Дооцінка платником єдиного податку основних засобів перед їх продажем
На балансі підприємства значиться будівля, придбана у власність у 1996 році. Вартість будівлі не дооцінювалася. Чи можна дооцінити такий об’єкт перед продажем, ураховуючи, що підприємство є платником єдиного податку? Якщо можна, то скільки часу має минути від дооцінки до продажу?
(м. Харків)
Відповідно до
ст. 1 Указу № 727 у разі здійснення платником єдиного податку операцій з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.Отже, як випливає з положень
ст. 1 Указу № 727, при реалізації основних фондів під об’єкт оподаткування в єдиноподатника підпадає не вся сума, виручена від їх продажу, а тільки перевищення такої суми над залишковою вартістю основних фондів. Це перевищення і вважається для єдиноподатника оподатковуваною виручкою та включається до об’єкта обкладення єдиним податком. Тоді, якщо основні фонди реалізовано єдиноподатником за ціною вище їх залишкової вартості, то з отриманої додатної різниці й належить сплатити єдиний податок. А от у ситуації, коли результат продажу від’ємний (тобто основні фонди продано єдиноподатником за ціною нижче залишкової вартості), об’єкта оподаткування не виникає.Порядок розрахунку залишкової вартості основних фондів
Указом № 727, на жаль, не визначено. Незважаючи на це контролюючі органи неодноразово роз’яснювали, що залишкова вартість основних фондів, які реалізуються підприємством-єдиноподатником, розраховується відповідно до П(С)БО 7 (див. листи ДПАУ від 23.11.2001 р. № 7513/6/15-1316; від 28.01.2005 р. № 812/6/15-2116; від 18.04.2006 р. № 4330/6/15-04/6; листи Держкомпідприємництва від 20.12.2002 р. № 2-221/6867; від 20.01.2003 р. № 2-221/340). Такий самий висновок міститься й у п. 2.3 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, затвердженого наказом ДПАУ від 07.04.2010 р. № 224. Отже, для розрахунку виручки від продажу основних фондів єдиноподатники використовують їх залишкову вартість, визначену за даними бухгалтерського обліку. При цьому основними фондами для єдиноподатника є цінності, які в бухобліку вважаються основними засобами, тобто це матеріальні активи підприємства, очікуваний строк служби (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він триваліший за один рік (лист ДПАУ від 28.01.2005 р. № 812/6/15-2116; п. 3 листа Держкомпідприємництва від 20.01.2003 р. № 2-221/340).Для визначення об’єкта оподаткування від продажу основних фондів (оподатковуваної виручки) єдиноподатнику потрібно визначити не тільки виручку, а й залишкову вартість на такий момент їх продажу, тобто
залишкову вартість основних фондів на момент отримання грошових коштів в оплату їх вартості. Тоді зіставленням суми, отриманої від реалізації основних фондів, із визначеною на цей же момент їх залишковою вартістю розраховується величина оподатковуваної виручки.Цілком очевидно: чим вище залишкова вартість основних фондів, тим менше буде оподатковувана виручка. А оскільки єдиноподатники, які реалізують основні фонди, повинні визначати їх залишкову вартість за даними бухгалтерського обліку, то у зв’язку з цим можна скористатися і дооцінкою основних засобів, що передує їх реалізації.
Порядок проведення переоцінки основних засобів регулюється
пп. 16 — 21 П(С)БО 7. Так, згідно з п. 16 цього стандарту, підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.Як бачимо,
підставою для проведення переоцінки об’єкта основних засобів може бути істотне відхилення величини його залишкової вартості від справедливої на дату балансу. Але при цьому важливо пам’ятати про такі моменти.1.
Переоцінка проводиться добровільно за рішенням підприємства. Підставою до цього є наказ його керівника.Разом із тим
П(С)БО 7 обумовлює низку випадків, що обмежують право вибору підприємства щодо проведення переоцінки:— у разі переоцінки об’єкта основних засобів на цю саму дату в обов’язковому порядку здійснюється переоцінка
всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт (абзац перший п. 16 П(С)БО 7) (тобто незалежно від того, наскільки залишкова вартість таких об’єктів відрізняється від справедливої);— переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже були переоцінені, обов’язково проводиться з такою
регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від їх справедливої вартості (абзац другий п. 16 П(С)БО 7);—
не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, які амортизуються за методами, наведеними у другому реченні п. 27 П(С)БО 7 (100 % при введенні в експлуатацію або 50 % при введенні в експлуатацію і 50 % при їх вибутті) (абзац третій п. 16 П(С)БО 7).2.
Переоцінка проводиться за умови суттєвої відмінності залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості. Згідно з листом Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-04108 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 3) і абзацом другим п. 34 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів може прийматися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або 10 % відхилення залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості .Таким чином, підприємство може самостійно встановити величину критерію суттєвості для проведення переоцінки, відобразивши свій вибір у наказі про облікову політику. При цьому критерій суттєвості може бути встановлено як окремо за кожною групою основних засобів, так і один для всіх основних засобів, що значаться на підприємстві.
3.
Визначення справедливої вартості об’єктів основних засобів є прерогативою незалежних професійних оцінювачів (тобто зареєстрованих у встановленому законодавством порядку суб’єктів оціночної діяльності, які мають відповідний сертифікат).Вимогу про залучення професійних оцінювачів при проведенні переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку висуває
ст. 7 Закону № 2658. Простіше кажучи, переоцінка основних засобів є одним із випадків обов’язкового проведення експертної оцінки, тому без залучення фахівців-оцінювачів тут не обійтися. За результатами діяльності незалежний оцінювач складає звіт про оцінку майна, який саме і міститиме висновок про ринкову (тобто справедливу) вартість об’єкта основних засобів.Важливо підкреслити, що результати оцінки майна, проведеної
без залучення незалежних професійних оцінювачів, визнаються недійсними та підлягають обов’язковому скасуванню (ст. 8 Закону № 2658). На цьому акцентував увагу і Держкомпідприємництва у своєму листі від 10.11.2005 р. № 9911. Отже, переоцінюючи основні засоби без залучення оцінювача, підприємство тим самим порушує порядок ведення бухгалтерського обліку, оскільки переоцінена вартість повинна визначатися не самостійно, а на підставі зазначеного звіту про оцінку майна. І якщо у платника податку на прибуток переоцінка основних засобів у бухгалтерському обліку ніяк не позначиться на його податковому обліку, то підприємству-єдиноподатнику ігнорувати приписи Закону № 2658 не варто. Адже в останніх така переоцінена залишкова вартість об’єкта основних засобів безпосередньо впливає на величину оподатковуваної виручки при його продажу.4. Переоцінка вартості основних засобів здійснюється на дату балансу.
Під датою балансу в
п. 3 П(С)БО 6 розуміється дата, на яку складено баланс підприємства. Тобто проводити переоцінку основних засобів можна чотири рази на рік — на кінець останнього дня кварталу (31.03, 30.06, 30.09 і 31.12), а не в будь-який день перед продажем.У результаті доходимо висновку, що підприємству-єдиноподатнику можна дооцінити об’єкт основних засобів перед його продажем, але проводити таку переоцінку слід виключно на дату балансу за наявності достатніх для цього підстав і в чітко визначеній послідовності: наявність підстав для проведення переоцінки — прийняття рішення про проведення переоцінки — експертна оцінка об’єкта основних засобів під час проведення його переоцінки (як елемент цього процесу).
Тетяна Войтенко
