Щодо оподаткування доходів представництва
Лист Державної податкової адміністрації України від 25.12.2009 р. № 22853/7/22-5017
Державна податкова адміністрація України розглянула лист ДПА у м. Києві від 02.12.2009 № 2999/8/22-203 та повідомляє наступне.
Згідно з п.п. 2.1.4 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94, зі змінами та доповненнями (надалі — Закон), платником податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 2 міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (надалі — міжнародний договір) визначено, що в Україні податками, на які поширюються такі міжнародні договори, є податок на доходи підприємств та прибутковий податок з громадян.
Визначення терміна «постійне представництво» наведено у п. 1.17 ст. 1 Закону та ст. 5 міжнародного договору.
Так, відповідно до ст. 5 міжнародного договору «постійне представництво» означає постійне місце комерційної діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.
Пунктом 4 ст. 5 міжнародного договору зазначено, що незалежно від попередніх положень цієї статті термін «постійне представництво» не розглядається як такий, що включає, зокрема, утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер.
Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 274 від 31 липня 1997 року (надалі — Наказ).
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Наказу нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України, за формою, що додається (додаток № 3).
Розділом 1 додатка № 3 зазначено, що якщо види діяльності, які здійснює представництво, носять підготовчий або допоміжний характер, їх здійснення не утворює постійного представництва. В розумінні міжнародного договору доходи від такої діяльності не підлягають оподаткуванню.
Таким чином,
доходи представництва, отриманні від допоміжної або підготовчої діяльності (відсотки банку, курсові різниці, різниці між сумою гривень, отриманими від продажу іноземної валюти та балансовою вартістю такої іноземної валюти тощо), не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.При цьому п. 4.2 ст. 4 Наказу право на використання переваг договору надається за умови подання письмового підтвердження, виданого компетентним органом відповідної країни, яке підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Таке письмове підтвердження повинно відповідати вимогам, викладеним у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 470.
Письмове підтвердження подається не рідше, ніж один раз на звітний (податковий) рік одночасно з поданням першої декларації або розрахунку у поточному році (п. 4.4 ст. 4 Наказу).
Якщо діяльність нерезидента на території України утворює постійне місце діяльності, то суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку
.У зв’язку з чим лист ДПА України від 30.09.2009 р. № 9749/6/15-0216 вважати відкликаним.
Заступник голови Н. Рубан
коментар редакції
Доходи від допоміжної та підготовчої діяльності представництва
нерезидента не оподатковуються податком на прибуток
Не таємниця, що порядок оподаткування представництв нерезидентів є досить неоднозначним. Тим більше, коли йдеться про доходи, отримані від допоміжної та підготовчої діяльності, що звільняються від оподаткування. Головна проблема — у розпливчатості самого терміна «допоміжна і підготовча діяльність»: які операції потрапляють до сфери цієї діяльності.
У Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, який здійснює діяльність на території України через постійне представництво, затвердженому наказом ДПАУ від 31.07.97 р. № 274, зазначено, що така діяльність
не повинна становити основну діяльність чи один із видів основної діяльності самого нерезидента. Наприклад, якщо один із видів діяльності нерезидента — надання послуг зі збирання інформації для замовника, і цим самим займатиметься представництво, отримуючи за це плату, то з такого доходу, найімовірніше, податок сплатити доведеться. А от якщо представництво буде, скажімо, проводити семінари, на яких демонструватиметься продукція нерезидента, і проведення семінарів не буде видом діяльності самого нерезидента, то шанси не оподатковувати отримані представництвом доходи є.При цьому під основною діяльністю розуміється діяльність нерезидента, визначена у його
статутних документах, що є регулярною та постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.У листі ДПАУ від 06.08.2003 р. № 6793/6/15-1316 зазначається, що доказом допоміжного чи підготовчого характеру здійснюваної представництвом діяльності стосовно діяльності самого нерезидента мають бути документи, що свідчать про безпосередній вид діяльності самого нерезидента, а також про те, виконанню яких саме функцій для нерезидента відповідає діяльність його представництва в Україні.
Далі в листі наведено перелік таких документів, як:
— статутні документи компанії нерезидента;
— виписка з торгово-промислової палати країни за місцезнаходженням нерезидента;
— довідка від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок нерезидента;
— інші аналогічні документи, що видаються відповідно до законодавства країни нерезидента.
Лист, що коментується, важливий тим, що в ньому прямо вказуються деякі види таких неоподатковуваних доходів:
«проценти банку, курсові різниці, різниці між сумою гривень, отриманих від продажу іноземної валюти, і балансовою вартістю такої іноземної валюти тощо». Як бачимо, ДПАУ тут перелічує неоподатковувані доходи, що нас цікавлять, у дещо іншому світлі. З Порядку № 274 можна зробити висновок, що такі неоподатковувані доходи має бути отримано від певного виду діяльності , а наведені в цьому листі види доходів навряд чи є такими; навряд чи можна говорити, що їх узагалі отримано від будь-якого виду діяльності (адже немає такого виду діяльності, як продаж валюти, розміщення коштів на банківському рахунку чи курсові різниці).Більше того, розглядаючи свого часу таку операцію, як продаж валюти постійним представництвом нерезидента, ми все-таки рекомендували включати до валових доходів суму гривень, отриману від продажу, а до валових витрат — балансову вартість цієї валюти (див. статтю «Операції представництв нерезидентів: особливості обліку» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 14). Інша справа, що можуть виникати запитання з визначенням балансової вартості цієї валюти — якщо її отримано від нерезидента як фінансування представництва, то в Законі про податок на прибуток не описано порядок її визначення (ми пропонували орієнтуватися на курс НБУ на дату отримання цієї валюти).
Таким чином, можна дійти висновку, що
цей лист у цілому корисний для платників податків.Що стосується відображення неоподатковуваних сум у звітності, то вони пройдуть повз доходів і в додатку 1 до Порядку № 274 (по ряд. 13), і в додатку 2 до цього ж Порядку (по ряд. 4). Витрати, пов’язані з отриманням цих доходів, також пройдуть повз валових витрат: у додатку 1 — по ряд. 20, у додатку 2 — по ряд. 10.
Дмитро Костюк
