Пам’ятка-2011: які нормативні акти почнуть діяти наступного року

Пам’ятка-2011: які нормативні акти почнуть діяти наступного року

 

Податковий кодекс затьмарив собою не лише чинне законодавство, а й ті нормативно-правові акти, які тільки мають набрати чинності у 2011 році. Про ті з них, які найбільше можуть зацікавити суб’єктів господарювання, хочемо нагадати в цій статті, щоб усе ж таки важливі для господарської діяльності нововведення не пройшли поза їхньою увагою.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

1 січня 2011 року

багате на законодавчі нововведення. Основні з них, безумовно, — Податковий кодекс України (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 102) і спеціальний закон, що супроводжував його прийняття та вносить зміни до низки нормативно-правових актів (аналіз його положень див. на с. 19 цього номера), а також Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 96). Але є ще декілька нових норм, що не повинні залишитися поза увагою суб’єктів господарювання.

 

Чи стануть директор і підприємець «корупціонерами»?

З 01.01.2011 р. мали б почати діяти три антикорупційні закони — «

Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI, «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11.06.2009 р. № 1507-VI і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009 р. № 1508-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 1 — 2).

Нагадаємо, початок їх дії вже двічі переносився — з 01.01.2010 р. було спочатку відкладено на 01.04.2010 р. і потім до 01.01.2011 р.

Чому за цими датами так пильно стежать не тільки держчиновники, а й суб’єкти господарювання?

Якщо зазначені закони почнуть діяти, то серед суб’єктів, які можуть бути притягнені до відповідальності за корупцію, опиняться:

— аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники або члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді;

—

фізичні особи — підприємці;

—

посадові особи юридичних осіб;

—

юридичні особи.

Так,

фізособи-підприємці та особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків (зокрема, до їх числа можна включити керівників підприємств), опинилися серед суб’єктів, яким зокрема заборонено:

—

займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту, що здійснюється у позаробочий час), безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

—

входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління або наглядової ради підприємства або організації з метою отримання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (наглядовій раді), ревізійній комісії госптовариства), якщо інше не передбачено законом.

При

буквальному тлумаченні зазначених положень виходить, що фізособа-підприємець не може займатися жодною іншою, крім підприємницької, діяльністю, у тому числі бути найманим працівником. Не може також особа, зареєстрована як підприємець, бути керівником (директором) госптовариства або входити до складу його колегіального виконавчого органу. Простим учасником господарського товариства така фізособа за задумом законодавця, мабуть, все ж може виступати: незважаючи на те, що учасники госптовариства теж є членами найвищого органу управління товариства (загальних зборів), але участь у такому органі не можна тлумачити як таку, що має спеціальною метою отримання прибутку, тому під установлену заборону потрапляти навіть за суто формальними ознаками така діяльність не повинна.

Керівник господарського товариства обмежений не тільки в можливості займатися підприємницькою діяльністю як фізособа-підприємець, а й виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім зазначених винятків), у тому числі поєднувати цю роботу з іншою за трудовим договором.

Ми ж, як і раніше, наполягаємо на тому, що заборона фізособам-підприємцям і керівникам приватних господарюючих суб’єктів займатися іншою оплачуваною діяльністю суперечить конституційним положенням, що гарантують

кожному право на підприємницьку діяльність (ст. 42 Конституції України) і право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України). Цей самий аргумент пізніше використовував Мін’юст у листі від 27.01.2010 р. № 20377-0-33-09-22. І, крім того, за порушення заборони займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю або входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації з метою отримання прибутку для фізосіб-підприємців і керівників приватних підприємств не передбачена відповідальність.

Утім, шанси на те, що 01.01.2011 р. так і не стане датою початку дії нового антикорупційного законодавства, дуже високі. Зараз у парламенті знаходиться одразу декілька законопроектів, у тому числі від Президента України, що мають замінити зазначені закони

і аналогічних обмежень вони не встановлюють. Крім того, 21.12.2010 р. парламентом прийнято Закон, що скасовує введення в дію трьох антикорупційних актів. Якщо його до 01.01.2011 р. буде підписано та опубліковано, то відповідні заборони не будуть діяти жодного дня.

 

Виконавче провадження

9 березня 2011 року набуде чинності нова редакція

Закону про виконавче провадження. Аналіз законопроекту та остаточного тексту Закону дозволяє говорити про те, що змін не так багато і мають вони менш істотний характер, ніж планувалося спочатку. Основні нововведення:

1.

