Обсяг виручки підприємця-єдиноподатника перевищив 500 тис. грн.

В обраному У обране
Друк
Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2010/№ 4
Стаття

Обсяг виручки підприємця-єдиноподатника перевищив 500 тис. грн.

 

Суть спору

Суть спору, що виник між фізичною особою — підприємцем та державною податковою інспекцією, полягає в такому.

У ході перевірки було встановлено порушення підприємцем, який на той момент перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок),

ст. 1 Указу № 727, а саме: сукупний обсяг виручки від реалізації з початку 2007 року у III кварталі 2007 року перевищив 500 тис. грн.

У зв’язку з перевищенням установленого обсягу виручки згідно з вимогами

ст. 5 Указу № 727 підприємець з IV кварталу 2007 року перейшов на загальну систему оподаткування. Однак податківці вирішили, що цього недостатньо, і за результатами перевірки нарахували податок з доходів на суми перевищення 500-тисячної межі виручки від реалізації.

Платник податків не погодився з рішенням податківців, у зв’язку з чим звернувся до суду.

 

Позиція податкових органів

На думку податківців, єдиний податок сплачується виключно з доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, з дотриманням вимог

Указу № 727 : дохід єдиноподатника не повинен перевищувати 500 тис. грн. на рік.

Якщо дохід (виручка) фізичної особи — підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, перевищує 500 тис. грн. на рік, сума такого перевищення підлягає включенню до складу оподатковуваного доходу та оподатковується за правилами, установленими

розділом 4 Декрету № 13-92. Отже, сума виручки, яку отримано підприємцем та яка перевищує встановлену межу, повинна обкладатися податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %.

 

Вирішення справи судом

Суд першої інстанції задовольнив позов підприємця. У свою чергу, суд апеляційної інстанції відхилив апеляційну скаргу державної податкової інспекції на постанову суду першої інстанції. Незважаючи на те що остаточно справу ще може бути не вирішено (не виключено, що податківці оскаржуватимуть цю ухвалу), ми все-таки вирішили її опублікувати — ця тема дуже цікавить читачів.

На обґрунтування свого рішення суд навів такі аргументи.

У період, за який платнику податків податковим органом нараховано податкове зобов’язання з податку з доходів, він перебував на спрощеній системі оподаткування, будучи платником єдиного податку. Згідно зі

ст. 6 Указу № 727 суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку з доходів фізичних осіб, оскільки зазначений податок сплачується у складі єдиного податку.

Крім того, суд посилався на

п. 5 постанови КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 507» від 16.03.2000 р. № 507, відповідно до якого на суб’єктів малого підприємництва, які не є платниками податку з доходів згідно зі ст. 6 Указу № 727, не поширюються вимоги розділу 4 Декрету № 13-92.

Суд вважає, що у зв’язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації у III кварталі 2007 року, загальна система оподаткування для платника податків повинна застосовуватися тільки з IV кварталу 2007 року

. При цьому податкове зобов’язання зі сплати податку з доходів підприємця повинно бути розраховано на підставі річної декларації за 2007 рік.

У зв’язку з викладеним відсутні підстави для визначення податкового зобов’язання з податку з доходів із суми перевищення обсягу виручки, що виникла у III кварталі 2007 року.

 

Думка редакції

Як неодноразово зазначалося в наших консультаціях, позиція податкових органів не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до

п.п. 9.12.1 Закону № 889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавством з цих питань.

Спеціальним законодавством у цьому випадку є

Указ № 727, на підставі якого діє спрощена система оподаткування .

Статтею 5 Указу № 727

передбачено, що платник єдиного податку в разі перевищення обсягу виручки 500 тис. грн. на рік, повинен перейти на загальну систему оподаткування з початку наступного звітного періоду (кварталу).

Жодних інших санкцій за перевищення граничної суми виручки законодавством не передбачено.

Таким чином, фізична особа — підприємець

до кінця кварталу, в якому відбулося перевищення, залишається на спрощеній системі оподаткування, користуючись її перевагами, у тому числі, не є платником податку з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 6 Указу № 727.

Аналогічної точки зору дотримується Держкомпідприємництва (див.

лист від 17.08.2007 р. № 6129).

За підсумками кварталу, в якому відбулося перевищення граничного обсягу виручки, підприємець подає звіт за формою додатка 3 до

Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599, із зазначенням усього фактичного обсягу виручки, а також здає до податкової інспекції Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Однак слід зауважити: позиція податківців, згідно з якою сума перевищення встановленого обсягу виручки (500 тис. грн.) обкладається податком з доходів фізичних осіб (див.

листи ДПАУ від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116 та від 13.08.2007 р. № 4005/г/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81), непохитна. І оскаржити її можна тільки в судовому порядку.

При цьому, на жаль, суди не завжди виявляються на боці платника податків. Так, наприклад,

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 16.04.2009 р. у справі № 3/335/08-АП, Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 01.06.2009 р. у справі № 22а-8875/08/9104, Донецький апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.06.2009 р. у справі № 22-а-26403/08 винесли рішення не на користь підприємців.

Та все ж у цілому кількість позитивних судових рішень із цього питання перевищує кількість негативних. Так, на користь платників податків винесли рішення Кіровоградський окружний адміністративний суд (

постанова від 29.05.2009 р. у справі № 2-а-1533/08/1170), Донецький окружний адміністративний суд (постанова від 28.08.2009 р. у справі № 2а-7775/09/0570), Харківський апеляційний суд (постанова від 09.04.2009 р. у справі № 22-а-7590/09), Севастопольський апеляційний адміністративний суд (ухвала від 25.03.2009 р. у справі № 2-а-2462/08/3/0170 та від 08.05.2009 р. у справі № 2-а-3858/08/1/0170 ). Тому платникам податків варто відстоювати свою позицію в судовому порядку.

 

Матеріал підготувала Катерина Скрипкіна,
 економіст-аналітик

 

 

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2009 р.

м. Харків

 

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

<...>, розглянувши у відкритому судовому засіданні <...> апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008 р. <...> за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом та після його уточнення просив скасувати повністю повідомлення-рішення ОСОБА_2 від 29.02.2008 р. <...>, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 3418,97 грн. та від 01.04.2008 р. <...> на суму 3418,97 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008 р. <...> задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідач із зазначеною постановою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008 р. <...> та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

<...>

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

<...>.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи — ОСОБА_1 зареєстрований 25.06.1999 р. у виконкомі Київської районної ради м. Харкова, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ <...>.

Згідно з наданої до матеріалів справи копії Свідоцтва про сплату єдиного податку <...>

від 01.01.2007 р., термін дії Свідоцтва до 31.12.2007 р. вбачається і не заперечується відповідачем у справі, що ОСОБА_1 у період з 1 по 3 квартал 2007 року здійснював підприємницьку діяльність на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Тобто перебував на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.п. 3.1.1. акта перевірки від 12.02.2008 р. згідно з відомостями щодо руху грошових коштів на розрахунковому рахунку позивача, даними звіту платника єдиного податку — ФОП ОСОБА_1 за 3 квартал 2007 року від 02.10.2007 р. <...>, встановлено, що протягом 1 — 3 кв. 2007 року ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 645349,00 грн., чим перевищив обсяг виручки від реалізації 500 тис. грн. за календарний рік на суму 145349,00 грн.

З ІV кварталу 2007 року ФОП ОСОБА_1 перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що, на його думку, у випадку перевищення платником податків встановленого ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» граничного розміру обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — 500 тис. грн.,

обсяг виручки повинен включатися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими розділом IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» з урахуванням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Однак колегія суддів вважає

необґрунтованим таке твердження відповідача виходячи з наступного.

Згідно з п. 9.12. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Необхідно зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих суб’єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Виходячи зі змісту положень ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727 (далі — Указ № 727) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Відповідно до ст. 5 Указу № 727 у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 в I — III кв. 2007 року знаходився на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.

Суму грошових коштів у розмірі 645345,60 грн., за рахунок якої позивач перевищив обсяг виручки від реалізації 500 тис. грн. за календарний рік, ФОП ОСОБА_1, отримав на розрахунковий рахунок в 3 кварталі 2007 року. З IV кварталу 2007 року перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідно до висновків акта перевірки та оскаржуваних рішень сума податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3418,97 грн. визначено податковим органом ФОП ОСОБА_1 за період з 1 по 3 квартали 2007 року, тобто за час, коли позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку.

Приписами ст. 6 Указу № 727 визначено, що

суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727», на суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13 «Про прибутковий податок з громадян» (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).

Беручи до уваги те, що перевищення обсягу виручки від реалізації продукції було допущено позивачем у 3 кварталі 2007 року, то загальна система оподаткування для визначення його податкового зобов’язання повинна застосуватися починаючи з 4 кварталу 2007 року, а податкове зобов’язання позивача щодо сплати податку з доходів фізичних осіб мало бути розраховане на підставі річної декларації за 2007 рік.

Таким чином,

суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у ОСОБА_2 були відсутні підстави для визначення ФОП ОСОБА_1 суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб за I — III кв. 2007 року у розмірі 3418,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів, у зв’язку з чим суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, вона прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, —

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд