Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 52
Друк
Наказ від 17.06.2010 р. № 442

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Наказ від 17 червня 2010 року № 442

(витяг)

 

З метою однакового розуміння окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», встановлення єдиного підходу при виписці, наданні та відображенні у податковому обліку Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, керуючись статтею 8 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 86 «Про надання податкових та інших роз’яснень», наказом ДПА України від 12.04.03 № 176 «Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.03 за № 326/7647, розпорядженням ДПА України від 02.03.2010 № 39-р «Про опрацювання податкових роз’яснень»,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що додається.

<…>

 

Голова О. Папаіка

 

 

Затверджено наказом ДПА України від 17.06.2010 р. № 442

Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

 

В Узагальнюючому податковому роз’ясненні встановлено такі скорочення:

Закон України «Про податок на додану вартість» (із змінами) (далі —

Закон);

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами) (далі —

Закон № 2181-III);

наказ ДПА України від 30.05.97 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 (із змінами) (далі —

Порядок № 165);

наказ ДПА України від 30.05.97 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за № 250/2054 (із змінами) (далі —

Порядок № 166);

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, затверджений наказом № 165 (далі —

Розрахунок коригування).

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов‘язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають коригуванню.

У разі здійснення зазначеного коригування постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників відповідно до Порядку № 165 та за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках і може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера або іншим методом.

На титульному аркуші Розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 Порядку № 165), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань (з від’ємним чи позитивним значенням) та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Оригінал Розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця і обов’язково відображається у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).

Відображення розрахунків коригування у розділі II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних:

у

графі 1 записується порядковий номер;

у

графі 2 — дата виписки Розрахунку коригування;

до

графи 3 переноситься номер Розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру Розрахунку коригування (номер з графи 1), а знаменник — номеру податкової накладної, до якої виписано Розрахунок коригування;

у

графі 4 «вид документа» проставляється позначення «РК»;

до

граф 5, 6 переносяться відповідні реквізити Розрахунку коригування;

у

графах 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів (послуг) та сум податкового зобов’язання, на підставі цих даних у подальшому заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість.

У разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням йому покупцем коштів за товари (послуги) або повернення товарів, Розрахунок коригування виписується у день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

Коригування податкових зобов’язань на підставі виписаного (отриманого) Розрахунку коригування повинні бути враховані у податковій декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пунктами 5.6 та 5.8 розділу 5 Порядку № 166 збільшення або зменшення податкових зобов’язань чи податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону, відображаються у рядку 8.3 чи 16.2 податкової декларації з ПДВ залежно від змісту операції.

При заповненні рядка 8.3 та/або рядка 16.2 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є подання Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ), який заповнюється у розрізі контрагентів, податкових накладних та Розрахунків коригування.

Згідно із встановленою формою Розрахунку коригування, покупець при отриманні Розрахунку коригування має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику Розрахунку коригування, який залишається у продавця, дату отримання Розрахунку коригування та засвідчити її своїм підписом.

Якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також формував податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку та за умови дотримання правил щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом.

Таким чином,

суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача на підставі виписаного/отриманого Розрахунку коригування підлягають відповідному коригуванню в одному звітному податковому періоді.

Оскільки у графах 7 розділів I та II додатка 1 до податкової декларації зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування, то вказаний додаток подається одночасно постачальником та отримувачем разом з їх деклараціями з податку на додану вартість за наслідками того податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування.

Зміна компенсації вартості товарів (послуг), включаючи наступний за поставкою перегляд цін, що відбувається після поставки товарів (послуг) особам, які на момент такої поставки не були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Згідно із підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 Закону зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.

Для збільшення суми податкових зобов’язань обмежень щодо категорії осіб, які отримали товари (послуги), умов поставки та самих товарів (послуг) Законом не встановлено.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 165 у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) чи у разі виписки транспортних квитків податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції).

У разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій виписується податкова накладна, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті.

Обидва примірники такої податкової накладної залишаються в особи, що їх виписала.

Зазначена податкова накладна виписується на підставі показників РРО (касових звітів) (вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари).

Облік виписаних податкових накладних здійснюється у розділі II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, зведені результати якого відображаються у податкових деклараціях платника податку.

Враховуючи зазначене, при поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів повернута такому покупцю вартість товару з урахуванням податку на додану вартість враховується у щоденних підсумках, загальні підсумки яких фіксуються у показниках РРО (касових звітів), податкових накладних, виписаних на підставі таких звітів, і у Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. Тому до податкової накладної, виписаної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку),

з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, Розрахунок коригування не виписується.

У разі поставки товарів (послуг) покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та проведенні розрахунків без застосування РРО, у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» податкової накладної робиться позначка «Х», в оригіналі такої податкової накладної робиться помітка «Поставка не платнику податку». Якщо покупець — неплатник ПДВ повертає раніше придбані і повністю оплачені товари у власність продавця, а останній компенсує повну грошову вартість зазначеного товару, то продавцем до податкової накладної, виписаної на поставку такого товару, складається Розрахунок коригування.