Вексель відсутній у переліку виконавчих документів. Справа в тому, що з 01.01.2011 р., коли набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів» від 09.09.2010 р. № 2511-VI («Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 83, с. 6), опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку вексель стане виконавчим документом (окрім векселя, опротестованого в недатуванні). Але вже з 09.03.2011 р., напевно, втратить цей статус. Швидше за все, це просто недогляд законодавця. Але чи захоче він його виправити, поки що не зрозуміло.

2. З’явиться

новий спосіб забезпечення позову — призупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття такого арешту.

3. Буде запроваджена відповідальність за

КпАП за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника. За це порушення, а також за невиконання законних вимог держвиконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, ненадання або надання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання або місцезнаходження чи місця роботи (отримання доходів), а також нез’явлення без поважних причин за викликом держвиконавця встановлено штраф у розмірі від 20 до 70 нмдг, тобто від 340 грн. до 1190 грн. (раніше був від 2 до 10 нмдг).

4. Чинення опору держвиконавцю під час виконання ним службових обов’язків, застосування до нього насильства, втручання в діяльність у вигляді будь-якого впливу з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків може зумовити кримінальну відповідальність за

ст. 342 або 343 Кримінального кодексу України.

5. Установлено

порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за поданням держвиконавця. Таке питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби негайно, без виклику та повідомлення сторін за участі держвиконавця.

6. Якщо раніше арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках,

арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснювався виключно за рішенням суду, то тепер підставою для таких заходів може стати постанова держвиконавця.

7.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III тепер передбачає, що в разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене держвиконавцем, банк зупиняє витратні операції за таким рахунком на суму обтяження і повідомляє держвиконавця про відкриття рахунка.

 

Нові ІНКОТЕРМС

Як зазначено в самих

ІНКОТЕРМС, їх основною метою є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення торговельних термінів, що найчастіше зустрічаються в зовнішній торгівлі, щодо поставки товарів. Це у свою чергу значною мірою зменшує неоднозначність у тлумаченні подібних термінів у різних країнах.

ІНКОТЕРМС

не є обов’язковими для дотримання та застосування, а мають рекомендаційний характер. Такий висновок випливає з положень ст. 4 ІНКОТЕРМС. Водночас, ураховуючи практичну значущість і важливість цього документа, деякі країни, до яких належить і Україна, внутрішнім законодавством установлюють обов’язкове використання ІНКОТЕРМС національними суб’єктами в їх операціях (ч. 4 ст. 265 ГКУ).

Застосування

ІНКОТЕРМС здійснюється шляхом унесення відповідних умов до текстів договорів, предметом яких є товари (продукція), виражені в матеріальній формі. Інакше кажучи, ці правила не поширюються, наприклад, на операції з передачі майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (нематеріальні активи), такі, зокрема, як програмне забезпечення.

Як показує судова практика, незастосування

ІНКОТЕРМС не призводить до визнання договорів поставки недійсними або неукладеними. Більше того, якщо умови договору та положення ІНКОТЕРМС не збігаються, пріоритет мають умови договору (див. постанову ВГСУ від 25.12.2007 р. у справі № 29/375-07).

Отже, сторони договору поставки можуть установлювати додаткові та навіть такі, що змінюють

ІНКОТЕРМС, умови поставки, і саме вони будуть обов’язковими для виконання в межах цього договору.

Нині на території України застосовуються

ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року (опубліковані в газеті «Урядовий кур’єр», 2002, № 63 і № 68), але вже з 01.01.2011 р. має набути чинності нове видання ІНКОТЕРМС-2010. Основні зміни полягають в тому, що загальна кількість термінів скорочена з 13 до 11, при цьому 2 з них — нові: DAT (поставка на терміналі) і DAP (поставка в пункті), що замінюють терміни DDU (поставка без оплати мита), DAF (поставка на кордоні), DEQ (поставка з причалу), DES (поставка із судна). Крім того, нова структура правил ІНКОТЕРМС уключає 2 групи термінів: терміни, що використовуються при перевезенні будь-якими видами транспорту; терміни, що використовуються при морському та внутрішньому водному перевезенні (в ІНКОТЕРМС-2000 було 4 групи).

 

Новий Класифікатор видів економічної діяльності з 2012 року

Нагадаємо, що

наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) від 11.10.2010 р. № 457 було затверджено низку національних класифікаторів України з набуттям ними чинності з 1 січня 2011 року, зокрема:

—

ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (замість ДК 009:2005);

—

ДК 016:2010 «Державний класифікатор продукції та послуг» (замість ДК 016:97);

—

ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій» (замість ДК 019:2001).

