж установлені, але тільки більш гнучкі (див. табл. 2).Таблиця 2
< cellspacing="1" dir="LTR" width="642">№
Характер роботи
Температура повітря
постійне робоче місце
непостійне робоче місце
1
Легка фізична праця Iа
23 — 25
20 — 30
2
Легка фізична праця Iб
22 — 24
19 — 30
3
Праця середньої тяжкості IIа
21 — 23
17 — 29
4
Праця середньої тяжкості IIб
20 — 22
15 — 29
5
Важка праця III
18 — 20
13 — 28
Підкреслимо: викладені вище положення не поширюються на виробничі приміщення, до умов мікроклімату в яких висуваються спеціальні вимоги (наприклад, мікроклімат підземних та гірничих виробок тощо).
Якщо температура перевищує встановлений поріг
На роботодавця також покладено обов’язок для профілактики перегріву працівників організовувати раціональний режим роботи та відпочинку. У разі мікрокліматичних умов, що перевищують допустимі параметри (див. табл. 1 і табл. 2), внутрішньозмінний режим роботи та відпочинку має бути змінено за рахунок тривалості робочого часу (
п. 2.9 Санітарних норм). Так, при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10 % робочого часу на кожні 2 °C перевищення встановлених рівнів. Якщо при цьому відносна вологість перевищує 75 %, тривалість перерв рекомендується встановлювати не менше 20 % робочого часу.На роботодавця покладається також обов’язок обладнати приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з кондиціонерами) для відпочинку на час регламентованих перерв, приймання їжі тощо — з метою профілактики перегрівів (
п. 2.11 Санітарних норм).Як бачимо, правила внутрішнього трудового розпорядку повинні передбачати
додатковий час для відпочинку, який включається до робочого часу, у разі підвищення температури у приміщенні вище встановленої норми. Так, в офісному приміщенні при вищій межі норми 25 °C у разі збільшення температури до 27 °C у працівників з’являється право на 48 додаткових хвилин відпочинку протягом робочого дня.Роботодавець своїм наказом повинен установити порядок визначення середньої температури у приміщенні, а також тривалість додаткових перерв та порядок їх використання працівниками. Ініціатором розгляду питання про необхідність унесення відповідних змін до правил внутрішнього трудового розпорядку може бути безпосередньо сам трудовий колектив або профспілка підприємства. Більш передбачливі роботодавці могли заздалегідь уключити відповідні положення до колективного договору, застерігши, наприклад, що в разі неможливості забезпечення належного мікроклімату у зв’язку з погодними умовами, що склалися, роботодавець своїм наказом вносить відповідні зміни до правил трудового розпорядку.
Це той мінімум, який підприємство зобов’язане забезпечити згідно з вимогами законодавства про охорону праці.
Крім того, МОЗ України
рекомендує здійснювати такі додаткові заходи, як застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах, застосування вікон із тонованим склом, установлення вітрових щитів на входах до будинків, використання звичайних електричних вентиляторів тощо. Допускається також запровадження скороченого робочого дня, зміна початку та закінчення робочого дня, збільшення обідньої перерви до 3 — 4 годин з метою уникнення роботи в найбільш спекотний період з 13 до 16 годин. Відповідну інформацію розміщено на сайті Міністерства охорони здоров’я в повідомленні від 30.07.2010 р.** Див. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20100730_1.html
Припустимо, що роботодавці дослухаються до таких рекомендацій (а деякі вже це зробили з власної ініціативи) та запропонують працівникам приходити на роботу, наприклад, на дві години раніше. Чи може працівник відмовитися від дотримання таких нововведень у розпорядку його робочого дня?
На наш погляд, на цю ситуацію поширюються вимоги
ч. 3 і 4 ст. 32 КЗпП. Нагадаємо, ними передбачено, що про зміну істотних умов праці, зокрема, режиму роботи, працівника необхідно повідомити не пізніше ніж за два місяці. При цьому, якщо колишні істотні умови праці збережені бути не можуть, а працівник не погоджується на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір припиняється згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП.Хоч як парадоксально це не звучить, але бажання роботодавця полегшити умови роботи своїм працівникам у зв’язку з безпрецедентною спекою не звільняє його від необхідності повідомити про заплановані зміни у графіку роботи за два місяці. Нехай навіть у нашій ситуації це з об’єктивних причин неможливо. Відповідно, якщо
працівник не згоден приходити на роботу, наприклад, на дві години раніше, він може відмовитися. Тоді з’являться підстави для розірвання трудового договору на підставі «пільгового» п. 6 ст. 36 КЗпП з гарантованою виплатою працівнику вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.Водночас, якщо працівник згоден на зазначені зміни, то, заручившись письмовим підтвердженням згоди працівника, роботодавець може внести відповідні зміни до графіка його роботи.
Знову ж таки, не зайвим буде знати, як це питання врегульоване колективним договором на підприємстві, яким, зокрема, має бути передбачено режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку, умови роботи та заходи з охорони праці (
ст. 13 КЗпП). Отже, якщо відповідне положення про зміну часу початку роботи в разі неможливості забезпечення належних температурних умов мікроклімату в робочому приміщенні включено до колективного договору, буде достатньо наказу керівника про внесення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку на період збереження погодних умов, які спричинили необхідність таких змін. Однак колективні договори, які б передбачали такі обставини, навряд чи знайдуться. Але на майбутнє цей момент усе ж слід урахувати, оскільки, схоже, це не останнє спекотне літо.Якщо роботодавець не забезпечує належні умови праці
Закон про охорону праці
закріплює за працівником право відмовитися від дорученої йому роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя та здоров’я (ст. 6). До таких ситуацій у тому числі належать ситуації, коли температура повітря перевищує передбачені межі.Про припинення роботи та причини, що до цього призвели, працівник повідомляє свого безпосереднього керівника або роботодавця. Для встановлення того, чи дійсно склалися такі умови роботи, може бути створена комісія із включенням до неї представників профспілки. За період такого простою за працівником зберігається середній заробіток.
Крім того, працівник за бажанням може розірвати трудовий договір з власної ініціативи, якщо роботодавець не виконує вимог законодавства про охорону праці. У цьому випадку йому виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Підприємству та його посадовим особам за незабезпечення належних умов праці загрожує застосування санкцій, передбачених
Законом № 4004. Так, на посадових осіб у разі виявлення СЕС зазначених порушень може бути накладено штраф від 1 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 425 грн.).У свою чергу, до підприємства може бути застосовано санкції у вигляді обмеження або тимчасової заборони діяльності, виконання окремих операцій в разі порушення санітарних норм (
п. «а» ч. 1 ст. 42 Закону № 4004).Як бачимо, працівникам не дуже слід розраховувати на інформацію з деяких ЗМІ щодо автоматичного скорочення робочого дня в разі перевищення граничних температурних режимів та можливості раніше уходити додому. Однак вимагати від роботодавця здійснення певних кроків щодо поліпшення умов роботи у виснажливу спеку все ж підстави є.
