Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: наслідки

Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: наслідки

 

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум на працездатну особу

— одні з важливих макроекономічних показників, за змінами яких пильно стежать бухгалтери. Мета цієї статті — звернути увагу наших читачів на чергове підвищення мінзарплати та прожитмінімуму на працездатну особу, що відбулося з 1 липня 2010 року, та його наслідки.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про держбюджет-2010

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. 889-IV.

 

Законом про держбюджет-2010

передбачено поетапне підвищення протягом 2010 року мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Нагадаємо, що на цей час мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні прожиткового мінімуму на працездатну особу

Згідно зі

ст. 52 і 53 Закону про держбюджет-2010 з 1 липня 2010 року розміри прожиткового мінімуму на працездатну особу та мінімальної зарплати підвищено, вони склали по 888 грн. Підвищилася й мінімальна зарплата в погодинному розмірі — з 1 липня 2010 року вона становить 5,32 грн. Такі розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, у тому числі в погодинному розмірі, діятимуть по вересень 2010 року.

 

Наслідки підвищення мінімальної зарплати

Згідно зі

ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Роботодавець не має права встановлювати працівникові заробітну плату нижчу за мінімальну.

Зі встановленим розміром мінімальної заробітної плати слід порівнювати нараховану заробітну плату . При цьому до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Таким чином, працівникам, у яких зарплата

нижча за 888 грн., необхідно підвищити її до рівня мінімальної зарплати. Працівникам, яким оплата праці здійснюється в погодинному розмірі, має бути встановлено годинну тарифну ставку в розмірі не нижче за 5,32 грн.

Місячна заробітна плата може виплачуватися в розмірі, меншому за рівень мінімальної заробітної плати, тільки в окремих випадках (наприклад, якщо працівник працює в умовах неповного робочого часу чи в разі невиконання працівником установленої норми виробітку).

Звертаємо увагу, нинішнє підвищення розміру мінімальної зарплати

не вплине на розміри податкових соціальних пільг (далі — ПСП). Річ у тім, що згідно з п. 6.1 Закону № 889 розмір звичайної ПСП, від якого, у свою чергу, залежать розміри решти ПСП, становить 50 % мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року. Тобто розміри ПСП розраховуються виходячи з мінзарплати на 1 січня поточного року та залишаються незмінними протягом усього року.

Підвищення розміру мінімальної заробітної плати вплине на розміри деяких показників. Зокрема, на розміри мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.

Нагадаємо: для того, щоб до стажу застрахованої особи було зараховано повний місяць, сплата внеску до Пенсійного фонду має складати не менше розміру мінімального страхового внеску. У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша за розмір мінімального страхового внеску, застрахована особа може здійснити доплату страхових внесків у такому розмірі, щоб загальна сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків складала не менше розміру мінімального страхового внеску за цей місяць. Така доплата до розміру мінімального страхового внеску здійснюється застрахованою особою, у тому числі фізособою — підприємцем, добровільно за її рішенням.

Наведемо розміри мінімального страхового внеску для окремих категорій застрахованих осіб. Так, з 1 липня 2010 року розмір мінімального страхового внеску складає:

— для звичайних працівників, у тому числі таких, які працюють у платників ФСП, — 312,58 грн. (888 грн. х 35,2 %);

— для працівників-інвалідів, у тому числі таких, які працюють у платників ФСП, — 53,28 грн. (888 грн. х 6 %);

— для фізичних осіб — підприємців, у тому числі таких, які вибрали особливий спосіб оподаткування — 294,82 грн. (888 грн. х 33,2 %).

Зазначимо також, що з 1 липня 2010 року з підвищенням розміру мінімальної зарплати зміниться мінімальний розмір статутного фонду для новостворених госптовариств. У період з липня по вересень 2010 року він складатиме: для АТ — 1110000 грн. (1250 х 888 грн.), для ТОВ, ТДВ — 888 грн. (

ст. 24, 52, 65 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII).

 

Наслідки підвищення прожиткового мінімуму

Від розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу залежить ряд показників, що використовуються бухгалтерами в поточній роботі.

1. Виходячи з розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу розраховується розмір максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до фондів соціального страхування. Нагадаємо, що він дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб

. Отже, в липні — вересні 2010 року розмір максимальної величини заробітної плати, з якої справляються внески до соціальних фондів, складає 13320 грн. (888 грн. х 15).

Зміну розміру максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються соціальні внески, необхідно враховувати при нарахуванні «перехідних» виплат (відпусткних та лікарняних). Річ у тім, що для порівняння з максимальною величиною зарплати, з якої справляються соціальні внески, «перехідні» відпускні та лікарняні розподіляються за місяцями, на які вони припадають. Наприклад, якщо в липні 2010 року нараховуються лікарняні за червень — липень 2010 року, то для цілей справляння пенсійних внесків суму лікарняних, що припадає на червень з урахуванням нарахованої зарплати за цей місяць, потрібно порівнювати із 13260 грн., а суму лікарняних, що припадає на липень з урахуванням нарахованої зарплати за цей місяць, — із 13320 грн.

2. Розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу використовується

при визначенні ставки внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витрат, обумовлених похованням, у частині утримань. Нагадаємо, що для найманих працівників, заробітна плата яких нижча за прожитковий мінімум на працездатну особу (з липня по вересень 2010 року — нижча за 888 грн.), розмір ставки страхового внеску складає 0,5 %, для найманих працівників, заробітна плата яких вища за прожитковий мінімум на працездатну особу (з липня по вересень 2010 року вища за 888 грн.), розмір ставки страхового внеску складає 1 %.

Звертаємо увагу тих, хто нараховує відпускні «наперед»: для визначення розміру ставки внеску до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) суми «перехідних» відпускних розподіляються на відповідні місяці відпустки і дохід кожного з таких місяців (з урахуванням нарахованої зарплати за відпрацьовані в цих місяцях дні) порівнюється з прожитковим мінімумом для працездатних осіб. Таким чином, при нарахуванні відпускних у червні 2010 року за червень — липень для визначення ставки утримань внеску до Фонду суму червневих відпускних з урахуванням зарплати за цей місяць необхідно порівнювати із 884 грн., а суму липневих відпускних з урахуванням зарплати за липень 2010 року — із 888 грн.

3. У межах прожиткового мінімуму на працездатну особу індексується заробітна плата. Таким чином, у період

з липня по вересень 2010 року заробітна плата працівників має індексуватися в межах 888 грн.

Звертаємо увагу,

незмінним залишиться граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП . Згідно з п.п. 6.5.1 Закону № 889 розмір цього показника залежить від розміру прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Тому протягом усього 2010 року граничний розмір доходу для застосування ПСП складає 1220 грн. (869 грн. х 1,4 округляється до найближчих 10 грн.) Відповідно не зміниться і розмір виплат, які залежать від розміру граничного розміру доходу для застосування ПСП (наприклад, розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги (у 2010 році — 1220 грн.), розмір неоподатковуваної допомоги на поховання, який у 2010 році складає 2440 грн.).

Упевнені, що тепер наші читачі врахують усі наслідки зміни мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на працездатну особу, які стосуються їхньої роботи.