Пізніше

наказом Держспоживстандарту від 29.11.2010 р. № 530 дату набуття чинності ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» і ДК 016:2010 «Державний класифікатор продукції та послуг» перенесено з 01.01.2011 р. на 01.01.2012 р.

 

Нові нацстандарти

У 2011 р. набудуть чинності такі національні стандарти України:

1) з 01.01.2011 р. —

ДСТУ-Н 7167:2010 «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку» (IBAN) в Україні (IBA № Registry:2009, NEQ); ДСТУ 7168:2010 «Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні тимчасові. Загальні технічні умови»;

2) з 01.07.2011 р. —

ДСТУ 7169:2010 «Корми, комбікорми, комбікормова сировина. Методи визначання вмісту азоту і сирого протеїну» (зі скасуванням дії в Україні ГОСТ 13496.4-93);

3)

з 01.10.2011 р. — ДСТУ 2661:2010 «Молоко коров’яче питне. Загальні технічні умови» (замість ДСТУ 2661-94); ДСТУ 7170:2010 «Молочна промисловість. Продукті молочні та молоковмісні. Номенклатура та вимоги до назв»;

4)

з 01.01.2012 р. — ДСТУ 2284:2010 «Риба жива. Загальні технічні вимоги» (замість ДСТУ 2284-93); ДСТУ 7171:2010 «Ожина. Технологія вирощування плодів. Загальні вимоги»; ДСТУ 7172:2010 «Вощина. Технічні умови» (зі скасуванням дії в Україні ГОСТ 21180-75);

5) з 01.07.2012 р. —

ДСТУ 7173:2010 «Захист довкілля. Лісові ділянки вздовж залізничних і автомобільних доріг та у смугах їх відведення захисні. Норми виділення» (зі скасуванням дії в Україні ГОСТ 17.5.3.02-90).

 

Поновлять дію умови використання фінустановами інвалюти

Законом України від 27.04.2010 р. № 2155-VI

до 01.01.2011 р. було обмежено дію пунктів 6 і 7 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 1533. Нагадаємо, що в зазначених пунктах установлено умови використання фінансовими установами іноземної валюти, а саме:

— фінустанови мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам — резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю,

тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред’явлення фізичною особою — позичальником відповідних підтверджуючих документів і з урахуванням вимог нормативно-правових актів Нацбанку, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти за дорученням і на користь фізичних осіб (п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 1533);

— надання (отримання) кредитів, позик в іноземній валюті на території України та погашення (сплата) основного боргу і відсотків за кредитами, позиками, наданими після набуття чинності

Законом № 1533, здійснюються в безготівковій формі (п. 7 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 1533).

 

Розміри допомоги при народженні дитини збільшуються з 01.01.2011 р.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо виплати допомоги при народженні дитини» від 17.11.2009 р. № 1723-VI

викладено в новій редакції ст. 12 «Розмір допомоги при народженні дитини» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-X, відповідно до якої допомога при народженні дитини обчислюється в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установлених на день народження дитини.

Так, допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, — на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму — на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму — на третю і кожну наступну дитину.

Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину — 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 36 місяців рівними частинами в порядку, установленому урядом.

Крім того,

Законом № 1723-VI доповнено перелік підстав для припинення виплати зазначеної допомоги. Так, виплата допомоги при народженні дитини припиняється у випадку:

— позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

— відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

— тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

— припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

— нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

— виникнення інших обставин.

 

До відома акціонерних товариств

1 травня 2011 року

втратять силу статті 1-49 Закону про госптовариства в частині, що стосується акціонерних товариств. До цієї дати статути й інші внутрішні положення акціонерних товариств необхідно привести у відповідність до вимог Закону про АТ.

Крім того, держоргани будуть суворіше відноситися до факту непереведення акцій в бездокументарну форму. Нагадаємо, перевести акції в бездокументарну форму акціонерні товариства повинні були ще до 30.10.2010 р., але ДКЦПФР дала вказівку своїм теруправлінням

до 30.04.2011 р. штрафи за невиконання цієї вимоги не застосовувати (див. рішення від 02.11.2010 р. № 1656 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 91). Отже, варто поквапитися.

 

Електронна держреєстрація підприємств

14.08.2011 р. набудуть чинності зміни до

Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, якими встановлено можливість проводити в Україні державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців в електронному вигляді.

Згідно із Законом № 2609-VI державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюватиме оформлення опису електронного документа за отриманими ним від заявника електронними документами для проведення реєстраційної дії та надсилатиме його заявнику електронним документом і на паперовому носії. У разі наявності підстави для відмови в проведенні державної реєстрації заявнику надсилатиметься відповідне повідомлення в електронній формі.