Враховуючи те, що продавцем — платником ПДВ було здійснено поставку товарів неплатнику ПДВ, який не отримував податкової накладної та, відповідно, сплачені раніше суми ПДВ не включав до податкового кредиту, то обидва примірники Розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ.

Суми податку на додану вартість, на які збільшуються (зменшуються) податкові зобов’язання на підставі Розрахунків коригувань, до податкових накладних, виписаних за операціями з неплатником податку, включаються до рядка 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість та розшифровуються у додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ».

При цьому колонки 2 та 3 додатка 1 до декларації заповнюються відповідно до реквізитів Розрахунків коригування до податкової накладної, тобто проставляються позначки «Х», а у колонці 8 додатка 1 вказується «коригування поставки неплатнику ПДВ».

Зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів, поставка яких була у періоді, з якого минуло 1095 днів.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також положення пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-III, якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість, то платник — продавець таких товарів не може застосувати норми пункту 4.5 статті 4 Закону і зменшити податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Коригування податкових зобов’язань у випадку повернення товару від покупця комісіонеру і від комісіонера комітенту.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 статті 4 Закону у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонер) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітент) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, визначена за встановленими пунктом 7.3 цього Закону правилами, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Таким чином, на дату першої з подій (або дату отримання коштів від покупця або дату відвантаження товарів покупцю) комісіонер повинен визначити податкові зобов’язання і виписати податкову накладну, яку він має видати покупцю товарів, продаж яких здійснюється ним на умовах договору комісії.

Податкова накладна, яка має бути виписана комісіонеру комітентом, складається з урахуванням таких правил.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 165 у разі передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари іншій особі й уповноважують таку особу здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи, податкова накладна у момент передачі таких товарів не складається.

Дата виписки податкової накладної визначається комітентом виходячи з дати перерахування комісіонером коштів на користь комітента або надання йому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Таким чином, комітент повинен визначити податкові зобов’язання і виписати податкову накладну на дату отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 20 Порядку № 165 визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів виписує Розрахунок коригування. Зазначений розрахунок складається у момент зміни податкових зобов’язань.

Отже, у разі повернення товару від покупця комісіонер виписує Розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, яка була виписана ним на момент виникнення податкових зобов’язань, та надає його покупцю, якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ. Якщо покупець не зареєстрований як платник ПДВ, комісіонер має право відкоригувати податкові зобов’язання тільки за умови надання покупцю повної грошової вартості раніше поставлених товарів (підпункт 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 Закону), а виписаний ним Розрахунок коригування залишається у комісіонера і покупцю не надається.

У разі повернення товару від комісіонера до комітента (за умови проведення компенсації) Розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, яка була виписана на момент виникнення податкових зобов’язань, виписує комітент і надає його комісіонеру.

 

Директор Департаменту адміністрування ПДВ Ю. Лапшин



коментар редакції

Податкова накладна та розрахунок коригування: новації від ДПАУ

Не хочеться називати роз’яснення революційним, однак нововведень у частині виписування розрахунку-коригування до податкової накладної (далі — РК) та й самої податкової накладної (далі — ПН) вистачає, причому більшість із них позитивні.

1. Інший підхід до нумерації РК

З моменту виникнення в ужитку українського бухгалтера, такого документа, як РК, підхід до його нумерації не викликав запитань та зводився до такого: у чисельнику зазначався порядковий номер самого РК, у знаменнику — номер ПН, до якої його виписано. Причому той номер, що відображався в чисельнику, присвоювався саме по порядку: від 1 до…n, відстежити цю порядковість дозволяв окремий журнал, в якому реєструвалися РК знову ж таки по порядку (п. 28 Порядку №165).

Наприклад, виписано в цьому році перший РК до податкової накладної № 57, його номер буде 1/57, потім через місяць другий випадок РК до податкової накладної № 103, тоді його номер 2/103. Отже, в окремому журналі ці РК реєструються один за одним з порядковим записом 1, 2. У принципі, такий журнал дозволяв правильно визначити номер РК по порядку, адже якщо виписуються РК по декілька штук на день, то без журналу відстежити номер для чисельника було б складно.

Зараз ситуація змінилася: податківці пропонують «забути» про порядкову нумерацію в журналі, а зазначати в чисельнику РК цифру, яка відповідає номеру запису в розділі II Реєстру (графа 1). Отже, номер у чисельнику першого в цьому році РК буде не 1, а який завгодно, може і 101, якщо саме таким є порядковий номер графи 1 за рядком, де має бути запис у Реєстрі на підставі РК.

При такому підході необхідність в окремому журналі відпадає (хоча п. 28 Порядку №165 ніхто не відміняв). Уперше такий варіант нумерації щодо РК головним податковим відомством було викладено в п. 3 листа від 12.03.2010 р. № 5119/7/16-1617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 31.

2. Подія для виписування РК

Податківці не вперше повідомили, що датою виписування РК є одна з подій:

або повернення грошей, або повернення товару, а не дата додаткової угоди, де сторони домовилися про повернення (див. лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73, п. 4 р. V листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21).

Причому РК виписується навіть у разі, якщо

відвантаження та повернення товарів відбулися в одному періоді, відповідно і в рядках декларації з ПДВ обидві події показуються розгорнуто. Так, продавець відвантаження відобразить у ряд. 1 декларації, а повернення товару — у ряд. 8.3 із заповненням додатка 1 до декларації (цю думку вже було озвучено на шпальтах нашого видання, див. Думку фахівців офіційних органів у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 42, с. 39).

3. Дата для відображення наслідків коригування в декларації

По-перше, із роз’яснення чітко випливає, що період коригування у сторін (покупця та продавця)

має бути один. По-друге, цей період визначається за датою отримання РК покупцем, яка фіксується у формі РК та завіряється його підписом.

Що ж може вийти

на стику періодів? Проілюструємо на прикладі: продавець виписує РК 30 червня, покупець отримує його 1 липня, що підтверджується його підписом на РК. У цьому випадку в Реєстрі продавця РК пройде червнем, а в Реєстрі покупця — липнем, але судячи з роз’яснення, продавець має відобразити зменшення зобов’язань не в червні, а в липні: одночасно з покупцем.

Що ж може вийти, якщо

контрагент несвідомий: не підписав РК, не надіслав вчасно? На наш погляд, зволікати зі збільшенням податкових зобов’язань продавцю просто небезпечно для ситуації, коли сторони домовились про збільшення ціни, адже п. 4.5 Закону про ПДВ вимагає коригування в періоді здійснення перерахунку і не ставить його в залежність від наявності підпису покупця на РК (докладніше див. статтю «Повернення товарів (передоплат) та зміна ціни: ПДВ-особливості» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 26, с. 15). У цьому випадку нічого не залишається, як заповнити графу 7 «дата отримання одержувачем (покупцем) розрахунку» додатка 1 до декларації з ПДВ з прокресленням.

4. Підсумкова ПН без номенклатури

Приємна новина для роздробу: у підсумковій накладній номенклатура не перераховується, а вноситься одним рядком щоденний підсумок на підставі показників РРО (як варіант у графі 3 «Номеклатура…» можуть стояти номери чеків РРО, пробиті за день). Прямо з Порядку № 165 такий висновок не випливає, але розписувати роздробу з величезною кількістю номенклатури такі ПН, звісно, трудомістко. Тому податківцям можна сказати тільки спасибі.

5. Повернення в роздробі — РК не виписується

Ще одне серйозне послаблення для роздробу: їм дозволили обходитися при поверненнях без виписування РК, а просто зменшувати виручку за день на суму таких повернень і вже таку зменшену суму заносити до підсумкової ПН.

Такий підхід усуває всі незручності, пов’язані із зайвими трудовитратами щодо оформлення РК, однак знову-таки можуть виникати й позаштатні ситуації. Наприклад, коли сума повернення більша ніж виторг за день. У цьому випадку для повернення грошей покупцю касу РРО можуть поповнити із загальної каси підприємства. А як бути зі зменшенням податкових зобов’язань? Звісно, така ситуація для переважної частини роздробу радше рідкість.

6. Неплатник ПДВ не підписує РК

Теж грамотне уточнення в ситуації, коли повернення товару відбувається від контрагента — неплатника ПДВ (і не в роздробі) за умови повернення покупцю повної грошової компенсації. Податківці

не вимагають завіряти покупцем — неплатником ПДВ РК, виписаний продавцем (у двох примірниках).

Зверніть увагу, що заповнюючи додаток 1 до декларації з ПДВ на підставі РК, виписаної в разі повернення товару від неплатника ПДВ, позначка «Х» ставиться не лише у графі 3 «…індивідуальний податковий номер», а й у графі 2 «…найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)». Це зайвий раз підтверджує, що і в РК, і в ПН найменування контрагента — неплатника ПДВ не обов’язкове, можна поставити позначку «Х».

7. Коригування та строк 1095 днів

Укотре податківці повідомляють, що коригування ПДВ при поверненні має здійснюватися з урахуванням строків давності, установлених ст. 15 Закону № 2181 — 1095 днів (див. також лист ДПАУ від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73).

Ми з такою позицією не згодні, адже строки давності, визначені Законом № 2181, як відомо, стосуються виправлення помилок, і випадків коригування ПДВ-зобов’язань при зміні договірних умов не стосуються.

8. Повернення товару від покупця через комісіонера комітента

При поверненні товару покупцем комісіонеру щодо здійснення коригування з ПДВ діють загальні правила, зокрема, якщо покупець — неплатник ПДВ, то зменшити податкові зобов’язання комісіонер зможе тільки за умови повного повернення грошей покупцю. А от при подальшому поверненні товару від комісіонера комітенту Закон про ПДВ жодних спеціальних правил для відображення коригування не обумовлює. У своєму роз’ясненні ДПАУ уточнила, що

комітент може виписати РК комісіонеру за умови проведення повної компенсації.

 

Наталія Яновська

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі